asyan.org
добавить свой файл
1 2
Сказання про велич Початку

Голос є Початком.
Це завжди і тепер так, бо Початок є Воля Творця Сущого і Єдиного; Воля Творця є Голос – Початок Всьому, є Світло Божественне; у кожній Сотинці – Перлині Світла є Початок, бо Світло розширюється Радісним Колом. Так було, є і буде.

Рух уперед є Рух Початку; Він кликаний і радісний, і завжди у Голосі, Той, хто бачить Божественний Початок у Всьому – на Путі. Той, хто став на Путь Божественного Звершення, рухається єдинородним Початком і джерелом Всіх Початків; за сим випромінюючий Світло випромінює Початок. Чим яскравіший і глибший Початок, тим більше його тяжіння до Подібного і до Єдиної Путі.
^ Джерело Вічного Початку

Невичерпне, бо Воно є

Бог – Голос, Бог – Слово,

Бог – Рух, є Вітчизна,

Рід, Прабатько, Істина,

Закон, Радість.
Хто бачить у кожній Краплині Світла Початок Усьому розширюється Світлом Істини, бо він рухається в Цьому Початку і бачить Життя таким, яке Воно є.

Хто пізнав Радість Початку в собі і став Початком і Рухом, набуває Знання, що Творить, Силу, яка Творить, Мудрість і Порятунок, що Творить на Землі, бо Порятунок – Початку Руху Світла до Світла, до Єдиного Початку і Руху, до Світла Людей.

^ На тому стояло , стоїть і буде стояти Древо Життя Роду Божественного – на Вічному Початку, на Любові до Життя, до Бога, який Творить Початок і Рух.

У Сказанні Початку

Боян Усія Русі.

^ Сказання про Суголосся
Не про духовне «дружнє лицемірство» йдеться, Сказання мовиться. Бути тому, чого не минути, та по Вірі віддасться і Правді у Серці, по щиросердю ладному і безстрашшю видному; по земному віддасться та у зоряних прожекторах, у Сяянні Віщому Світів Богурідних, Вінценосних, Блаженних у Радості Впізнавання Братів і Сестер за Духовністю Божественного Життя, за Любов`ю до ближнього, як до самого себе, за Голосом, який співає Славу Матері Світу, за Словом, що Творить Нове Життя, за СуГолоссям, утвердженим Творцем Вічного Заповіту раз і назавжди.

«Закулісні справи» є примхою приблудною; вона на ^ Русі Віченосній не приживається, яко й інше пустосердя і марнослів`я, що йде від страху і недовіри до Життя Божественного, за Задумом Всевишнього, від нетерпимості до Блаженної Русі і її пророчого Сходження, від млявої Віри і длясебейної «духовної» роботи.

^ Про Блаженну Русь Пісня співається і про Благо Блаженного СуГолосся, бо є Блаженність від СуГолосся, як син від Родителя або Слово від Бога; ся Блаженність радісна і мудра; примха приходить у голову; сліпа віра приходить у серце;

Блаженність приходить до СуГолосся;

Блаженний, у кому Віра від Істинного СуГолосся, від Слова Божого;

Вознесіння Блаженного – у Божественному СуГолоссі його Думок, Слів, Діянь;

Вознесіння Блаженної Русі – у Божественному СуГолоссі, у Єднанні Голосів Вознесених Блаженних.

Блаженний, хто народжений двічі, у кому зійшло Слово СуГолосся Божого, бо Словом була благословенна Людина спочатку і Словом СуГолосся Божого була створена за Образом і Подобою Господньою;

Людина представляє Слово, як Слово представляє Творця;

Хто чує СуГолосся Слова Божого в собі – блаженний;

Хто чує СуГолосся Слова Божого в іншому – блаженний;

Хто прагне до Єднання Голосів, до СуГолосся Блаженної Русі – Блаженний.
^ Слово Боже являє Волю СуГолосся Русі.

Воля СуГолосся являє Рух Русі.

Рух являє Коло СуГолосся Русі.

Коло СуГолосся являє Початок Початків Русі.

Початок являє Слово Боже,

Волю Божу, Рух Божий Русі.

Будується Величний Акорд Голосів Русі.
Створюючий Істинне СуГолосся в Собі і навколо Себе набуває Абсолютного Слуху, Всевидяще Око і Творчу Силу Божого Слова і Натхнення, бо являє Початок.

Чаша Життя Людська тому і є Долонею, а Дух Святий – блакитне Озеро у ній. У тому Озері відбивається Вічність, віддзеркалюються всі Початки, відбивається Лик Самого Творця Сущого і Єдиного.

^ Тільки в Озері СуГолосся віддзеркалюється Істина.

Істинне СуГолосся є Закон.

Життя Людське законне тільки в Істинному СуГолоссі.
Так було. Є. І буде завжди.

Прямуючий до Радісного Кола СуГолосся

Боян Усія Русі.

Сказання – звернення про надію і нове тисячоліття
Любі Паросточки – Голоси Нового Життя!
^ Надія завжди Сонячна.

Вона – як промінчик весняного Сонця взимку; Вона – як хвиля Радості у Серці людському; Вона – як тепло нізвідки і крила кудись…

Ми посилаємо Надію у Майбутнє. Надія знаходить нас – і не полишає, бо Вона не вмирає; вмирають і не виконуються бажання, відірвані від Надії, як Син від Матері, як Діти від Батьків, як Народ від Роду Людського…

Ми посилаємо Наші надії у Нове Тисячоліття, щоб Вони повернулися до нас і стали нашими Крилами, нашим Світлом на Путі Сходження Роду Божественних Людей. І чим більше надії спрямовані до Єдиної, тим сильніша Пісня Людська у Майбутнє, тим яскравіший і дзвінкіший Розсип Творчої Думки Божественної над кожним, сповненим Надій і Віри у Світле Життя.

^ Надія є Початок. Жива Надія в Людині, як Молоко Материнське у кожній дитині, - живе і Початок, як Світло Єдине Людське, рівне Світлу Вічності.

Коло Радості Людське є Надія.

Хто повернувся до Кола Радості знаходить Надію, а Надія знаходить Землю Обітовану, щоб пестити Її сходи і плоди, щоб захистити Її від напасті. У Коло Радості повертаються раз – і назавжди.

У Нове Тисячоліття –

з Колом Радості і Надії.

У Нове Тисячоліття –

з Відродженою Землею Обітованою.

У Нове Тисячоліття –

із Звільненим Світлом Людським.

У Нове Тисячоліття –

на Крилах Свободи від ілюзій.

У Нове Тисячоліття –

з Родом Божественних Людей

і під Його Оберегом.

У Нове Тисячоліття –

з Прагненням до Істинного Суголосся.

У Нове Тисячоліття –

з Божественним Древом Русі.

Нове Життя є Океан, наповнений джерельною водою, чистою і живильною. Світла Надія веде Витоки Божественні Людські до подібних, щоб злитися з Вічним Колом Радості раз – і назавжди.

Світлих вам Надій і скорішого їх повернення – виконання.
Співаючий у Колі Радості і Надії

Боян Усія Русі.

Сказання – звернення від імені пісень Кола Радості
Друзі!
Ложка дьогтю у бочці меду – не для знервованих Захопившись міркуваннями з приводу тої невідповідності, можна зовсім забути про бджіл, які мед своєчасно добувають. Більше того, відомі трударі можуть ще раз відділити шукане від чужорідного, Зерно від полови, якщо знадобиться – дуже спокійно…

З огляду на деякі страждання тих, хто слухає нас, Ми заявляємо дзвінко і радісно:

^ Джерело наше невичерпне, як невичерпна Божественна Життєтворчість;

Сила наша невичерпна, як невичерпне Світло Животворне, очищаюче і звільняюче Зерно від полови: тому «Авгієві стайні» будуть вичищені обов`язково;

Світ наш вільний завжди, бо вільною Думкою, Божественною народжений і освячений і до Вільного Світу людського спрямований віднині і назавжди: за Образом і Подобою Всевишніми;

^ Налаштування на Лад Божественного Камертону в нас самих, у Принципі Руху, Розширення Кола Радості, за сим Спрямований до нас своїм Колом Радості отримує Принцип Руху по Вірі і Чистоті, налаштовуючись на Голос Вічного Божественного Камертону, на Слово, що творить Життя;

Захист у нас самих: можна закодувати на роздратування проти нас плівку, обкладинку, форму, знервованого, боязливого, лицемірного, але не можна закодувати Світло, Його Токи – Вібрації, очищуючу і творчу Силу, як не можна посадити Його до в`язниці, у клітку власності і відсебеньок;

Вибір у нас самих, бо ми обрані Життям і покликані утверджувати Його таким, яке Воно є: Божественним за Суттю Радісною і Животворною, за Яв`ю, Нав`ю і Прав`ю Любові;

Право співати про кожного і для кожного живе теж у нас, бо ми – Єсмь те, про що сказано вище.

Друзі! Не плачте про те-се, що з Вас або від Вас «сором`язливо» йде, можливо назавжди, роблячи Вас вільними і чистими; хоча розлучатися з ним теж не просто, а іноді і зовсім жаль, адже те, що «прилипло» до Древа Божественного Людського, стає по волі самої людини одним із тіл її, як-от: тілом роздратування, тілом образи, тілом злості, тілом марнославства, пихи, самості і т.п., становлячи, по суті, одне «приторочене» тіло – тіло ілюзії.

Не секрет, бо від Правди Космічної: ми прийшли допомогти укріпити Тіла Божественні Людські, ми явлені «кишеньковим» ліхтариком для кожного світлого поруху Людської Душі, міцною сонячною ниточкою, якою можна затулити зазори і щілини в Захисній Планиді Божественної Сутності Людської, щоб дати Духу «перевести Дух» від гостей непроханих і оглянути своє місцеперебування та впізнати його.

Судити – рядити Вам, але судіть по Пам`яті Божественній, а не приблудній, - та й не судимі будете. А по Вірі і віддасться.

Спасибі – Дзвінко і Радісно!
^ Пісні Кола Радості.

Сказання про підступність вимислу
Сказання крутиться, Сказання мовиться, квітом розсипається у серця радісні та по гніздечках.

А у гніздечках пташенята Пісню Зорі співають та промінчики клювиками ловлять, щоб стати пошвидше великими і сильними птахами; і співають пташенята своє вітання, бо воно – як світання:

від Серця по Сердечності,

від Світлого до Світлого по Світлості,

від Доброго до Доброго по Добрості,

від Радісного до Радісного по Радості…

І сказала Людина, що хоче бути щасливою і бажає знайти своє щастя. І з того часу поза часом стало хотіння її рости, а Щастя здрібнюватися; за сим знайти Його було все важче і важче.

І придумала Людина силу – силенну шляхів до Щастя. І затопила сією силою – силенною Очі свої. І затопила сією силою – силенною Серце своє. І затопила сією тьмою – тьмущою Щастя своє. І стала тьма – тьмуща пристрастю і нашестям.

Пристрасть – гра хитрюща. Пристрасть – хвороба приблудна. Рухається вона нашестям. Усі нашестя на Русі були породженням пристрасті і жадали втопити Землю Заповітну у жерові вимислу. Вимисел завжди хотів зайняти місце Божественного Задуму або бути попереду Його. Всі нашестя несуть натовпом трон для «його величності» вимислу. Вимисел може жирувати тільки у закритій структурі; він є «засобом» її існування, божевільно пристрасного, у киплячій смолі розбрату і владолюбства.

Як пристрасть до учительства підступна, так підступна і пристрасть до учнівства, бо й те і друге веде до нашестя фанатизму й потоку фанатичної писанини, до безвільних заходів, під час яких одні крадуть життєву силу в інших, щоб продовжити «зачарування» єднання, відводячи жадаючих «хліба і видовищ» у хитросплетіння підступного вимислу.

І те й друге короткочасне поза часом, бо кумирство є один з паростків вимислу. Учень «боготворить» вимисел, за сим уся структура «творить» думку кумира, але не Божественний Задум, якому чужий застій і безголосся.

У відкритій структурі течуть Вічні Води і правлять Вічні Закони; у ній Творить Думка Всевишня; у ній Спрямоване одне до одного Світло Людей; у ній Радісне СуГолосся; у ній Головний Учитель – Творяща Радість Життя, що мироточить у кожному, хто став довіреним Ликом Вічного Життя Її Натхненної Співтворчості.

І кожна віха на Путі Вільного Сонцем своїм учня є Вчитель, бо сії знаки розставлені дбайливою Рукою Родителя Вічного Заповіту і Роду Божественних Людей. Тоді той, хто йде сходинками Радості Піднесення є Учень і Учитель, бо Піднесення Духу – у Творчому Задумі Всевишнього.

Будь – яка закрита структура хоче утримати свою закритість через владу і контроль над життєвими силами її людяного наповнення. Це і є внутрішнє нашестя вимислу. Немає гіршого і страшнішого за голодний і злий вимисел. Тоді він здійснює зовнішнє нашестя, оволодіваючи іншими закритими структурами і системами, затуляючи Сонце тендітним і ніжним пагінцям Божественного Задуму. Але ж ослячими вухами Сонце не заступити; про це знають всі Божественні Учні і Вчителі Космосу.

У «підлітковому» віці добре прибрана і прикрашена закритість енергійно принадна, красномовна до нудотного, дихає «колективним здоров`ям» і впевненістю кумира. На чолі з ним вона веде велику очищувальну роботу серед «своїх» і «чужих», закладаючи найрізноманітніші магніти і якори на «нелегке» майбутнє, напускаючи туману і хвилю за хвилею, піднімаючи «бурю у склянці води». Вимисел вперто зводить навколо людини повітряні замки ілюзій, щоб заглушити Званний Гул Світового Древа Роду Божественних людей. Врешті – решт закритість дорослішає, спалює «вступний енергетичний внесок» її жертв і береться завзято, по висхідній красти життєву силу у всіх, з ким зустрічається, бо по висхідній руйнуються повітряні замки кумирів і відсебеньок, таємне стає явним, явними стають і таємні поверхи всієї величезної закритої структури, за сим вона звіріє день у день, проникаючи у людське існування, у розум людини магічною безпардонністю і безсоромністю, сіючи продукти ошуканої свідомості, бажаючи Щастя, «хліба і видовищ».

І встала Межа перед Ним, як перехрестя палаюче і яре.



следующая страница >>