asyan.org
добавить свой файл
1 2
Матеріали до підсумкової колегії 27 серпня 2013 року
Шановні колеги!
Діти розпочали реформу української школи з чистого листа і абсолютно природньо. Учительство також потрохи звикає до нового шляху.

425 тисяч першопрохідців – першокласників з 1 вересня переходять у другий клас, де на них, їх вчителів і батьків знову чекають нові програми. І тепер уже другий клас стає в епіцентрі уваги.

Усі ми від колегії Міністерства до педагогічної ради школи маємо підвести підсумки першого року впровадження нових державних стандартів. Що вдалося і його треба поширювати, а що підлягає корекції?

^ Ми вибрали кілька прикладів із матеріалів учасників акції «Новій школі – нові стандарти», які варто було б, на мою думку, взяти «на олівець»:

  • практично у всіх регіонах створені Школи вчителя 1-го, а тепер і 2-го класів. Без сумніву вони мають право на існування;

  • в Одеській області всі вчителі пройшли навчання в цих школах;

  • учителі початкових шкіл Луганщини беруть  участь у майстер-класах у рамках педагогічної виставки «Освітні практики».

І так далі і тому подібне. Це можна повторювати – позитивні приклади – в кожному з регіонів. Важливо, що кожному є що доповідати і розповідати.

Далі. ^ Надзвичайно важливо, на мою думку, створити комфортні, по суті – домашні, умови для навчання та виховання першокласників у школі.

І тут також є варті уваги приклади. У Запорізькій області абсолютно переважна більшість класних кімнат для першокласників розміщена на першому поверсі, або в окремому блоці. Парти промарковані й відповідають зросту дітей, завжди є парта для батьків. У наявності дошки, шафи для збереження дидактичного матеріалу. Є умивальники, внутрішні туалети в блоці початкових класів, з’явилися килимки, куточки для іграшок і тому подібне. На мою думку, так і має бути. Нам би ще у всіх школах придбати для першркласників нові парти. Після колегії, якщо ви підтримаєте цю пропозицію, Міністерство офіційно звернеться до всіх губернаторів із такою пропозицією.

Не справдилися залякування щодо вивчення з 1-го класу іноземної мови. Усе необхідне для цього отримали і вчителі, і учні.

^ Особлива увага приділялась організації харчування. У всіх регіонах учні 1-4 класів фактично стовідсотково забезпечені безкоштовним харчуванням.

Є також тут цікаві приклади. У Миколаївській області запроваджено щорічні конкурси шкільних їдалень та відео-газет щодо організації здорового харчування. У Шосткинському районі Сумської області на базі Миронівського НВК круглий рік працює теплиця. Учні даного закладу постійно отримують вітамінізовану продукцію до столу.

^ Ще один безсумнівний позитив. Минулого року вперше за багато років забезпечено надходження підручників до шкіл задовго до початку навчального року. Що власне скоротило репертуар відомого нам «хору експертів-причитальників». Тепер питання своєчасного забезпечення підручниками вже не піднімається і не обговорюється. У цьому році вчителі майбутніх 2-х класів отримали можливість працювати з підручниками ще в червні, перед відпустками. Такого за роки незалежності нашої держави ще не було.

^ Що не вдалося? Мабуть, все-таки найбільше в сфері психологічної перебудови вчителя. Але це треба вивчати в кожній школі окремо. Чому в перших класах продовжують виставляти оцінки, задавати домашні завдання, чому тримають в деяких школах дітей весь урок за партою? Перший клас – це коли все в радість, а значить гра, посмішка, задоволення. А може цьому взагалі неможливо навчити вчителя? Вам видніше, але все це має бути і повинно прийти до школи.

***

^ Перейдемо до другого класу. З 2013/2014 навчального року учні других класів почнуть знайомство з інформаційно-комунікаційними технологіями. Ми з вами багато про це говорили. Знову кілька прикладів із матеріалів акції «Новій школі – нові стандарти»:

  • протягом навчального року в Обласних інститутах післядипломної освіти проведено постійно діючі семінари з предмету «Сходинки до інформатики»;

  • організовано експрес – курси в кожному районі з навчання вчителів початкових класів основам комп’ютерної грамотності;

  • створені навчальні кабінети інформатики саме для учнів початкових класів (такі кабінети є в багатьох областях, мабуть, найкращі в Вінницькій, Полтавській);

  • на Черкащині із запровадженням «Сходинок до інформатики» у 2-му класі, відповідно віку забезпечили кабінети інформатики спеціальними меблями. У школах області використовується 223 інтерактивні комплекси. Створено власні сайти у 78 відсотках загальноосвітніх навчальних закладах. Проведено опитування батьків щодо наявності вдома комп’ютера.

- Освітяни Луганщини запровадили методичний марафон із учителями початкових класів з досвіду використання сучасних технологій навчання. В області ухвалено 2 обласні програми, в яких передбачається придбання сучасної комп’ютерної техніки для всіх загальноосвітніх навчальних закладів.

Підсумовуючи, можна сказати, що початкова школа досить успішно перейшла на новий Державний стандарт початкової загальної освіти в 1-х класах і готова до його впровадження в 2-х.

***

^ Звичайно, є чимало інших загальних тем діяльності початкової школи. На одній з них хотів би зупинитися, і думаю, що це принципово.

«Ми очистили школу від сміття» - сказав у травні 1918 року народний комісар освіти Анатолій Луначарський і на цілих 16 років оцінки зникли з тодішньої радянської школи.

Нагадаю, що ми запропонували за новим стандартом не лише не оцінювати навчальні досягнення учнів 1-х класів, а й поширити цю практику на окремі предмети початкової школи. А саме: «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Мистецтво: інтегрований курс», «Сходинки до інформатики». Таке рішення було прийнято після проведення експерименту в ряді шкіл країни та виходячи з широкого міжнародного досвіду.

^ Окремі вчителі досить насторожено сприймають відміну бального оцінювання, стверджують, що діти втрачають стимул…

Ви знаєте, я думаю, що даремно. Доцільно нагадати досвід Фінляндії, однієї з кращих європейських шкіл, де освіта визнана на сьогоднішній день однією з кращих не лише в Європі, а й у світі. Особливість фінської школи - це відсутність обов’язкової оцінки в балах у початковій школі, там існує переважно словесне оцінювання, заохочувальне оцінювання роботи учнів, але самооцінці вчать уже на цьому етапі навчання.

У шведських школах заборонено ставити дітям оцінки до 8 класу, і незабаром вони розглядають можливість скасувати і випускні іспити.

Цікаво, що школи Данії, країни, в якій освіта протягом останніх півтора століть побудована на принципово відмінних від інших країн засадах, по закону звільнені від Дамоклова меча оцінок практично всі учні.

У цілому в Європі все частіше використовують формувальне оцінювання (formative), тобто оцінювання, що сприяє формуванню й розвитку особистості учня. Британські школи, які активно використовують формувальне оцінювання, змогли підвищити навчальні досягнення учнів і вийти на один рівень з такими країнами-лідерами, як Фінляндія, Японія, Південна Корея та деякі інші.

Давайте згадаємо, що поширені і сьогодні у всьому світі столітні методики Марії Монтессорі і Рудольфа Штайнера, які успішно навчають дітей без звичної шкали оцінювання. Ось вам, шановні колеги – керівники методичних і психологічних служб, завдання: давайте вивчати власний досвід, досвід інших країн, навчати йому вчителів і, головне, самим переконатися і переконати учительство, що і без батогів і пряників можна успішно навчати дітей, хоча б деяким предметам у молодшій школі.

Є ще одна актуальна тема – наступність дошкільної і початкової освіти. І там, і там ми перейшли на нові стандарти. Чи все співпадає, чи дійсно маємо наступність? Місяць тому Міністерство провело у Славутичі велику дискусію кращих фахівців цих ланок. І всі переконалися – тут є ще багато над чим попрацювати.

***

^ Тепер про початок «другої хвилі» реформування української школи – школи базової.

Ми пішли на цей нестандартний і непростий крок тільки тому, що він вкрай необхідний суспільству і освіті. Десять років – це вже не той вимір часу, сьогодні 3-5 років кардинально змінюють світ. Тому 2 вересня 2013 року за новими стандартами і програмами розпочинають навчатися і п’ятикласники України.

^ Що ж змінилось?

По-перше, усі учні п’ятих класів обов’язково вивчатимуть дві іноземні мови та інформатику. Водночас, активізується застосування у навчально-виховному процесі здоров’язбережувальних технологій, посилиться роль природничої та екологічної освіти. На 15-30 відсотків скорочено обсяги навчальних програм за рахунок усунення дублювання, проведено їх психологічну експертизу, суттєво збільшено варіативну частину.

^ Вкрай важливою, по суті – вирішальною, стає підготовка вчителів, які викладатимуть навчальні предмети в п’ятих класах, а отже, розпочинають роботу за новим Державним стандартом базової освіти. Прошу ще раз місцеві органи управління освітою ретельно перевірити наявність необхідного науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення навчального процесу в усіх 5-х класах.

Звісно, щоб належно розв’язати покладені завдання, то необхідна чітка координація роботи всіх регіональних методичних служб. Які форми роботи з учителями на користь їм і дітям – хотів би, щоб ви визначали самі. У кожного вчителя свій «професійний організм» і він потребує індивідуального підходу.

^ Варто лише нагадати, що організовувати навчання учнів п’ятого класу в другу зміну не можна і Міністерство не рекомендує це робити. Ми просили також ще на початку літа провести семінари всіх без виключення класних керівників 5-х класів. І обов’язково провести окремо зустрічі з батьками п’ятикласників, щоб їм розказати про новації нових навчальних програм.

^ Цей навчальний рік, як і минулий, розпочинаються з абсолютно повним комплектом підручників у кожного учня. З приємністю відзначаємо, що вже з середини серпня вчителі та методисти мають нові підручники 5-го класу загальним тиражем 6,5 млн, що дає змогу ґрунтовно підгодовуватися до викладання предметів, розробити методичні рекомендації.

^ Кілька слів про нові предмети у 5-му класі. Інформатика. Забезпечення навчальними комп’ютерними комплексами. Донецька, Дніпропетровська, Харківська, Київська, Миколаївська області – 100 відсотків. В цілому по країні – 90 відсотків. Робота продовжується. У більшості областей сформований електронний пакет навчального програмного забезпечення, розроблені методичні рекомендації. У Донецьку навіть видали методичні кейси «Супровід викладання предмета «Сходинки до інформатики» в початковій школі» (2 клас) та «Супровід викладання предмету «Інформатика» (5 клас).

Власне всі ми, сподіваюсь, ознайомились з виставкою перед початком роботи колегії. Подібних прикладів там чимало.

Усі органи управління освітою доповідають, що з викладанням «Інформатики» у 5-х класах проблем немає. Я б дуже хотів, щоб ці доповіді відповідали реальному стану справ.

Невеличка ремарка. Вивчаючи аналітичні матеріали, я звернув увагу на відсоток шкіл, що мають власні сайти – 55 відсотків. Якщо це так складно, то чому в Запорізькій області всі школи без винятку мають власні сайти? І взагалі, давайте поміркуємо, чи може навчальний заклад обходитися без власного сайту, без власної сторінки?

^ Наступне. Друга іноземна мова.

Основною проблемою при переході до вивчення другої іноземної мови виявилося побоювання батьків щодо так званого «перенавантаження» дитини, нібито вона буде «плутати мови». Для запобігання даної проблеми у ряді регіонів проведена серйозна робота по ознайомленню батьків та дітей з підходами та перспективами вивчення декількох іноземних мов. До речі, такі ситуації працюють в кілька сотень школах в усіх регіонах України.

^ Хотів би сказати, що друга іноземна – це жива практика всіх без винятку країн Європи. На які ж цифри ми сьогодні виходимо?

За оперативними даними розподіл мов, які вивчатимуться як друга іноземна в 5-му класі виглядає таким чином (за вибором шкіл і батьків):

англійська – близько 7,5 відсотка як другу (ще 91,5 відсотка вивчають її як першу іноземну, тобто фактично всі діти України);

німецька – 52 відсотки;

російська – трохи більше 23 відсотків;

французька – 14 відсотків;

польська – 1,6 відсотка;

іспанська – 1,2 відсотка.

Для нас дуже важливо, що практично всі без винятку діти будуть вивчати англійську і що ми провели процедуру вибору другої мови абсолютно вільно і демократично.

Прошу всіх абсолютно усвідомити, що знання другої іноземної мови – це значно ширші можливості для дитини в житті, в світі, в виборі майбутньої професії.

^ Багато розмов було про кардинальні зміни у підходах до уроків фізичної культури. По суті вони прості. Замість традиційних нормативів – заняття рухливими іграми та вміння оцінювати свій фізичний стан, його покращувати і корегувати. Ніяких оцінок. І хотів би сказати, що свисток як головний історичний атрибут учителя фізкультури мусить перейти на зовсім інші інтонації.

***

^ Тепер про «вічне в освіті». Реформування освіти не можливо без нових технологій. Я думаю, що методисти добре розуміють, що не банальна кількість годин, а нові методики та нові технології визначатимуть якість освіти. Тому пора перебрати наші педагогічні скрині і віддати в музеї методичні викрої наших бабусь. Щось, звичайно, можна і перешити, але стрімкі зміни диктують зовсім інші технології. Які?

Перш за все це ті, де метою є вміння учнів знаходити інформацію і ефективно використовувати її у реальних життєвих ситуаціях.

Однією з таких цікавих технологій, що використовує інформаційні ресурси Інтернету та інтегрує їх у вільному режимі в навчальний процес, є веб-квест (WebQuest – «пошук у мережі»).

Уперше цю технологію представили викладачі університету Сан-Дієго (США) Берні Додж і Том Марч ще у 1995 році. Учителі всього світу застосовують її як один із способів успішного використання Інтернету на уроках. Технологія веб-квест є однією з моделей проектної діяльності. Ті, хто вже спробував, - рекомендують своїм колегам.

Уже більше 20 років існує також міжнародна мережа продуктивних шкіл. Принцип продуктивної освіти полягає в організації процесу навчання через спільну діяльність учня, педагога, майстра на виробництві, керівника навчального закладу та інших суб’єктів бізнесу і виробничих структур.

Продуктивні школи можуть відмовитися від класно-урочної системи навчання в старших класах, організовувати «вихід» підлітків на реальне робоче місце, розробляють навчальний план індивідуально для кожного учня, психологічні тренінги з урахуванням специфіки конкретної професії, запроваджують захист власного звіту, власних есе та створення самооцінки за результатами навчання. Все це дозволяє старшокласникам реально переходити до профільної школи і визначатися з майбутньою професією з урахуванням реальних життєвих ситуацій і своїх індивідуальних уподобань.

Хіба не варто це уважно вивчити з урахуванням переходу на профільну старшу школу? Я сподіваюсь, що система продуктивної освіти Німеччини, США, та інших країн зацікавить наших науковців і практиків, методистів.

^ До речі, ми нарешті зібрали до купи всі українські педагогічні експерименти і видали їх своєрідний каталог (у членів колегії він уже на руках). Ми передамо його в кожний інститут післядипломної освіти і в кожне управління освітою.

Прошу звернути увагу на тематику – все, про що ми говоримо, що відображено в Національній стратегії розвитку освіти, в каталозі або практично відсутнє, або представлено досить фрагментарно. Скоріше це словник наукових термінів і перелік дисертацій останніх двох десятиліть. Освіті, що реформується, потрібен науково-методичний супровід сміливих ідей практиків, а не лише тиражування результатів наукових істин.

^ Звичайно, є приклади творчого використання новітніх технологій, їх чимало, і в українській освіті.

Наприклад, у Луганській області створена система обміну досвідом між навчальними закладами «Взаємодія у професійних мережах», що складається з 14 сайтів і блогів. Розвинений портал містить текстові документи, презентації, відео-, аудіо-фрагменти, що дозволяє педагогам задовольнити професійні запити і потреби в самоосвіті. І цим порталом в Луганській області можуть користуватися і всі інші регіони.

При багатьох обласних управліннях освіти створюються інформаційні центри, що дозволяє комп’ютеризувати шкільні бібліотеки, узагальнити досвід, відкрити доступ до сучасного контенту та безмежних ресурсів Інтернету.

У Золотоніській спеціалізованій школі № 2 Черкаської області за сприяння Піклувальної ради школи створено локальну освітню мережу для вчителів, учнів і батьків. У школі навчається 330 учнів і лише 4 родини не мали вдома комп’ютера. Подарунком місцевої влади і батьківської громади школи для цих сімей 1 вересня стане можливість приєднатися до шкільної мережі.

Ще 10 років тому в тій же Золотоноші була впроваджена міська програма «Учительський комп’ютер», коли відсотки за придбання комп’ютерної техніки в кредит сплачувала міська рада. Сьогодні всі вчителі й вихователі дошкільних навчальних закладів міста мають домашній персональний комп’ютер і можливість відповідно долучитися до інформаційних ресурсів. Що тут скажеш – просто золота ноша. Молодці!

^ Шановні колеги! Сьогодні ми на порозі ери дистанційного навчання. Власне вона вже почалася. Хотів би назвати кілька адрес цього досвіду.

Уже не один рік у спеціалізованій школі «Надія» міста Києва, школі №12 міста Алчевська використання дистанційного навчання є базою для освіти дітей з вадами фізичного та психічного розвитку. Дистанційна освіта є основною формою навчання у Міжнародній українській школі, де 28 педагогів дають можливість одержати атестат державного зразка майже 2 тисячам учнів. І ще багато шкіл використовують її під час канікул і карантинів. Уже є що узагальнювати методистам і прогнозувати на майбутнє.

^ Наступне. Інклюзивна освіта. Ще одна нова сторінка життя української школи, яка активно розвиваються останні 2 роки.

Фундаментальним принципом інклюзивної освіти є створення умов для кожної дитини, які дають змогу почуватися їй прийнятою в суспільстві, цінною, захищеною, соціалізованою.

^ Кілька прикладів. Вперше в Україні проводиться прекрасний експеримент у Львівському навчально-реабілітаційному центрі «Левеня» щодо раннього виявлення та надання комплексної реабілітаційної допомоги сліпо-німо-глухих дітей (директор Віра Ремажевська). Досвід роботи цього центру вивчається та впроваджується не тільки в Україні, а й у Польщі, Росії, Чехії, Угорщині, Словаччині, Румунії, Бельгії, Молдавії, Білорусії, Нідерландах, Німеччині, Сполучених Штатах Америки.

Успішно реалізується експеримент з питання соціалізації дітей в умовах нової моделі навчального закладу «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки», створеного на базі Володимир-Волинської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату (директор Валентин Вірковський).

На сьогодні 71,5 тисячі дітей з особливими освітніми потребами інтегровано у загальноосвітні школи.

Інклюзивне навчання найбільш активно впроваджується в Автономній Республіці Крим, Рівненській, Полтавській, Київській, Хмельницькій областях, м. Києві.

Вперше в Україні з метою надання допомоги дітям, які навчаються в інклюзивних класах, уведено посаду асистента вчителя до Типових штатних нормативів загальноосвітніх шкіл.

Звичайно, впровадження інклюзивного навчання – справа дуже непроста. Тому втілення інклюзії в реальність потребує продуманого, поступового підходу й високого рівня творчості. Я просив би не гнатися за цифрами, а тим більше вимагати їх – це неприпустимо і навіть небезпечно. Але і розводити руками – це означає демонструвати байдужість.

***

^ Головною рушійною силою впровадження сучасних технологій в освіті мають стати методичні служби. Ось чому більше половини запрошених на колегію – це методисти від інститутів післядипломної освіти до районних та міських кабінетів і центрів.

^ Яка ж вона сьогодні «методична армія» України?

Методична служба в державі налічує 718 науково-методичних установ. З них: 490 ‒ це районні та 145 міські методкабінети, ще 83 ‒ науково-методичні центри. У них працюють майже 16 тисяч педагогів. Це в чотири рази більше, ніж працівників в органах управління освітою. Як свідчить практика, «методичні війська» поводять іноді себе достатньо авторитарно по відношенню до директора школи і до вчителя. Все частіше вони виконують роль керівника вчителя, перевіряючого органу. А я думаю, насправді, методичні установи мають набувати функцій сервісного центру надання освітніх послуг, допомоги, консультації педагогічним працівникам, задоволення їхніх потреб і запитів.

^ Усвідомлюючи визначальну роль методистів, Міністерство провело серію зустрічей із представниками більшості методичних служб. Наша мета - перезавантаження методичних структур і мобілізація методистів на співпрацю, на службу вчителю. Діяльність методичних служб має бути прикладом пошуку ефективних шляхів науково-методичного супроводу професійної діяльності педагогічних працівників. Це їх головна мета.

^ Приємно, що позитивні зрушення є. Вартий уваги досвід освітян Черкащини, Рівненщини, Миколаївщини, Івано-Франківщини, Чернігівщини, де методичні служби почули Міністерство і провели значну організаційно-педагогічну та науково-методичну роботу.

Важливу роль мають відігравати авторські творчі майстерні вчителів. На часі також активізація діяльності шкіл технологічної майстерності. Кожна науково-методична установа має розробити Програми підвищення кваліфікації вчителів основної та старшої школи.

І я б дуже хотів застерегти шановних колег, аби за нагромадженням гучних заходів, які подекуди пропонують методичні служби, на зразок: циклограма, педагогічний аудит, методичний міст, проективна технологія, методичний маркетинг, – не були остаточно забуті чіткі, зрозумілі і прості поняття із життя шкільних колективів.

Можна захоплюватися розмаїттям авторських систем і методик, екзотичними формами і методами, але за об'єктивного аналізу серед них дуже рідко можна знайти по-справжньому інноваційні технології.

^ Нагальною залишається також проблема організації підвищення кваліфікації у міжкурсовий період молодого вчителя і вчителя з багаторічним досвідом. Ми так поки що до кінця і не вирішили питань, пов'язаних із наближенням місця підвищення кваліфікації вчителя до місця його проживання. А можливості такі є, і за допомогою дистанційної освіти може вирішувати і це завдання.

Важливою умовою успішного інноваційного розвитку методичної служби є чітке розмежування функцій працівників державної служби і науково-методичних установ.

^ Методичні служби найбільш наближені до потреб і запитів вчителя. Тому і надалі мають підтримувати рівень професійної майстерності педагогів, завжди тримати руку на пульсі педагогічної творчості і створювати для цього необхідні умови. Я хотів би, щоб це стало для вас, шановні колеги, вашим основним правилом. І ми закликаємо вас, шановні досвідчені методисти, відкласти авторитарну зброю і перейти на бік учительства.

***

^ Хотів би коротко зупинитеся і на проблемі соціально-психологічного супроводу реформи школи. Адже будь-які перетворення – це підвищення соціального градусу, це увага громадських організацій і, на жаль, політичних партій, які будуть, не вникаючи в суть і послуговуючись думкою лише негативно в основному налаштованих експертів, висловлювати, як правило, критичні, негативні оцінки.

^ Найбільш уразливим залишається питання, яке ми повинні з вами вирішити. Активна присутність методистів, кращих вчителів-практиків у засобах масової інформації.

Важливу роль у формуванні громадської думки відіграють саме ЗМІ. Адже більшість молодих батьків активно користуються переважно Інтернетом. І перш, ніж відвести дитину до закладу, вони дивляться уважно на сайт школи, дитячого садочка, читають відгуки про них.

Я хотів би звернутися до місцевих органів влади з проханням постійно моніторити стан освіти, а результати доводити до громадськості. Не слід боятися телекамер, преси, не лінуватися висвітлювати досягнення освітян на сторінках міських і районних газет, на сайтах управлінь, закладів освіти. Давайте спільно додамо інформаційному простору оптимізму! Прикладів для цього надзвичайно багато.

***

Шановні колеги! Всеукраїнська акція «Нові стандарти – нова школа» ще раз засвідчила - роль директора навчального закладу переоцінити важко. Саме він формує колектив, визначає напрями діяльності навчального закладу, а головне – "конструює" імідж своєї школи.

^ Сьогодні керівник навчального закладу – це адміністратор, економіст, юрист, маркетолог, фахівець з кадрів, піар-менеджер в одному обличчі. І, звичайно, в першу чергу, психолог, педагог. А найголовніше – творча людина.

Так от цікаво: а скільки у нас насправді творчих і сучасних директорів? Хто і як в управлінні освітою шукає директора, вчить його, перенавчає. Хто і як оцінює роботу. Де межа його прав і обов’язків.

Можна поставити ще десяток запитань, але зрозуміло одне – сьогодні директор центральна фігура в реформуванні школи, і, на жаль, одночасно і найуразливіша.




следующая страница >>