asyan.org
добавить свой файл
1 2



Курсова робота

За курсом економічний аналіз


На тему: Аналіз і використання основних виробничих фондів і встаткування.


Утримування

Вступ.


Розділ 1. Сутність і аналіз основних виробничих фондів і встаткування.

1.1. Поняття, сутність, значення

і їхня класифікація.

1.2. Аналіз ефективності використання основних фондів.

1.3. Аналіз використання встаткування й виробничої потужності підприємства.

1.4. Резерви збільшення випуску продукції й фондовіддачі.

Розділ 2. Аналіз основних виробничих фондів і встаткування (практична робота).

Висновок.

Список літератури.

Вступ


Одним з найважливіших факторів підвищення ефективності проведення на промислових підприємствах є забезпеченість їх основними фондами в необхідній кількості й асортиментах і більш повне їхнє використання.

Завдання аналізу – визначити забезпеченість підприємства і його структурних підрозділів основними фондами й рівень їх використання по узагальнюючих і приватних показниках, а так само встановити причини їх зміни; розрахувати вплив використання основних фондів на обсяг виробництва продукції й інші показники; вивчити ступінь використання виробничої потужності підприємства й устаткування; виявити резерви ефективності використання основних коштів.

Аналіз звичайно починається з вивчення обсягу основних коштів, їх динаміки й структури. Фонди підприємства діляться на промислово – виробничі й непромислові, а так само фонди невиробничого призначення. Виробничу потужність підприємства визначають промислово-виробничі фонди. Крім того, прийнято виділяти активну частину ( робочі машини й устаткування) і пасивну частину фондів, а так само окремі підгрупи відповідно до їхнього функціонального призначення (будинку виробничого призначення, склади, робітники й силові машини, устаткування, вимірювальні прилади й устрою, транспортні засоби і т.д.) Така деталізація необхідна для виявлення резервів підвищення ефективності їх використання на основі оптимізації структури.

Наступний етап аналізу – вивчення забезпеченості підприємства основними виробничими фондами. Забезпеченість окремими видами машин, механізмів, устаткування, приміщеннями встановлюється порівнянням фактичної їхньої наявності із плановою потребою, необхідної для виконання плану по випускові продукції. Узагальнюючими показниками продукції, що характеризують рівень забезпеченості підприємства основними виробничими фондами, є фондоозброєність праці й технічна озброєність праці. Показник загальної фондоозброєності праці розраховується відношенням середньорічної вартості промислово-виробничих фондів до среднесписочной чисельності робітників у найбільшу зміну ( мається на увазі, що робітники, зайняті в інших змінах, використовують ті ж кошти праці). Рівень технічної озброєності праці визначається відношенням вартості виробничого встаткування до среднесписочному числу робітників у найбільшу зміну. Темпи його росту зіставляються з темпами росту продуктивності праці. Бажане, що б темпи росту продуктивності праці випереджали темпи росту технічної озброєності праці.

Розділ 1. Сутність і аналіз основних виробничих фондів і встаткування.

1.1 Поняття, сутність, значення

і їхня класифікація.

Маючи ясну виставу про кожний елемент основних фондів у виробничому процесі, про їхнє фізичне й моральне зношування, про фактори, які впливають на використання основних фондів, можна виявити методи, за допомогою яких підвищується ефективність використання основних фондів і виробничих потужностей підприємства, що забезпечує зниження витрат проведення й, звичайно, ріст продуктивності праці.

Основні фонди промислового підприємства (об'єднання) являють собою сукупність матеріально-речовинних цінностей, створених суспільною працею, довгостроково що брав участь у процесі проведення в незмінній натуральній формі, що й переносять свою вартість на виготовлену продукцію вроздріб у міру зношування.

Існує кілька класифікацій основних фондів.

Залежно від характеру участь основних фондів у сфері матеріального проведення вони підрозділяються на:

- виробничі основні фонди функціонують у процесі проведення, постійно беруть участь у ньому, зношуються поступово, переносячи свою вартість на готовий продукт, поповнюються вони за рахунок капітальних вкладень;

- невиробничі основні фонди призначені для обслуговування процесу проведення, і тому в ньому безпосередньо не беруть участь, і не переносять своєї вартості на продукт, тому що він не проводиться; відтворюються вони за рахунок національного доходу.

Незважаючи на те, що невиробничі основні фонди не виявляють якого - або безпосереднього впливу на обсяг виробництва, ріст продуктивності праці, постійне збільшення цих фондів пов'язане з поліпшенням добробуту працівників підприємства, підвищенням матеріального й культурного рівня їх життя, що в остаточному підсумку позначається на результаті діяльності підприємства.

Основні фонди - найважливіша й переважна частина всіх фондів у промисловості ( маються на увазі основні й обігові фонди, а також фонди обігу). Вони визначають виробничу міць підприємств, характеризують їхню технічну оснащеність, безпосередньо пов'язані із продуктивністю праці, механізацією, автоматизацією проведення, собівартістю продукції, прибутком і рівнем рентабельності.

Згідно з існуючою класифікацією основні фонди промисловості по своєму складу залежно від цільового призначення й виконуваних функцій підрозділяються на наступні види:

- будинку,

- спорудження,

- передатні устрої,

- машини й устаткування, у тому числі:

- силові

- робітники

- вимірювальні й регулюючі предмети

- обчислювальна техніка

- інші:

- транспортні засоби,

- інструменти,

- виробничий реманент і приналежності,

- інші основні фонди( робітник худоба, багаторічні насадження).

Кожна група складається з безлічі різноманітних коштів праці. У групі будинку виділяють три підгрупи: виробничі будинки, невиробничі будинки й житло. Спорудження діляться на підземні, нафтові й газові шпари, гірські вироблення. До передатних устроїв відносять трубопроводи й водопроводи. Силові машини це турбіни, електродвигуни. Робочі машини й устаткування підрозділяються залежно від галузей використання. Інструменти й реманент ураховуються в складі основних фондів тільки в тому випадку, якщо вони служать більше одного року й коштують більше 500 грн. ( якщо менше - те це вже малоцінні й швидкозношувані предмети й включаються до складу обігових фондів).

Будинок і спорудження виробничого призначення, передатні устрої, машини й устаткування, транспортні засоби формують основні фонди виробничого призначення.

Співвідношення окремих груп основних фондів у їхньому загальному обсязі являє собою видову ( виробничу) структуру основних фондів. Залежно від особистої участі у виробничому процесі виробничі основні фонди підрозділяються на: активні (обслуговують вирішальні ділянки проведення й характеризують виробничі можливості підприємства) і пасивні (будинку, спорудження, реманент, що забезпечують нормальне функціонування активних елементів основних фондів).

В основному, маса виробничих основних фондів у промисловості зосереджена в активній частині.

Видова структура основних фондів різна в галузях промисловості. Наприклад, частка будинків у загальній вартості основних фондів найбільш велика в харчовій промисловості (44%), споруджень - у паливній промисловості(17%), передатних устроїв - в електроенергетиці (32%), машин і встаткування - на підприємствах машинобудівного комплексу (45% і понад ).

Про видову структуру основних фондів промисловості можна судити за наступним даними:



Склад і структура основних фондів залежать від особливостей спеціалізації галузі, технології й організації проведення, технічної оснащеності. Структура основних фондів може бути різна по галузях промисловості й усередині окремої галузі у зв'язку з тими ж причинами.

1.2. Аналіз ефективності використання основних фондів.

Для узагальнюючої характеристики ефективності використання основних коштів служать показники фондовіддачі (відношення вартості товарної продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів), фондомісткості (зворотний показник фондовіддачі), рентабельності (відношення прибутки до середньорічної вартості основних коштів), питомих капітальних вкладень на 1 гривню приросту продукції. Розраховується так само питома економія основних фондів:

Эопф = ОПФ1 – ОПФ0 * IВП (1)

де ОПФ1, ОПФ0 - відповідно середньорічна вартість основних виробничих фондів у базисних і звітних роках;

IВП - індекс обсягу виробництва продукції.

У процесі аналізу вивчається динаміка перерахованих показників, виконання плану по їхньому рівню, проводяться міжгосподарські порівняння. З метою більш глибокого аналізу ефективності використання основних фондів показник фондовіддачі визначається по всіх основних фондах, фондах виробничого призначення, активної їхньої частини (машинам і встаткуванню).

При розрахунках показників фондовіддачі вихідні дані приводять у порівнянний вид. Обсяг продукції треба скорегувати на зміну оптових цін і структурних зрушень, а вартість основних коштів - на їхню переоцінку.

На зміну рівня фондовіддачі впливають ряд факторів, які можна згрупувати в такий спосіб (мал. 1.1):








Фондовіддача основних виробничих фондів


































Фондовіддача активної частини фондів







Зміна частки активної частини фондів











































Зміна структури встаткування







Зміна часу роботи встаткування







Зміна вироблення встаткування




























Целодневные простої










Освоєння нового обладнання







Коефіцієнт змінності










Впровадження заходів НТП по вдосконалюванню технології й організації проведення







Внутрішнзмінні простої































Соціальні фактори

Рис. 1.1. Схема факторної системи Фондовіддачі.

Факторами першого рівня, що впливають на фондовіддачу основних виробничих фондів, є:

  • Зміна частки активної частини фондів у загальній їхні суми;

  • Зміна фондовіддачі активної частини фондів:

ФО = УД@ * ФО@ (1.2)

Фондовіддача активної частини фондів (технологічного встаткування) безпосередньо залежить від його структури, часу роботи й среднечасовой вироблення.



следующая страница >>