asyan.org
добавить свой файл
1
Інтерактивний метод навчання – 4 кути

Ліда Хоршунова, Оксана Ганик
„Кути” – це колективне навчання, що вимагає від учасників робити вибір, шукати обгрунтування вибору та практикуватися в уважному вислуховуванні інших точок зору. Це заняття здатне зосередити учасників на темі, змусити їх докладати більше зусиль під час її вивчення, що дає змогу вчителю зібрати інформацію щодо початкових знань, помилкових позицій та шляхів обдумування теми.
Вправа починається з оголошення різних точок зору щодо вибору. Вони можуть бути прикріплені до таблиці і розвішані у різних кутах кімнати. Кожен учасник поділяє одну із точок зору і потім іде до кута кімнати, щоб приєднатися до тих, кому теж імпонує ця точка зору. В усіх кутах учасники об’єднуються у пари і висловлюють один одному причини свого вибору. Зрештою вони почують причини вибору точок зору інших учасників з інших кутів кімнати.
Один із варіантів цієї вправи виглядає так. Учасникам пропонується відповідати на питання за певним алгоритмом. Вчитель задає питання, яке має чотири заданих варіанти відповідей і п’ятий – вільний. При цьому кожна із заданих відповідей відповідає певному кольору (червоний, жовтий, зелений, синій), який в свою чергу відповідає одному з чотирьох кутів кімнати (в кожному з чотирьох кутів повісили аркуш паперу одного з перелічених кольорів).
Учасники, вислухавши питання, вибирають один із поданих варіантів відповідей і переходять в той кут, який йому відповідає. У випадку, коли ні один із чотирьох варіантів не підходить, учасник залишається в центрі кімнати. Таким чином, після зачитування питання, учасники, відповідно до свого вибору, діляться на групи (від одної до п’яти груп).
Потім в кожній групі йде обговорення відповідей на питання: „Чому я вибрав цей варіант відповіді?”. Бажано, щоб на нього відповів кожен учасник групи. Цей етап триває кілька хвилин, залежно від динаміки обговорення в групі (можна час попередньо обмежити). Після цього учасникам задається наступне питання.
Цю вправу доцільно проводити у 1 класі з метою розвитку зв’язного мовлення у дітей. Наприклад, ставлячи запитання про зацікавлення учнів стосовно різних тем.
У 2 класі – при перевірці запам’ятовування змісту прочитаного чи прослуханого, щоб перевірити запам’ятовування учнями послідовності подій, при порівняльній характеристиці героїв, при визначенні основної думки твору.