asyan.org
добавить свой файл
1 2
Актуальність теми дослідження. Невід'ємною складовою динамічного розвитку сучасного суспільства є стійкі процеси регіоналізації, які проявляються у формуванні на внутрідержавному рівні сталих територіально-господарських систем. Причому, все більш прискорений розвиток продуктивних сил, з одного боку, стимулює інтенсивні інтеграційні процеси у всіх сферах людського буття, і в той же час, з іншого, посилює роль регіональних територіально-виробничих комплексів у формуванні економічного потенціалу держави.

           Серед численних проблем регіонів України в останній час спостерігається загострення екологічної складової, яка відбивається на всіх сферах буття суспільства. Екологічні чинники все частіше стають провідним фактором розміщення й розвитку продуктивних сил. Справляючи вплив на стан територіально-господарських комплексів, екологічні чинники набувають в економічному вимірі комплексного, економіко-екологічного характеру. Особливої уваги при цьому потребують регіони, в яких екологічні проблеми нашаровуються на інші нагальні проблеми соціально-економічного розвитку.

           Найбільш проблемним з соціально-економічної точки зору регіоном України є Полісся, помітне відставання розвитку якого від загальноукраїнського рівня в останні роки значно поглибилось як в результаті екологічних наслідків Чорнобильської катастрофи й екстенсивного, екологічно не орієнтованого ресурсокористування, так і внаслідок ускладнення в регіоні негативних соціально-економічних тенденцій, які супроводжують перехід до ринкових форм господарювання.

Дослідженням різних аспектів розвитку й розміщення продуктивних сил, виходячи в тому числі й з екологічних пріоритетів, присв'ячено роботи знаних відчизняних вчених, в тому числі О.М.Алимова, С.І.Бандура, П.П. Борщевського, Б.М.Данілішина, С.І.Дорогунцова, Я.В.Коваля, В.І.Куценко, Е.М.Лібанової, І.К.Паламарчук, В.А.Поповкіна, Д.К.Прейгера, А.М.Федорищевої. Важливий вклад в дослідження проблем регіонального розвитку України та Полісся внесли дослідники Ф.Д.Заставний, І.Л.Лукінов, Б.М.Крижанівський, О.С.Новоторов, М.М.Паламарчук, А.В.Степаненко, В.К.Сімоненко, А.І.Сухоруков, В.П.Руденко, Л.Г.Чернюк, М.Г.Чумаченко та інші.

           Однак, не дивлячись на високий рівень досліджень теоретико-методологічних основ територіального соціально-економічного розвитку та практичних аспектів розвитку й розміщення продуктивних сил в певних регіональних умовах, в тому числі й в Поліссі, досі залишаються недостатньо з'ясованими, а звідси - й невирішеними багато проблем. Потребує уточнення визначення Поліського регіону в економіко-екологічному вимірі, необхідним є комплексний аналіз сучасних природно-економічних, в тому числі екологічних передумов розвитку й розміщення продуктивних сил регіону. Актуальним залишається комплексне дослідження структурно-динамічних проблем розвитку й розміщення продуктивних сил регіону в умовах соціально-економічних трансформацій та екологічної кризи останнього десятиріччя. Деталізації вимагають стосовно сучасних регіональних та загальнодержавних реалій концептуальні засади й прогноз розвитку регіону в світлі соціально та екологічно орієнтованої концепції сталого розвитку України. З урахуванням досягнень сучасної науки, підлягають перегляду заходи, які дозволять вирішити економіко-екологічні проблеми Полісся. Подальшої розробки потребують щодо цього механізми впровадження державної регіональної економічної політики та реалізації Державної програми соціально-економічного розвитку Полісся.

            Звідси, дослідження економіко-екологічних проблем розвитку та розміщення продуктивних сил Полісся, з'ясування їх витоків, глибинний аналіз та розробка напрямів подолання становлять важливе завдання сучасної науки, вирішення якого дозволить прискорити соціально-економічний розвиток регіону примножити його вклад в стале зростання економічного потенціалу України. Воно також матиме істотне значення для розвитку регіональної економіки та збагатить економіко-екологічні напрями науки про розвиток і розміщення продуктивних сил досвідом комплексного вивчення проблем унікального територіально-господарського комплексу Поліського регіону. Згідно з цими міркуваннями, які визначають актуальність дослідження, обрано тему дисертаційної роботи.
           Метою дослідження є розробка концептуальних засад перспективного розвитку і розміщення продуктивних сил та комплексу практичних заходів, які забезпечують вирішення регіональних економіко-екологічних проблем і сталий соціально-економічний розвиток Поліського регіону.

            Виходячи з цього, в роботі поставлені та розв'язані наступні завдання ;

  • розробка теоретико-методологічних підходів до дослідження економіко-екологічних проблем Полісся;

  • визначення поняття та обгрунтування територіальних меж Поліського регіону;

  • з'ясування природно-економічних, в тому числі й екологічних передумов розвитку та розміщення продуктивних сил регіону;

  • визначення умов та факторів виникнення й загострення регіональних соціально-економічних проблем, набуття ними економіко-екологічого    характеру;

  • аналіз структурно-динамічних проблем розвитку й розміщення продуктивних сил регіону в умовах трансформацій перехідного періоду;

  • з'ясування перспектив розвитку територіально-господарського комплексу регіону    в контексті довгострокового впливу наслідків Чорнобильської катастрофи;

  • розробка наукових основ екологічно й соціально орієнтованої концепції сталого розвитку Полісся з урахуванням регіональної специфіки;

  • уточнення прогнозу розвитку та розміщення продуктивних сил регіону на період до 2010 року;

  • розробка комплексу практичних заходів по реалізації державної регіональної економічної політики та вирішенню проблем соціально-економічного розвитку Полісся.


       Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконане дисертаційне дослідження безпосередньо пов'язане з тематикою науково-дослідних робіт по проблемах регіонального розвитку Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України. Досліджувані автором перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил регіону органічно пов'язані з реалізацією Державної програми соціально-економічного розвитку Полісся на період до 2010 року.
        Предмет та об'єкт дослідження. Предметом дослідження є економіко-екологічні проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил регіону. Об'єктом дослідження є продуктивні сили Поліського регіону.

        Методологія дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи становить диалектичний загальнонауковий метод пізнання, в якому об'єкт дослідження розглядається, як динамічна система в процесі перманентного розвитку. Для з'ясування закономірностей функціонування продуктивних сил регіону застосовано принцип системного аналізу, що передбачає розгляд елементів територіально-господарського комплексу у взаємозв'язку і взаємозалежності, виходячи з цілей і завдань роботи. Дослідження структурно-динамічних проблем і прогноз соціально-економічного розвитку Полісся проведено з застосуванням методів абстрактно-логічного й порівняльного статистичного регіонального аналізу, та інших сучасних методів.

        Інформаційною базою дослідження є законодавчі, адміністративні та інші документи України, статистичні матеріали Державного комітету України по статистиці, областних управлінь статистики регіону, літературні джерела, матеріали наукових розробок, виконаних у Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України тощо.
       Наукова новизна одержаних результатів. До нових наукових результатів, які одержані в роботі, відносяться такі:

  • уточнено стосовно сучасних реалій поняття та ознаки економіко- екологічного регіону, як економічної категорії;

  • обгрунтовано та визначено територіальні межі Поліського економіко- екологічного регіону;

  • проаналізовано в комплексі природно-економічні передумови розвитку й розміщення продуктивних сил Полісся;

  • розкрито закономірності та тенденції розвитку територіально-господарського комплексу Поліського регіону в умовах реформ та становлення національної економіки;

  • визначено в контексті Концепції сталого розвитку і концепції Державної регіональної економічної політики України шляхи вирішення регіональних економіко-екологічних проблем та перспективи подальшого соціально-економічного розвитку Полісся;

  • уточнено прогноз розвитку народногосподарського комплексу регіону на період до 2010 року.


      Практичне значення одержаних результатів. Практична реалізація результатів досліджень полягає в розробці конкретних пропозицій щодо ефективного використання ресурсного потенціалу Полісся, інтесифікації та збалансування розвитку й вдосконалення розміщення його продуктивних сил, подолання екологічних проблем регіону. Важливе практичне значення має запропонований автором механізм реалізації державної регіональної економічної політики та концепції сталого розвитку України стосовно регіональної специфіки та сучасного становища регіону.

        Теоретико-методологічні засади дослідження, висновки й пропозиції автора застосовані при впровадженні Державної програми соціально-економічного розвитку Полісся.
         Особистий внесок здобувача. Наукові результати дослідження, які виносяться на захист, отримані автором особисто.
        Апробація роботи. Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорювались на Міжнародній науковій конференції "Сучасні проблеми охорони земель" (м. Київ, 10-12 вересня 1997 р.) і Всеукраїнській науково-практичній конференції "Регіон в системі нових економічних і правових відносин" (м. Івано-Франківськ, 8-10 жовтня 1997р.).
Наукові публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 3 наукові праці загальним обсягом 1,5 друковані аркуші.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних літературних джерел.  Робота містить 210 сторінок машинописного тексту. Дисертація включає 22 таблиці. Список літературних джерел нараховує 142 найменування.
^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
         У першому розділі "Природно-економічні передумови розвитку і розміщення продуктивних сил Полісся" розглядаються: Поліський регіон в розрізі української регіонології, характеристика природно-ресурсного та трудового потенціалу регіону, місце і роль економічного потенціалу Полісся в територіальному поділі праці України.

          На основі комплексного аналізу схем соціально-економічного, економіко-географічного, природно-географічного та історико-культурного районування й сучасного екологічного стану територій, запропоновано окреслити межи Поліського регіону кордонами п'яти областей-Волинської, Рівненської, Житомирської, Чернігівської та Київської (за вийнятком міста Києва, враховуючи особливий статус міста як столиці держави).

          З точки зору господарської діяльності, Полісся займає вигідне географічне положення, рельєф та клімат регіону створюють слушні передумови для розвитку транспортної мережі, зв'язку, будівництва, різних галузей сільського господарства та промисловості. Одначе, наявність порівняно великих лісових насаджень, значної кількості перезволожених територій, в тому числі боліт (на Полісся припадає 70 % всіх заболочених земель України) викликало потребу проведення широкомасштабних меліоративних робіт, штучного втручання в природний водооббіг, рубок лісу, освоєння унікальних заповідних ландшафтів.

          Аналізом природно-ресурсного потенціалу Полісся встановлено, що він має специфічну структуру, в якій переважають земельні, водні, лісові та природно-рекреаційні ресурси (93,5 % ПРП Полісся). Основні ресурси України - мінеральні (28,3 % ПРП України), не займають відповідного місця в ПРП Полісся. Їх частка знижена в п'ять разів, а в компонентній структурі майже відсутні рудні копалини, обмеженою є паливно-енергетична база регіону. Це обумовило регіональні особливості соціально-економічного розвитку, створивши, з одного боку сприятливі умови для розвитку сільського господарства, інших галузей агропромислового комплексу, легкої, лісової, деревообробної, будівельної промисловості, неметаломісткого машинобудування та металообробки. З іншого боку, це викликало необхідність інтенсивного розвитку екологічно проблемних галузей господарства, широкого залучення до господарського оббігу наявних ресусів, залучення до виробництва електроенергії ядерних джерел.

          Після Чорнобильскої аварії території регіону значним чином, а в окремих випадках, практично повністю втратили свій екологічний потенціал і є обмежено придатними для розвитку й розміщення продуктивних сил. Актуальність екологічних проблем ресурсокористування настільки висока, що за рахунок посиленого зворотнього впливу екологічних чинників на розвиток і розміщення продуктивних сил, вони набули комплексного, економіко-екологічного характеру. Екологічні чинники стали при цьому провідним фактором соціальноекономічного розвитку регіону.

          В роботі проаналізовані основні параметри і особливості народонаселення та трудоресурсного потенціалу регіону у порівнянні з Україною. Полісся має багатонаціональний склад населення з значною перевагою українців. Тут нижча (53 чол/км2), ніж в країні (63 % чол/км2), густота населення; порівняно висока питома вага сільського населення (в Поліссі 54 % міського населення та 46 % сільського, в Україні частка міського населення складає 67,9 %); в регіоні помітніші, ніж в країні міграційні процеси відтоку працездатного населення, які значно посилились після аварії на ЧАЕС.

         Аналіз виробничого потенціалу Полісся засвідчив, що господарська освоєність територій регіону нижчою, ніж в Україні. Переважна частина основних фондів регіону зосереджена в його центральних і південних територіях, тоді як північна частина регіону є порівняно малорозвинутою в промисловому та сільськогосподарському відношенні. Після аварії на ЧАЕС внутрірегіональні територіальні диспропорції в соціально- економічному розвитку поглибились.

         Порівняння структури основних виробничих фондів галузей Полісся з відповідними показниками в Україні показує, що частка фондів сільського господарства в регіоні вища, ніж в країні. Відповідно нижчою, ніж в Україні, є частка основних фондів промисловості. В структурі промислового виробництва Полісся переважною є частка продукції харчової галузі (35,6 %), в той час, коли в країні в цілому домінує продукція паливно-енергетичного та металургійного комплексу (46,0 % від загальної продукції). Загалом, економіка регіону має агропромислову орієнтацію.

          Аналіз економічного потенціалу галузей промисловості встановив, що окрім харчової та легкої промисловості, галузями спеціалізації Полісся в суспільному поділі праці в Україні стали різнопрофільне, в основному трудомістке машинобудування та металообробка, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів, виробництво скляних та фарфоро-фаянсових виробів, лісова, деревообробна та целюлозно-паперова галузі промисловості, добування окремих корисних копалин, в тому числі вугілля, нафти й газу, випуск вузькопрофільних виробів металургійної промисловості, зокрема-алюмінієвих конструкцій та виробів порошкової металургії. В дисертації показано, що хоча така структура промисловості й відповідає в основному природно-економічним передумовам розвитку продуктивних сил, однак для розвитку багатьох галузей вони використовуються, особливо в останній час, не повністю й не з належним ступенем ефективності. В першу чергу це стосується виробництва товарів народного споживання, сільськогосподарської та транспортної техніки, конверсійних виробів та продукції лісогосподарського й будівельного комплексу тощо.

         Провідну роль в економіці регіону традиційно відіграє сільське господарство та інші галузі АПК. В агропромисловому комплексі Полісся виробляється близько половини валового суспільного продукту регіону. Значно вищою, ніж в Україні є зайнятість населення в цій галузі (третина працевлаштованого населення). Профілюючими галузями АПК регіону є м'ясо-молочна, мукомельна, консервна, цукрова, маслосироробна, спиртова, кондитерська та плодоовочеконсервна промисловість.

         Серед економіко-екологічних завдань розвитку сільського господарства та агропромислового комплексу ключовими є припинення загальної деградації природних ресурсів і продуктивних сил галузі, формування раціональної спеціалізації виробництва, створення ефективних територіальних, внутрігалузевих та міжгалузевих пропорцій у виробництві. Нагальним є покращення якісних показників та конкурентоздатності місцевої продукції, стабілізація та нарощування обсягів виробництва з докорінним підвищенням його екологічних характеристик, в тому числі екологічної безпеки, мінімізацією негативного впливу на довкілля згідно з сучасними досягненнями науки, техніки та технології. Ускладнюючими факторами при вирішенні цих проблем є загальне погіршення екологічних умов функціонування сільського господарства в Поліссі внаслідок нераціонального природокористування та аварії на Чорнобильській атомній станції.

          Особливий наголос в роботі зроблено на тому, що недостатнє використання ресурсного потенціалу регіону обумовлено насамперед чинниками екологічного походження, які стримують розвиток виробництва. Екологічна проблемність Полісся коріниться, зрештою, в низькому, порівняно з середнім в Україні, рівні розвитку продуктивних сил, за умов якого антропогенна діяльність характеризується підвищеною екологічною небезпекою. Загалом, проведене в першому розділі дослідження підтверджує висунуту автором тезу про комплексний, економіко-екологічний характер проблем соціально-економічного розвитку Полісся та практичну неможливість подальшого їх ігнорування без катастрофічних наслідків для економіки регіону й всього територіально-господарського комплексу України.                              

         В другому розділі "Аналіз економіко-екологічних проблем Полісся" проведено масштабний аналіз проблем соціально-економічного розвитку Полісся в перехідний період. На основі системного аналізу стану продуктивних сил Полісся запропоновано уточнене поняття економіко-екологічного підходу до дослідження, в основі якого лежить комплексне визначення стану всіх компонентів продуктивних сил території-природного, людського та виробничого потенціалу - в залежності від характеру і рівня впливу на нього екологічних чинників в їх динамічній взаємодії, взаємообумовленості та взаємопроникненні в певних природно-географічних та соціально-економічних умовах людської життєдіяльності.

При цьому, стан навколишнього середовища території набуває в сучасних умовах ролі провідного чинника, який обумовлює розвиток і розміщення продуктивних сил.Об`єктом дослідження тут є самі продуктивні сили території, а факторами, котрі обумовлюють їх стан, виступають чинники економічного, соціально-економічного, екологічного, природно-географічного та суспільно-історичного характеру.

          В роботі відзначено, що внаслідок функціонування господарського комплексу України за умов загальної дезорганізації соціально-економічних процесів, які супроводжували становлення національної економіки, розвиток господарства країни в цілому, а Поліського регіону - особливо, набув у 90-х роках негативного, кризового характеру, що виявився в скороченні матеріального виробництва в усіх сферах, обвальному падінні валового внутрішнього продукту та національного доходу, різкому зменшенні капітальних вкладень в матеріальне виробництво й соціальну сферу та введення в дію основних фондів, зростанні всіх форм безробіття, багаторазовому зниженні особистих доходів та життєвого рівня громадян України.

Так, співставлення просторово-часової динаміки виробництва ВВП в 1990 - 1997 роках в областях Полісся, в регіоні в цілому та в Україні показує випереджаюче скорочення обсягів суспільного виробництва в Поліссі (табл. 1). Найзначніше скорочення обсягів виробленого ВВП в регіоні за 1990-1997 роки спостерігається у Волинській та Чернігівській областях, де різниця порівняно з загальноукраїнським показником складає відповідно 9.7 та 4.1 процентні пункти. Тільки Київська та Рівненська області за показниками скорочення ВВП демонструють дещо кращі ознаки збереження виробництва, ніж  в середньому в Україні.                                                          

                                                                                                          

Таблиця 1

Просторово-часова динаміка обсягу валового внутрішнього продукту (ВВП) України та Полісся за 1990-1997 рр., % *


*  Розраховано за даними Держкомстату України.

Дослідження динаміки промислового виробництва (табл. 2) з початку 90-х років засвідчує, що падіння обсягів виробництва, характерне для України, в Поліссі виявилось у більш широких масштабах. Так, товарна продукція промисловості України скоротилась за 1991 - 1997 роки на 51 % від рівня 1990 року. В областях регіону обсяги товарної продукції промисловості за відповідний період скоротились у Волинській - на 70 %, у Житомирській - на 68 %, у Київській - на 53 %, у Рівненській - на 50 %, у Чернігівській - на 62 % (див. табл. 2 ).


                                                                                                                            Таблиця 2

       Індекси продукції промисловості в областях Полісся та в Україні

                                         в 1990 - 1997 роках, %*

* Складено за даними Держкомстату України.

         Численні проблеми супроводжують розвиток сільського господарства в регіоні. Втрати сільгоспугідь, деградація земельних ресурсів, зниження і без того невисокої родючості поліських грунтів та споживчих якостей сільгосппродукції внаслідок забруднення території радіонуклідами і хімічними речовинами посилили загальну для України тенденцію до спаду виробництва в цій галузі Полісся (див. табл. 3).

                                                                                                             Таблиця 3

       Індекси продукції сільського господарства в областях Полісся

        та України за 1990-1996 роки у господарствах усіх категорій, %
* Складено за даними Держкомстату України.
        Аналіз динаміки показників територіальної та галузевої структури промислового виробництва в Поліссі доводить, що притаманна економіці регіону значна територіальна дифференціація та галузева незбалансованість соціально-економічного та промислового розвитку різних областей і господарських підрайонів в перехідний період поглибилась. Вказані процеси посилюються внаслідок відмінностей в спеціалізації регіональної агропромислової й української індустріальної економіки. Звідси, нагальним завданням визначено гармонізацію регіонального й загальноукраїнського розвитку.

        У дисертаційній роботі розглянуто численні проблеми соціальної сфери регіону, за показниками розвитку якої на початок 90-х років Полісся значно відставало від України в цілому. Так, аналіз проблем розселення виявив необхідність загального збалансування системи розселення регіону, зокрема, відродження сільської мережі розселення, нейтралізації негативних тенденцій екстенсивного розвитку міських поселень, нарощування та підвищення ефективності використання їх ресурсного потенціалу.

       В негативних процесах останніх років - зниженні особистих доходів населення, скороченні обсягів послуг, роздрібного товарообороту, зменшенні кількості підприємств обслуговування, громадського харчування й торгівлі, поступової деградації мережі дошкільних виховних, навчальних й медичних закладів, інших об'єктів соціальної інфраструктури простежується стійка тенденція до подальшого відставання регіональних показників від середнього українського рівня, поглиблення внутрірегіональної територіальної дифференціації в рівнях соціального розвитку.

        Визначено роль екологічних чинників у соціальному розвитку Полісся, виявлено небезпечний процес поглиблення відставання за життєвоважливими показниками соціального розвитку, зокрема, в галузі медичного обслуговування на територіях, які постраждали від катастрофи на ЧАЕС. З'ясовано, що без негайної реалізації комплексу соціально орієнтованих заходів щодо збалансування й підвищення рівнів соціального розвитку поліських областей малоймовірним є загальне соціально-економічне зростання регіону.

         Особливу увагу в роботі приділено проблемам розвитку й розміщення продуктивних сил Полісся, пов'язаним з Чорнобильскою катастрофою. На основі оцінки шкоди, завданої природно-ресурсному, людському й виробничому потенціалу регіону в результаті аварії, визначено основні завдання подальшого розвитку та розміщення продуктивних сил регіону, виходячи з наявної екологічної ситуації та соціально-економічних тенденцій. З урахуванням цього, розглянуто аспекти використання природно-ресурсного потенціалу, соціальні та демоекономічні проблеми, розвиток промисловості й АПК, перспективне будівництво та подальшу реалізацію заходів щодо подолання наслідків аварії на ЧАЕС.

        При цьому, головними ланками розвитку та розміщення галузей промисловості в Поліссі, враховуючи наявну екологічну ситуацію та інші наслідки аварії визначено:

  • підвищення інвестиційної та інноваційної активності в регіоні, подолання ставлення до Чорнобильського регіону, як до безперспективного з точки зору розвитку галузей промисловості, враховуючи значний виробничий та людський потенціал територій з рівнями забруднення, які дозволяють довгострокову виробничу діяльність;

  • структурну, технічну та технологічну перебудову промислового виробництва, націлену на екологоорієнтовані виробництва та підгалузі, які не погіршували сучасний стан екологічного потенціалу регіону;

  • інтенсифікацію розвитку електроенергетики в Київській, Рівненській та Чернігівській областях з нарощуванням нових енергетичних потужностей для компенсації закриття Чорнобильської станції.

       Основними напрямами функціонування АПК стосовно чорнобильськіх наслідків, визначено:

  • структурну перебудову сільськогосподарського виробництва із зміною спеціалізації господарств, структури посівних площ, перепрофілюванням виробництв з орієнтацією на екологічно чисті та малочутливі до радіаційного впливу види кінцевої продукції на забруднених територіях;

  • техніко-технологічне та науково-технічне вдосконалення наявних виробництв з орієнтацією на екологічно безпечні та ресурсозберігаючі технології з метою підвищення споживчих, і, особливо, екологічних якостей продукції сільського господарства та переробної промисловості;

  • державну підтримку, в тому числі економіко-правову та інвестиційну, агропромислового виробництва в регіоні, створення пільгових умов кредитування та оподаткування, сприяння в безперешкодній реалізації продукції, подолання упередженого ставлення споживачів до якісних, в тому числі екологічних показників продукції АПК Полісся.

         В роботі дана загальна характеристика перспектив соціально-економічного розвитку регіону, виходячи з аспектів мінімізації наслідків Чорнобильської аварії. Таким чином, у другому розділі роботи на основі аналізу економіко-екологічних проблем Полісся показано, з одного боку, нагальну необхідність вирішення цих проблем, без чого подальший розвиток регіону стане неможливим, а з іншого, визначено два головні напрями реалізації заходів щодо подолання кризи - екологічно орієнтований та соціально спрямований, за рахунок чого в перспективі можливе соціально-економічне наближення регіону до загальноукраїнського рівня.
         В третьому розділі "Основні напрями розвитку і розміщення продуктивних сил Полісся" з метою забезпечення відповідного потребам сучасності прискореного перспективного розвитку регіону запропоновано в його основу покласти принципи Концепції сталого розвитку України, які адаптовано щодо регіональної специфіки. На основі аналізу регіональних передумов сталого розвитку зроблено висновок про теоретичну можливість переходу Полісся в перспективі до 2010 - 2015 років до сталого розвитку та намічено практичні шляхи реалізації цього процесу стосовно використання ресурсного потенціалу, економічних зрушень і соціальних досягнень та створення відповідних механізмів.

         Необхідною умовою забезпечення сталого розвитку продуктивних сил регіону визначено впровадження ефективного, орієнтованого на потреби людини комплексного регіонально дифференційованого соціально -економічного механізму їх функціонування, що охоплює соціальні, економічні, політичні, управлінські, адміністративні, екологічні, правові та інші аспекти соціально-економічного розвитку.

        З урахуванням реалій другої половини 90-х років та регіональних особливостей Полісся, в роботі подано уточнений прогноз соціально-економічного розвитку регіону до 2010 року та вирішення економіко-екологічних проблем Полісся. Запропоновано щодо цього комплекс заходів який дозволить в рамках реалізації державної програми соціально-економічного розвитку регіону досягти оптимального соціально-економічного ефекту в прискореному економічному зростанні, вирішенні екологічних проблем, забезпеченні відповідних нормам сучасного суспільства соціальних досягнень у всіх областях Полісся.

         З'ясовано, що перспектива соціально-економічного розвитку Полісся включає в себе три етапи. При чому, першому етапу, який охоплює період до 2000 року, відповідатиме в основному припинення спаду та стабілізація виробництва, пожвавлення в окремих пріоритетних галузях економіки, подолання тенденції до подальшого зубожіння населення.

         Другому етапу розвитку регіону, який охопить наступне п'ятиріччя (2001-2005 рр.), будуть притаманні докорінні структурні зміни в економіці, стабільні темпи економічного зростання в провідних галузях виробництва з істотним підвищенням рівня та поліпшення якості життя населення Полісся.

         Останній етап, який продовжиться до 2010 року, буде характеризуватись завершенням формування оптимально збалансованої за можливостями та ресурсами структури господарства регіону з забезпеченням прискорених темпів економічного зростання та наближенням рівня добробуту населення регіону до стандартів життя розвинених країн світу.

          В дисертації показано, що на основі поєднання принципів сталого розвитку з ефективним ринковим механізмом господарювання, поглиблення в оптимізованих, соціально-екологічних напрямах структурної перебудови народногосподарського комплексу Полісся на принципах узгодження інтересів держави та регіону, широкої підтримки на державному рівні регіонального розвитку за рахунок впровадження заходів довгострокової комплексної Державної програми соціально-економічного розвитку Полісся та інших цільових державних програм, буде забезпечено значні позитивні зрушення в становищі регіону. В результаті до 2010 року в основному буде вирішено комплекс економіко-екологічних проблем, прискориться соціально-економічне зростання регіону з досягненням ним зростаючих загальноукраїнских стандартів водночас з поступовим зближенням рівнів соціально-економічного розвитку різних областей Полісся.

         


следующая страница >>