asyan.org
добавить свой файл
1
Новые требования к ДИПЛОМНЫМ РАБОТАМ

  1. Новый формат титульного листа

  2. Новый порядок изложения рубрик во введении

  3. 3 РАЗДЕЛА в исследовании:

    1. Теоретический

    2. Методический

    3. Эмпирический

Высылаем пример написания ТИТУЛЬНОГО ЛИСТА (теперь это «пояснювальна записка»), СОДЕРЖАНИЯ и ВВЕДЕНИЯ.

«Приложите к СОБСТВЕННОМУ СОДЕРЖАНИЮ».

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Інститут післядипломної освіти

Кафедра наукових основ управління та психології


^

Пояснювальна записка


до дипломної роботи

спеціаліста
на тему «Взаємозв’язок самооцінки та навчальної мотивації молодших школярів»

Виконала студентка 3 курсу заочної форми навчання з галузі знань:

0301- ^ Соціально-політичні науки

зі спеціальності:

7.03010201 «Психологія»

Іванова І.В.
Керівник – Сидоров А.В.
Рецензент –Васильченнко М.К.

Харків – 2013 рік

ЗМІСТ

Пояснювальна записка 2




ВСТУП

Актуальність дослідження

Навчальна діяльність є провідною в молодшому шкільному віці. Якість навчальної діяльності обумовлена багатьма чинниками, серед яких навчальна мотивація й самооцінка посідають значне місце.

В сучасних психологічних дослідженнях чимало робіт присвячено ґенезу мотивації, її структури, зв’язку із результатами діяльності тощо. Немало робіт, присвячених вивченню самосвідомості, ставлення до себе, Я-образу особистості, самооцінці. Разом з цим, ми не знайшли робіт, присвячених взаємозв’язку цих психологічних особистісних структур.

Мотивація учіння відіграє важливу роль у становленні особистості, адже без неї неможлива ефективна навчальна діяльність та розвиток здатності і потреби до самовдосконалення, саморозвитку, самоосвіти. Саме у молодшому шкільному віці закладається основа для подальшого учіння школяра і часто від бажання вчитися у початковій школі залежить і прагнення до учіння у середніх та старших класах.

Проблема мотивації досліджується у психології досить широко (С. Рубінштейн, О. Леонтьєв, Л. Божович, Г. Костюк, П. Якобсон, Х. Хекхаузен, Є. Ільїн, М. Матюхіна, А. Маркова, Т. Гордєєва, М. Боришевський, Ю. Гільбух, С. Максименко, В. Семиченко, Ю. Швалб та ін.), але не зважаючи на велику кількість робіт у цій галузі, її не можна вважати повністю вирішеною. Значний внесок у вивчення проблеми мотивації учіння у молодших школярів зробили вітчизняні вчені М. Алексєєва, О. Скрипченко, М. Дригус, Н. Зубалій, С. Дрозденко, Н. Пророк та ін. Зокрема, розкриті структурні, змістовні та динамічні характеристики мотивів учіння дітей шестирічного віку, особливості та тенденції розвитку ставлення до учіння у молодших школярів з різною успішністю, умови цілеспрямованого формування позитивної мотивації учіння.

Психологічні дослідження онтогенезу мотивації (С. Канюк, Т. Марютіна, С. Москвичов, Л. Божович, Є. Ільїн, В. Шадриков) дали змогу виділити групи мотивів, які лежать в основі здійснення навчальної діяльності. Формування мотивації учіння через організацію діяльності стало предметом вивчення в руслі досліджень під керівництвом П. Гальперіна, В. Давидова, Н. Тализіної, Д. Ельконіна. Виникнення феномену «мотиваційного вакууму» наприкінці початкової школи доводиться у роботах М. Алексєєвої, О. Дусавицького, О. Киричук, М. Матюхіної, А. Маркової, В. Мерліна, В. Моргуна.

Феномени самооцінки та її становлення в початковій школі стали предметом дослідження М. Боришевського, С. Максименка, Н. Максимової, К. Роджерса, І. Чеснокової. Наявність впливу оцінних ставлень на становлення самооцінки учня відмічається багатьма дослідниками проблем навчання (Б. Ананьєв, М. Алєксєєва, А. Алексюк, Л. Виготський, В. Давидов, Д. Ельконін, Г. Костюк, С. Максименко, О. Матюшкін, І. Якіманська та інші).

Та все ж залишилося ще багато невисвітлених аспектів проблеми взаємозв’язку мотиваційних та самооцінних процесів особистості. Не з’ясованим залишається місце мотивів учіння серед інших психологічних і соціально-педагогічних детермінант самовідношення і самооцінки.

Молодший шкільний вік - особливий період в житті дитини. Його ще називають вершиною дитинства. З приходом дитини до школи відбувається перебудова всієї системи відносин дитини до дійсності. Дитина зберігає багато дитячих якостей - легковажність, безпосередність, погляд на дорослого «знизу вверх». Але в цей період у дитини з’являється інша логіка мислення. Навчання для неї - значуща діяльність. В школі вона здобуває не лише знання і вміння, але й певний соціальний статус. Змінюються інтереси, цінності, життєвий устрій дитини. А на якій стадії розвитку знаходиться самосвідомість дитини, що переступає шкільний поріг?

У дитини 7- річного віку виникає усвідомлення можливості власних дій, вона починає розуміти, що не все може (початок самооцінки). Молодший школяр усвідомлює свої особисті якості (добрий, уважний, слухняний, чесний тощо). Перш за все діти усвідомлюють ті якості і особливості поведінки, які найчастіше оцінюють навколишні. Саме в цей період виникає внутрішня, особистісна свідомість, починає формуватися Я - концепція маленької людини.

Дитина відкриває для себе нові соціальні позиції - позиції школяра, пов’язаної з виконанням високо оцінюваної дорослими навчальної роботи. Народжується соціальне Я дитини. З’являється нова сфера відносин - «дитина-вчитель», яка починає впливати на відносини дитини з батьками та товаришами. Навчальна успішність стає чи не головним критерієм оцінювання особистості школяра. Разом з оцінкою вчителя та батьківським ставленням, навчальна успішність є вагомим чинником формування самооцінки школяра.

Виходячи з актуальності означеної проблеми, ми й обрали тему дипломної роботи: «Особливості самооцінки молодших школярів з різними типами навчальної мотивації»

^ Мета дипломної роботи полягає у теоретичному розкритті та експериментальному дослідженні характеру взаємозв’язку самооцінки і навчальної мотивації в молодших школярів.

Для досягнення поставленої мети визначені такі задачі:

  1. Здійснити теоретичний аналіз проблем мотивації і самооцінки в концептуальних підходах зарубіжних та вітчизняних учених.

  2. Розкрити місце мотивації у структурі навчальної діяльності і місце самооцінки в структурі особистості молодших школярів.

  3. Обґрунтувати шляхи дослідження взаємозв’язку навчальної мотивації і самооцінки учнів початкових класів.

  4. Експериментально встановити провідні мотиви навчальної діяльності молодших школярів та прослідкувати їх зв’язок з особливостями самооцінок молодших школярів.

  5. Розробити програму формування та розвитку позитивної мотивації навчальної діяльності і адекватної самооцінки учнів молодшого шкільного віку.


^ Об’єкт дослідження – особистісна сфера молодших школярів.

Предмет дослідження – взаємозв’язок самооцінки особистості та навчальної мотивації молодших школярів.
^ Методи дослідження. У ході дослідження розроблено і застосовано комплексний підхід, який полягає у поєднанні теоретичного аналізу наукових джерел із застосуванням взаємодоповнюючих психологічних методів вивчення проблеми. До дослідницького інструментарію увійшли:

психодіагностичні методи із застосуванням психодіагностичних методик: «Мотиви учіння» М. Гінзбург, «Вивчення емоційного ставлення дитини до школи» Г. Урунтаєвої, Ю. Афонькіної, «Спрямованість на набуття знань» та «Спрямованість на оцінку» Є. Ільїна, Н. Курдюкової, «Виявлення мотивації учіння» В. Кириленко, методика оцінки домінуючого механізму самооцінки С.Тадіяна, методика «Діагностика самооцінки та рівня розвитку самокритичності молодшого школяра» І. Беха, методики діагностики самооцінки Дембо-Рубінштейн (адаптація Прихожан);

методи математичної статистики і інтерпретаційні методи. Використовувались кількісний і якісний аналізи. Основними методами обробки та інтерпретації даних були контент-аналіз та кореляційний аналіз, методи статистичних порівнянь і критерії статистичних висновків.

^ Етапи дослідження:

Дослідження проводилось упродовж 2012-2013 рр.

1. Підготовчий, теоретичний (складання програми дослідження, опрацювання літератури, підбір діагностичних методик);

2. Експериментальний (проведення дослідження, обробка та інтерпретація результатів);

3. Узагальнюючий (підведення підсумків роботи, формулювання висновків).

Структура і обсяг роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (80 найменувань) та додатків. Основний зміст роботи викладений на 109 сторінках (без додатків). Включає 18 таблиць, 6 рисунків.