asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 4 5
БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЦІСІНСЬКА СВІТЛАНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: 619:616.7:619:617.57/.58.089

ДИНАМІКА ПАТОГЕНЕТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ І ТЕРАПІЯ ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ДИСТАЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ КІНЦІВОК У ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

(клініко-експериментальні дослідження)

16.00.05 - ветеринарна хірургія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Біла Церква - 2004

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливою проблемою ветеринарної хірургії є вдосконалення методів патогенетичної терапії при лікуванні худоби із запальними процесами у дистальній ділянці кінцівок. Успішне розв'язання цього завдання вимагає чітких знань характеру процесів обміну речовин у тканинах пальця худоби як у нормі, так і стані патології, що дає змогу цілеспрямовано застосовувати методи патогенетичної терапії при асептичних і гнійних запальних процесах у ділянці пальця у великої рогатої худоби.

За даними вчених (Бурденюк А.Ф. та ін, 1988; Грінаф П. та ін., 1976;

Семенов B.C., 1985; Панько I.С., 1982; Поваженко I.E., Борисович В.Б., 1991;

Калашник 1.0., 1991; Малішевський Е.А. та ін., 1991; Рубленко М. В., Гэдепський В.И., 1994), основною причиною вибраковування тварин у молочному скотарстві вважаються хвороби незаразної етіології, серед яких чільне місце займають захворювання опорно-рухового апарату.

Роботами В.Б.Борисевича (1987, 2002); Ю.Г.Анакіна (1989); А.Рейдла (1991); С.І.Братюхи, 1988; Н.М.Хомин (2002) та ін. доведено, що захворювання кінцівок великої рогатої худоби в умовах інтенсивної технології діагностуються від 15 до 35%, а втрати молочної продуктивності при хворобах кінцівок можуть сягати 45%.

Вибір лікарських препаратів та послідовність їх використання грунтується переважно на даних клінічних спостережень і результатах досліджень крові з яремної вени. Однак показники вмісту тих чи інших речовин у крові, взятій з яремної вени, не завжди можуть свідчити про характер процесів обміну речовин у тканинах кінцівки. Проблема вибору патогенетичне доцільних лікувальних заходів і дотепер залишається актуальною. Для її вирішення необхідне теоретичне та експериментальне обґрунтування застосування відповідних лікарських засобів, тому в роботі зосереджено увагу на клініко-експериментальних дослідженнях щодо з'ясування особливостей динаміки показників артеріо-венозної різниці вмісту окремих речовин у нормі та при гострих запальних процесах у тканинах дистальної ділянки кінцівок худоби, а також порівнянні стимулювальної та антимікробної дії окремих лікарських препаратів і на підставі цього - обгрунтування доцільності їх застосування при асептичних та гнійних запальних процесах.

^ Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри хірургії Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького "Вивчення і порівняння різних методів лікування, їх удосконалення новими розробками при хірургічній патології кінцівок у великої рогатої худоби" (номер державної реєстрації 0104U000346).

^ Мета роботи. Експериментальне і теоретично обгрунтувати застосування окремих антибактеріальних, імуностимулювальних та протизапальних препаратів для лікування великої рогатої худоби при запальних процесах у дистальній ділянці кінцівок. На підставі одержаних результатів запропонувати раціональні засоби терапії.

2

Для досягнення вказаної мети були поставлені наступні завдання:

- вивчити поширення асептичних та гнійних запальних процесів у дистальній ділянці кінцівок у великої рогатої худоби в окремих господарствах Львівщини;

- дослідити анатомо-топографічні особливості артеріально-венозної сітки дистальної ділянки тазової кінцівки (a. et v. saphend) у великої рогатої худоби;

- вивчити особливості процесів обміну речовин у тканинах кінцівок бичків в нормі і при асептичному запаленні в ділянці путового й вінцевого суглобів та вінчика;

- провести порівняльну оцінку стимулювальної дії екстракту алое, АСД-ф2 та екстракту прополісу на організм худоби;

- дослідити особливості клінічних та патогенетичних змін у тканинах дистальної ділянки тазової кінцівки великої рогатої худоби за гнійних уражень;

- експериментальне обгрунтувати і вивчити ефективність етіотропної та патогенетичної терапії за асеш'ичних і гнійних уражень м'яких тканин дистального відділу кінцівки великої рогатої худоби;

- запропонувати схему заходів профілактики захворювань кінцівок у корів.

^ Об'єкт досліджень - асептичні пододерматити та гнійно-некротичні процеси в дистальній ділянці кінцівок у великої рогатої худоби.

Предмет дослідження - морфологічний і біохімічний склад артеріальної та венозної крові з судин кінцівки, розроблення і експериментальне обґрунтування методів патогенетичної терапії при запальних процесах у дистальній ділянці кінцівок у великої рогатої худоби.

^ Методи дослідження - експериментальні, клініко-гематологічні (еритроцити, лейкоцити, лейкограма), біохімічні (загальний білок і його фракції, гемоглобін, глюкоза, Са, Na, К, Mg, каротин, резервна лужність, лужна фосфатаза), та бактеріологічні (посів матеріалу з вогнища гнійного запалення на рідкі й тверді живильні середовища).

^ Наукова новизна одержаних результатів. На підставі результатів досліджень з'ясована інформативність динаміки патогенетичних показників при асептичному запальному процесі у дистальній ділянці кінцівки великої рогатої худоби. Вперше на основі вивчення артеріо-венозної різниці вмісту в крові окремих органічних і мінеральних речовин запропоновано до застосування раціональні терапевтичні засоби, спрямовані на відновлення мікроциркуляції крові в зоні запального процесу. На підставі біохімічних досліджень крові з артерії та вени сафена встановлено, що в крові, яка відтікає від тканин дистального відділу кінцівки за асептичного запального процесу змінюється співвідношення між альбуміновою і глобуліновою фракціями, уражені тканини посилено використовують цукри, затримують іони магнію, фосфору, кальцію, хлору і виділяють у кров іони калію. При цьому змінюється морфологічний склад крові, у ній зростає кількість еозинофілів, а нейтрофілів -зменшується.

з

Доведено, що препарати загальностимулювальної дії (екстракт алое, екстракт прополісу, АСД-ф2) при їх парентеральному застосуванні діють на різні ланки імунної системи організму.

^ Практичне значення одержаних результатів. На підставі результатів проведених експериментальних та клінічних досліджень обгрунтована доцільність застосування димексид-новокаїнових, димексид-гепаринових і димексид-ацетилсаліцилової кислоти компресів при запальних процесах у дистальній ділянці кінцівок великої рогатої худоби та включення їх до комплексних схем лікування.

Для знешкодження хірургічної інфекції в рані, профілактики післяопераційних септичних ускладнень та з метою посилення антимікробної дії антибіотиків встановлена доцільність розведення їх 10%-ним димексидом на 0,5%-ному розчині новокаїну. На основі вивчення показників фагоцитозу при гострому перебігу місцевих гнійних процесів обгрунтована ефективність застосовування препарату АСД-ф2, а при хронічному - внутрішпьом'язового введення екстракту алое з екстрактом прополісу. Запропоновано схему профілактики хвороб кінцівок у корів, що ґрунтується на додатковому згодовуванні вітамінно-мінеральної суміші.

^ Особистий внесок здобувача. Дисертантка самостійно виконала всі експериментальні дослідження, проаналізувала отримані результат. теоретично обґрунтувала їх і узагальнила у висновках та пропозиціях.

^ Апробація результатів роботи. Результати роботи доповідались на:

ІІ-й Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми неінфекційної патології тварин" (4-5 червня 1998 р., м. Біла Церква); міжнародних науково-практичних конференціях: присвяченій 100-річчю від дня народження С.З.Гжицького '"С.З.Гжицький і сучасна аграрна наука" (м. Львів, 4-6 травня 2000 p.) і "Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини "' (м. Полтава, 19-20 вересня 2002 p.); щорічних (2000-2004 pp.) науково-теоретичних конференціях професорсько-викладацького складу та науковців Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького.

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 6 наукових праць, у тому числі 5 у виданнях, що входять до складу фахових і рекомендованих ВАК України: Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького (1); Вісник Білоцерківського державного аграрного університету (1); Науковий вісник Полтавської державної аграрної академії (1); Науковий вісник Національного аграрного університету (1) та в журналі „Ветеринарна медицина України" (1);

видано інформаційний лист.

^ Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 153 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 18 таблицями, 14 рисунками, включає вступ, огляд літератури, матеріал і методики, 7 розділів результатів власних досліджень, їх узагальнення та аналіз, висновки і пропозиції для виробництва. Список літератури включає 288 джерел, з яких 76 - із далекого зарубіжжя.

4

^ ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Дослідження проводилися в клініці кафедри хірургії Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького та господарствах Городоцького і Пустомитівського районів Львівщини. В експериментальних дослідженнях використовували молодняк великої рогатої худоби віком 12-16 місяців та продуктивних корів у кількості 1350 тварин, а також матеріал — тазові кінцівки здорових корів від заплеснового суглоба і нижче, які відбирали на забійних пунктах.

Дослідження проводилися у двох напрямах: експериментальному та клінічному (табл. 1).

^ Габлиця 1 — Схема дослідів з вивчення патогенетичних показників та терапії запальних процесів v дистальній ділянці кінцівки v великої рої аюї худоби

М<СШ РИМЕНТАЛЬНІ

КЛІНІЧНІ

1 Вивчення характеру процесів обміну речовин у дистальній ділянці газової кінцівки в худоби

1 Розповсюдження хвороб кінцівок серед худоби Львівщини

2 Вивчення стимулювальної ефективносії екстракту алое, АСД-ф2 та пропо псу при парен гсральному іастосувапш

2 Ефективність патогенетичної герани за асепіичних запальних процесів 3 Зміни в крові id гнійних запальних процесів

3 Вивчення процесів обміну речовин у тканинах кінцівки за асептичного запалення

4 Ефективність патогенетичної терапії за гнійних процесів

4 Вивчення впливу різних концентрати димексиду на посилення антибактеріальної дії an гибютиків

5. Розроблення заходів нрофі-лакіики хвороб кінцівок


При виконанні роботи використовували наступні методи У артеріальній і венозній крові визначали кількість еритроцитів та лейкоцитів (меланжерним методом), лейкограму (у мазках, забарвлених за методом Романовського-Гімзи), величину гематокриту (мікроцентрифугуванням за Шклярем), вміст гемоглобіну (геміглобінціанідним методом). У сироватці крові визначали вміст загального білка (рефрактометричне) і білкових фракцій (електрофорезом за методом А.Є. Гурвича), глюкози (ферментативним методом), каротину (колориметричним методом), кальцію і магнію (трилономе гричним методом), неорганічного фосфору (за методом Фердмана і Соніна), калію (за методом Т П.Кудрявцевої), хлориди (за методом Мора), лужний резерв (за методом І.П.Кондрахіна), активність лужної фосфатази (набором реактивів Simko LTD).

На основі порівняльної оцінки результатів аналізу крові з хворої та здорової кінцівки виявили ті показники, які найбільш чітко відображають зміни, що відбуваються в тканинах хворої кінцівки

Методом стандартних дисків вивчали чутливість мікробних асоціацій до антибіотиків, які розбавляли димексидом різних концентрацій. Бактеріологічні дослідження проводили згідно з існуючими методиками із використанням рідких (МПБ) і твердих (МПА), живильних середовищ (ДСТУ EN 6887 - 1:

2001).

5

З метою обґрунтування застосованих медикаментозних засобів in vitro вивчили антисептичну активність різних концентрацій однокомпонентних розчинів: цинку сульфату, ацетилсаліцилової кислоти та натрію саліцилату у поєднанні із диметилсульфоксидом у 20%-ній кінцевій концентрації.

В окремих дослідах вивчали вплив екстрактів прополісу, алое і АСД-ф2 на активність фагоцитозу та вміст у сироватці крові окремих фракцій білків. Отриману від телят гепаринізовану кров утеплювали і переносили в лабораторію, де відразу ставили реакцію НСТ-тест для оцінки фагоцитарної активності нейтрофілів під впливом стимуляторів (Щербаков В.И., 1989) у нашій модифікації. Із кожної проби виготовляли по 2-3 мазки, які забарвлювали за методом Гімзи-Романовського і вивчали під мікроскопом.

Діагноз на захворювання кінцівок запальними процесами ставили на основі клінічного дослідження за методикою В.І.Саєвича та ін. (2001). З урахуванням одержаних результатів розробили схеми лікування хворих тварин і провели клінічну оцінку їх ефективності.

Статистичну обробку отриманих результатів та оцінку вірогідності різниць у порівнюваних показниках проводили за допомогою параметричного критерію Фішера-Стюдента.



следующая страница >>