asyan.org
добавить свой файл
1
В.П.Мушинський наводить вичерпну характеристику форм і методів реалізації суїцидальної поведінки, виділяючи 10 загальних рис, властивих усім самогубствам:

1. Загальною метою усіх суїцидів виступає пошук рішення, адже суїцид не є випадковою дією – його ніколи не здійснюють без сенсу чи безмотивовано. Він є виходом із утруднень, кризи чи нестерпної ситуації, йому властива своя логіка і доцільність. Щоб зрозуміти причини суїциду, слід дізнатися проблеми, для розв’язання яких він був призначений.

2. Загальним завданням усіх суїцидів є припинення свідомості, повне припинення свого потоку свідомості,нестерпного болю – як розв’язання болісних і нагальних проблем. Відповідно до цього, суїцид складається з трьох частин – наявності у людини, що впала у відчай, душевного хвилювання, підвищеного рівня тривоги і високого летального потенціалу.

3. Загальним стимулом при суїциді виступає нестерпний психічний біль. Можна стверджувати, що припинення своєї свідомості – це те, до чого рухається суїцидальна людина, а душевний біль – це те, від чого вона намагається втекти, адже ніхто не здійснює суїцид від радості.

4. Загальним стресором при суїциді є незадоволені психологічні потреби, адже суїцид здійснюється передусім саме через нереалізовані або незадоволені потреби. В цьому плані можна зазначити , що відбувається багато безглуздих смертей, але ніколи не буває безглуздих і необміркованих суїцидів.

5. Загальною суїцидальною емоцією виступає безпорадність-безнадійність – у суїцидальному стані виникає переважаюче почуття безпорадності-безнадійності. В цьому стані людина начебто констатує: «Я нічого гн можу зробити, крім самогубства і ніхто не може мені допомогти, полегшити біль, який я відчуваю».

6. загальним внутрішнім відношенням до суїциду є суперечливість, амбівалентність – людина відчуває потребу у здійсненні суїциду і водночас бажає порятунку і втручання інших.

7. Загальним станом психіки є звуження пізнавальної сфери, що відбувається у формі минущого емоційного та інтелектуального звуження свідомості з обмеженням можливостей у виборі варіантів поведінки, що зазвичай доступні свідомості даної людини, коли вона не знаходиться у панічному стані.

8. Загальною дією при суїциді стає втеча, що відображає намір людини покинути зону нещастя. Тому суїцид вважають межовою, остаточною втечею. Сенс самогубства полягає у радикальній і остаточній зміні обставин. «декорацій» життя.

9. Загальною закономірністю суїциду виступає відповідність суїцидальної поведінки загальному стилю поведінки впродовж життя. Незважаючи на те, що суїцид являє собою вчинок, якому немає аналогу у попередньому житті людини, все ж йому можна знайти відповідність у стилі та характері повсякденної поведінки даної людини. Це і попередні переживання душевного хвилювання, і здатність переносити психічний біль. і наявність тенденцій до обмеженого мислення, і спроб втечі у важких ситуаціях тощо.


Для працівників освіти, практичних психологів, в першу чергу, буде корисно знати, як визначити в ході спостереження перші загрозливі тенденції, ознаки суїцидальної поведінки підлітків та юнаків.

Суїцидологи зазначають, що будь-які несподівані або драматичні зміни, що впливають на поведінку підлітка чи юнака, будь-які зміни в їх поведінці, словесні й емоційні ознаки слід сприймати всерйоз. До них відносяться:

- втрата інтересу до звичних видів діяльності;

-раптове зниження інтересу до навчання;

-незвичне зниження активності, нездатність до вольових зусиль;

-погана поведінка у навчальному закладі;

-незрозумілі або такі, що часто повторюються зникнення з дому і прогули у школі;

-збільшення споживання тютюну, алкоголю або наркотичних речовин;

-інциденти із залученням правоохоронних органів, участь у правопорушеннях;

При появі цих явищ слід звернути особливу увагу на підлітка або юнака чи дівчину. Далі слід бути уважним до наступних поведінкових, словесних, емоційних, депресивних ознак суїцидальної загрози.
^ Поведінкові ознаки суїцидальної загрози:

-будь-які раптові зміни у поведінці і настроях, особливо тих, що віддаляють від близьких людей;

-схильність до необачних і нерозсудливих вчинків;

-надмірне споживання алкоголю чи таблеток;

-відвідування лікаря без очевидної необхідності;

-розлучення з дорогими речами або грошима;

-придбання засобів скоєння суїциду;

-підведення підсумків, приведення справ до порядку, приготування відходу;

-нехтування зовнішнім виглядом.

^ Словесні ознаки суїцидальної поведінки:

-запевнення у безпорадності і залежності від інших;

-прощання, розмови або жарти про бажання смерті;

-повідомлення про конкретний план суїциду;

-подвійна оцінка значущих подій;

-повільна, маловиразна мова;

-висловлювання самозвинувачень.

^ Емоційні прояви суїцидальних тенденцій:

-амбівалентність, подвійність емоцій і почуттів;

-безпорадність,безнадійність;

-переживання горя;

-ознаки депресії;

почуття провини або відчуття невдачі, поразки;

-надмірні побоювання або страхи;

-почуття власної самозначущості;

-неуважність, розгубленість.

^ Ознаки депресії у дітей, що схильні до суїциду:

-сумний настрій;

-втрата властивої дітям енергії;

-зовнішні прояви журби;

-порушення сну;

-соматичні скарги;

-зміна апетиту або ваги;

-погіршення успішності навчання;

-зниження інтересу до навчання;

-страх невдачі;

-почуття неповноцінності;

-самообман – негативна самооцінка;

-почуття «заслуженого»відторгнення;

-помітне зниження настрою при найменших невдачах;

-надмірна самокритичність;

-зниження рівня соціалізації;

-агресивна поведінка.

^ Депресивні прояви підлітків із суїцидальною поведінкою:

-сумний настрій;

-почуття нудьги;

-почуття втоми;

-порушення сну;

-соматичні скарги;

-непосидючість, неспокійність;

-фіксація уваги на дрібницях;

-надмірна емоційність;

-замкненість, скупість;

-розпорошена увага;

- агресивна поведінка;

-схильність до бунту;

-погана успішність, прогули;

-зловживання алкоголем, наркотиками.

Вчителі, класні керівники повинні мати на увазі й врахувати в роботі фактори ризику суїциду:

-висока конфліктність спілкування;

-ізоляція підлітка у класі чи групі;

-несприятливе сімейне оточення;

- спадковий фактор;

-неадекватна самооцінка;

-конфлікт, психотравмуючи ситуація;

-різка зміна у поведінці;

-асоціальний спосіб життя;

-егоцентризм;

-втрата членів сім’ї, погані стосунки.