asyan.org
добавить свой файл
1
ВПЛИВ ТРИВОЖНОСТІ НА НАВЧАЛЬНУ УСПІШНІСТЬ СТУДЕНТІВ

Чернега О.О., Ільницька І.А.

(Україна, м. Одеса) 
Стаття присвячена дослідженню впливу тривожності на навчальну успішність студентської молоді. У статті наводяться результати емпіричного дослідження впливу особистісної тривожності на навчальну успішність студентів.

Сучасні дослідження, що проводяться в Україні, зумовлюються необхідністю вивчення особливостей у поведінці людей, які з'являються на переломному етапі розвитку суспільства. Навчання у ВНЗ - один із різновидів діяльності, в яких на людину припадає величезне розумове та нервово-емоційне навантаження. Класичний приклад "екзаменаційного стресу" можна виявити під час сесії в будь-якому навчальному закладі - безсонні ночі, тривожні думки, зниження апетиту, прискорений пульс і тремтіння в кінцівках – ось типові прояви тривоги перед екзаменами. Значущість екзамену викликана тим, що його підсумки впливають на соціальний статус молодої людини, її самооцінку, матеріальне положення, подальші перспективи навчання у ВНЗ та, можливо, на подальшу професійну кар'єру. Такі фактори як тривога очікування екзамену, елемент невизначеності при виборі білета та жорсткий ліміт часу на підготовку посилюють емоційну напругу до максимальних значень. У психології при вивченні нервово-емоційної напруги велику увагу приділяють стану занепокоєння - тривоги.

На сьогоднішній день у друку з’являються багаточисленні роботи, що присвячені проблемі тривожності, зосереджені на вивченні її особливостей у дітей. Однак, аналіз досліджень з даної проблеми показав, що в психологічній науці незначна кількість праць спрямована на дослідження тривожності студентів. Проблема тривожності студентів становить інтерес для психологічної науки, оскільки її розробка є надзвичайно актуальною і важливою для вирішення цілої низки питань освітянської практики, зокрема, пов'язаною з навчальною успішністю.

Проблема тривожності широко представлена у психологічній літературі в працях зарубіжних (Ч.Б. Спілбергер, К. Броннер, Д. Боулбі, К. Ясперс, К. Хорні, Ч. Фолкен та ін.) та вітчизняних (А.Ю. Варес, С.І. Тамм, І.В. Волженцева, Т.А. Немчин, А.О. Прохоров, Ю.В. Щербатих та ін.) психологів. Сучасні дослідження тривожності студентів спрямовані на розрізнення ситуативної тривожності, пов'язаної з конкретною зовнішньою ситуацією, і особистісної тривожності, що є стабільною властивістю особистості, а також на розробку методів аналізу тривожності як результату взаємодій особистості студента та його оточення.

Мета роботи полягає у виявленні впливу особистісної тривожності на навчальну успішність студентів. У кожного студента в процесі навчальної діяльності існує свій оптимальний або бажаний рівень тривожності - це так звана корисна тривожність. Оцінка студентом свого стану в цьому відношенні є для нього істотним компонентом самоконтролю і самовиховання. Проте підвищений рівень особистісної тривожності є суб'єктивним проявом неблагополуччя студента [1]. Тому гіпотезою нашої роботи є припущення про те, що тривожність має вплив на навчальну успішність студентської молоді.

В рамках дослідження нами було виявлено рівень навчальної успішності студентів методом експертних оцінок та проведено діагностику особистісної тривожності за допомогою «Шкали особистісної тривожності» Ч.Д. Спілбергера.

Експериментальне дослідження було проведено на базі Християнського гуманітарно-економічного відкритого університету м. Одеси. В експерименті приймали участь студенти 3 курсу факультету психології віком від 18 до 22 років. При цьому вибірка становила 22 особи.

За допомогою методу експертних оцінок ми виявили середнє арифметичне успішності досліджуваних студентів по всім навчальним дисциплінам. За результатами першого етапу дослідження було визначено, що високий рівень успішності характерний для двох студентів (9%), середній - для 13 осіб (59%), низький рівень – для 7 студентів (22%).

На наступному етапі дослідження нами було проаналізовано рівень особистісної тривожності. За результатами ми встановили, що 4 студенти (18%) мають низький рівень тривожності, 11 осіб (50%) – середній рівень та у 7 респондентів (32%) зафіксовано високий рівень тривожності.

На останньому етапі ми прослідкували, як впливає рівень особистісної тривожності на рівень успішності студентів. Як видно з результатів, 2 студента (9%) мають низький рівень особистісної тривожності та високий рівень успішності, 2 студента (9%) мають низький рівень особистісної тривожності та середній рівень успішності, 11 респондентів (50%) мають середній рівень особистісної тривожності та середній рівень успішності, у 7 досліджуваних (32%) виявлено високий рівень особистісної тривожності та низький рівень успішності.

Результати дослідження дозволяють зробити висновок про те, що студенти з високим рівнем особистісної тривожності проявляють низьку успішність в навчанні, в той час як студенти з низьким або середнім рівнем тривожності проявляють середню або високу успішність. Таким чином, особистісна тривожність відіграє важливу роль в навчальній діяльності студентів. Отже, нашу гіпотезу про те, що тривожність має вплив на навчальну успішність студентської молоді, було підтверджено отриманими в ході експериментального дослідження результатами.

Перспективою подальших досліджень є визначення найбільш ефективних способів зниження особистісної тривожності студентів, що буде виступати одним із факторів підвищення рівня навчальної успішності.

Література:

1. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений / В.К.Вилюнас. – М.: Изд-во МГУ, 1976. – 168 с.