asyan.org
добавить свой файл
1 2


Національна академія внутрішніх справ України


Куц Ігор Георгійович




УДК 343.914


Боротьба з пожежами в житловому секторі

(кримінально-правовий та кримінологічний аспекти)
Спеціальність: 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право

Автореферат


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ – 2003



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі кримінології та юридичної соціології Національної академії внутрішніх справ України.

^ Науковий керівник

кандидат юридичних наук, професор, заслужений юрист України Александров Юрій Валер’янович, кафедра кримінально-правових дисциплін Інституту права Міжрегіональної Академії управління персоналом, професор кафедри кримінально-правових дисциплін.

^ Офіційні опоненти:

  • доктор юридичних наук, Музика Анатолій Ананійович, проректор з наукової роботи Київського інституту внутрішніх справ при НАВСУ (м. Київ);

  • кандидат юридичних наук, ^ Рощин Олександр Ілліч, адвокат.

Провідна установа -

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка (м. Київ).
Захист відбудеться “___” ________ 2003 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 при Національній академії внутрішніх справ України за адресою: 03035, Київ-35, Солом’янська площа, 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії внутрішніх справ України за адресою: 03035, Київ-35, Солом’янська площа, 1.

Автореферат розісланий “ 29 ” _ січня__ 2003 р.

^

Вчений секретар спеціалізованої


вченої ради, кандидат юридичних наук Лук’янчиков Є.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Побудова правової держави і розвиток демократичних засад суспільного життя вимагають докорінних змін чинного законодавства, в тому числі адміністративного і кримінального. Передусім потрібно привести юридичні норми у відповідність з реаліями сучасності, а також загальнолюдськими цінностями та уявленнями про справедливість. Традиційними напрямами покарання механізму адміністративного і кримінально-правового регулювання є, по-перше, нормотворчість, тобто створення нових і удосконалення чинних кримінально-правових норм і, по-друге, удосконалення практики їх застосування в діяльності правоохоронних органів і судів з метою додержання конституційного принципу верховенства права.

У зв’язку з цим великої актуальності набувають наукові дослідження з кримінального права і кримінології, присвячені питанням, що вирішуються в новому Кримінальному кодексі України, але які ще теоретично недостатньо опрацьовані, або такі, що не дістали належного відображення у нормативних актах і потребують практичного розв’язання.

До малодосліджених питань у теорії і практиці застосування кримінального права та в кримінології належать, зокрема, проблеми боротьби з пожежами в житловому секторі.

Завдяки сучасним досягненням науки і техніки створено багато різноманітних засобів запобігання пожежам та їх гасіння. Однак кількість пожеж у житловому секторі рік у рік зростає, основною причиною яких є порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки. Більше того, в умовах науково-технічного прогресу проблема боротьби з пожежами стає дедалі гострішою, оскільки в руки людини потрапляють нові могутні джерела енергії, а кількість потенційних джерел підвищеної небезпеки зростає темпами, за яких шкода від їхнього необережного використання стає значнішою. Як свідчить статистика, за годину на нашій планеті виникає до 600 пожеж, з них більше 400 пожеж - у житловому секторі, за рік – понад 5 млн. Таким чином, кожні п’ять секунд виникає пожежа. Лише за добу в Україні трапляється в середньому 110 – 120 пожеж, на яких гине 6 – 7 осіб, дістають опіки та інші травми – 4.

Охорона матеріальних цінностей, життя і здоров’я людей, усіх форм власності від пожеж у сучасних умовах належить до найважливіших завдань держави і суспільства. Пожежі завдають величезних збитків народному господарству та найстрашніше – у вогні гинуть люди.

Як зазначено вище, основною причиною, що призводить до виникнення пожеж у побуті, є порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки. Чинне кримінальне законодавство України містить спеціальну норму, яка передбачає відповідальність за порушення таких вимог (ст. 270 КК). Відповідні норми, покликані профілактувати пожежі, є і в КпАП України. Та, очевидно, існує потреба у їх вдосконаленні.

У юридичній літературі питання кримінальної відповідальності за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки так чи інакше розглянуті у працях В.І. Антипова, В.О. Владимирова, В.М. Дмитрука, А.П. Закалюка, О.М. Ігнатова, І.П. Лановенка, Ч.А. Мухамедова, В.К. Окняна, В.П. Тихого, В.В. Харитошкіна, П.Г. Цупренка, С.С. Яценка. Питанням адміністративної відповідальності та адміністративного стягнення присвячені роботи В.Б. Авер’янова, О.В. Альохніна, О.М. Бандурки, О.К. Безсмертного, І.П. Голосніченка, С.Т. Гончарука, Є.В. Додіна, М.І. Єропкіна, В.В. Зуй, Р.А. Калюжного, А.П. Клюшниченка, Л.В. Коваля, О.М. Якуби та інших. Вони є фундаментальною базою для подальшого дослідження проблем, що розглядаються.

Названі автори зробили вагомий внесок у розроблення цієї проблеми. Однак частина праць виконана на базі законодавства Російської Федерації, де часом інакше, ніж в Україні, розглядаються питання адміністративної і кримінальної відповідальності за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також профілактики пожеж. До того ж, з багатьох питань розглянутої проблеми в літературі наявні суперечливі тлумачення закону і рекомендацій щодо його застосування.

Крім того, нове кримінальне законодавство України передбачає низку злочинних діянь, які вчиняються з використанням пожежі або призводять до пожежі як до наслідку: ст. 113; ч. 2 ст. 194; ст. 195; ч. 2 ст. 252; статті 257, 258, 259, 294, 295; ч. 2 ст. 347; ч. 2 ст. 352; ч. 2 ст. 348; ч. ч. 2, 3 ст. 399 Кримінального кодексу України тощо. Це ускладнює правильну кваліфікацію злочинів, пов’язаних з пожежами, і створює можливість помилок при застосовуванні кримінального законодавства. Адміністративно-правові заходи профілактики пожеж, у свою чергу, потребують удосконалення.

Але проблеми застосування правових заходів боротьби з пожежами саме в житловому секторі до цього часу не були предметом досліджень в Україні як самостійної держави. Не було також проведено й кримінологічних досліджень причин та умов, що викликають пожежі в житловому секторі, у зв’язку з чим відсутні також рекомендації щодо їх профілактики.

Названі обставини свідчать про актуальність теми дисертаційного дослідження. Разом з тим, дослідження порушених питань сприятиме підвищенню дотримання законності і ефективності в діяльності правоохоронних органів у боротьбі з пожежами в житловому секторі і під час розгляду судами справ цієї категорії.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з основними напрямами діяльності в сфері боротьби з пожежами, визначеними Комплексною програмою профілактики злочинності на 2001 – 2005 роки, затвердженою Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. № 1376/200, Законом України від 17 грудня 1993 р. № 3745-XII “Про пожежну безпеку”, постановою Кабінету міністрів України від 21 жовтня 1999 р. № 1943 “Про стан забезпечення пожежної безпеки та заходи щодо її поліпшення”, Наказом Мінекономіки України від 12 травня 2000 р. № 75 “Про виявлення порушень правил і норм пожежної безпеки”, Наказом Держбуду України від 3 вересня 1999 р. № 214 “Про затвердження порядку визначення нормативних витрат житлово-експлуатаційних організацій, пов’язаних з утриманням будинків і прибудинкових територій”, а також перспективним планом науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ України.

Тема дисертації обговорена й схвалена на засіданні вченої ради Національної академії внутрішніх справ України і передбачена планами наукових досліджень Академії й кафедри кримінології та юридичної соціології.

^ Мета і завдання дослідження полягають у теоретичному розробленні питань, пов’язаних з адміністративною та кримінальною відповідальністю за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, формулюванні пропозицій щодо їх удосконалення у світлі розроблення і прийняття нового законодавства, дослідженні кримінологічної характеристики пожеж у побуті, з’ясуванні їх причин та умов виникнення, а також розроблені рекомендацій з профілактики пожеж такого характеру.

^ З урахуванням сформульованої мети дисертант поставив перед собою такі завдання:

  1. З’ясувати соціально-юридичну природу пожежної безпеки в житловому секторі, суспільну небезпеку порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.

  2. Визначити кримінально-правове поняття пожежі та його головні ознаки.

  3. Дослідити основні джерела кримінального права і з’ясувати, як розглядалась і розглядається проблема відповідальності за порушення протипожежних вимог у теорії кримінального права та чинному законодавстві.

  4. Вивчити практику застосування адміністративних стягнень за порушення правил пожежної безпеки з метою вироблення пропозицій щодо удосконалення адміністративно-правової відповідальності.

  5. Дати кримінально-правове тлумачення поняття “пожежна безпека” як безпосереднього об’єкта злочину, передбаченого ст. 270 КК України.

  6. Шляхом узагальнення теоретичних розробок, аналізу чинного кримінального законодавства про відповідальність за злочини, пов’язані з пожежами в побуті, судової практики та проведення конкретно-соціологічного дослідження розкрити зміст елементів складу розглянутого злочину і на цій основі виробити рекомендації щодо його кваліфікації.

  7. Визначити закономірності виникнення пожеж у побуті, причини й умови порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також особу злочинця в справах про пожежі.

  8. Сформулювати пропозиції з удосконалення профілактики порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (у правовому, організаційному і технічному аспектах), науково обґрунтувати рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності застосування органами внутрішніх справ правових заходів по боротьбі з пожежами у житловому секторі.

^ Об’єкт дослідження – теоретичні, правові і прикладні проблеми, що виникають в зв’язку з пожежами у житловому секторі та запобігання ним.

Предмет дослідження – особливості кримінальної відповідальності та кримінологічної характеристики злочинів, пов’язаних з пожежами у житловому секторі, правові організаційні та технічні заходи їх попередження.

^ Методи дослідження. В процесі підготовки дисертації використовувались фундаментальні положення філософської науки, а також спеціальні методи наукового дослідження, а саме: а) історичний – для аналізу стану протидії пожежам в порівняльно-історичному аспекті; б) метод системно структурного аналізу, дав змогу встановити особливості досліджуваного явища і показати їх відмінність від інших, суміжних явищ і процесів; в) логіко-юридичний – для аналізу норм адміністративного та кримінального законодавства і співвідношення між ними; г) конкретно-соціологічний – для опитування працівників пожежної охорони та громадян, а також дослідження кримінальних справ пов’язаних з пожежами. Це дало змогу глибше виявити соціальні аспекти цього явища, процес його детермінації, зібрати необхідний емпіричний матеріал; д)  статистичного спостереження – для зведення і групування зібраних даних їх статистичної обробки, це дало можливість встановити закономірності розвитку пожеж і визначити ознаки цього явища; ж) провести всебічний аналіз стану пожежної безпеки в житловому секторі, охарактеризувати її як систему для якої характерні сталі зв’язки і відношення.

^ Теоретичною основою дисертації є праці вітчизняних і зарубіжних вчених минулого та сучасності з кримінального права і кримінології. Наукові висновки і рекомендації, що містяться у роботі, базуються на положеннях Конституції України, теоретичних основах загальної теорії держави і права, досягненнях вітчизняної кримінологічної науки, відповідних міжнародно-правових актах, аналізі положень чинного адміністративного і кримінального законодавства України, а також інших галузей права. У дослідженні, крім того, використано вітчизняне дореволюційне і радянське адміністративне та кримінальне законодавство. У роботі аналізуються Постанови пленуму Верховного суду України, відомі нормативні акти, що торкаються цієї проблеми та практики їх застосування.

У процесі дослідження узагальнено дані, отримані в ході опитування понад 120 практичних працівників Держпожнагляду різного рівня. Разом з Управлінням пожежної охорони ГУ МВС України по Київській області проведено анкетування 5100 жителів Київської області. За спеціально розробленою програмою вивчено 72 кримінальні справи про пожежі, розглянуті судами м. Києва і області за останні роки (наявний масив). Крім того, відпрацьовано 100 закритих кримінальних справ про пожежі і матеріали попередньої перевірки пожеж органами внутрішніх справ, що містили ознаки складів злочинів, передбачених статтями 145, 2201 Кримінального кодексу України в редакції 1960 р. При проведенні дослідження використовувалися статистичні дані, отримані в Науково-дослідному інституті пожежної безпеки МВС України, у слідчому управлінні й Управлінні пожежної охорони ГУ МВС Київської області, а також опубліковані матеріали практики Верховного суду України в справах, пов’язаних з пожежами і порушеннями спеціальних правил безпеки 1.

Використані також матеріали, зібрані під час індивідуальних бесід зі співробітниками МВС, Верховного суду України, Державного пожежного нагляду, управління пожежної охорони (пожежних частин) ГУ МВС України в м. Києві і Київській області з окремих питань дисертації. Таким чином, забезпечувалися багатоканальність інформації та її ґрунтовна перевірка, що дало змогу підтвердити висунуті теоретичні положення, а також сформулювати конкретні пропозиції, спрямовані на поліпшення боротьби з пожежами в житловому секторі. Все це дозволило забезпечити достатню репрезентативність дослідження.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в Україні вона є першим у кримінально-правовій і кримінологічній науці дисертаційним дослідженням, присвяченим комплексному аналізу питань адміністративного, кримінально-правового і кримінологічного аспектів протидії пожежам в житловому секторі. Проведене дослідження дало можливість встановити недоліки кримінального та адміністративного законодавства, пов’язаного з попередженням пожеж в житловому секторі; опрацювати пропозиції з удосконалення існуючих норм кримінального (ст. 270 КК) і адміністративного (ст. 175 КпАП) права України; вивчити кримінологічну характеристику об’єктивних показників пожеж у житловому секторі; виявити причини та умови, що детермінують ці злочини; охарактеризувати особливості осіб злочинців у справах про пожежі; запропонувати профілактичні заходи, спрямовані на зменшення числа пожеж у побуті; сформулювати ряд нових положень і обґрунтувати деякі теоретичні висновки з цієї проблеми, дати їм потрібну практичну спрямованість; викласти нові підходи до сформульованих іншими авторами і які поділяються дисертантом, висновків з низки дискусійних питань.

На захист винесено такі положення дисертації:

  1. Визначено, що під “пожежою” з кримінально-правової точки зору варто розуміти горіння поза спеціально призначеним для цього місцем, що виникає внаслідок суспільно небезпечного діяння особи і призводить до травмування чи загибелі людей, знищення, пошкодження майна чи до інших тяжких наслідків.

  2. З диспозиції ст. 175 КпАП видається слушним вилучити слова: “а також використання пожежної техніки і засобів пожежогасіння не за призначенням”, в зв’язку з тим, що правила використання і утримання пожежної техніки входять до складової частини нормативних актів у сфері забезпечення пожежної безпеки.

  3. У санкцію ст. 175 КпАП потрібно включити попередження як альтернативне стягнення. При повторному порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки до порушника доцільно застосовувати суворіше адміністративне стягнення – штраф.

  4. Безпосереднім об’єктом порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки мусить бути визнана “пожежна безпека”, тобто суспільні відносини, що виникають у зв’язку з використанням пожежонебезпечних речовин і предметів, а також особами відповідальними за дотримання правил поводження з ними, з одного боку, і всіма іншими громадянами, трудовими колективами, суспільством у цілому – з іншого, які (суспільні відносини) спрямовані на захист від пожеж життя і здоров’я людей, власності, культурних цінностей, нормальної діяльності підприємств, установ та організацій.

  5. Пропонуємо вилучити із санкції ч. 1 ст. 270 КК України покарання у вигляді обмеження волі, передбачивши, крім штрафу і виправних робіт, також і позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

  6. Вперше обґрунтовуються причини та умови, які сприяють виникненню пожеж у житловому секторі, на підставі конкретно-соціологічного статистичного дослідження.

  7. Здійснено новий підхід щодо визначення поняття “особа злочинця” стосовно пожеж у житловому секторі, розглянуті питання ступеня вини та індивідуалізації відповідальності і покарання, сутності обставин, які пом’якшують або обтяжують відповідальність, призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням при розгляді судом справ цієї категорії.

  8. Запропоновано визначення поняття профілактики пожеж у житловому секторі, висловлено думку про потребу створення системи забезпечення пожежної безпеки. Визначено поняття “нормативний акт з питань пожежної безпеки”, внесено пропозицію щодо розроблення нових актів у галузі будівництва, зокрема будівельного статуту тощо, які детально регламентували б вказане питання.

  9. Внесено пропозиції щодо удосконалення організації пожежної безпеки в житловому секторі шляхом застосування для боротьби з пожежами економічних, технічних, правових, культурно-виховних, слідчих, судових, наукових та інших заходів.

  10. З метою профілактики пожеж у житловому секторі пропонується ввести нову систему протипожежної автоматики, яка забезпечила б своєчасний виклик пожежних підрозділів, що зменшить кількість пожеж і матеріальних збитків від них.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки і пропозиції можуть бути враховані при розроблені нового й удосконаленні чинного адміністративного і кримінального законодавства, підготовці постанов вищих судових органів, а також у подальшій розробці науковцями цієї проблеми.

Практична значимість дослідження полягає передусім у формуванні науково обґрунтованих рекомендацій судовим, слідчим органам, а також органам Держпожнагляду щодо правильного застосування адміністративних і кримінально-правових норм.

Кримінологічна частина дослідження дозволяє вивчати закономірності об’єктивних показників пожеж у житловому секторі, причини та умови, що спричиняють їх виникнення, а також застосовувати ефективні профілактичні заходи для попередження злочинів. Це сприятиме подальшому удосконаленню і поліпшенню діяльності органів Держпожнагляду і тим самим, підвищенню ефективності застосування кримінального законодавства, спрямованого на боротьбу з пожежами, зокрема у житловому секторі.

Результати дослідження можуть бути використані при викладанні курсу кримінології у вищих, середніх юридичних і пожежно-технічних навчальних закладах освіти, при підготовці лекцій і навчальних посібників з цієї проблематики.

^ Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і висновки дослідження були використані при проведенні семінарських і практичних занять з курсу “Кримінологія” в Національній академії внутрішніх справ України, вони також доповідалися на науково-практичних конференціях ад’юнктів і здобувачів наукових ступенів, що проводилися у НАВСУ в 1999   2001 рр.

Основні результати дослідження впроваджені в практику роботи підрозділів пожежної охорони Київської області, що засвідчується відповідною довідкою, а також використані під час проведення аналітичних досліджень за тематикою робіт УкрНДІПБ МВС України, спрямованих на розробку пропозицій щодо підвищення ефективності забезпечення пожежної безпеки житлового сектора.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження підготовлені та опубліковані у фахових виданнях чотири наукові статті.

^ Обсяг і структура дисертації. Дисертація виконана в обсязі, що відповідає вимогам ВАК. Структура роботи визначається метою і завданнями дослідження. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, що охоплюють дев’ять підрозділів, підсумкових висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 206 сторінок, у тому числі додатків – 8 сторінок, списку використаних джерел (251 найменування) – 16 сторінок.




следующая страница >>