asyan.org
добавить свой файл
1



«ЕКЗОТИЧНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ЯРМАРОК»

ДЛЯ УЧНІВ 7-х КЛАСІВ

Мета: ознайомити учнів з основними центрами походження культурних рослин; розширити знан­ня про екзотичні овочі та фрукти, що є на прилав­ках наших магазинів; виховувати любов до рослин, почуття прекрасного.

ХІД ЗАХОДУ

Клас прикрашений вишитими рушниками, різноколірними надувними кульками. На дошці — карта світу, де позначено центри походження куль­турних рослин. У центрі, над картою, напис «Екзо­тичний географічний ярмарок». Перед дошкою роз­міщені «павільйони» — столи, на яких виставлено різноманітні плоди. Назви павільйонів: «Знайомі не­знайомці», «Заморські гості», «Українська кухня».

Ведуча. Благословилося на світ. Виткнулося за­спане сонце, стьобнуло промінням по луках, сте­пах, садках, по левадах...

І видно аж ген до того ліска, куди око дістає, вози потяглися...

І кіньми, і волами, і коровами... І гарби, і вози, і возенята... Із сіном, із соломою...

А на возах і кури, і вівця скручена, і теля мекає, підвестись намагаючись... А за возами і стригунці, і бузівки, і корівки з прив'язаними до хвостів телят­ками.

Гей! Цоб! Цабе! Н-н-но!

На ярмарок!

І ідуть, і ідуть, і ідуть...

І дорога вже не дорога, а строката величезна га­дюка, жива й покручена, що за отой лісок, не по­спішаючи полізла... І де її голова, а де хвіст — не­відомо, бо за лісок аж потяглася, а хвіст аж за отим бугром, десь там іззаду.

А наш віз вискакує з тої гадюки, лишаючи її то в праворуч, то в ліву, торохтить по грудках, шелес­тить травою...

І їдуть, і їдуть, і їдуть...

Приїхали...

(За О. Вишнею, «Ярмарок»).

Ведучий.

Увага! Увага! Спішіть, поспішайте! Господарі й гості, глядіть не минайте! На ярмарок, прошу, гуртом й поодинці! Чекають на всіх там чудові гостинці! На ярмарку нашім веселім, багатім Є чим дивуватись і є що придбати.

Ведуча. Який чарівний сьогодні березневий день!

Ведучий. Так, день справді гарний, якраз для свя­та - для нашого ярмарку.

Ведуча. А ярмарок у нас сьогодні ще й незви­чайний — екзотичний, географічний.

Ведучий. І приїхали на наш ярмарок кращі з кращих, найрозумніші з усіх розумних, справжні знавці географії — учні 7-х класів нашої школи. Вітаємо всіх вас на нашому ярмарку.

Ведуча. Уклін, вам, дорогі гості! Дякуємо, що завітали до нас. А щоб ви не заблукали, ми будемо поруч і проведемо вас нашими ярмарковими па­вільйонами.

Ведучий. Першим пропоную відвідати павільйон

«Знайомі незнайомці».
Учитель. Пізнання світу починається з добра. Рослинний світ є тим добротворцем для людини, який вона шанувала й обожнювала в усі часи.

Важко, майже неможливо собі уявити існування людини без рослин. Сто мільйонів років тому роз­селилися вони по Землі: яскраві і різноманітні, із соковитими квітами і плодами, яких ще не бачив світ. Сьогодні ми ще раз ознайомимо вас з рослина­ми, які поряд з нами, але про яких ми так мало знає­мо. Це рослини-переселенці, вихідці з інших країв, без яких ми нині не уявляємо свого життя.
Учениця.

Я — смачна, поживна страва

Добра йде про мене слава.

Ви варіть мене в мундирі,

В суп кладіть і смажте в жирі.

І в борщі потрібна я.

Ось візитка вам моя!

Я картопля всім відома

Господиня в кожнім домі.

Цікавою і загадковою є історія картоплі. Їй по­клонялись, її ненавиділи, її квітами прикрашали королівські палаци.

До Європи картоплю привіз з Південної Амери­ки мореплавець Френсіс Дрейк. У німецькому місті Оффенбурзі поставили пам'ятник Дрейку. На скульптурі зображено Дрейка з кущем картоплі в руці. Підніжжя пам'ятника оперізує гірлянда бульб. Це — вдячність нащадків за те, що Дрейк першим ознайомив європейців із цією культурою.

Спочатку картоплю у кожній країні називали по-різному. Англійці — потейт, голландці — ардапель, що в перекладі означає «земляне яблуко». Італійці — тартуфель, оскільки бульби, як і гриби трюфелі, викопують із землі. А німці — картуфель, тобто кар­топля. Ось скільки імен у картоплі.

Але перше картоплине ім'я було — тата, так на­зивали її на батьківщині, у Південній Америці індіанці з племені кечуа.

Як і в Європі, в Росії заморську гостю зустріли насторожено. Спочатку її відмовлялися вирощува­ти. Однак тепер ця гостя займає одне з перших місць на нашому столі.

Купуйте, купуйте усі бараболю. Варіте і смажте із сіллю й без солі. Сто страв господиня з картоплі готує Картопля, як хліб, усіх нагодує.

Учень. У цієї рослини два імені. У наукових книжках вона називається томатом. Це її індіансь­ке ім'я. Чому ж томати називають помідорами?

У перших, привезених з Америки томатів плоди були жовтуватого кольору і дрібні як райські яблу­ка, з яких варять варення. На сонці вони сяяли ніби золото. Італійці сказали: «Помодоро!» «Помо» по-італійськи - яблуко, «доро» - золото. Так у побуті і залишилось за цим овочем дане йому золоте ім'я.

Спершу «золоте яблуко» саджали на клумбах для краси. Покуштувати плоди не наважувалися, хо­дили чутки, що вони шкідливі для здоров'я. Найсміливішими виявилися португальці. «Золоте яблу­ко» їм сподобалося. Тоді осміліли і німці, французи, італійці. Помідори з квітників переселилися на го­род. Нині на земній кулі червоний помідор - один з найпоширеніших овочів.

Беріть помідори, вони пречудові.

До вашого столу хоч зараз готові!

Ми здалеку прийшли,

Там і назву нам дали.

Подивись, які ми гожі!

З яблуками трохи схожі,

Ось тому й назвались ними.

Яблуками золотими.

Учениця.

Тихше, тихше, тихше, друзі,

Дайте слово кукурудзі.

Знайте всі, що в мені є

Вітаміни А, С, Е.

Добра йде про мене слава

Я поживна і смачна!

Інша назва кукурудзи — маїс. Ніде в світі не люб­лять і не шанують її так, як у Мексиці. Маїс - году­вальник. Він тут головна їжа. Прісний кукурудзя­ний корж у Мексиці їдять тричі на день. Він заміняє хліб. Є багато сортів кукурудзи: із синіми, червони­ми, жовтими і білими качанами. З кукурудзи одер­жують олію, крохмаль, з неї варять смачну кашу.

Я з Америки прийшла

Звідти й назву принесла.

Наче шишка на ялині

На міцній росту стеблині.

Учитель. А чи знаєте ви, що наші традиційні овочі - буряк, капуста, морква і цибуля теж при­бульці? Вони потрапили до нас із Середземномор'я. І тепер ми не уявляємо українського борщу без цих овочів.

Учень.

Я — звичайний бурячок

Бач, який гладкий бочок!

На городі виростаю

Вітамінів купу маю.

Ви мене не забувайте

Якнайбільше споживайте!

У борщі, в салатах різних

Бурячок усім потрібний.

Учениця.

Я - рум'яна морковиця, серед овочів - цариця.

Й недаремно є в мені вітаміни головні.

Хто морквицю споживає, той міцне здоров'я має.

Чисту кров, рум'яне личко, їжте, друзі морковичку

Учениця.

Що корисна капустина знає навіть і дитина.

У борщі, в салаті, в супі споживайте мене, любі.

Знайте всі, що капустина справжнє диво вітамінне.

Різні мінерали маю і секрет здоров'я знаю.

Учениця.

Тут цибуля головата, вітамінами багата,

З них найбільш відомий «Це», кинула й своє слівце:

Може я і гіркувата, зате вмію лікувати.

Й по секрету вам скажу: вас від грипу вбережу.

Ведучий. А тепер просимо всіх гостей ярмарку відвідати павільйон «Заморські гості».

Адже ми використовуємо і рослини, які не ростуть на наших житомирських дерновопідзолистих грунтах. Та плоди цих рослин, страви, приготовлені з них, увійшли в наше повсякденне життя.

Учитель. Одні рослини дають плоди, необхідні для харчування, другі йдуть на будівництво, для потреб техніки, треті — прикрашають наше життя чудовими кольорами. Серед цього різноманіття мешканців царства Флори трапляються рослини зовсім незвичайні.

Учень. Ця рослина схожа на стручок гороху або квасолі. її батьківщина — Південна Америка. Це — арахіс, або земляний горіх. І кущ, і квітка арахісу дуже нагадують нам відомий горох. Жовта квітка його цвіте лише один день. Та в арахісу є й інші квітки — підземні, дрібні, біля верхівки головного кореня. Під землею відбувається запилення. З підземних квіток на глибині 10—20 см теж розвива­ються стручки земляних горіхів. Арахіс цінується через олію, яку вичавлюють з горіхів. Підсмаже­ний арахіс — чудові ласощі. А ми пропонуємо ку­пити арахіс у шоколаді.

Учениця. Зовні плід цієї рослини схожий на шишку, вкриту лусочками. Це — ананас. Верхівка ананаса увінчана чубчиком. Ананас - це трава з коротким стеблом, оточеним розеткою товстих і м'я­систих листків. У центрі — суцвіття. Батьківщиною ананаса є Бразилія. У Європу ананас був завезений у XVII ст. і тепер його тут вирощують в оранжереях. Ананас вживають у їжу в сирому і консервованому вигляді, з нього одержують сік, готують варення.

Учень.

До XVI ст. Азія, Африка і Європа не мали жод­ного уявлення про тютюн. Уперше з цією рослиною ознайомилися члени команди Христофора Колумба в Центральній Америці. Вони побачили, що індіанці згортали в довгі трубки сухі листки якоїсь рослини, один кінець трубки брали в рот, інший підпалювали. Цей згорток вони називали «табако». Європейці не розуміли, яке задоволення отримують індіанці від цього заняття. Адже дим від цієї росли­ни мав огидний запах, індіанці п'яніли і ставали неадекватними. Незважаючи на такі якості, уже через століття ця диявольська рослина поширилася по всій земній кулі. Перш ніж потрапити в Росію, тютюн довго подорожував.

Народна мудрість каже: «Курець сам собі моги­лу копає».

Особливої шкоди тютюн завдає молодому орга­нізмові. Наприклад, у юнаків під впливом нікотину, що міститься в тютюні, уповільнюється ріст і роз­виток окремих органів. Потрапляння диму в легені призводить до бронхітів, створює загрозу пневмонії та онкологічних захворювань, клітини організму одержують менше кисню. Особливо шкідлива не­стача кисню для кори головного мозку: курець важче сприймає інформацію. Кожна викурена цигарка скорочує життя в середньому на 6-10 хвилин.

Учениця. А тепер час поласувати цукерками. Справжнє «цукеркове дерево», або ховенія солод­ка, росте в Південно-Східній Азії. Цукерками на­зивають не їхні плоди, а потовщені плодоніжки. Вони дуже солодкі. Кожне дерево може дати до 35 кг таких ласощів.

Тут же, в Азії, в Гімалаях здавна використову­ють плоди мильного дерева—сапінолуса—для пран­ня вовняних і шовкових тканин.

У США та Канаді росте оцтове дерево, сік якого кислий, ніби оцет.

У тропічній Африці росте ковбасне дерево, на­зване так за плоди, схожі на ковбаси, що звисають на плодоніжках завдовжки 50 см. Однак, на жаль, ці плоди неїстівні.

Потрібно згадати й про хлібні дерева, які рос­туть на островах Океанії, в Азії та Африці. Округлі або довгасті плоди цього дерева мають вагу 12-25 кг. Усередині їх міститься тістоподібний м'якуш. Пло­ди їдять сирими, вареними, печеними. Плодами З— 4 таких дерев людина може харчуватися протягом цілого року.

У Південній Америці ростуть дерева галактодендрони, місцеві жителі називають їх коров'ячими деревами. Вони дають поживний сік, що містить білки, цукор, крохмаль. Протягом години з одного дерева витікає до одного літра соку. Під час кип'я­тіння з нього утворюється смачна поживна маса, що нагадує сир.

Учитель. Як бачимо, рослинний світ Землі різно­манітний і дивовижний. На нашому ярмарку так багато екзотичних чужоземців.

А який же ярмарок без запального танцю та без веселощів! На українському ярмарку здавна танцю­вали гопак. А оскільки у нас ярмарок екзотичний, то ми будемо танцювати інші танці.

Давайте запросимо до танцю представників да­лекої Америки (латиноамериканський танець у ви­конанні старшокласників).

А тепер послухаємо гуморески Павла Глазового у виконанні хлопців.

Ведучий. Пропоную перейти до наступного павільйона, де ми зможемо поласувати стравами на­шої, української кухні.

Учитель. Практично всі страви нашої кухні не обходяться без рослин-чужинців. Так, гречку завез­ли з далекої Азії. Звідти ж привезли запорізькі ко­заки кавуни й шовковицю. Про інші рослини, що їх використовують українці, ми вже говорили.

Народна кухня — це така сама культурна спад­щина як мова, мистецтво. Це неоціненний здобу­ток, яким можна пишатися, який не слід забувати. Українська кухня складалася протягом віків і здавна відзначалася різноманітністю страв, висо­кими смаковими та поживними якостями. Геогра­фічно-кліматичні умови давали населенню Украї­ни можливість харчуватися як рослинною, так і тва­ринною їжею. Про це дуже добре сказав Іван Котляревський у поемі «Енеїда».

Учениця.

Тут їли різнії потрави

і все з полив'яних мисок,

І самі гарнії приправи

з нових кленових тарілок:

Свинячу голову до хріну,

і локшину на переміну,

Потім з підливою індик;

на закуску куліш і кашу,

Лемішку, зубці, путрю, квашу

і з маком медовий шулик.

І кубками пили слив'янку,

мед, пиво, брагу, сирівець.

Горілку просту і калганку,

курив для духу яловець.

На другий день раненько встали,

огонь надворі розвели

І м'яса в казани наклали,

варили страву і пекли.

П'ять казанів стояло юшки,

а в чотирьох були галушки,

Борщу трохи було не з шість;

Баранів тьма було варених,

Курей, гусей, качок печених,

Досита, щоб було всім їсти.

Учитель. Хліб займає чільне місце в харчуванні українців. Адже хліб — це достаток, добро, благопо­луччя.

Учениця.

В народі ж хліб мов матір поважають,

Ця шана з плином часу не зника.

І дорогих гостей завжди стрічають

З хлібиною в барвистих рушниках.

Так хай же щедро наливає соком

І колоситься золотистий сніп!

І хай же родить більше з кожним роком

Його величність — годувальник хліб!

Учитель. А чи знаєте ви, що батьківщиною яч­меню, вівса, м'якої пшениці є Південно-Західна Азія? Людина відкрила хлібні рослини багато ти­сяч років тому. В усіх кінцях світу вчені-археологи знайшли стародавні стоянки, а в них зерно. Які б хлібні рослини не відкривала людина, знахідка ви­являлася щасливою. Борошнисті зерна давали відчуття ситості, допомагали пережити тяжку зи­мову пору, коли так бракувало харчів.

На думку вчених, вперше людина почала збира­ти й культивувати хлібні злаки понад 15 тисяч років тому. У кам'яному віці люди їли сирі зерна, лише пізніше навчилися розтирати їх між каменями і змішувати з водою. Очевидно звідси й веде свій по­чаток історія про перші жорна, перше борошно і перший хліб у вигляді рідкої каші. Археологи вва­жають, що ту кашу і можна вважати прахлібом. З часом зерна почали обсмажувати, а потім з'явився перший печений хліб.

З хлібного тіста печуть пиріжки, пампушки, торти.

Учениця.

Купуйте, люди, пиріжечки

-З м'ясом, сиром, зерном гречки,

Духмяні, свіжі як роса!

Учитель. Україна відома в світі своїм неповтор­ним українським борщем, галушками з часником, салом і, звичайно, варениками.

Тому давайте разом заспіваємо українську народну пісню «А мій ми­лий вареничків хоче».

Учитель. Шановні! А чи не здається вам, що ми все придивляємося, прицінюємося, але нічого не купуємо. Може, вже пора нам і купувати? Адже що роблять на ярмарку? Купують і продають. Ну, а гро­шима будуть ваші знання. Тому запрошую всіх до торгів.

1. Продаються плоди екзотичної рослини, яку вирощують у пустельних районах Південно-Західної Азії та Африки. Про неї кажуть: «Голова її має бути у вогні, а ноги - у воді». Що це за рослина і які у неї плоди? (Фінікова пальма).

2. Я росла в темній темниці, Як зросла — взяли в світлиці. З мене шкуру всі деруть, Мене варять, мене труть, Пироги з мене печуть. Відгадайте, хто ж я є. Скажіть ім'я ви моє (картопля).

3. Батьківщина цієї рослини - місцевість Кафа у південній частині Ефіопії в Африці. Плоди її схожі на великі вишні, мають по дві плескато-опуклі на­сінини, їх використовують для приготування тоні­зуючого напою, який раніше називали «напоєм ди­явола» (кава).

4. На городі родилася У віночку сушилася

Хто в моє нутро загляне — Тимчасово сліпим стане (цибуля).

5. Продається цитрусова рослина, надзвичайно багата на вітамін С. її батьківщина - Південно-Східна Азія. Вона має своєрідний аромат (лимон).

6. Я не яблуко, не шишка

Не капуста-білосніжка,

Я походжу від «чесати», а чесати - відділяти.

На зубки я розділяюсь і тому так називаюсь (часник).

7. Історичною батьківщиною цієї рослини є Південно-Східна Азія. її плоди — вишуканий делі­катес не тільки на батьківщині, а і в Європі. В Євро­пу ці плоди везуть переважно літаками, тому що вони швидко псуються і не можуть бути довго в до­розі. Плід - кістянка, розміром до 10 см. М'якуш плода має жовто-оранжеве забарвлення (манго).

8. Висота цих дерев родини лаврових досягає 10 м. Плоди зовні нагадують грушу. Колір його може бути зеленим, чорним або коричневим. Ці фрукти мають особливість: містять багато жирів. їх ще на­зивають алігаторовою грушею (авокадо).

^ 9. Круглі червоні плоди цієї рослини ростуть у субтропічному поясі. Вони багаті вітамінами, містять залізо. їх рекомендують вживати при анемії (гранат).

10. Тут ви прочитаєте назву рослин, яких помил­ково вважають деревом. Однак це багаторічна тра­в'яниста рослина. У цьому слові потрібно відкину­ти шість літер: ШІБСАТНЬАЛІНТЕИР (банани).

11. Назва цього плода така ж, як назва птаха, що живе на островах Океанії (ківі).

12. Ми в окропі кипіли,

Велику муку терпіли.

Хоч не всі нас ліплять

Та всі нас люблять (вареники).

Ведучий. І коли на традиційному українському ярмарку всі товари було продано, а гроші полічено, люди поверталися додому.

Наш ярмарок, на жаль, також закінчується. Ми бажаємо вам, щоб завжди на ваших столах був до­статок. Щоб вам було що продавати і за що купу­вати.

Ведуча.

Милі гості! Вас чекають у макітрі

Вареники дуже ситні.

Білолиці, круглолиці

Із добірної пшениці.

їжте, їжте, просим щиро

Вареники наші з сиром.

Ведучий.

На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани.

Та тільки одна на Землі Україна

А ми її доньки й сини.

Ведуча.

Усюди є небо і зорі скрізь сяють

І квіти усюди ростуть...

Та тільки одну Батьківщину ми маєм

її Україною звуть.

Звучить запис пісні про Україну.