asyan.org
добавить свой файл
1 2




ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Для підвищення рівня відкритості української економіки необхідно створювати для національних підприємств, організацій більш сприятливі умови щодо виходу на зовнішні ринки. Вихід підприємств на світовий ринок може бути ефективним лише в тому випадку, якщо буде налагоджено певними чином регулювання зовнішньоекономічної діяльності з боку держави. Саме проблема державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на сьогодні є актуальною.

Багато відомих зарубіжних та вітчизняних учених-економістів присвячують свої праці вивченню проблеми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та його поліпшенню. Важливими серед них є наукові розробки Л.С. Головка, Л.І. Дідківської, Г.М. Дроздової, С.М. Кваши, О.А. Кириченка, М.Й. Маліка, Ю.Г. Козака, Т.М. Мельник, А.Ф. Мельника, І.Р. Михасюка, В.Є. Новицького, Д.М. Стеченка, В.І. Топіхи, А.В. Ключник, В.О. Храмова, С.М. Чистова та інших дослідників. Проте, наявний досвід свідчить про цілу низку невирішених проблем. Досить обмеженим предметом вивчення сучасних вчених-економістів поки що залишається можливість застосування світового досвіду державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на основі методів лібералізму та протекціонізму.

Недостатня глибина вивчення проблеми та необхідність пошуку ефективних шляхів її розв’язку зумовили актуальність теми дослідження та слугували основою її вибору.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках науково-дослідної теми, що виконувалась в Львівській комерційній академії «Напрями активізації інвестиційної діяльності у контексті урядової програми «Програма розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 роки» (номер державної реєстрації 0104U006489). В рамках вказаної теми розроблені пріоритетні напрямки державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на регіональному ринку аграрної продукції.

^ Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є систематизація та узагальнення закономірностей, принципів, методів, інструментів та процесів здійснення державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на регіональному ринку аграрної продукції та розробка стратегії удосконалення державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності за допомогою методів лібералізму і протекціонізму. Вказана мета зумовила необхідність розв’язку наступних завдань:

- розглянути теоретичні аспекти державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності методами лібералізму та протекціонізму з метою узагальнення і уточнення поглядів вчених-економістів на його сутність, методи, принципи, чинники та інструменти;

- здійснити аналіз регіонального ринку аграрної продукції, розвитку зовнішньої торгівлі аграрної продукції, зовнішньоекономічної діяльності та її державного регулювання;

- розробити стратегію удосконалення зовнішньоекономічної регіональної політики та механізмів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

- обґрунтувати можливість застосування досвіду розвинутих країн світу при державному регулюванні зовнішньоекономічної діяльності;

- з’ясувати роль недержавних інститутів у формуванні політики лібералізму та протекціонізму.

^ Об’єктом дослідження є процеси державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на ринку аграрної продукції методами лібералізму та протекціонізму.

^ Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних аспектів формування системи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів регіонального ринку аграрної продукції.

^ Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є базові положення економічної теорії, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних учених з проблем державного регулювання економіки методами лібералізму та протекціонізму, законодавчі та нормативно-правові акти країни.

При виконанні дисертаційної роботи використовувалась низка методів, серед яких: монографічний (при висвітленні поглядів учених на досліджувані проблеми, вивченні досвіду розвинутих країн щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності), графічний (при вивченні структурних змін у розвитку зовнішньоекономічної діяльності області), статистичний (при вивченні структури та динаміки розвитку зовнішньоекономічної діяльності області), аналітичний (визначення систем заходів удосконалення державного регулювання на рівні держави та регіону), екстраполяції (при розробці програм розвитку зовнішньоекономічної діяльності, при визначенні напрямів діяльності торгово-промислових палат, товарних бірж ).

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному.

Вперше:

  • розроблена ієрархічна структура управління зовнішньоекономічною діяльністю на регіональному рівні з виділенням основних рівнів (наддержавний; державний; територіальний; мікрорівень);

  • визначені основні чинники (необхідність забезпечення оборони; збільшення внутрішньої зайнятості; диверсифікація заради стабільності; захист молодих галузей; захист від демпінгу; дешева робоча сила) та інструменти (враховуючи методи регулювання зовнішньоекономічною діяльністю на ринку аграрної продукції) формування політики лібералізму та протекціонізму;

  • розроблена стратегія розвитку зовнішньоекономічної політики Миколаївської області на ринку аграрної продукції з визначенням основних завдань в кожній її складовій (імпортній, експортній та інвестиційні політиці);

Удосконалено:

  • дослідження системи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

  • визначення сутності понять «державне регулювання зовнішньоекономічною діяльністю», «лібералізм», «протекціонізм»;

  • систему показників росту світової торгівлі аграрної продукції;

  • класифікаційну модель інструментів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на регіональному ринку аграрної продукції;

Дістали подальшого розвитку:

  • розгляд основних шляхів підвищення ефективності системи лібералізму та протекціонізму в регулюванні економіки;

  • порядок формування системи лібералізму та протекціонізму в умовах глобалізації світової економіки.

^ Практичне значення одержаних результатів. Найбільшу практичну цінність мають наступні розробки дисертанта: визначення основних інструментів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; комплексне дослідження розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Миколаївській області та її державного регулювання; стратегія розвитку зовнішньоекономічної політики Миколаївської області; пропозиції щодо підвищення ефективності системи лібералізму та протекціонізму в регулюванні економіки, запровадження ефективної системи лібералізму та протекціонізму в умовах глобалізації світової економіки; рекомендації щодо удосконалення роботи Торгово-промислових палат України та Товарних бірж.

Результати дисертаційного дослідження, висновки та рекомендації схвалені та використані в роботі Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка №2155/66-05-50/608 від 08.10.2008), Херсонської торгово-промислової палати (довідка № 27.01-01/18-930 від 16.09.2008), Головного управління агропромислового розвитку Херсонської області (довідка № 6-500-5/487 від 15.09.2008), Херсонської митниці Державної митної служби України (довідка № 07/03-25/6833 від 12.09.2008).

Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки та пропозиції дисертації сформульовані і обґрунтовані автором особисто. Результати дослідження опубліковані в особисто написаних статтях.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення, наукові результати та практичні розробки дисертації доповідалися та обговорювалися на наступних науково-практичних конференціях: «Управлінські аспекти підвищення національної конкурентноздатності» (Сімферополь - Алушта, 4-7 жовтня 2007 р.); «Стратегія розвитку України в глобальному середовищі» (Сімферополь - Севастополь, 26-28 жовтня 2007 р.); «Розвиток України в XXI столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми» (Тернопіль, 15 жовтня 2008 р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових робіт (загальним обсягом 2,3 дрк. арк.), з яких 5 - у фахових виданнях.

^ Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 189 сторінок, із них 163 сторінки основного тексту. Робота містить 16 таблиць, 17 рисунків і 3 додатки. Список використаних джерел нараховує 199 найменувань.

^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дисертаційного дослідження, визначено мету, основні завдання, предмет, об’єкт, методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні та методологічні аспекти регулювання зовнішньоекономічної діяльності на ринку аграрної продукції» розглянуто сутність, методи, принципи, інструменти та чинники держаного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Зовнішньоекономічна діяльність заснована на взаємовигідних економічних відносинах у галузі міжнародної торгівлі, руху капіталів, міграції робочої сили, передачі технологій. У всіх країнах без винятку, а особливо в країнах з перехідною економікою, де економічні відносини нестабільні і сталася широка лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, державне втручання в розвиток зовнішньоекономічної діяльності є об’єктивною необхідністю.

Окремі науковці не дають визначення поняття «державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності». На нашу думку, державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності - це система господарсько-політичних заходів, що здійснюються державними органами по поглибленню і розширенню участі країни у міжнародному розподілі праці з метою підвищення ефективності суспільного виробництва і оптимізації структури споживання. На тому чи іншому етапі розвитку зовнішньоекономічної діяльності країни державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначає зовнішньоекономічна політика.

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності передбачає створення відповідних умов та механізмів для ефективного розвитку відносин, здійснення діяльності у цій сфері. Останні представляють собою сукупність правових, фінансово-економічних і організаційно-управлінських форм, методів та інструментів, за допомогою яких держава стимулює, координує і регламентує діяльність суб’єктів у сфері зовнішньоекономічних зв’язків відповідно до цілей і завдань.

Основною метою державного регулювання зовнішньої торгівлі є створення сприятливих умов для розширеного відтворення всередині країни. В процесі її реалізації спостерігається суперечливе поєднання протекціонізму і лібералізму. Протекціонізм — це державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції та сприяння національним компаніям у проникненні на зовнішній ринок. Лібералізм — це державна політика, спрямована на зниження митних тарифів та інших обмежень у зовнішній торгівлі.

Зовнішньоекономічна діяльність не може здійснюватися сама по собі. Для виконання функцій регулювання, пов’язаних із цією діяльністю, створюється відповідна система державних органів, чітко визначаються їхні завдання, функції та повноваження.

У другому розділі «Розвиток та особливості державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на регіональному ринку аграрної продукції» проаналізовано регіональний ринок аграрної продукції, розвиток зовнішньої торгівлі сільськогосподарської продукції, державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в регіоні.

Сільськогосподарський сектор, структуру якого формують галузі рослинництва й тваринництва, є головною складовою агропромислового комплексу – одного з найбільших і найважливіших секторів економіки України. В прямій залежності від функціонального стану агропромислового комплексу, і особливо сільського господарства, знаходиться стан економіки, продовольчої безпеки та незалежності держави, розвиток внутрішнього й зовнішнього ринків, а отже і рівень життя населення.

2007 р. для розвитку сільського господарства Миколаївської області, особливо галузі рослинництва, виявився екстремальним. Миколаївщина визнана регіоном постраждалим від посухи. У зазначеному році у регіоні було вирощено лише трохи більше 2% загальнодержавного обсягу виробництва зернових культур (тоді як у 2006 році – 5,7%), 6,2% – насіння соняшнику (9,4%), 2,2% – овочів (3,7%), 1,6% – плодів та ягід (1,8%), 1,2% – м’яса (1,6%), 3,1% – молока (3,1%), по 2,4% – яєць та вовни (2,3% та 2,6% відповідно).

Тваринництво області представлене такими основними галузями як скотарство, свинарство і птахівництво. Певною мірою розвинутими є бджільництво й кролівництво.

У 2007 році, за попередніми даними, виробництво тваринницької продукції забезпечило 46,3% всієї валової продукції сільського господарства (44,3% – у 2000 році). Порівняно з 2006 роком обсяги виробництва валової продукції тваринництва зменшилися на 8,1%, у т.ч. у господарствах населення – на 10,5%. Тим часом, у сільськогосподарських підприємствах отримано приріст, який склав 1,8%.

Протягом 2007 року сільськогосподарськими підприємствами області (крім малих) було реалізовано аграрної продукції на суму 1158,2 млн.грн, з якої вартість продукції рослинництва становила 951,3 млн.грн. (82,1% загальної виручки), тваринництва – 206,9 млн.грн (17,9%). У порівнянні з попереднім роком виручка від реалізації сільгосппродукції зросла на 13% (на 133 млн.грн), у тому числі за продукцію рослинництва – на 12% (на 101,7 млн.грн), тваринництва – на 17,8% (на 31,3 млн.грн).

Сьогоднішній стан зовнішньої торгівлі Миколаївщини характеризується тенденцією до поступового зростання обсягів експортної торгівлі, яка супроводжується нестабільними імпортними поставками.

У 2007р. обсяги експорту товарів та послуг другий рік поспіль сягнули мільярдної межі і становили 1234,1 млн.дол.США, що на 6,4% (на 73,8 млн.дол.США) перевищило обсяги 2006р. Імпорт товарів та послуг зріс на 16,1% (на 79,1 млн.дол.США) і склав 569,9 млн.дол.США. За підсумками року склалося позитивне сальдо зовнішньої торгівлі у сумі 664,2 млн.дол.США при переважанні експорту товарів та послуг над їх імпортом у 2,2 раза (у 2006р. відповідні показники становили – 669,4 млн.дол.США та 2,4).

Вагома частка у структурі експорту сільгосппродукції традиційно належить продукції рослинництва. Торік на неї припало 98,4% поставок, що на 0,9 в.п. менше, ніж у 2006 р. При цьому обсяг поставок становив 139,5 млн.дол.США і скоротився порівняно з 2006р. на 16,8%, про що можна судити за даними (рис. 1).

Основу експорту рослинницької продукції (78,3%) склали зернові культури, яких відвантажено за кордон на 109,2 млн.дол.США, 20,2% припало на насіння соняшнику (28,2 млн.дол.США), 1,1% – на їстівні плоди, горіхи та цитрусові (1,5 млн.дол.США), решта – на овочі та коренеплоди (0,6 млн.дол.США).



Рис.1. Динаміка експорту сільськогосподарської продукції по Миколаївській області

Поставки за кордон пшениці у порівнянні з 2006 роком, скоротились на 71%, ячменю – на 60,9% (і становили 143,1 тис.т та 208,8 тис.т. відповідно). Одночасно з цим, поставки кукурудзи збільшились на 31,6% і склали 256,8 тис.т, насіння соняшнику – у 2,1 раза (59,4 тис.т)(рис. 2).




2006 рік 2007 рік

Рис. 2. Структура експорту продукції рослинництва по Миколаївській області

За видами економічної діяльності провідні позиції в експорті товарів належали промисловим підприємствам області. У 2007р. вони забезпечили 70% обласного експорту, що перебуває на рівні попереднього року (69,5%). Найбільші обсяги експорту припали на підприємства металургії – 369,7 млн.дол.США (47,9% експортованих промисловими підприємствами товарів), виробників інших транспортних засобів (продукції суднобудування) – 127,1 млн.дол.США (16,5%), машин та устаткування – 126,8 млн.дол.США (16,4%), харчових продуктів та напоїв – 79,6 млн.дол.США (10,3%).

Крім промислових підприємств, вагомими були обсяги експорту виробників сільськогосподарської продукції (168,9 млн.дол.США, або 15,3% до загального експорту області), підприємств оптової торгівлі та посередництва у ній (147,6 млн.дол.США, або 13,4%).

Імпорт сільгосппродукції протягом 2000-2007рр. не відрізнявся великими обсягами, а її частка в обласних показниках коливалась від 0,2% до 4,9%. Найбільші поставки спостерігались у 2003р., коли з-за кордону надійшло сільгосппродукції на суму 13,3 млн.дол.США, у тому числі рослинного походження – на 12,7 млн.дол.США, тваринного – на 0,6 млн.дол.США, про що можна судити за даними рисунку 3.



Рис.3. Динаміка імпорту сільськогосподарської продукції

по Миколаївській області
У 2007р. обсяг імпортних поставок сільгосппродукції становив 5,1 млн.дол.США, що на 24,4% більше, ніж у 2006р. У загальнообласному імпорті частка сільгосппродукції збільшилась на 0,1 в.п. і становила 1% (табл. 1).

Основу імпорту сільгосппродукції, як і раніше, визначала продукція рослинництва, частка якої у минулому році становила 70,7% проти 93,2% у 2006р., а обсяг поставок скоротився на 5,3% і становив 3,6 млн.дол.США.

Закордонні закупівлі складалися з поставок рису (72,8% імпорту продукції рослинництва), посівного матеріалу для зернових культур та овочевих рослин (23,1%) і овочів (4,1%).При цьому рису імпортовано 10,1 тис.т. на суму 2,6 млн.дол.США, головним чином, з Таїланду – 39,9%, В’єтнаму – 29,2% та Єгипту – 29,1%. Насіннєвий матеріал (37,3 т на суму 0,8 млн.дол.США) завозився з Франції (97%), Італії (1,9%) та Сполучених Штатів Америки (1,1%). Овочі (145,1 т на суму 146,6 тис.дол.США) надійшли з Узбекистану (96,5%) та Нідерландів (3,5%).

На продукцію тваринництва в імпорті сільгосппродукції минулого року припало 29,3%, що на 22,5 в.п. більше, ніж у 2006р. При цьому обсяг поставок збільшився з 0,3 млн.дол.США до 1,5 млн.дол.США, в основному, за рахунок розширення поставок інших продуктів тваринного походження.

Таблиця 1

Імпорт зернових культур по країнах світу

(тис.дол.США)


Країни


2006 р.

2007 р.

2007 р. до 2006 р.

темп росту,

у %

збільшення,

зменшення (–)

Всього по Микол. обл.

2757,02

2620,08

95,0

–136,94

Країни СНД

17,14





–17,14

Росiйська Федерація

17,14





–17,14

Iншi країни світу

2739,88

2620,08

95,6

–119,80

Європа

84,89

47,67

56,2

–37,22

Угорщина

53,44





–53,44

Францiя

31,45

47,67

151,6

16,22

Азiя

1539,00

1811,16

117,7

272,16

В’єтнам

1501,50

764,91

50,9

–736,59

Таїланд

37,50

1046,25

2790,0

1008,75

Африка

1115,99

761,25

68,2

–354,74

Єгипет

1115,99

761,25

68,2

–354,74

Розглянемо організацію державного регулювання зовнішньоекономічною діяльністю регіону через його органи управління на прикладі Миколаївської області – одного з регіонів України (рис.4).

Найбільше значення в оперативному управлінні зовнішньоекономічною діяльністю на рівні регіону мають Миколаївська обласна державна адміністрація та її структурні підрозділи (управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності та управління з питань сприяння залученню інвестицій).

Управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності здійснює такі основні функції:

- забезпечення реалізації на території області державної політики та виконання законодавства України у наступних сферах: зовнішньоекономічна діяльність, європейська інтеграція; міжрегіональне співробітництво; співробітництво з міжнародними організаціями; виставково-ярмаркова діяльність; міжнародні форуми, конференції та семінари;

- сприяння виконанню зобов’язань за міжнародними договорами України;

- сприяння розвитку міжнародного співробітництва у галузі економіки, торгівлі, захисту прав людини, екологічної безпеки, охорони здоров’я, науки, освіти, культури, спорту та інших сфер суспільного життя;

- сприяння активізації зовнішньоекономічних зв’язків та виходу на зовнішній ринок розташованих на території області підприємств установ та організацій;

- здійснення заходів та сприяння створенню належних умов, спрямованих на розвиток та організацію міжрегіонального та транскордонного співробітництва, європейської та євроатлантичної інтеграції;

- сприяння організації та проведенню міжнародних заходів з метою розширення міжрегіонального економічного співробітництва;

- надання консультативної та методичної допомоги підприємствам, організаціям, установам, громадянам щодо проведення навчання, підвищення кваліфікаційного рівня на території України та за її межами;
- сприяння діяльності правоохоронних та митних органів, органів охорони державного кордону;

- забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування.


Рис.4. Ієрархія структури управління зовнішньоекономічної діяльності Миколаївської області

Основними функціями управління з питань сприяння залученню інвестицій є:

- здійснення в установленому діючим законодавством порядку регулювання, інвестиційної діяльності;

- організація роботи по залученню іноземних інвестицій для розвитку економічного потенціалу області;

- участь в організації перебування інвесторів в області, в тому числі проводить в межах своєї компетенції переговори з офіційними представниками іноземних держав, акредитованих в Україні;

- забезпечення розробки і організація реалізації заходів з формування позитивного інвестиційного іміджу Миколаївської області;

- участь у підготовці нормативних актів місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, які стосуються інвестиційної діяльності;

- здійснення заходів щодо запобігання виникненню спорів між інвесторами та місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, сприяє досудовому врегулюванню таких спорів;

- надання консультативних послуг з питань ведення інвестиційної діяльності;

- забезпечення в межах своїх повноважень захисту економічних прав і законних інтересів підприємств з іноземними інвестиціями;

- виконує інші функції згідно з покладеними на нього завданнями.

У третьому розділі «Обґрунтування стратегії удосконалення державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності» розглядаються питання щодо удосконалення зовнішньоекономічної регіональної політики, підвищення ефективності системи лібералізму та протекціонізму в регулюванні економіки в умовах глобалізації світової економіки, механізму залучення недержавних інститутів в формування політики лібералізму та протекціонізму, можливості застосування світового досвіду розвинутих країн світу.

Розробка стратегії регіональної зовнішньоекономічної політики, на нашу думку, потребує насамперед визначення цілей і пріоритетів національного та регіонального розвитку з урахуванням особливостей вітчизняної економіки. Зовнішньоекономічна регіональна політика має бути комплексною, органічно пов’язувати всі її складові – зовнішньоторговельна, зовнішньоінвестиційна, валютна та митна політики. Проте на рівні регіону, на нашу думку, зміни можуть вноситись в зовнішньоторговельну та зовнішньоінвестиційну політики, а на митну та валютну політики керівництво регіону впливає опосередковано (рис.5).

Для удосконалення зовнішньоекономічної регіональної політики, на нашу думку, доцільним буде розробити стратегію розвитку зовнішньоекономічної політики Миколаївської області.

Основною метою стратегії розвитку зовнішньоекономічної політики , ми вважаємо, є розвиток експортного потенціалу області та збільшення іноземних інвестицій. Стратегічними пріоритетами стратегії повинні стати: експортна та імпортна політики (зовнішньоторговельна політика) та зовнішньоінвестиційна політика.


Рис.5. Модель зовнішньоекономічної політики та рівні впливу на неї

В першу чергу удосконаленню підлягає зовнішньоторговельна політика Миколаївської області. Сучасний стан зовнішньої торгівлі Миколаївської області характеризується нестабільністю і наявністю великої кількості проблем і суперечливих тенденцій, зокрема і в зовнішньоторговій політиці. Найгострішим питанням зовнішньоекономічної регіональної політики, на нашу думку, є розвиток експортного потенціалу Миколаївської області.

Основними завданнями розвитку експортної політики Миколаївської області повинно бути збільшення обсягів та підвищення ефективності експорту шляхом:

- надання експортерам всебічної державної підтримки на рівні регіону та держави, спрямованої на нарощування ними обсягів експорту;

- активізація міжрегіонального співробітництва;

- послідовне поліпшення товарної і географічної структури експорту та імпорту.

- впровадження в практику найбільш ефективних форм співпраці із зарубіжними країнами;

- закріплення на традиційних ринках збуту та освоєння нових.

Зважаючи на потенціал області, на нашу думку, було б доречно налагодити економічні стосунки з Японією. Підвищенню ефективності останніх є відкриття при українському посольстві в Токіо торговельно-економічної місії. Діяльність місії було б зосереджено, на нашу думку, на:

  1. залучення японських інвестицій в економіку області;

  2. проробка питань, пов’язаних з реалізацією спільних проектів;

  3. інформаціно-дослідницька робота по пошуку торговельних партнерів в обох країнах;

  4. аналітико-маркетингова діяльність по вивченню експортних можливостей продукції українських виробників на японському ринку;

  5. розробка довгострокових планів двостороннього економічного співробітництва.

До основних заходів удосконалення державного стимулювання експорту, на нашу думку, повинні належати:

- розвиток нових експортних галузей на основі науково-технічних монополій і пошук шляхів запобігання занепаду традиційних експортних галузей;

- створення підприємств переважно експортної орієнтації, підтримка підприємств малого та середнього бізнесу у здійсненні експортної діяльності;

- створення фонду підтримки експорту за рахунок надходжень до бюджету від митного обкладання зовнішньоторговельних операцій для надання експортерам технічного, консультаційного та інформаційного сприяння;

- розробки зовнішньоторговельними установами програм з визначення найбільш перспективних ринків збуту місцевої продукції та послуг;

- скасування ввізного митного збору і податку на додану вартість на продукцію, отриману вітчизняним підприємствами у якості плати за поставлену ними продукцію на експорт у межах міжурядових угод тощо.

Ми вважаємо, що керівництво регіону повинно вважати експорт пріоритетним напрямом діяльності розвитку та активно підтримувати експортні прагнення підприємств та організацій Миколаївської області, тому що це сприятиме освоєнню нових ринків збуту та активізації зовнішньоекономічної діяльності в цілому.

Імпортоорієнтована політика Миколаївської області, ми вважаємо, повинна бути направлена на скорочення обсягів імпорту, тим паче низькоякісного.

Адміністрація регіону повинна вживати комплекс заходів щодо скорочення обсягів імпортованої продукції, зокрема:

- зменшувати обсяг ввезення товарів, аналоги яких виробляються чи можуть вироблятися на території області, передусім продукції сільськогосподарської та харчової промисловості (соняшникової олії, зерна, м’яса, картоплі шляхом тарифного та нетарифного регулювання (наприклад встановлення квот);

- обмежувати обсяги ввезення готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, підвищивши питому вагу давальницької сировини у вартості готової продукції до 80%;

- скорочувати обсяги ввезення товарів фізичним особам.

Удосконаленню потребує, на нашу думку, також ще одна складова зовнішньоекономічної регіональної політики як інвестиційна політика. Вона повинна бути направлена на істотне збільшення іноземних інвестицій, стимулювати розвиток пріоритетних галузей економіки та виробництва Миколаївської області, які можуть стати основою міжнародної спеціалізації регіону, забезпечити просування вітчизняної продукції на міжнародні ринки. Активно підвищити експортний потенціал Миколаївської області неможливо без поліпшення інвестиційного клімату і залучення іноземних інвестицій у відповідні галузі економіки.

Для збільшення залучення іноземних інвестицій в Миколаївську область, на нашу думку, потрібно проводити наступні заходи:

- створення позитивного інвестиційного іміджу Миколаївської області на міжнародному рівні;

- активізація діяльності по залученню іноземних інвестицій у спеціальній економічній зоні «Миколаїв»;

- інформаційне забезпечення процесу іноземного інвестування;

- сприяння реалізації системи інвестиційних проектів, що мають суттєвий вплив на розвиток економіки області;

- підвищення ефективності державного управління процесами іноземного інвестування на регіональному рівні.

Розвивати інвестиційну діяльність для надходжень іноземних інвестицій в Миколаївську область можна, беручи участь у міжнародних виставках-ярмарках. Тому сприяючи розповсюдженню в Миколаївській області через виставкову діяльність малого та середнього підприємництва, на нашу думку, надасть можливість весь час піднімати свій рівень, залучати до співробітництва підприємців різних регіонів і країн.

Одним із пріоритетів зовнішньоекономічної діяльності Миколаївської області є відновлення певних функцій економічної зони «Миколаїв». А саме:

- стимулювання структурних перетворень в економіці регіону шляхом залучення іноземних інвестицій;

- активізацію спільної підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів і послуг;

- прискорення соціально-економічного розвитку Миколаївської області;

- активізацію науково-технічного обміну, залучення та впровадження нових технологій, запозичення досвіду ринкових механізмів господарювання.

Світовий досвід підтверджує, що вільні економічні зони діють на зразок системи шлюзів, через які національні товари та послуги потрапляють на світовий ринок, а зарубіжні ресурси можуть влитися у національну економіку через регіони і відіграти вирішальну роль у розвитку та структурному пристосуванні до економіки ринкової системи.

Вільні економічні зони є особливо привабливими для іноземних інвесторів з огляду на пільгові умови розміщення.

Запропоновані заходи щодо удосконалення зовнішньоекономічної регіональної політики, забезпечать зміни відповідних показників у сфері зовнішньоекономічної діяльності (табл.2).

Таблиця 2

Прогнозовані показники у сфері зовнішньоекономічної діяльності Миколаївської області


Показники

Прогнозні показники по роках

2007

2008

2009

2010

2011 -2015

Обсяг іноземних інвестицій, у % до попереднього року

111,7

110,5

109,8

109,1

107,6

Зовнішньоторговельний оборот, млн. дол. США

1566,1

1608,2

1651,7

1702,2

1760,3

Зовнішньоторговельний оборот, у % до попереднього року

102,4

102,7

102,7

103,1

103,4

Обсяг експорту, у % до попереднього року

101,5

102,0

102,0

102,0

102,5

Обсяг імпорту, у % до попереднього року

104,0

104,0

104,0

105,0

105,0


Програми розвитку зовнішньоекономічної політики Миколаївської області повинні проходити в три етапів.

На першому етапі (2007-2008 рр.) повинен продовжитись процес стабілізації та нарощування експортної діяльності підприємств, які вже успішно працюють на світовому ринку та мають певні конкурентні переваги, створитися умови для реалізації інвестиційних проектів, поліпшитись структура експорту в напрямі збільшення глибини переробки сировини.

На другому етапі (2009-2010 рр.) повинен продовжитись процес нарощування обсягів експорту з одночасним зниженням питомої ваги сировини, розширитись асортимент експорту товарів та послуг, а також потрібно якісно перебудувати зовнішньоекономічні зв’язки за рахунок освоєння нових ринків збуту.

На третьому етапі (2011-2015 рр.), на нашу думку, повинно передбачатись найповноцінніша реалізація експортного потенціалу Миколаївської області, в тому числі аграрного, диверсифікація його структури, широкий вихід на зовнішні ринки, значні обсяги залучення інвестицій.

Створюючи економіку, яка стосується зовнішнього ринку, ми повинні брати до уваги досвід інших країн, які пройшли крізь нові для нашої країни форми організації та регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи досвід державного регулювання зовнішньоекономічною діяльністю розвинених країн (США та країн Західної Європи, зокрема Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії), можна наголосити на тому що провідне місце займають інтеграційні процеси.

Для України, на нашу думку, інтеграційні процеси повинні займати одне з провідніх місць в державному регулюванні зовнішньоекономічної діяльності.

В умовах масштабних трансформацій в світовому просторі стратегічною метою України повинно бути збереження перспектив набуття повноправного членства в Європейському Союзі.


следующая страница >>