asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 6 7
Глава I.

Зач. 1
на початку было слово, а слово было у Бога, і Бог было слово.

2. Оно было од віку у Бога.

3. Вшытко ся стало через нього, а без нього ся не стало нич (із то-го), што ся стало.

4. В нім быв жывот, а жывот быв світлом людей.

5. А світло світить в темноті, а темнота його не обяла.

6. Од Бога быв посланый чоловік, котрому імя Йоан.

7. Він пришов як свідок свідчіти о світлі, жебы через нього вшыткы увірили.

8. Він не быв тым світлом, но мав свідчіти о світлі.

9. Было правдиве світло, котре просвіщує каждого чоловіка, што приходить на світ.

10. Было у світі, світ быв через нього а світ його не познав.

11. Пришло ку своїм, а свої його не прияли.

12. Но тым, котры його прияли і вірять в його імя, дало силу быти Божыма дітми.

13. Они ся не зродили з кровли, ани з пожадливости тіла, ани з пожадливости мужа, но (зродили ся) з Бога.

14. І слово ся стало тілом і перебывало меджі нами, а мы виділи його славу, славу, яку мать єдинородный од Отця, повный благодати і правды.

15. Йоан свідчіть о нім і голосно каже: “То є тот, о котрім я повів: - Іде за мнов, но є оперед мене, бо быв скорше як я -.“

16. А з його повноты мы вшыткы прияли і благодать за благодать.

17. Бо закон быв даный через Мойсея, но благодать і правда через Ісуса Хріста.
Зач. 2

18. Бога ниґда нихто не видів, єдинородный Сын, котрый є в лоні Отця, нам о нім звістовав.

19. А Йоанове свідчіня, кідь Жыди з Єрусалима послали ку ньому священиків і левітів, жебы ся го опросили: “Хто ты?“, є тото:

20. Проголосив і не затаїв. Проголосив: “Я не Хрістос.“

21. І опросили ся його: “А хто ты тоды? Ці ты Ілія?“ Він одповів: “Ні.“

22. “Ці ты пророк?“ Одповів: “Ні.“ Говорять йому: “Та хто ты? (Повідж нам), жебы мы могли одповісти тым, котры нас послали. Што говориш сам о собі?“

23. Він повів: “Я - голос, котрый кричіть в пустыні: приготовте дорогу Господа“ - як повів пророк Ісаія.

24. А їх послали фарізеї.

25. І просили ся його так: “Чом тоды крестиш, кідь ты не Хрістос, ани не Ілія, ани не пророк?“

26. Йоан їм одповів: “Я крещу водов, но меджі вами стоїть тот, котрого вы не знате;

27. він іде за мнов, но є оперед мене; а я йому недостойный розвязати ремінці на його сандалах.“

28. Тото ся стало у Віфтаварі за Йорданом, де Йоан крестив.

Зач. 3
29. А на другый день, коли Йоан видів Ісуса як іде ку ньому, повів: “Смоть, Агнець Божый, котрый бере (на себе) гріхы світа.

30. То є тот, о котрім я повів: - За мнов іде муж, котрый є оперед мене, бо быв скорше як я -.

31. Я не знав хто він є, но я зато пришов крестити водов, жебы його Ізраіль познав.“

32. А Йоан свідчів: “Я видів Духа, котрый зышов із неба як голуб і зістав на нім.

33. Но я не знав, хто він є. А тот, котрый мене послав крестити водов, мі повів: - На кого увидиш сходити Духа і перебывати на нім, то є тот, котрый крестить Духом Святым -.

34. А я видів і свідчів, же він є Сын Божый.“

Зач. 4
35. А на другый день (там) Йоан стояв знова а з ним і двоми з його учеників.

36. Як збачів приходити Ісуса, повів: “Смоть, Агнець Божый.“

37. Як обидва ученикы чули, же тото повів, ішли за Ісусом.

38. А як Ісус обернув ся і видів, же ідуть за ним, повів їм: “Што глядате?“ А они йому повіли: “Равві, (што є перетолковано словом: Учітелю) де перебываш?“

39. Говорить їм: “Прийдьте і видьте.“ Пришли і виділи, де перебывать. А тот день остали у нього. Было коло десятой годины.

40. А єден із двох, што чули Йоана а ішли за (Ісусом), быв Андрій, брат Сімона Петра.

41. тот наперед нашов свого брата Сімона і говорить йому: “Мы нашли Месію.“ (Месія) є перетолковано як Хрістос.

42. І привів його к Ісусови. А Ісус посмотрив на нього і повів: “Ты єсь Сімон, сын Йонів. Ты будеш названый Кіфа.“ (Кіфа) толкує ся як Петро.

Зач. 5
43. А на другый день выбрав ся Ісус до Ґалілеї. Стрітив Філіпа і повідать йому: “Наслідуй мене.“

44. Філіп быв із Віфсаіды, із Андрійового і Петрового міста.

45. Філіп стрітив Натанаїла і повів йому: “Мы нашли того, о котрім в законі писав Мойсей і пророкы, Ісуса, сына Йосифового з Назарета.

46. І повів йому Натанаїл: “Ці з Назарета може походити дашто добре?“ Одповів му Філіп: “Прийдь і посмоть.“

47. А кідь Ісус увидів Натанаїла як іде ку ньому, повів о нім: “Смотьте, то справды Ізраільтян, в котрім не є фалшивости.“

48. Натанаїл йому повів: “Одкы мене познаш?“ Ісус одповів: “Іщі скорше як тебе Філіп закликав, я тебе видів під фіґовым стромом.“

49. Натанаїл одповів: “Учітелю, ты Сын Божый, ты царь ізраільскый.“

50. А Ісус повів: “Ці віриш лем зато, же я ті повів: - Я видів тебе під фіґовым стромом -? Увидиш векшы діла.“

51. І говорить йому: “Амінь, амінь, говорю вам, одтеперь будете видіти небо отворене і ангелів Божых, котры будуть із нього выходити і сходити на Сына чоловіка.“

Глава II.

Зач. 6
А на третій день в Кані Ґалілейскій была свадьба. Была там і Ісусова мати.

2. На свадьбу закликали і Ісуса, і його учеників.

3. А як не ставало вина, повіла мати Ісусови: “Вина не мають.“

4. Ісус єй одповів: “Жено, што мі і тобі (до того діла)? Іщі не пришла моя година!“

5. Тогды його мати повіла слугам: “Зробте так, як вам повість!“

6. А было там шість камяных судин на воду, котры там стояли на умываня, як быв звычай у Юдеїв, кажда на дві або три міры.

7. І говорить Ісус слугам: “Наповните судины водов!“ І наповнили їх по верьх.

8. Потім їм повів: “Теперь начерьпайте і однесьте старостови.“ І однесли.

9. Як староста покоштовав воду перемінену на вино, а не знав, одкы є - но слугове, котры начерьпали воду, то знали - закликав собі жениха

10. і повідать йому: “Каждый чоловік наперед давать добре вино, а як ся гості напють, тогды гірше. но ты потримав добре вино аж дотеперь.“

11. Тото чудесне діло в Кані Ґалілейскій было перше, котре Ісус зробив і выявив (так) свою славу. А його ученикы в нього увірили.
Зач. 7
12. Потім зышов до Капернаума він сам і його мати, і його братя, і його ученикы; а остали там пару днів.

13. Юдейска Пасха была близко. Ісус вышов (горі) до Єрусалима.

14. В церькви нашов людей, котры продавали вівці, волы і голубы, і такых, што там сиділи і міняли пінязі.

15. (Ісус) зробив із мотузків карбач, вшытко выгнав із церькви, вівці і волы, а тым, што міняли пінязі, порозмітовав і поперевертав столы.

16. Тым, што продавали голубы, повів: “Возьмите їх одты, а не робте з дому мойого Отця торговый дім.“

17. Тогды його ученикы ся здогадали, же є написане: - Натхненость за твій дім мене зьїдать.-

18. А Юдеї йому говорили: “Якым знаменом нам досвідчіш, же можеш тото робити?“

19. Ісус їм одповів: “Збуряйте тоту церьков, а я єй за три дні (знова) збудую.“

20. Тогды Юдеї повіли: “Тота церьков была будована штиридцять шість років, а ты єй збудуєш за три дні?“

21. Но він говорив о церькви свого тіла.

22. А зато, коли встав із мертвых, його ученикы ся здогадали, же тото говорив а увірили Письму і слову, котре Ісус повів.

23. А коли быв на праздник Пасхы в Єрусалимі, многы як виділи чудесны діла, котры робив, увірили в його імя.

24. Но сам Ісус їм не выявив себе, бо сам познав вшыткых,

25. а йому не было треба, жебы дахто свідчів о людьох. Бо сам знав, што было в чоловікови.

Глава III.

Зач. 8
Меджі фарізеями быв чоловік, котрый ся звав Нікодім, жыдівскый чіновник.

2. Він пришов вночі к Ісусови і повів йому: “Учітелю, знам, же ты учітель, котрый пришов од Бога, бо нихто не може робити такы чудесны діла як робиш ты, кідь із ним не буде Бог.“

3. Ісус йому одповів: “Амінь, амінь, говорю ті, хто не народить ся згоры, не може видіти Царьство Бо-же.“

4. Нікодім йому повів: “Як може чоловік народити ся, кідь є старый? Ці може другый раз войти до утробы свойой матери і народити ся?“

5. Ісус йому одповів: “Амінь, амінь, говорю ті, хто не народить ся з воды і Духа, не може войти до Царьства Божого.

6. Што ся народило з тіла - є тіло, а што ся народило з Духа - є дух.

7. Не чудуй ся, же я ті повів: - Вам треба народити ся згоры -.

8. Дух діє, де хоче. чуєш його голос, но не знаш одкы приходить і де іде. Так є з каждым (чоловіком) народженым із Духа.“

9. Нікодім ся го позвідовав: “Як то може быти?“

10. Ісус йому одповів словами: “Ты єсь ізраільскый учітель а о тім не знаш?

11. Амінь, амінь, говорю ті: Мы говориме о тім, што знаме, і свідчіме о тім, што сьме виділи, а наше свідчіня не приїмате.

12. Кідь я вам повів о земных ділах а вы не вірите, як увірите, кідь вам повім о ділах небесных?
Зач. 9
13. Нихто не вышов до неба, окрім того, котрый зышов із неба - Сын чоловіка, котрый є на небесах.

14. А як Мойсей підняв змія в пустыні, так мусить быти піднятый Сын чоловіка,

15. штобы каждый, хто вірить в нього, не пропав, но мав вічный жывот.
Зач. 10
16. Бо Бог так любив світ, же дав свого єдинородного Сына, штобы каждый, хто вірить в нього, не пропав, но мав вічный жывот.

17. Бо Бог не послав свого Сына на світ, жебы світ судив, но жебы быв світ через нього спасеный.

18. Хто вірить в нього, не буде одсудженый, а хто не вірить, уж одсудженый є, бо не увірив в імя єдинородного Божого Сына.

19. А тото є суд, же світло пришло на світ, а люде полюбили тму веце як світло, бо їх діла были підлы.

20. Бо каждый, хто робить підло, ненавидить світло а ку світлу не приходить, штобы ся не одкрыли його діла, бо суть планы;

21. але хто робить подля правды, іде ку світлу, штобы ся выявили його діла, бо суть зроблены в Богу.“

Зач. 11
22. А по тім пришов Ісус і його ученикы до жыдівской землі. Там із нима перебывав і крестив.

23. А в Еноні, близко саліма, крестив Йоан, бо там ся находило много воды. А (люде) приходили і крестили ся,

24. бо Йоан іщі не быв запертый до вязніці.

25. А меджі Йоановыма учениками і Юдеями настала звада о очіщованю.

26. Пришли ку Йоанови і повіли йому: “Равві, тот, котрый быв із тобов на другім боці Йордана, котрому ты свідчів, смоть, тот крестить і вшыткы ідуть ку ньому.“

27. Йоан одповів словами: “Чоловік не може приїмати нич, кідь му не буде дане з небес.

28. Вы самы мі свідчіте, же я повів, же не єм Хрістос, но єм посланый перед ним.

29. Хто мать невісту, є жених; а приятель жениха стоїть і слухать го. З голосу жениха мать велику радость. Так ся тота моя радость наповнила.

30. Йому треба роснути а мі маліти.

31. Хто приходить із высот, є над вшыткыма; хто є зо землі, є земный і говорить як земный; хто приходить із небес, є над вшыткыма,

32. і свідчіть о тім, што видів і чув, а його свідчіня не приїмать нихто.

33. Хто прияв його свідчіня, увірив, же Бог є правдивый.

34. Бо тот, кого послав Бог, говорить Божы слова; бо Бог не давать Духа на міру.

35. Бо Отець любить Сына і вшытко дав до його рук.

36. Хто вірить в Сына, мать вічный жывот; а хто в Сына не вірить, жывот не увидить, но оставать на нім Божый гнів.“

Глава IV.
як ся Ісус дізнав, же фарізеї ся дочули, же він вытворять веце учеників і (веце) крестить як Йоан -

2. хоць сам Ісус не крестив, но його ученикы -

3. охабив Юдею і знова пішов до Ґалілеї.

4. Но было му треба перейти через Самарію.
Зач. 12
5. А так пришов до самарійского міста названого Сіхарь, близко землі, котру дав Яков Йосифови, свойому сынови.

6. Там была Яковова студня. Ісус, страпленый по дорозі, сів собі ку студні. Было коло шестой годины.

7. І пришла жена зо Самарії набрати воды. Ісус єй повів: “Дай мі пити!“

8. Бо його ученикы одышли до міста накупити їдла.

9. Самаряньска жена му повіла: “Як то, же ты, Жыд, просиш пити од мене, самаряньской жены?“

Бо Жыди зо Самарянами ся не сходять.

10. Ісус єй одповів: “Як бы ты знала (што є) дар Божый і хто ку тобі говорить - дай мі пити -, ты бы го просила, а він бы ті дав воду жыву.“

11. Жена му говорить: “Господи, не маш судину, а студня є глубока. Одкы тоды маш жыву воду?

12. Ці ты векшый, як наш отець Яков, котрый нам дав тоту студню, што з ньой пив він, його сынове і його худоба?“

13. Ісус єй одповів: “Каждого, хто пє тоту воду, знова буде тлоїти.

14. Но хто буде пити воду, котру му дам я, того не буде тлоїти навікы. А вода, котру му дам я, буде в нім жырлом воды, котра тече до вічного жывота.“

15. Жена му говорить: “Господи, дай мі той воды, жебы я не была затліта і не мусила ту ходити черьпати.“

16. Ісус єй говорить: “Ідь, заклич свого мужа і прийдь ту.“

17. Жена йому одповіла: “Не мам мужа.“ Ісус єй говорить: “Правду ты повіла, же не маш мужа.

18. Бо ты мала пять мужів, а тот, котрого маш теперь, не є твоїм мужом. Поправді ты тото повіла.“

19. Жена му говорить: “Господи, виджу, же ты пророк.

20. Нашы отцьове кланяли ся на тій горі, а вы говорите, же в Єрусалимі є місце, де ся треба кланяти.“

21. Ісус єй говорить: “Жено, вірь мі, приходить година, кідь ани на горі, ани в Єрусалимі не будете ся кланяти Отцьови.

22. Вы кланяте ся тому, кого не познате, мы кланяме ся тому, кого познаме, бо спасіня є од Юдеїв.

23. Но приходить година, а уж є ту, коли правдивы боголюбці поклонять ся Отцьови в Духу і в правді, бо такых боголюбців Бог глядать.

24. Бог є Дух, а хто ся му кланять, мусить кланяти ся в Духу і в правді.“

25. Жена йому говорить: “Знам, же прийде Месія, котрый ся называть Хрістос, а як він прийде, повість нам вшытко.“

26. Ісус єй говорить: “То я, котрый із тобов бісідую.“

27. Тогды пришли його ученикы і чудовали ся, же говорить із женов. но нихто з них не повів: “Што хочеш?“ Або: “О чім із ньов бісідуєш?“

28. Тогды жена охабила судину, пішла до міста і повіла людьом:

29. “Подьте і увидите чоловіка, котрый мі повів вшытко, што я поробила! Ці то не Хрістос?“

30. Вышли тоды із міста і пришли ку ньому.

31. Меджі тым го ученикы просили: “Учітелю, їдж!“

32. Но він їм повів: “Я мам їдло, о котрім вы не знате.“

33. Ученикы бісідовали меджі собов: “Ці йому дахто приніс їдло?“

34. Ісус їм говорить: “Моє їдло є робити волю того, котрый мене послав, і дотворити його діло.

35. Ці вы не говорите: - Іщі штири місяці і прийдуть жнива -? А я вам говорю: Підоймите свої очі і посмотьте на поля, як уж пожовтіли на жнива.

36. А хто жне, діставать плацу і зберать плоды про вічный жывот, жебы тот, котрый жне, і тот, котрый сіє, радовали ся вєдно.

37. Бо правдива є пословіця: - Єден сіє, а другый жне -.

38. Я послав вас жати там, де вы не робили; робили другы, а вы вошли до їх роботы.“

39. А много Самарянів із того міста увірило в нього про слова жены, котра свідчіла: “Повів мі вшытко, што я зробила.“

40. А як ку ньому Самаряны пришли, просили го, жебы зістав у них. І зістав там два дні.

41. А іщі веце (народа) увірило в нього про його слова.

42. А тій жені говорили: “Уж не віриме лем про твої слова, бо мы і самы чули, і познали, же він є справды спаситель світа, Хрістос.“

43. А о два дні одтам одышов і пішов до Ґалілеї.

44. Бо сам Ісус свідчів, же пророк у своїй отцьовщіні не мать чести.

45. А коли пришов до Ґалілеї, Ґалілеяне, котры виділи вшытко што зробив на праздник в Єрусалимі, бо і они (там) приходили на праздник, прияли го.


следующая страница >>