asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 58 59

Договір про запровадження Конституції для Європи

Договір про запровадження Конституції для Європи


Зміст документу


Договір про запровадження Конституції для Європи

(2003/C169/01)

УХВАЛИВ

консенсусом Європейський

Конвент

13 червня та 10 липня

2003 року

Подано

Голові Європейської Ради

в Римі

18 липня 2003 року

ПЕРЕДМОВА

до частин I та II проекту Договору про запровадження Конституції для Європи, що його подано на зустрічі Європейської Ради в Салоніках 20 червня 2003 року

Констатуючи, що надходить вирішальний момент буття Європейського Союзу, Європейська Рада 14 та 15 грудня 2001 року на зустрічі в Лакені (Бельгія) скликала Європейський Конвент щодо майбутнього Європи.

Конвент мав завдання розробити пропозиції з трьох питань: як наблизити громадян до європейського задуму та європейських інституцій; як структурувати політичне життя та європейський політичний простір у розширеному Союзі; як зробити Союз стабілізаційним чинником та взірцем у новому світовому порядку.

Конвент відповів на питання, порушені в Лакенській декларації, так:

- запропонував досконалішу модель поділу компетенцій Союзу та держав-членів;

- порекомендував злиття Установчих договорів та надання Союзові правосуб’єктності;

- розробив спрощені механізми діяльності Союзу;

- запропонував заходи, спрямовані на зміцнення демократії, підвищення прозорості та ефективності в Європейському Союзі, зокрема через посилення ролі національних парламентів у легітимації європейського устрою, спрощення процедури виробляння рішень та прозоріше й зрозуміліше функціювання європейських інституцій;

- розробив належні заходи, щоб удосконалити структуру та посилити роль кожної з трьох інституцій Союзу, зокрема з огляду на наслідки розширення.

У Лакенській декларації порушено також питання, чи прокладе спрощення та реорганізація Установчих договорів шлях до ухвалення конституційного тексту. Підсумком роботи Конвенту є проект Договору про запровадження Конституції для Європи, щодо якого досягнуто широкого консенсусу на пленарному засіданні 13 червня 2003 року.

Сьогодні, 20 червня 2003 року, на зустрічі Європейської Ради в Салоніках, ми маємо честь від імені Європейського Конвенту представити цей текст, який, сподіваємося, становитиме основу майбутнього Договору про запровадження Конституції для Європи.

Валері Жіскар д’Естен Президент Конвенту

Джуліано Амато Жан-Люк Деен Віце-президент Віце-президент

^ ДОГОВІР ПРО ЗАПРОВАДЖЕННЯ КОНСТИТУЦІЇ ДЛЯ ЄВРОПИ

(проект)

ПРЕАМБУЛА

Наш політичний устрій... називають

демократією, бо влада належить не

меншості, а переважній більшості.

Тукідид, II, 37

Свідомі того, що Європа є континентом, що його мешканці, від прадавніх часів поступово залюднюючи його терени, створили цивілізацію, виплекали впродовж століть вартості, що є підвалинами гуманізму: рівність людей, свободу, шанування розуму,

Дістаючи натхнення від культурного, релігійного та гуманістичного надбання Європи, що його вартості, досі притаманні європейській спадщині, заклали в житті суспільства центральне місце людини, її права, що є непорушними і невідчужними, та шану до права,

Певні, що об’єднана Європа прагне й далі прямувати шляхом цивілізації, поступу та розквіту заради добра всіх мешканців, зокрема найслабших і найзнедоленіших; що вона прагне й надалі бути континентом, відкритим до культури, освіти та соціального прогресу; що вона прагне поглибити демократичність та прозорість суспільного життя, прагне миру, справедливості й солідарності в цілому світі,

Упевнені, що, пишаючися своєю властивою національною ідентичністю та історією, народи Європи водночас рішуче прагнуть подолати те, що роз’єднувало їх здавна, і в дедалі ближчому єднанні кувати спільну долю,

Упевнені, що Європа, “об’єднана в своєму розмаїтті”, надає унікальну змогу, шануючи права кожної людини й усвідомлюючи свою відповідальність перед майбутніми поколіннями та Землею, провадити цю величну справу, що зробить Європу винятковим простором людської надії,

Вдячні членам Європейського Конвенту, що підготували цю Конституцію від імені громадян та держав Європи,

[обмінявшися вірчими грамотами, які визнано чинними та

виконаними в належній формі, погодилися про таке:]
^

ЧАСТИНА I




следующая страница >>