asyan.org
добавить свой файл
1 2 3 4




ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1
Гносеологія захисту моральних благ


    1. Поняття моральних благ _______________________________________С. 9




    1. Розвиток правового регулювання захисту моральних благ __________С. 26


Розділ 2
Компенсація моральної шкоди, завданої фізичним і юридичним особам
2.1. При посяганні на немайнові права _________________________________С.43
2.2. При порушенні майнових прав____________________________________ С.81
2.3. При заподіянні громадянам під час військових конфліктів та глобальних
катастрофах________________________________________________________С.98
2.4. При заподіянні незаконними діями посадових осіб органів дізнання,
досудового слідства, прокуратури та суду _______________________ С.111
Розділ 3
Практика зарубіжного законодавства компенсації моральної шкоди
3.1. Особливості компенсації моральної шкоди в США, Англії,
Німеччині__________________________________________________________С.126
3.2. Особливості компенсації моральної шкоди в Росії_____________________С.164

Загальні висновки

Список використаних посилань

^ Список використаних джерел

Додатки

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

"Всі люди народжуються вільними і

рівними в своїй гідності і правах"
^ Загальна Декларація Прав Людини

(1948р.) Стаття 1. [1]

ВСТУП
Актуальність теми дисертаційного дослідження. Ставлення цивілізованої правової держави неможливо без забезпечення захисту прав, які мають першорядне значення. В сучасних умовах захист прав людини стає однією з домінант суспільного прогресу, основою якого є загальнолюдський інтерес, пріоритет загальнолюдських цінностей. Дійсний прогрес у незалежній державі Україна неможливий без належного забезпечення захисту моральних благ людини: життя, здоров’я, честі, гідності, ділової репутації та інших благ, які належать громадянам від народження або в силу закону, які є невідчужуваними і непередаваними іншим чином.

Жодна держава не в змозі не помічати, приймаючи ті або інші рішення, проблем захисту прав людини. Без цього неможливо уявити моральну і політичну основу нашої держави. У суспільства немає майбутнього, якщо воно не поважає права і свободи особи. Дуже важливо створити дійсно правову державу, бо правова держава і права людини невіддільні одне від одного: правова держава - гарантія реальності прав людини в плані їхнього захисту від порушень, а права людини - своєрідний гуманістичний, людський вимір правової державності.

Конституція України значно поширила коло прав і свобод людини, привівши їх у відповідність із загальновизнаними міжнародними нормами і принципами. Вперше наша держава офіційно визнала людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку - вищою соціальною цінністю, а їхнє забезпечення - головним своїм обов'язком. Закріплення прав і свобод людини в Основному Законі й інших основоположних джерелах прав людини визначає орієнтацію на їхнє забезпечення всіх державних органів, а суспільство - на здійснення контролю за тим, як ці права і свободи забезпечуються владою в повсякденному практичному житті.

Але саме по собі визнання пріоритету прав і свобод ще не свідчить про реальність їхньої реалізації. Держава повинна не декларувати їх, а створювати відповідний правовий механізм реалізації. Службові особи, що представляють, по суті, державні повноваження, зобов'язані чітко виконувати положення Конституції і законів України, не перешкоджати громадянину оскаржити в суді рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування при порушенні своїх прав. Основним Законом передбачене право кожної людини на компенсацію за рахунок держави або органів місцевого самоврядування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної їхніми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю, що є однією з головних правових гарантій дотримання прав і свобод людини.

Відомо, наскільки недосконале наше повсякденне життя, а причини для переживань і страждань практично зустрічаються на "кожному кроці".

Горезвісні побутові проблеми з вини ЖЕУ, шкода здоров’ю через лікарську помилку, відпочинок, що не відбувся через "примху" знахабнілого чиновника туристичного агентства, незаконне звільнення робітника, особливо в сфері поодинокого підприємництва, порушення прав споживачів, при наданні неякісної продукції і послуг, невиконання договірних зобов'язань між бізнес - партнерами і т. д. і т. п. Ці й безліч інших правопорушень можуть вчинятися стосовно будь-якої людини, заподіюючи їй різноманітного ступеня страждання і переживання, нерідко, а часом надовго вкладають її в лікарняне ліжко. Як захистити свої права і покарати образника, компенсувати завдану шкоду? Найнадійніший і законний вчинок - вдатися за допомогою до держави в особі її правоохоронних органів - суду, прокуратури, міліції і на підставі Закону добитися бажаного правового результату. В-решті-решт, навіть не дуже навченій досвідом спілкування із ними людині добре відома судова тяганина, "відфутболення" і беззмістовні відписки прокуратури і міліції. Однак, іншого законного шляху добитися відновлення справедливості не існує. Але чим частіше ми будемо вдаватися до судового захисту своїх прав і свобод, чим наполегливіше ми будемо вимагати виконання своїх службових обов'язків з правоохоронних органів, і більш грамотною в своїх правах стане кожна людина, тим раніше завершиться становлення України як дійсно правової держави.

Проблема компенсації моральної шкоди є однією з найбільш дискусійних у сучасній вітчизняній юриспруденції. Новизна норм, що регулює подібні відносини, суперечливість судової практики визначають прогалини в чинному законодавстві і недоліки практики його застосування відносно критеріїв визначення розміру моральної шкоди та недосконалість механізмів її компенсації. Тому, вирішення теоретичних та практичних аспектів цієї проблеми є надзвичайно важливим для дотримання конституційних прав громадян.

Закріплення основних конституційних прав громадян на життя, здоров'я, свободу і особисту недоторканність викликало необхідність розробки механізму забезпечення і реалізації захисту моральних благ, а саме компенсації моральної шкоди чинним цивільним законодавством України. Можливість забезпечення здійснення прав громадян України на компенсацію моральної шкоди може бути виявлена на основі аналізу емпіричного матеріалу, судової практики, а також аналізу чинного законодавства України, прийнятого Цивільного Кодексу України.

Деякі особливості визначення компенсації моральної шкоди виникли ще до 1917 року у роботах таких вчених, як С. А. Бєляцкіна, П. Н. Гусаковського, А. Зейца, А. Мантеле, Л. І. Петражицького, І. А. Покровського, Б. Утевського, Г. Ф. Шершеневича. Пізніше була продовжена такими вченими: М. М. Агарковим, Б. С. Антімоновим, С. Н. Братусем, М. С. Малеіним, Є. А. Флейщиц. Ця тема активно досліджувалась і продовжує досліджуватися А. М. Бєляковою, О. В. Бєлявським, С. Є. Донцовим, О. С. Йоффе, Ю. Х. Калмиковим, Л. А. Майданик, В. А. Тарховим, М. Я. Шиміновою. Серед сучасних українських і закордонних вчених слід назвати Ч. Н. Азімова, Д. В. Боброву, М. І. Гошовського, І. П. Домбровського, А. І. Загорулько, Л. О. Корчевну, Л. О. Красавчикову, М. М. Малеїну, Д. Миргородського, М. Невалінного, В. П. Паліюка, О. А. Підопригору, О. О. Підопригору, З. В. Ромовську, Н.О. Саніахметову, Ш. Т. Тагайназарова, А. М. Ерделєвського, С. І. Шимон та інш.

На сьогоднішній день проблема захисту моральних благ висвітлювалась лише частково, комплексний підхід дослідження моральної шкоди в Україні взагалі відсутній, тому обрана дисертантом тема дисертаційного дослідження є актуальною у теоретичному та практичному значенні.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження виконана згідно плану наукових досліджень кафедри цивільного права Національної академіїї внутрішніх справ України та цільової програми "Правові проблеми здійснення майнових та особистих немайнових прав в умовах ринкової економіки" (номер державної реєстрації 0186.0.070867).

^ Об’єктом дослідження виступає інститут правового регулювання та захисту моральних благ фізичних та юридичних осіб, судова практика розгляду справ, пов’язаних із компенсацією моральної шкоди.

^ Предметом дослідження є особливості компенсації моральної шкоди як одного із способів захисту моральних благ, виявлені в результаті узагальнення та аналізу цивільного законодавства України та судової практики.

^ Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в узагальненні уснуючого стану наукової розробки у сфері відносин, що виникають внаслідок завдання моральної шкоди, вивчення практики її застосування, порівняння цивільного законодавства України з аналогічним законодавством зарубіжжя, узагальнення літератури з даної проблеми та розробка пропозиції про сутність, місце та роль захисту моральних благ, компенсації моральної шкоди, а також про належне її регулювання в новому цивільному законодавстві України, в прийнятому Цивільному Кодексі України.

Завдання дослідження полягає у виявленні історико-філософського, психологічного аспекту ставлення та розвитку моральної шкоди і формуванні основних ознак та змісту даної норми; умови виникнення права на компенсацію громадянами моральної шкоди; характеристиці сучасної цивільно-правової регламентації щодо компенсації цієї шкоди і суперечностей та недоліків чинного законодавства, а також обгрунтуванні пропозицій і рекомендацій теоретичного і практичного плану стосовно удосконалення механізму цивільно-правового регулювання моральної шкоди та порядку її компенсації.

^ Методологічна основа дисертаційного дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складають використані автором методи: гносеологічне дослідження правовідносин, історично-правовий розвиток, логіко-юридичний, системно-структурний, порівняльно-правовий, який застосувався для позитивного досвіду, зокрема Російської Федерації та інші загальнонаукові та спеціальні методи. Нормативну базу даного дисертаційного дослідження складають: Конституція України, міжнародно-правові акти стосовно прав людини, нормативно-правові акти України і зарубіжних країн стосовно досліджуваної теми, прийнятий Цивільний Кодекс України й інші законодавчі акти. Висновки і положення дисертаційного дослідження грунтуються на загальнотеоретичних, емпіричних даних, запозичених із статистичної звітності, судової та правоохоронної практики.

^ Наукова новизна роботи полягає в тому, що проведено комплексне дослідження цивільно-правових аспектів регулювання інституту захисту моральних благ, зокрема компенсації моральної шкоди. У дисертації розглянуто історико-філософський, психологічний, філологічний процес виникнення, становлення і розвитку моральної шкоди; ставлення законодавства взагалі і цивільного зокрема до регламентування цієї норми; визначено цивільно-правові гарантії здійснення та захисту суб'єктивних та особистих прав громадян у разі спричинення моральної шкоди; обгрунтовано необхідність удосконалення цивільно-правового законодавства щодо регулювання інституту моральної шкоди; визначені особливості моральної шкоди як цивільно-правової категорії, умови виникнення права на компенсацію моральної шкоди, порядок її компенсації при посяганнях: на честь, гідність та ділову репутацію, на життя та здоров'я та інш.; при порушеннях прав фізичних та юридичних осіб; при заподіянні моральної шкоди під час військових конфліктів та глобальних катастроф, а також висунуто тезу стосовно необхідності термінового прийняття нових базисних законодавчих актів, необхідність в їх систематизації стосовно регулювання інституту моральної шкоди.

Проведене дисертаційне дослідження щодо компенсації моральної шкоди дозволило авторові сформулювати та обгрунтувати наступні суттєві положення і висновки, що виносяться на захист:

1. Вноситься і обгрунтовується пропозиція щодо зміни редакції ст. 4401 чинного Цивільного Кодексу України та доповнення її положеннями як особистого, так і немайнового характеру, що найбільш повно розкриватиме суть моральної шкоди. Змінити термін "моральна шкода" на термін "психологічна шкода".

2. В. ч. 2 ст 4401 чинного Цивільного Кодексу України додати "засіб" та "розмір відшкодування викладається судом з урахуванням позовних вимог" - змінити на "з урахуванням вимог розумності та справедливості, матеріального складу винної сторони".

3. Вноситься і аргументується пропозиція щодо доповнення нормативної бази, тобто Законів України "Про статус ветеранів війни в Афганістані", "Про статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильскої катастрофи", стосовно компенсації моральної шкоди. Тобто, визначається нове коло осіб, яким компенсується моральна шкода.

4. Висувається та обгрунтовується пропозиція про можливість чіткого відображення термінології в діючому законодавстві: моральні та фізичні страждання або переживання; моральні блага: життя, здоров'я та інш.; диференціації понять честі, гідності та ділової репутації.

5. Вноситься та аргументується пропозиція про можливість та необхідність виділення в окремий вид юридичної відповідальності за цивільним законодавством України, а також прийняття окремої норми, яка визначає правове регулювання інституту моральної шкоди.

6. Дається оцінка та аналіз норми прийнятого Цивільного Кодексу України про компенсацію моральної шкоди та вноситься пропозиція щодо чіткого визначення суб'єктивних та об'єктивних обставин, що призводять до застосування особливої санкції цивільного права.

7. Дається чітке викладення умов настання цивільної відповідальності за завдану моральну шкоду. Пропонується для виникнення відповідальності враховувати характер зв’язку між потерпілим і завданням шкоди.

8. Вноситься і аналізується теза стосовно застосування обов’язкового державного захисту моральних благ суб’єктів цивільно-правових відносин в Конституції, законах, нормативно-правових актах України, які надають право на компенсацію моральної шкоди.

9. Компенсацію моральної шкоди необхідно застосовувати у всіх галузях цивільно-правових відносин, охоплювати захист істотних прав як фізичних, так і юридичних осіб.

10. Дається оцінка та аналіз ст. 1245 прийнятого Цивільного Кодексу України, яка встановлює випадки, порядок, способи компенсації моральної шкоди та вноситься пропозиція стосовно детального регулювання компенсації моральної шкоди.

11. Вноситься пропозиція: при стягненні грошових сум за завдання моральної шкоди слід враховувати реальні можливості фізичної особи для її компенсації.



следующая страница >>