asyan.org
добавить свой файл
  1 2

^ 3. Криміналістичне дослідження слідів застосування вогнепальної зброї при вчиненні злочину – загальна характеристика.

Криміналістичне дослідження в широкому розумінні в будь-якому випадку направлене на виявлення, фіксацію та дослідження слідів вчинення злочину. Застосування вогнепальної зброї при вчиненні злочинів призводить до численних слідів на місці події. Сліди зброї різноманітні і залежать від багатьох факторів: моделі зброї; використовуваних боєприпасів; умов вчинення злочину; дій, що виконує суб’єкт для приховання слідів злочину. Сліди зброї – це, насамперед, сліди-предмети: залишені зброя, боєприпаси, різні речі (шомпол, протирка, кобура, пакувальний матеріал, в якому зберігалась зброя (тканина, папір, дерево)), а також патрони з осічкою, гільзи, дріб, пижі, прокладки, незгорілі порошинки, сліди копті. По-друге, це сліди взаємодії зброї, боєприпасів з предметами оточення: пробоїни, вм’ятини, зруйновані предмети (скляні, керамічні), зрештою, це сліди на тілі людини, розриви, кіпоть на тканинах (поясок обтирання), укорінені порошинки, опіки, тощо. Найбільша кількість слідів зброї залишається на гільзах, снарядах (куля, дріб), перешкодах (предмети, тіло людини), тілі того, хто стріляв і потерпілого (на руках, обличчі, одязі). Тому при огляді місця події саме ці джерела інформації заслуговують на особливу увагу, проводити огляд їх і дослідження необхідно з залученням спеціаліста. Вид слідів, особливості їх розміщення допоможуть розв’язати багато питань, які постають перед слідчим. Крім того фіксація їх забезпечить успішне проведення судово-балістичної експертизи та інших судових експертиз. Для того, щоб розслідувати злочин, вчинений з застосуванням вогнепальної зброї необхідно чітко мати уявлення про механізм утворення слідів, засоби фіксації та дослідження.

Криміналістичне дослідження може бути направлене як на дослідження самої зброї безпосередньо (на предмет чи є вона вогнепальною, до якого типу вогнепальної зброї вона відноситься, його балістична характеристика, наявність чи відсутність факту пострілу з цієї зброї, справність зброї, здатність до пострілу та самопострілу, тощо), так і на дослідження патронів, в тому числі стріляних куль та гільз, і на дослідження слідів пострілу.

При виявленні зброї на місці події її фотографують, не беручи в руки, відмічають місце її знаходження в протоколі і на плані (схемі), вказують вид і систему зброї, розташування по відношенню до трупа, куди направлений ствол, на якій стороні (боку) лежить зброя і т.д. Вилучають зброю обережно, маючи на увазі те, що вона може бути заряджена. Перш за все зброю необхідно розрядити, після чого приступити до огляду. Оглядаючи зброю звертають увагу на те, чи немає на її поверхні відбитків пальців, слідів крові, бруду, тощо. Особливу увагу звертають на стан зброї, в тому числі його ударно-спускового механізму, наявність патрону в патроннику і патронів в магазині (барабані), наявність в стволі порохового нагару і порошинок, що не згоріли, запаху горілого пороху в каналі стволу. Після огляду зброї її упаковують і направляють на експертне дослідження. Самими розповсюдженими є дослідження зброї на предмет її справності і здатності до здійснення пострілів. Вирішення кожного з цих питань має самостійне значення. Зброя може бути несправною, але придатною до стрільби, тому ставити питання для експертизи тільки про справність зброї було б невірним. Визначаючи справність зброї, виясняють, чи можлива з нього систематична стрільба або тільки одиночними пострілами. Важливо встановити характер несправності зброї, оскільки злочинець може вилучити якусь частину ударно-спускового механізму, а під час виявлення зброї послатися на її принципову непридатність. Встановлення причин несправності зброї важливо і для тих кримінальних випадків, коли необхідно виявити можливість самовільних пострілів (не плутати з випадковими пострілами, коли присутнє натискання на спусковий гачок).

Розглянемо механізми утворення слідів при використанні вогнепальної зброї згідно з етапами пострілу: заряджанням, пострілом і екстрагуванням гільзи.

При заряджанні неавтоматичної зброї патрон вручну вставляють в патронник, потім замикають ствол. На денці гільзи утворюються сліди ковзання від нерівностей щитка колодки, інколи сліди від бойка у вигляді трас. При заряджанні автоматичної зброї затвор, рухаючись вперед, натикається на патрон, при цьому на краю денця гільзи може утворитися слід досилювача, характерний для АК і АКС. При цьому гільза ковзає по губках магазину і на її корпусі нерідко виникають лінійні сліди ковзання у вигляді паралельних боріздок, які розміщені діаметрально протилежно одна одній. Затвор продовжує рухатись вперед, досилає патрон в патронник. Коли патрон повністю увійде в патронник, зачіп викидача заскочить в кільцеву проточку і залишить слід ковзання на ребрі денця гільзи. Рух затвора зупиниться, патронник виявиться закритим, а зброя – зарядженою.

При натисканні на спусковий гачок ударник з бойком зривається з бойового взводу і, рухаючись вперед, натикається на капсуль, утворюючи на ньому об’ємний слід тиску, який за формою схожий на форму бойка. При ударі бойка капсуль загоряється і підпалює пороховий заряд. В патроннику виникає великий тиск порохових газів, під дією яких снаряд отримує кінетичну енергію і виштовхується із ствола, а гільза з такою ж силою притискується до затвору і на її денці утворюються сліди тиску, які називають слідами переднього зрізу затвору (патронного опору). Оскільки метал капсуля значно тонший денця і більш м’який, тому сліди переднього зрізу затвора утворюються насамперед на капсулі навколо сліду бойка. Практично слід бойка і слід попереднього зрізу затвора залишається на гільзах, відстріляних із будь-якої зброї як заводської, так і атипічної.

На снарядах (куля, дріб) залишаються сліди каналу ствола зброї. Під тиском газів снаряд, рухаючись по стволу, ковзає по його стінках і на циліндричній частині кулі утворюються сліди полів нарізів (виступів між канавками – нарізами) і сліди граней нарізів – для нарізної зброї. Куля, залишаючи патронник, рухається прямолінійно і при вході в нарізи на ній залишаються первинні сліди нарізів, які розміщені паралельно осі кулі у вигляді боріздок і валиків. При подальшому русі куля повторює напрямки нарізів, отримує обертовий рух і на її поверхні залишаються сліди граней нарізів і полів у вигляді нахилених пучків трас. У вітчизняній бойовій зброї ствол має, як правило, чотири нарізи, які в’ються вверх зліва направо. Ширина полів і нарізів може бути визначена за їхніми слідами на циліндричній частині кулі. Ці сліди називають в літературі повторними слідами каналу ствола. У гладкоствольній зброї сліди каналу ствола залишаються на дробу і спеціальних кулях. У дробовому заряді не всі дробинки торкаються ствола, а лише крайні, до того ж не всією поверхнею, а окремими точками. В цих точках утворюються сліди каналу ствола у вигляді площадок поверхні на сферичній частині дробин. На дробу, розміщеному всередині заряду, слідів каналу ствола не залишається, але інколи зустрічаються незначні поглиблення від контакту з сусідніми дробинками. Такі сліди називають контактними полями. Останні часом можна зустріти на поверхні пижа або картонної прокладки.

Процедура пострілу триває мить і за цей час затвор набуває моменту руху, і, переборюючи стан спокою, починає рухатись назад. Зачіп викидача, який утримує гільзу в чашечці (вінчику) затвора, витягує гільзу і разом з нею відходить назад. При русі гільзи в патроннику на її стінках можуть утворитись сліди патронника від нерівностей, які є на його стінках. Сліди патронника мають форму паралельних трас, розміщених на циліндричній частині гільзи, ближче до її денця. Як тільки гільза залишить патронник, вона натикається на відбивач, одержує обертовий момент і викидається. Оскільки відбивач майже у всіх зразках зброї розміщений зліва внизу, то гільза вилітає вправо. При цьому від удару гільзи об відбивач на її нижній кромці утворюється слід тиску, який називається слідом відбивача. У деяких зразках вітчизняної зброї, а саме АК, СКС, ПМ, АКС, екстрагуючись, гільза при польоті вдаряється об край вікна кожуха затвора або ствольної коробки і на гільзі утворюється характерний слід тиску або ковзання, який називається слідом вікна кожуху затвора (для пістолетів), або вікна ствольної коробки (для автоматів і карабінів СКС).

Сліди на гільзах і снарядах атипічної зброї рідко відповідають стандартним слідам, оскільки атипічна зброя, як правило, ненарізна, неавтоматична, не має відкидача. Якщо ж така зброя виготовлена із заводської зброї (обріз), утворення і види слідів на кулях та гільзах залишаються такими ж, як і для зброї, з якої вона виготовлена. Саморобна зброя найчастіше виробляється під 5,6 мм малокаліберний патрон і механізм утворення слідів на кулях та гільзах залежить від якості її виготовлення.

При зіткненні з перешкодою снаряд, володіючи кінетичною енергією, може утворити об’ємний слід тиску, пробоїну (наскрізний отвір), або ненаскрізний (сліпий) отвір. Навколо пробоїни є сліди кіпті, незгорілі порошинки (при близькому пострілі), на стінках кульового каналу можуть бути сліди металізації, як правило, невидимі, а на еластичних тканинах по краях отвору – поясок обтирання у вигляді частинок змазки, металу снаряда. Сліди кіпті є не лише на поверхні “цілі”, але й на інших об’єктах, які були в зоні дії порохових газів, а саме на тілі й одязі особи, яка стріляла і осіб, які були присутні при цьому. Особливо це важливо при встановлені факту: чи стріляли в живу людину або в мертве тіло.

При слідчому огляді кулі відмічають її зовнішні ознаки: вид (оболонкова, напівоболонкова, безоболонкова); колір металу (кулі, оболонки); наявність пофарбування (для кулі спеціального призначення, тобто трасуючої, запалюючої); форму головної частини (гострокінцева, тупокінцева, тощо); розміри (довжина, діаметр); наявність на поверхні кулі слідів від нарізів. Вказані загальні ознаки дозволяють встановити, до зброї якого типу і яких систем призначався патрон, з якого явилася куля. Експертне дослідження цих ознак і в особливості слідів від нарізів дозволяє визначити, зі зброї якої системи стріляна куля. Куля, що направляється на експертизу, пакується в окрему коробочку або обшивається целофаном на аркуші картону, так щоб не пошкодити сліди, що на ній залишені. Якщо куль декілька, то кожній з них присвоюється номер з вказівкою на плані, де яка куля знайдена.

^ 4. Нові технічні засоби проведення

судово-балістичної експертизи.

Оскільки ствол кожної окремої зброї має індивідуальний мікрорельєф, то практикується ідентифікація зброї по слідам на кулі. Раніше це було можливо лише у випадку виявлення зброї, застосування якої при вчиненні злочину потрібно було довести. В такому випадку робився відстріл декількох куль і “вручну” порівнювались залишені сліди на відстріляних кулях і на кулях, знайдених на місці вчинення злочину. Зараз практика такої ідентифікації звичайно не сильно зменшилась, але з’являються нові засоби, що виникли внаслідок розвитку комп’ютерних технологій. Так в 1995 році в підрозділах МВС Росії почали використовувати систему АРСЕНАЛ, що використовується як для дослідження слідів на кулях та гільзах, так і для створення регіональних баз даних по нарізній зброї, що стоїть на обліку в органах внутрішніх справ, створення регіональних баз даних по кулям і гільзам, що вилучені з місць вчинення злочинів, вводу і зберігання зображень ведучої поверхні куль і слідів на гільзах в базі даних, автоматизації перевірок по базам даних і порівняльних дослідженнях куль та гільз, автоматизації документування результатів експертиз, міжрегіонального обміну інформацією.

Перші версії цієї системи комплектувалися мікроскопом МБС-10. Такі системи були встановлені в Сочі, Челябінську, та інших містах. З 1997 року система АРСЕНАЛ почала комплектуватися балістичним сканером “Папілон БС 7.00.1”, що автоматизувати отримання бокової розгортки куль. Системи з таким прибором успішно функціонують і сьогодні у Варшаві (Польща), Астані (Казахстан). В кінці 1999 року запущений у виробництво балістичний сканер нового покоління “Папілон БС 7.00.2”, заснований на лінійній ПЗС матриці. Прибор дозволяє не тільки о


тримувати бокову розгортку куль, а й сканувати денця гільз.


Папілон БС 7.00.2 Встановлення кулі Процес сканування Обробка інформації

Гнучкість такої системи полягає в тому, що можливий підбір необхідної конфігурації в залежності від потреб. Основними критеріями для вибору необхідної конфігурації є ємність бази даних об’єктів (від декількох сотень до декількох сотень тисяч об’єктів), кількість робочих місць операторів, кількість балістичних сканерів. Наприклад, конфігурація системи АРСЕНАЛ, що розрахована на базу даних з 10000 об’єктів, складається з: балістичного сканеру “Папілон БС 7.00.2”, монітор 17 дюймів 1600х1200, Системний блок Dual Pentium III 500 MHz, 196 MB RAM, 10 GB i 2x20 GB HDD, 3,5”FDD, пристрій для запису компакт-дисків, монітор 21 дюймів, 1600х1200; принтер НР Laserjet 1100; модем 33600, пристрій безперервного живлення Smart 1000.

Результат праці експерта криміналіста напряму залежить від часу, що необхідний на дослідження об’єкту. Затримка в розкритті злочину ускладнює відвернення інших злочинів. Система АРСЕНАЛ набагато скорочує час порівнювальних досліджень, а часто дозволяє знайти той єдиний з багатьох тисяч об’єктів, що вручну знайти було б неможливо.
ІІІ. Висновки по викладеній інформації, проблемні питання.

Судова балістика – широка галузь знань криміналістичної науки, тому в моїй курсовій роботі висвітлені лише окремі питання, найголовніші, що стосуються широкого кола осіб, а саме – слідчих, учасників кримінального процесу, експертів, тощо, багато питань було висвітлено відносно поверхнево, оскільки вони стосуються лише експертів. Так, наприклад, особливості проведення балістичної експертизи в моїй роботі не висвітлювалось. Починаючи цю роботу, я вважав за необхідне висвітлити лише ті питання, які в більшій мірі стосуються роботи слідчого. Головною проблемою – є систематизація зброї й боєприпасів. Причиною цього є наявність безлічі критерії, а також безлічі зразків зброї. Таким чином, можна зробити висновок, що систематизація зброї і боєприпасів потребує подальшого доопрацювання.

Також неможна не зазначити важливості розвитку технологій для проведення судово-балістичної експертизи. На прикладі застосування системи АРСЕНАЛ в Росії та країнах СНД можна сказати – що встановлення таких систем по всьому світу сприятиме підвищенню якості і швидкості балістичного дослідження. На сьогодні, на мою думку, - це найперспективніший напрямок розвитку криміналістичної техніки, і за недовгий час існування поступово стає пріоритетним.








<< предыдущая страница