asyan.org
добавить свой файл
1
Міністерство доходів і зборів України

Щодо проекту наказу «Про затвердження

форми Податкової декларації з податку на

доходи (прибутку) страховика»
СК ………………………..висловлює свою повагу та інформує про наступне.

23 січня 2014 року Міністерство доходів і зборів України повторно розмістило проект наказу Міністерства доходів і зборів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на доходи (прибутку) страховика» (далі - Проект).

Керуючись ст..6 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», відповідно до встановленого терміну з дня публікації повідомлення про оприлюднення проекту наказу надаємо свої зауваження і пропозиції до Проекту в цілому та Аналізу регуляторного впливу (АРВ).

По-перше, на нашу думку, Проект не відповідає зазначеним у ст.4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» принципам державної регуляторної політики, зокрема, таким як ефективність.

Так, відповідно до Аналізу регуляторного впливу до Проекту, п.8 «Показники результативності акта» реалізація даного регуляторного акту не потребує додаткових матеріальних та інших витрат.

Проте, зауважимо, що реалізація додатку СП потребує додаткових витрат у страховиків на оплату внесення змін до програмного забезпечення, створення додаткової безпеки, збільшення витрат у вигляді людино-годин на формування звітності, та внесення додаткової інформації до існуючого програмних модулів Страховика.

Одночасно з цим хотілось би відзначити, що ні пунктом 46.5 статті 46 розділу ІІ Податкового кодексу, а ні статею 156 розділу ІІІ Податкового Кодексу не вимагається подавати звітність в розрізі контрагентів.

Жодним законодавчим актом не передбачено необхідність надавати у податковій звітності переліку клієнтської бази, а ні звичайному підприємству, а ні страховику.  Надання такої інформації не впливає  на  розмір доходу і відповідно  на базу оподаткування.

Так, дійсно «з метою оподаткування до доходів від страхової діяльності, яка оподатковується за ставкою 3 відс., віднесено не тільки нараховані страхові премії за договорами страхування, перестрахування і співстрахування, зменшені на страхові платежі, нараховані за договорами перестрахування, а й інші страхові доходи, нараховані страховиком у межах страхової діяльності», проте страхова компанія сплачує податок з обороту, а не з прибутку, що вже ставить в нерівні умови порівняно з підприємствами на загальній системі оподаткування.

Додатком СП передбачається надання страховиком до податкового органу інформації по нарахованих та отриманих сумах страхових та перестрахових платежів в розрізі страхувальників\перестрахувальників – юридичних осіб по всіх договорах страхування.

При цьому, за даними Нацкомфінпослуг протягом 9 місяців 2013 року в Україні укладено майже 31 млн. одиниць договорів страхування (крім договорів з обов’язкового страхування від нещасних випадків на транспорті), з них майже 9 млн. одиниць договорів зі страхувальниками- юридичними особами. Станом на цю ж дату зареєстровано 411 страхових компаній. Тобто виходячи із загальних показників, можна зробити висновок, що на одного страховика приходиться приблизно 22 тис. таких договорів страхування.

А для того, щоб відобразити в Додатку СП дані навіть про 22 тис. договорів страхування необхідно і страховику, і податковому органу понести додаткові матеріальні витрати на заробітну плату та організацію праці додаткових працівників чи навіть окремі департаменти та підрозділи, які заповнюватимуть, зводитимуть та перевірятимуть цю інформацію, яка обчислюється мільйонами одиниць. Не рахуючи витрат на програмне забезпечення.

Аналогічні коментарі можна привести і про Додаток ПП.

Адже надання всієї інформації за контрагентами неможливо для виконання по обсягах та можливостям і програмного забезпечення страховиків та податківців, а також надання такої інформації в  програмі Медок.

Все це, на нашу думку, суперечить принципу ефективності, який встановлює забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави.

По-друге, реалізація Проекту у запропонованій редакції збільшить фінансовий та адміністративний вплив на страховиків, збільшуючи можливість тиску з боку перевіряючих податкових органів. Що суперечить курсу Президента України, проголошеному у Національному плані дій на 2012-2014 роки.

По-третє, деякі окремі статті та таблиці додатків суперечать нормам Податкового кодексу України.

Так, рядок 01.5 додатку ДС «доходів від реалізації права регресної вимоги страховика до страхувальника або іншої особи, відповідальної за заподіяні збитки» необхідно доповнити словами «в частині перевищення над виплаченими страховими відшкодуваннями» як це передбачено в п. 4) пп.156.1.1. п. 156.1 ст. 156 Податкового кодексу України.

Рядок 03.11 додатку ДС також не відповідає пп. 135.5.8 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, вільно трактуючи норми Кодексу. В додатку мова йде про «Суми фактично отриманого державного мита, попередньо сплаченого позивачем», при тому що в Кодексі написано про «фактично отримані суми державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертаються на його користь за рішенням суду».

Крім цього, алгоритм передбачений в таблиці 3 Додатка ЦП, який передбачає оподаткування за загальною ставкою операцій з корпоративними правами в іншій ніж цінні папери, формі та окремими видами цінних паперів, - не відповідає нормам Податкового кодексу України, зокрема, п. 151.4. ст.. 151, де чітко зазначена окрема ставка по операціям з усіма цінними паперами: «За ставкою 10 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного відповідно до пунктів 153.8 та 153.9 статті 153 цього Кодексу за операціями з цінними паперами та деривативами.»

Пропонуємо рядок 10 викласти в наступній редакції та відповідно додати рядки 11, 12 :

Податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 09 (у разі позитивного значення) х 104 /100)


10




Податок на прибуток за попередній звітний (податковий) період поточного року2

11




Податок на прибуток за останній календарний квартал звітного (податкового) періоду (рядок 10 - рядок 11) (+,-)2


12




Разом з цим у рядку 10 ЦП Податкової декларації «Нарахована сума податку на прибуток за звітний (податковий) період за операціями з цінними паперами, що перебувають/не перебувають в обігу на фондовій біржі (рядок 05 таблиці 1 + рядок 05 таблиці 2 додатка  ЦП до рядків 03.15 та  03.16  таблиці 2 додатка ДС та рядків 04.3.15 та 04.3.16 додатка ІВ Податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика)» необхідно виключити слова «та  03.16  таблиці 2 додатка ДС та рядків 04.3.15 та 04.3.16 додатка ІВ Податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика)», оскільки відбувається зменшення нарахованого податку за ставкою 10% на суму негативного фінансового результату по операціях з корпоративними правами в іншій, ніж цінні папери, формі та окремими видами цінних паперів (рядок 10 таблиці 3 додатка ЦП до Податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика) та негативного фінансового результату за операціями з деривативами та операціями РЕПО (рядок 07 таблиці 4 додатка ЦП до рядків 03.15 та 03.16 таблиці 2 додатка ДС та  рядків 04.3.15 та 04.3.16 додатку ІВ до Податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика), які вже ввійшли до складу витрат іншої діяльності (не страхової).

До інших зауважень щодо Проекту належать наступні:

  • Відповідно до пп. 156.1.1 п. 156.1 ст. 156 Податкового кодексу України до доходів страховика відносяться всі страхові премії без будь-яких виключень.

В цьому разі необхідно перейменувати рядок та відповідний Додаток Декларації - ДС) щоб в даному рядку відображалися премії за договорами страхування, крім договорів довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення (які оподатковуються за ставкою 0%).

Звертаємо увагу, що у Додатку ІВ при розрахунку питомої ваги доходу від діяльності, не пов‘язаної із страхуванням, у загальному доході страховика, дохід від довгострокового страхування життя не входить до розрахунку та не впливає на частку витрат. Отже назва рядка 1 в додатку ІВ не відповідає дійсності, бо не включає доходи від договорів довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення. Якщо до розрахунку питомої ваги доходу від діяльності, не пов‘язаної із страхуванням, у загальному доході страховика, дохід від довгострокового страхування життя повинен входити, то рядок 2 Додатку ІВ необхідно викласти в наступній редакції:

дохід від страхової діяльності (рядок 01 ДС + рядок 22 Податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика)

2


В рядку 01.1.СП Додатку ДС необхідно виключити: «, у т.ч.:» та викласти цей рядок в наступній редакції:

страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих страховиком за договорами страхування, співстрахування і перестрахування ризиків на території України або за її межами протягом звітного періоду, у т.ч.:


01.1СП

  • Рядок 03.10 додатку ДС «Суми поворотної фінансової допомоги, отриманої у звітному (податковому) періоді» входить до складу доходу лише в частині умовно нарахованих відсотків (рядок 03.8.1);

У таблиці 1 Додатку ІВ незрозуміло, чому нараховане перестрахування необхідно додавати до доходу від діяльності, не пов’язаної зі страхуванням (рядок 03)? Він уже зменшив нам дохід від страхової діяльності - таким чином за редакцією Проекту ми завищимо питому вагу від діяльності, не пов’язаної зі страхування, в результаті чого відбудеться завищення витрат; крім того не включені доходи від операцій з цінними паперами, що призводить до заниження питомої ваги від діяльності, не пов’язаної зі страхування пропонуємо викласти в наступній редакції:

дохід від діяльності, не пов’язаної зі страхуванням, а також за договарами перестрахування (рядок 03 ДC + позитивне значення рядка 04 таблиці 1 додатку ЦП + позитивне значення рядка 04 таблиці 2 + позитивне значення рядка 09 таблиці 3 додатку ЦП додатку ЦП + позитивне значення рядка 03 таблиці 4 додатку ЦП додатку ЦП + позитивне значення рядка 08 таблиці 4 додатку ЦП додатку ЦП – рядок 03.15 ЦП Додатку ДС)


3




  • У рядку 04.3.12 Додатку ІВ прописано обмеження 25% заробітної плати. Проте, у абзаці четвертом п. 142.2 ст. 142 Податкового кодексу України сказано, що норми цього підпункту застосовуються із врахуванням положень розділу ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу. А про це мова у рядку не йде.

  • Додаток ПН - для чіткого розуміння правильності заповнення даного додатку   пропонуємо  зноску 6 на таблиці 1 викласти в такій редакції:

«Таблиця заповнюється окремо  по кожному нерезиденту, якому виплачується дохід», щоб  не було необхідності заповнювати по кожному нерезиденту  таблиці 2 та 3.

У Таблиці 3 код рядка 19.1 після слів «страхові платежі (страхові внески, страхові премії)» необхідно додати слова «та страхові виплати (страхові відшкодування)».

Одночасно з цим в Таблиці 3  код рядка 19.1 та 19.2 міститься посилання на рядки 21.2,  21.3, 21.4 цієї таблиці, яких немає в даній таблиці.
- Додаток СП до рядка 01.1СП Додатка ДС Інформація по нарахованих та отриманих сумах страхових та перестрахових платежів в розрізі страхувальників/перестрахувальників – потребує скасування, керуючись наступним:

1), надання інформації за формою додатку СП виходить за межі мети впровадження наказу – врегулювання особливостей витрат страховиків;

2) збирання інформації, яка передбачена Додатком СП, на наше переконання, буде прямим порушенням норм чинного законодавства України в частині таємниці страхування.

Так, ^ Закон України «Про страхування» ст.. 40 Таємниця страхування передбачає:

«…Конфіденційна інформація щодо діяльності та фінансового стану страхувальника - клієнта страховика, яка стала відомою йому під час взаємовідносин з клієнтом чи з третіми особами при провадженні діяльності у сфері страхування, розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є таємницею страхування.

Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить таємницю страхування, надається страховиком у таких випадках:

  • на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації;

  • на письмові вимоги суду або за рішенням суду;

  • органам прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції на їх письмову вимогу стосовно операцій страхування конкретної юридичної або фізичної особи за конкретним договором страхування у разі повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення даній особі;

  • центральному органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму".

Обмеження стосовно одержання інформації, що містить таємницю страхування, не поширюються на службовців Уповноваженого органу, які в межах повноважень, наданих цим Законом, здійснюють державний нагляд за страховою діяльністю, а також органи доходів і зборів у разі подання їм інформації на запит, зроблений відповідно до положень Податкового кодексу України

Адже в Додатку СП міститься вимога відобразити суми нарахованих страхових/перестрахових платежів, що певною мірою свідчить про фінансовий стан страхувальника і є складовою таємниці страхування.

3), слід наголосити, що Уповноваженим органом, який здійснює державний нагляд за страховою діяльністю, відповідно до Закону України «Про страхування» є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Державний нагляд за страховою діяльністю здійснюється з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів
страхувальників.
Нацкомфінпослуг наділена відповідними повноваженнями та відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» здійснює інспектування, перевірки та нагляд за діяльністю страховиків.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

Відповідно до ч.2 ст. 16 Закону України «Про страхування» страховики, які здійснюють страхування життя, зобов’язані вести персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя в порядку та на умовах визначених Уповноваженим органом.

Крім цього, окремо здійснюється реєстрація договорів перестрахування, відповідно до ст.. 12 Закону України «Про страхування». Вимоги до такої реєстрації та інформації, що надається встановлюється Нацкомфінпослуг.

Також, ст.. 11 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхова компанія подає інформацію про укладені та достроково припинені договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Таким чином, запровадження Додатку СП та надання інформації до органу, центральної виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державної податкової і митної політики, та звітування йому, фактично буде означати наділення цього органу певними контролюючими функціями, які належать Нацкомфінпослуг України та дублювання функцій контролю.

Таке дублювання функцій не відповідає курсу Президента України щодо усунення дублювання повноважень центральних органів виконавчої влади та підвищення ефективності державного управління, визначеного Указом Президента України від 09.12.2010 №1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади».

4), фізична реалізація даної ініціативи не є можливою, оскільки за 9 місяців 2013 року за даними Нацкомфінпослуг було укладено договорів страхування із юридичними особами майже 9 млн. одиниць.

6), запровадження такого Додатку, негативно відобразиться на споживачах страхових послуг, оскільки призведе до подорожчання страхових послуг, адже мова ітиме про зростання адміністративних витрат страховиків на виконання вимог щодо ведення та наповнення такого Додатку.

7) нерозуміло яким чином вплине на податковий облік рядок «Сума отриманих страхових/перестрахових платежів, грн.». Адже, починаючи з 01.01.2013р. доходи страховика обраховуються за п. 137.14 ст. 137 Податкового кодексу України, а саме за датою виникнення відповідальності незалежно від порядку сплати страхового внеску

  • Додаток ПП – обґрунтування щодо недоцільності запровадження такого Додатку наведені вище, аналогічні недоцільності запровадження Додатку СП.

Його необхідно скасовувати, адже рядок «Сума перерахованих перестрахових платежів» жодним чином не впливає на податковий облік. Згідно норм чинного законодавства, ми повинні відображати страхові платежі, зменшені на суму нарахованих страховиком за договорами перестрахування - факт оплати не має впливати.

  • Додаток ТЦ – із заповненням цього додатку виникає найбільше запитань:

  1. Відповідно до норм Податкового кодексу України для визначення критеріїв визначення обсягів контрольованих операцій впливає загальна сума операцій платника податку з кожним контрагентом. У разі, якщо страхова компанія має розгалужену структуру філій виникають складнощі щодо обрахунку суми операцій, адже всі філії на сьогодні – окремі платники податку на прибуток (без права сплати консолідовано), з іншого боку – «контрагент» це юридична особа (до складу якої входять і всі відокремленні підрозділи). Таким чином тільки юридична особа повинна заповнювати Додаток ТЦ до декларації про доходи страховика, з урахуванням обсягів філій. У разі здійснення коригування доходів/витрат це вплине на оподаткування лише Головного підприємства, а філії взагалі не повинні його подавати.

  2. Як заповнювати зазначений додаток при виплаті контрагенту страхового відшкодування по цивільній відповідальності власників наземного транспорту, адже в даному випадку відсутній договір і т.ін.

  3. 4 Графа співпадає з № додатку у Звіті про контрольовані операції, що подано платником податку відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу І Податкового кодексу України. Графа не заповнюється якщо Звіт про контрольовані операції за відповідний період не подано.  

5 Зазначається № з/п з графи 1 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатку до Звіту про контрольовані операції номер якого зазначається у графі 13 таблиці 1,  що подано платником податку відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу І Податкового кодексу України. Графа не заповнюється, якщо Звіт про контрольовані операції за відповідний період не подано.  

Відповідно до зазначеного пункту, звіт про контрольовані операції подається до 1 травня року, наступного за звітним. Граничний строк подачі Декларації про доходи страховика – 3 березня року, наступного за звітним. Таким чином, дані графи не можуть бути заповнені.

  1. ^ Пропонуємо виключити даний Додаток зі складу загального звіту по податку на прибуток, а коригування проводити в рамках трансферного ціноутворення згідно зі Звітом, затвердженим Наказом Міністерства Доходів і Зборів України № 669 від 11.11.2013р. та присвоїти йому статус податкової декларації. В ньому ж коригувати і податок на додану вартість. (На сьогодні відсутній механізм коригування ПДВ, щомісячного звіту).

Законодавець передбачив термін звітування по контрольованим операціям 1 травня, а Додатком ТЦ зменшується термін аналізу та звітування на два місяці (звіт про контрольовані операції і Додаток ТЦ в багатьох показниках дублюються).
Сподіваємось на врахування висловлених вище пропозицій та зауважень до Проекту, оскільки прийняття проекту наказу Міністерства доходів і зборів України у редакції від 23 січня 2014 року, суперечитиме законодавству та матиме негативний вплив на страхову діяльність в цілому, а також на питання достовірного обчислення податку на прибуток платниками, що здійснюють страхову діяльність.


З повагою