asyan.org
добавить свой файл
1
ГОЛОВНИЙ МОДУЛЬ 2
Складання головного модуля проходить у 2 етапи:

  1. Комп'ютерне тестування по базі питань, які були на практичних заняттях упродовж семестра

  2. Розв'язання ситуаційної задачі.


До головного модуля з мікробіології не допускаються студенти, які мають пропуски лекцій та практичних занять та не набрали 72 бали.
Інформація про допуск студентів до головного модуля знаходиться на стенді «Рейтинг з мікробіології».

Студенти, які не набрали 72 бали і не мають пропусків практичних занять та лекцій, допускаються шляхом комп’ютерного тестування по базі КРОК-1 з наступних розділів:

  1. «Загальна мікробіологія».

  2. «Нормальна мікрофлора тіла людини. Інфекція. Імунітет».

  3. «Спеціальна бактеріологія, мікологія. Клінічна та санітарна мікробіологія».



^ ПЕРЕЛІК СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ ДО ГОЛОВНОГО МОДУЛЯ №2

З РОЗДІЛУ «СПЕЦІАЛЬНА БАКТЕРІОЛОГІЇ»
ЗАВДАННЯ ДО СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ:

  1. Напишіть назву збудника на латині.

  2. Охарактеризуйте особливості морфологічних, тинкторіальних, антигенних властивостей збудників, заповнивши табл. 1.

  3. Намалюйте схему діагностики захворювання.

  4. Опишіть мікробіологічні особливості патогенезу захворювання.

  5. Вкажіть основні принципи профілактики та лікування захворювання.

Ситуаційна задача № …

  1. Із випорожнень хворої дитини 6-місячного віку, яка перебувала на штучному годуванні, виділена культура кишкової палички з антигенною структурою О-111. Лікар поставив діагноз «Коліентерит».

  2. У міську інфекційну лікарню поступила хвора К., 34 років, зі скаргами на часту діарею, тенезми, біль у животі, блювоту, температуру 37.5 ° С. На підставі клінічного обстеження був поставлений діагноз – «Дизентерія».

  3. Двоє співробітників відправилися на рибалку. У зв'язку з тим, що питної води прихопили мало, то користувалися водою з відкритого водойма, при чому один з них пив некип’ячену воду. Через два тижні він захворів, температура тіла піднялася до 390 С. Хворий був госпіталізований з діагнозом «Черевний тиф».

  4. До інфекційного відділення міської лікарні потрапив хворий з розеольозно-папульозним висипом, диспепсичними розладами (нудота, блювота, діарея) та катаральними явищами (кашель, нежить), без уражень ЦНС. Лікар запідозрив «Паратиф А».

  5. Матеріал від хворого на ГКЗ був засіяний на середовище Ендо та вісмут-сульфіт агар, на яких через 18 годин виросли відповідно напівпрозорі блідо-рожеві та чорні блискучі колонії. Лікар запідозрив «Сальмонельоз».

  6. Хворий С., 28 років, госпіталізований з приводу гострого коліту із явищами помірної інтоксикації, діареї. Фекалії із домішками крові. Під час бактеріологічного дослідження фекалій виділені каталазопозитивні грамнегативні бактерії – мікроаерофіли. Не ростуть при 25°С, уреазонегативні, при з‘єднані двох клітин нагадують крила чайки, спор та капсул не утворюють, рухливі. Лікар-бактеріолог запідозрив наявність у хворого «Кампілобактеріозу».

  7. До лікаря звернувся чоловік 46 років зі скаргами на біль у області епігастрію. Після дослідження матеріалу, що був взятий у хворого, поставлено бактеріологічний діагноз – «Хелікобактеріоз».

  8. До інфекційного відділення госпіталізовано хворого зі скаргами на багаторазовий пронос та блювання, біль у м‘язах ніг, слабкість, запаморочення. Після огляду лікар поставив попередній діагноз "холера".

  9. Після вживання м‘ясних консервів у хворого Н. з‘явилося двоїння в очах, сильний головний біль, порушення ковтання, тяжке дихання, слабкість у м‘язах. Поставлено діагноз – «Ботулізм».

  10. У дитячому садку через кілька годин після вживання сирної маси майже у всіх дітей раптово з‘явились симптоми інтоксикації. При бактеріологічному дослідженні із блювотних мас та залишків сирної маси був виділений золотистий стафілокок. Лікар-бактеріолог поставив діагноз «Стафілококова інтоксикація».

  11. У інфекційну лікарню потрапив хворий Н. з наявними клінічними симптомами ГКЗ. З анамнезу стало відомо, що ці симптоми з'явилися після вживання неякісних харчових продуктів. Під час дослідження неякісних харчових продуктів було виявлено рухомі грамнегативні палички, які після 18-годинного культивування на МПА виявили повзучий ріст у вигляді вуглеподібного напилу. Ізоляти не ферментували лактозу, маніт, розкладали глюкозу, мальтозу та сахарозу до кислоти та газу, виділяли сірководень та індол. Бактеріологічно було доведено, що виділені бактерії належать до представників роду Proteus.

  12. До інфекціоніста звернулася жінка 35 років з клінічними симптомами гастроентерита. На основі результатів мікробіологічного обстеження лікар-інфекціоніст поставив діагноз «Кишковий ієрсиніоз».

  13. Чоловіку 55 років з апендицитоподібним синдромом на основі анамнестичних – вживання салатів з сирої капусти та бактеріологічних даних, лікар-інфекціоніст поставив діагноз «Псевдотуберкульоз».

  14. У лікарню потрапив хворий у якого у грудочках гною з харкотиння виявлені грампозитивні ланцетовидної форми диплококи з капсулою. Лікар поставиви попередній діагноз "Крупозна пневмонія",

  15. Чоловік 66 років перехворів на грип, що було підтверджено серологічною діагностикою, до лікарні не звертався. Через кілька днів після одужання він звернувся до лікаря з високою температурою та кашлем з великою кількістю гнійного харкотиння. При рентгенологічному обстеженні в легенях виявлені чисельні абсцеси. Харкотиння було направлено на дослідження, при якому були ідентифіковані коагулазопозитивні бактерії з ДНК-азною активністю - Staphylococcus aureus.

  16. У хворого 20 років після оперативного втручання з приводу гнійного апендициту розвинулося гнійне ускладнення операційної рані. З гною, що взятий з рани, був приготовлений мазок. При мікроскопії лікар-бактеріолог виявив велику кількість лейкоцитів та грампозитивні бактерії у вигляді «грон винограду».

  17. До лікарні прийнята дитина з діагнозом «стафілококовий сепсис».

  18. Кров, яку взяли у хворого з підозрою на сепсис, посіяли на кров‘яний агар і у цукровий бульйон. Після інкубації на кров‘яному агарі виросли невеликі прозорі круглі колонії, оточені зоною гемолізу. У цукровому бульйоні утворився придонний осад, у мазку, який виготовлено з осаду, виявлено грампозитивні коки, що розмішувалися у вигляді довгих ланцюжків. Лікар поставив діагноз «Стрептококовий сепсіс».

  19. У лікарню потрапила дитина 6 років з підвищеною температурою, у якої з мазку слизу з мигдаликів у хворого на ангіну знайдено кулястої форми мікроорганізми, які розміщені короткими ланцюжками. Лікар поставив діагноз «Стрептококова ангіна».

  20. У дитини 6 років захворювання, яке викликане гемолітичним стрептококом, почалось з гострого катару на зіві та мигдаликах, який розповсюдився на слизову оболонку рота, язик («малиновий язик»), глотку. На поверхні мигдаликів – некрози, які розповсюджуються на м‘яке піднебіння, глотку. Місцями у міру відторгнення некротичних мас утворюються виразки. Шийні лімфовузли збільшені. На тілі – точкові висипання яскраво-червоного кольору. Відсутні висипання у ділянці носо-губного трикутника. Лікар запідозрив «Скарлатину».

  21. В дитячу інфекційну лікарню потрапила дитина 7 років, якій лікар на підставі клінічних симптомів поставив діагноз: «Епідемічний цероброспінальний менінгіт».

  22. В шкірно-венеричний диспансер звернулася жінка на профілактичний огляд. Лікар-венеролог взяла матеріал, зробила мазки на 2-х скельцях та відправила у лабораторію, де один мазок пофарбували за Грамом, другий – метиленовим синім. На основі мікроскопічної картини був поставлений діагноз: «Гонорея».

  23. Після невдалої операції по розмінуванню один з солдатів-саперів отримав поранення стегна. Через два дні після хірургічної обробки рани спостерігається поява на шкірі пухирців, наповнених сукровичною рідиною. Шкіра напружена і має бронзове забарвлення, хворий перебуває в стані зростаючої інтоксикації. Лікар запідозрив газову анаеробну інфекцію.

  24. В травмпункт потрапив робітник дорожньо-транспортного виробництва, який під час земляних робіт отримав травму, в наслідок чого відбулося забруднення рани ґрунтом. На основі клінічних даних та анамнезу лікар запідозрив «Правець».

  25. У хворого протягом 10 днів триває підвищена температура, катаральні запалення слизових оболонок трахеї та напади характерного кашлю. Лікар запідозрив кашлюк.

  26. Лікар-отоларинголог при огляді хворого відмітив гіперемію та значний набряк мигдаликів з сірим нальотом на них. При мікроскопії нальоту було виявлено грампозитивні палички, які розташовані під кутом одна до одної. В результаті отриманих результатів обстеження лікар поставив діагноз: «Дифтерія».

  27. Під час мікроскопії препарату з мокротиння, хворого на хронічну пневмонію, пофарбованого за Цилем-Нільсеном, виявлено червоні палички, які розташовані поодиноко або у вигляді скупчень. Лікар запідозрив «Туберкульоз».

  28. В клініку звернувся чоловік 45 років. В результаті проведеного комплексного обстеження та реакції Мітсуда лікарем був поставлений діагноз ”лепра”.

  29. В інфекційну лікарню потрапили мешканці гірського селища, де зареєстровано масова загибель гризунів. У людей відмічалося швидке підвищення температури до 40°С, виражену інтоксикацію, збільшення пахвинних лiмфовузлiв. У препаратах-мазках з трупного матеріалу від гризунів виявлені грамнегативні палички овоїдної форми з біполярним забарвленням. Лікар поставив діагноз: «Чума».

  30. У працівниці по виробництву помазків для гоління на тильному боці лівої руки з'явилися сверблячі плями, які через декілька годин перетворилися у пухирці з темним вмістом. При розтині пухирців утворилися болісні виразки. На підставі клінічної картини та анамнезу лікар-інфекціоніст поставив діагноз «Шкіряна форма сибірки».

  31. В одній родині, що мешкала в сільській місцевості, відразу захворіли двоє дорослих. Захворювання супроводжувалося болями у животі, діареєю з домішками крові, блювотою. З анамнезу було виявлено, що ті хто захворів вживали жарену печінку від забитої кози з наявними ознаками нездужання. У дітей, що їли дану печінку, ніяких ознак захворювання не спостерігалося. На основі клінічної картини та даних анамнезу лікар-інфекціоніст поставив попередній діагноз «Кишкова форма сибірки».

  32. Хвора П., 21 рік, дератизатор санепідстанції, скаржиться на сильний озноб, температуру 39°С, головний біль, запалення пахового лімфатичного вузла, яке утруднює рух ноги. На лабораторне дослідження направлено гнійний вміст лімфатичного вузла, кров. На щільних живильних середовищах через 8 годин з‘явились колонії у вигляді ”битого скла”. Через 18-24 години культивування колонії нагадували «батистові хустинки», на МПБ мікроорганізми виросли у вигляді плівки зі звисаючими нитками, які нагадували сталактити. Лікар запідозрив «Бубонну форму чуми».

  33. У інфекційну клініку потрапив хворий К. зі скаргами на тривалу лихоманку, болі у суглобах. Як з'ясувалося із анамнезу хворий К. працює на тваринницькій фермі. На підставі клінічних даний та епіданалізу лікар поставив діагноз «Бруцельоз».

  34. У міську інфекційну лікарню поступив пацієнт з симптомами, що дали змогу лікарю поставити діагноз ”туляремія”.

  35. У шкіряно-венеричний диспансер до лікаря-венеролога звернулася дівчина, у якої лікар на слизовій оболонці нижньої губи виявив болісну виразку, з щільним дном та краями. З анамнезу стало відомо, що вона займалася сексом з незнайомим чоловіком. На підставі клінічних даних та анамнезу, лікар поставив діагноз «Сифіліс – первинний період (період твердого шанкру)».

  36. Під час обстеження хворого, якого госпіталізували на 5-й день хвороби з проявами жовтяниці, болями в м’язах, ознобом, носовими кровотечами, бактеріологом проведена лабораторна діагностика. На підставі анамнестичних, клінічних та лабораторних даних лікар поставив діагноз «Лептоспіроз».

  37. На підставі клінічних, анамнестичних та даних мікроскопічного дослідження крові, лікар поставив діагноз ”епідемічний поворотний тиф” .

  38. У клініку потрапив чоловік 67 років зі скаргами на головний біль, підвищення температури, загальну слабкість. Об’єктивно на бічних ділянках тіла виявляється рідка висипка, селезінка збільшена. У віці 35 років хворий переніс висипний тиф. Проведені серологічні реакції аглютинації з рикетсіями Провачека позитивна (титр 1:160), з протеєм ОХ19 – негативна. Лікар поставив діагноз «Хвороба Брілля-Цінссера».

  39. Хворий, який працює на птахофабриці, звернувся до лікаря зі скаргами на ураження верхніх дихальних шляхів, підвищення температури, загальну слабкість. Об’єктивно рентгенологічно виявлена крайова бронхопневмонія. Кашель, ядуха, біль у грудній клітці відсутній. Лікар поставив діагноз “Орнітоз”.

  40. У мікробіологічну лабораторію потрапив матеріал від хворого В., що знаходиться у висипно-тифозному відділенні МКІЛ №1. При обстеженні на педикульоз були виявлені воші. Лікар поставив діагноз «Висипний тиф».

  41. До інфекційного відділення поступив хворий С. За клінічними симптомами лікар поставив хворому діагноз ”епідемічний поворотний тиф”.

  42. У баклабораторії інфекційної лікарні при дослідженні крові хворого Н. на запалення легенів було підтверджено попередній діагноз «Орнітоз».

  43. Бактеріологічне дослідження гною з післяопераційної рани дозволило виділити збудника, який виріс на цукрово-кров‘яному агарі через 7-10 днів в анаеробних умовах і утворив блискучі колонії чорного кольору S-форми з неприємним запахом. Мікроскопія препаратів з колоній показала наявність тонких грамнегативних паличок з вираженим поліморфізмом. Лікар запідозрив післяопераційне ускладнення викликане бактероїдами.

  44. У шкіряно-венеричний диспансер потрапив чоловік зі скаргами на свербіж у міжпальцевих складках. При мікроскопії епідермісу з міжпальцевих складок та підошви виявлені двоконтурні нитки міцелію, а також круглі та квадратні спори. Лікар поставив діагноз «Епідермофітія».

  45. У дитини, що обстежувалася у терапевта, на слизовій оболонці щік були виявлені білуваті плями, які нагадували молоко, що скипілося. У мазках виявлені грам позитивні дріжжеподібні клітини овальної форми. Лікар поставив діагноз «Кандидоз ротової порожнини».

  46. У хворого лікар виявив ураження волосяного покрову голови, шкіри пальців та нігтів. При мікроскопії волосся встановлено, що міцелій грибів знаходиться у волоссі (ендотрикс) и розташовується по всій його довжині. Лікар-дерматолог запідозрив «Трихофітію».

  47. При мікроскопії волосся з уражених ділянок, виявлений міцелій гриба, спори, пухирці повітря та краплі жиру. На основі даних мікроскопічного обстеження лікар запідозрив у хворого К. - «Фавус».

  48. У 8-річного хлопчика на голові виявлена ділянка облисіння. Волосся обломлене на висоті 5-8 мм, залишки волосся покриті чохлом зі спор гриба. Уражене волосся дає зелене світіння при люмінесцентній мікроскопії. Лікар поставив попередній діагноз «Мікроспорія».