asyan.org
добавить свой файл
1
Лижний спорт є одним з популярних занять в світі. Заняття цим видом спорту є важливим засобом фізичного виховання, займають одне з перших місць по своєму характеру рухових дій.

За останнє двадцятиріччя наука про спорт, у тому числі і теорія і методика лижного спорту, почала розвиватися швидкими темпами. Якщо раніше вона в основному займала пояснювальну функцію і мало допомагала практиці, то в даний час її роль істотно змінилася. Спортивні змагання – це вже не просто індивідуальні поєдинки і не тільки змагання команд, це перш за все демонстрація сили і уміння спортсмена, високого тактичного мислення викладача-тренера.

Кожен, хто починає займатися лижним спортом, ставить перед собою певну мету: один хоче стати чемпіоном, інший – просто сильніше і витриваліше, третій прагне за допомогою ходьби на лижах схуднути, четвертий - укріпити волю. І все це можливо. Потрібно лише регулярно, не роблячи собі поблажок і знижок, наполегливо тренуватися .

Лижний спорт включає декілька самостійних видів спорту: лижні гонки, біатлон, стрибки на лижах з трампліну, двоєборство, гірськолижний спорт. По цих видах спорту є правила проведення змагань і передбачено привласнення розрядів і звань відповідно до вимог Єдиної спортивної класифікації. Це стимулює систематичні заняття і зростання спортивних досягнень лижників.

^ Лижні перегони — зимовий олімпійський вид спорту, змагання на подолання певної дистанції на швидкість, рухаючись на лижах і відштовхуючись лижними палицями. В лижних перегонах використовуються лижі з кріпленням, що залишає п'ятку лижника вільною.

Лижні перегони є також складовою частиною інших зимових видів спорту: лижного двоборства та біатлону. Цей вид спорту популярний у всіх країнах, де є досить снігу: в скандінавських країнах, Фінляндії, Росії, країнах Центральної та Східної Європи, включно з Україною, Канаді, США та в країнах Азії: Казахстані, Китаї, Кореї та Японії.

Лижний крос і прогулянки на лижах є також популярним видом активного відпочинку.

^ Гірськолижний спорт - загальна назва для кількох зимових спортивних дисциплін, у яких спортсмени змагаються за найшвидший спуск із гори на лижах спеціально підготовленою трасою. Гірськолижний спорт користується великою популярністю як вид активного відпочинку.

На відміну від лижних перегонів у гірськолижному спорті використовуються кріплення з фіксованою п'яткою.

Дисципліни


Гірськолижний спорт включає в себе змагання із спеціального слалому, гігантського слалому, супергігантського слалому, гірськолижної комбінації та швидкісного спуску, які належать до швидкісних дисциплін. Інша група дисциплін об'єднана під загальною назвою фрістайл. В цих дисциплінах важлива не тільки швидкість, а й суддівська оцінка якості виконання.

Найшвидша з гірськолижних дисциплін — швидкісний спуск, де спортмени можуть розвивати швидкість понад 100 км/год. Найтехнічніша - слалом, в якому лижник повинен виконати велике число поворотів, щоб пройти через ворота, відзначені прапорцями.
^

Популярність у світі


Гірськолижний спорт популярний усюди в світі, де є гори, сніг і відповідна інфраструктура. Здебільшого змагання проводяться на гірськолижних курортах, які є водночас місцями масового активного відпочинку. Спуск на лижах з гори набрав популярності з винаходом та розвитком підіймачів.
^

Гірськолижний спорт на Олімпійських іграх


До програми Олімпійських ігор гірськолижний спорт входить, починаючи з Олімпіади 1936. Першою дисципліною була гірськолижна комбінація. На Олімпіаді 2010 у Ванкувері розігруються 10 комплектів нагород - по п'ять серед чоловіків та жінок.
^



Біатлон — вид спорту, лижні перегони зі стрільбою.

Історія


Сучасний біатлон родом із скандинавських країн. Саме там прикордонні патрулі від нудьги змагалися між собою в швидкості і влучності. Перший своєрідний чемпіонат із такого біатлону пройшов в 1767 році між захисниками меж Швеції і Норвегії. Так і продовжували військові розважатися так само до перших Зимових Олімпійських ігор в Шамоні, що пройшли в 1924 році. Тоді було вирішено включити в програму прообраз біатлону, правда, тоді він називався «Змагання військових патрулів». У такому вигляді цей спорт «дожив» до 1948 року. Проте у зв'язку з антивоєнними настроями в суспільстві, коли людство вирішило все-таки «дати миру шанс», такі змагання були визнані дуже мілітаристськими. Біатлон був відмінений.

Лише в 1958 році мода на біатлон повернулася. З цього року проводяться чемпіонати світу з біатлону. Вже в 1960 році біатлон практично в сучасному вигляді був включений до програми Олімпійських ігор. Тоді ж у Скво-Веллі (США) був розіграний перший комплект олімпійських медалей у чоловіків. А ось жінки вперше виступили на Олімпійських іграх тільки в 1992 році в Альбервілі (Франція). Першою олімпійською чемпіонкою з біатлону стала росіянка Анфіса Рєзцова.

Перші олімпійські медалі в спринті були розіграні лише через 20 років, в 1980 році в Лейк-Плесіді (США). Першим олімпійським чемпіоном став Франк Ульріх (Німеччина). А гонка переслідування з'явилася в програмі Олімпійських ігор тільки на Олімпіаді 2002 року в Солт-Лейк-Сіті (США) (доти розігрувалися медалі тільки на чемпіонатах світу з біатлону). Першою олімпійською чемпіонкою з біатлону в гонці переслідування стала Ольга Пильова. Серед чоловіків Уле Айнер Бйорндален. Мас-старт включили до програми Олімпійських Ігр лише в 2006 році в Туріні. Першою олімпійською чемпіонкою в мас-старті стала Анна-Карін Олофсон (Швеція). Серед чоловіків — Міхаель Грайс (Німеччина).

Спорядження


Раніше замість дрібнокаліберних гвинтівок спортсмени тягали з собою важкенні карабіни. Дрібнокаліберна гвинтівка сконструйована спеціально для біатлоністів і кріпиться у спортсмена на перев'язі за спиною. Така гвинтівка 22-го калібру важить не менше 3,5 кг. Вона оснащена механізмом, який блокує спусковий гачок, а перезарядка проводиться вручну. Крім того, обойми розраховані тільки на п'ять патронів. Швидкість кулі, випущеної з такої зброї, не має перевищувати 380 метрів в секунду на відстані одного метру від зрізу ствола. Мінімальна довжина лиж для біатлону повинна бути на 4 см меншою, ніж зріст спортсмена, а їх кінці менш заломлені доверху.

Спеціальний костюм скроєний так, щоб підтримувати стабільну температуру тіла спортсмена, і зменшувати опір вітру. Черевики жорсткі, завдяки чому зменшується тиск на кісточку.
^

Види змагань


На сьогоднішній день в біатлоні існує 6 видів змагань. Спринт (для жінок 7,5 км., для чоловіків 10 км.), гонка переслідування (для жінок 10 км., для чоловіків 12,5 км.), мас-старт (для жінок 12,5 км., для чоловіків 15 км.), класична індивідуальна гонка (для жінок 15 км., для чоловіків 20 км.). А також два види командних змагань: естафета (для жінок 4х6 км., для чоловіків 4х 7,5 км.) і змішана естафета, в якій жінки на кожному етапі пробігають 6 км, а чоловікі 7,5 км.

Правила


Мішені розташовані на віддалі 50 м. Діаметр мішені 45 мм для стрільби з положення лежачи і 115 мм для стрільби з положення стоячи.

За кожну незакриту мішень біатлоніст повинен додатково пробігти штрафне коло (150 м), а в індивідуальній гонці за кожну незакриту мішень до часу спортсмена додається одна хвилина. В естафетних гонках у спортсмена є 3 запасних патрони, якщо не вдається закрити мішені й за допомогою запасних патронів, то за кожну мішень нараховується штрафне коло.

Стрільба в біатлоні починається завжди з положення лежачи, потім слідує стрільба з положення стоячи. У спринті і естафетах тільки два вогневі рубежі, в гонці з переслідуванням, мас-старті й індивідуальній гонці — 4 вогневих рубежі.

За 15 хвилин до старту учасник змагань з біатлону зобов'язаний пройти маркування в спеціальному стартовому містечку. Тут маркуються лижі і перевіряється гвинтівка. У гвинтівки перевіряється мінімальне зусилля на спусковий гачок, необхідне для здійсення пострілу. Воно не повинне бути меншим 500 гр. У кожної команди є дві запасні гвинтівки. Потім перевіряється правильність стартового номера і дотримання правил про рекламу. Видають стартові номери, які спортсмен сам кріпить на стегні. На ноги біатлоністам кріпляться передавачі, які замірятимуть час при проходженні контрольних рубежів.

Як правило, в спринті і індивідуальній гонці, спортсмени виходять на старт кожні 30 секунд. Кожен біатлоніст за 10 секунд до початку старту отримує звуковий сигнал, за 5 секунд до старту електронний годинник починає цокати голосно. У перебігу цих п'яти секунд палиці повинні знаходитися за спеціальним обмежувачем руху. При естафеті або мас-старті команду старт починається з пострілу стартогово пістолета.

Після фінішу зброя (вона не повинна бути заряджена) і лижі (повинні бути промарковані) ще раз перевіряються. А біатлоністи відправляються на допінг контроль.

^ Стрибки  на лижах з трампліна розвиваються з початку ХХ століття в багатьох країнах світу, на усіх континентах. За роки існування цей вид спорту зазнав значних змін, удосконалилось спортивне обладнання та екіпіровка спортсменів  зі стрибків на лижах з трампліна.

На світовій арені стрибки на лижах з трампліна - одні з найпопулярніших і видовищних зимових видів спорту. Розпочинаючи з перших зимових Олімпійських ігор (Франція, 1924р.) стрибки на лижах з трампліна  включаються до програми цих престижних змагань, які на даний час збирають понад 50-ти тисяч глядачів. Практично в кожній країні Європи займаються цим видом спорту.

         У стрибках на лижах з трампліна лідируюче положення займають спортсмени Австрії, Норвегії, Японії, Німеччини, Фінляндії, Словенії, Польщі, Швейцарії та Росії. Принциповою особливістю розвитку зимових видів спорту, досягнення спортсменів різних країн - є залежність досягнень від стану спортивної бази, інвентарю, спорядження. Кожен рік Міжнародна федерація лижного спорту вносить значні корективи щодо спортивного інвентарю. Більш значних змін зазнали стрибкові комбінезони.

         Перевага вище згаданих країн обумовлена завдяки наявності діючих трамплінів з штучним покриттям, систем для приготування штучного снігу, тренажерів та використання аеродинамічної труби у підготовці спортсменів на протязі року.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Климович Б.В. Лижна підготовка: навчально-методичний посібник.; Львів: ЛВІ, 2006.

  2. Котляр С.М. Теорія і методика лижного спорту для студентів 1-2 загального курсу (за кредитно-модульною системою) / С.М.Котляр, В.В.Мулик, Т.В.Сидорова; ХДАФК. – Х., 2007.

  3. Котляр С.М. Теорія і методика лижного спорту для студентів 1 курсу (за кредитно-модульною системою) / С.М.Котляр, В.В.Мулик; ХДАФК. – Х., 2006.