asyan.org
добавить свой файл
1


Ацетонемічний синдром – актуальна проблема у дітей, симптомокомплекс, що виникає при підвищеному вмісті в крові кетонових тіл, таких як ацетон, ацетонова і бета-оксимасляна кислота. Як же не допустити цієї хвороби?
– Як і чому виникає ця хвороба, про яку наші бабусі і не чули?

– Раніше їжа була натуральна, без хімічних добавок, тому наші бабусі й не знали про цю хворобу. Тепер у торгівельній мережі повно продуктів із стабілізаторами, барвниками тощо.

Виникає ацетонемічний синдром при погрішності в харчуванні, після «бенкетних столів», вживання жирної і жареної їжі, чипсів, сухариків, пельменів, ковбаси, сирків у шоколаді. Такі продукти – сильний подразник для печінки та підшлункової залози. Подразнення слизової оболонки травного тракту викликає у дитини біль у животі, потім нудоту, блювоту, зникає апетит, з’являються в’ялість або навпаки – збудження, головний біль, закрепи або послаблення. Підвищується температура – до 37,5-38,5оС, збільшується печінка – на 1,5-2,0 см, із рота з’являється запах ацетону.
У такому випадку потрібно пошвидше зняти у дитини блювоту. Давати пити у великій кількості компот із сухофруктів, солодкий чай із лимоном, лужну мінеральну воду: "Поляна Квасова", "Лужанська", "Моршинська", "Трускавецька", Боржомі».

– Чи є якісь "рецепти", дотримуючись яких, можна попередити цю неприємну хворобу?

Звичайно, велике значення для організму дитини має правильне харчування. Краще обмежити продукти з підвищеним вмістом жирів і білків; взагалі відмовитися від концентрованих м’ясних, кісткових, рибних і грибних бульйонів. Не купувати дітям продукти, що містять консерванти, стабілізатори, барвники, емульгатори, есенції, прострочені молочні та м’ясні продукти, чіпси, горішки, жувальні гумки. Слідкуйте, щоб діти не зловживали солодощами, особливо шоколадом, шоколадними цукерками, газованою водою, тому що ці продукти токсичні і негативно впливають на печінку та підшлункову залозу дітей. Обмежте м’ясо молодих тварин і птиці; жирні сорти м’яса, субпродукти; сметану, ряжанку; помідори, баклажани, цвітну капусту; шоколад, апельсини, напої,що містять кофеїн. Лікарі-педіатри не раз переконувалися, що саме після вживання цих продуктів у дітей з’являються біль у животі, запах ацетону із рота, підвищується температура. Це означає, що дитина захворіла, і у неї – ацетонемічний синдром.

Варто посилити раціон продуктами, що багаті вітамінами і клітковиною, молочними і молочно-кислими продуктами, крупами, овочами і фруктами.

Годуйте дітей 5-6 разів на день, але не силоміць. Хочу ще раз нагадати, що у раціоні повинно бути багато рідини, переважно лужних напоїв, зелений чай, компот із сухофруктів. І, звичайно, потрібно дотримуватися дієти.

– Мабуть, рідше хворіють на ацетонемічний синдром діти, які активно займаються спортом?

– Звичайно, а для дітей, які не займаються спортом, велике значення мають постійні фізичні навантаження, перебування на свіжому повітрі, водні процедури (плавання, контрастний душ, обливання). Такі процедури гармонізують нервову систему і позитивно впливають на обмін речовин.

Потрібно уникати фізичних і психічних перевантажень; перегрівів у задушливому приміщенні; обмежити час перегляду телепередач і роботи на комп’ютері.

Бажано один раз на рік оздоровлювати дитину в санаторії з використанням слабомінералізованих лужних вод.

Кризи при ацетонемічних синдромах закінчуються у дітей після 12-14 років.


http://svetlovodsk.com.ua






Ні, говоритимемо ми наразі не про наркоманів- початківців (ацетон – невід’ємний складник для приготування так званої „ширки”). У віці, про який піде мова, поки що, слава Богу, „на голку не сідають”. Мова - про дітей раннього віку, (в основному - від двох до десяти років), у яких батьки нанюхали з рота різкий запах... ацетону.


Ацетонемічний синдром – таку назву має це захворювання. І хоча, говорить завідуюча відділенням дитячої консультації Світловодської поліклініки Сільва Добровольська, летальних випадків, викликаних цією хворобою, у медичній практиці не зафіксовано, і кризи від неї припиняються, коли дитині виповнюється 12-14 років – на неї варто звернути найприскіпливу увагу. Адже, ацетонемічний синдром небезпечний своїми ускладненнями для організму дитини, які з часом можуть призвести до суттєвого розбалансування всієї системи обміну речовин.

Отже, пані Сільво, що варто знати про цю хворобу, тобто, говорячи медичними термінами, яка її клініка?

– Ацетонемічний та ацетонурічний синдром, як правило, призводить у дитини до порушення вуглеводного обміну, який, у свою чергу, пригнічує засвоєння глюкози. А вона, зокрема, відповідає в організмі за виведення жиру з, так званих, жирових депо. Відтак, у крові накопичуються вільні жирні кислоти, зростає концентрація проміжних продуктів обміну жирів – кетонові тіла. Надмірне накопичення яких призводить до посиленого виведення їх з уриною, а разом з ними – до значного вимивання з організму натрію, калію, хлору та фосфору. У м’язах розвивається метаболічний ацидоз, знижується ударний об’єм серця, стає послабленою ниркова фільтрація...

– З наслідками, більш-менш, зрозуміло. А які причини цього захворювання, про яке, здається, заговорили лише вчора?..

– Дійсно, „заговорили лише вчора”. Бо ще „вчора” ані ми, ані наші діти не споживали стільки харчових стабілізаторів, барвників, гідролізних жирів та модифікованих крохмалів тощо – саме вони і є причиною порушення природнього обмінного процесу в організмі, про що я вже сказала. Перелічені інгредієнти сьогодні є невід’ємною складовою агресивно-рекламованих чіпсів, сухариків, пельменів, іншої жирної їжі, різних глазурованих сирків тощо. І те, що з недавніх пір їхня реалізація категорично заборонена у шкільних їдальнях – ми, педіатри, палко вітаємо. Одначе, подібні „страви” дитина може попоїсти де завгодно. Тому, надто важливо, аби тут самі батьки вийшли „на першу лінію оборони”.

І як вони на цій „лінії” мають розпізнати „ворога”?

– Якщо їхня дитина ще у грудному віці – уважно читати анотації до продуктів харчування, особливу увагу звертаючи на наявність у їхньому вмісті консервантів, згадуваних вже стабілізаторів, підсилювачів смаку тощо. І в жодному разі не підгодовувати такими харчами своїх немовлят. Якщо дитина-школяр – пояснити, що всі ці фаст-фуди, чіпси, ковбаси, „жуйки” тощо є для них отрутою, і що виробники подібної „смакоти” суворо заборонять власним дітям вживати те, що самі виробляють. Треба переконати своїх дітей, що харчуватись подібними продуктами не модно. Це дурний тон – а ваші ж діти, звісно, не дурніші за діток олігархів... Якщо вже вберегтися не вдалося: дитину нудить, температура тіла сягає від 37,5 до 38,5 градусів, оглядаючи живіт, ви виявляєте дещо збільшений розмір печінки, а якщо до цього додається запах ацетону – ваша дитина захворіла на ацетонемічний синдром. Безумовно, без лікаря-педіатра тут не обійтися.

– А чим і як лікуватися?

– Ступінь хвороби та курс лікування педіатри визначають у індивідуальному порядку. Серед ліків – найбільш ефективним на сьогодні є препарат „Arsenicum album CH-30” - навіть незначні дози якого доволі успішно та ефективно лікують це захворювання, а також „Ентерос гель” та активоване вугілля. Але, повторюю, обов’язково треба звернутися до лікаря. А головними ж ліками (і не лише ацетонемічного синдрому) були і залишаються здоровий спосіб життя і правильне, збагачене вітамінами і мінералами, харчування.


http://svetlovodsk.com.ua