asyan.org
добавить свой файл
1
«Стан формування наукового світогляду та критичного мислення на уроках фізики та в позаурочний час»
(з досвіду роботи вчителя фізики Синельниківської ЗОШ№5 Шевченко О.В.)
Науковий світогляд — цілісна система наукових, філософських, політичних, моральних, правових, естетичних понять, поглядів, пе­реконань і почуттів, які визначають ставлення людини до навко­лишньої дійсності й до себе.

Основу його становлять погляди і переконання, що сформувалися на базі знань про природу та суспільство

   Науковому світогляду властиві: правильне бачення минулого і сучасного (наукової картини світу), здатність передбачати розвиток подій і явищ суспільства та природи, гуманістичний характер.
   Оскільки світогляд є системою наукових, політичних, філософських, правових, естетичних, моральних понять, поглядів і переконань, які визначають ставлення людини до навколишнього світу і до себе, тому кожен шкільний навчальний предмет є складовим елементом єдиного цілого. Вчитель математики, фізики, хімії, біології, історії, літератури зможе успішно формувати світогляд учнів, якщо він не тільки добре знатиме свій предмет, а й суміжні навчальні дисципліни, здійснюючи в процесі навчання міжпредметні зв'язки. Це сприятиме розкриттю наукової картини світу, його єдності, чого не може зробити жоден навчальний предмет сам по собі.
   Перетворення знань у світоглядні погляди і переконання тісно пов'язане з формуванням в учнів системного ставлення до дійсності та до себе. Тому виховна робота повинна передбачати створення умов, в яких учень мав би змогу виявити своє ставлення до подій, явищ, що сприятиме формуванню єдності слова і діла, світогляду і поведінки, активної життєвої позиції.

За правильно організованої навчальної діяльності ди­тини вона нагромаджує знання не хаотично, а цілеспрямо­вано, внаслідок чого засвоєння нею наукової інформації утворює певну систему, яка весь час розширюється, збага­чується. Саме так відбувається формування наукового сві­тогляду учня.

Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій дає великий поштовх у формуванні учнями наукового світогляду та критичного мислення.

Це дозволяє учням не лише успішно засвоювати матеріал, а й розвиватися інтелектуально, формує навички критичного мислення, виховує самостійність, комунікативні навички, толерантність та сприяє здійсненню міжпредметних зв'язків. Суперництво, авторитарність, грубість, що часто породжуються традиційними методами, просто несумісні з особистісно-орієнтовними технологіями, яскравим прикладом яких є метод проектів.

Сьогодні важко здивувати когось комп’ютерами у школі. Вже у багатьох не лише міських, а й сільських школах України вчителі не тільки інформатики, а й інших навчальних предметів викладають основи наук, використовуючи на уроках нові інформаційні технології навчання, зокрема освітні можливості глобальної мережі Інтернет. Безперечно, важливим базовим питанням для здійснення програми інформатизації освіти України є забезпечення середніх загальноосвітніх шкіл сучасною комп’ютерною та комунікаційною технікою та організацією доступу до мережі Інтернет. Воно поступово вирішується в нашій країні. Все більше шкіл України мають сучасні комп’ютерні класи та доступ до глобальних комп’ютерних мереж.

З іншого боку, очевидно, що використання в навчальному процесі Інтернету та комп’ютерних технологій лише як джерела інформації, хоча і достатньо потужного, м’яко кажучи, є безперспективним. Більше того, калейдоскопічна інформаційна перенасиченість може бути шкідливою. Втім, будь-який засіб навчання можна зробити цікавим і корисним, і ніякий не може стати універсальним.

Усе більш очевидним стає той факт, що навчання, орієнтоване на так званого “середнього” учня, спрямоване на засвоєння і відтворення знань, умінь та навичок, не може задовольняти потреби сьогодення. Суспільству потрібні люди, які вміють вчитися самостійно, здатні ставити перед собою цілі і досягати їх, шукати і знаходити необхідну інформацію для вирішення тих чи інших проблем, використовуючи для цього різноманітні джерела. Такій людині буде набагато легше самій підвищувати свій професійний рівень, підвищувати й змінювати кваліфікацію, поповнювати необхідні знання. Зрозуміло, що вирішення таких завдань вимагає від вчителів школи більших зусиль, ніж при звичайному передаванні учневі певної суми різноманітних знань.

Таким чином, життя ставить перед сучасною освітою завдання виховання та навчання учня, який:

  • може гнучко адаптуватися в життєвих ситуаціях, що динамічно змінюються, самостійно здобувати необхідні знання, уміло використовувати їх для вирішення різноманітних проблем на практиці, щоб протягом всього життя мати можливість знайти в ньому відповідне місце;

  • самостійно і критично мислити, уміти бачити труднощі, які виникають, знаходячи шляхи їх раціонального вирішення, використовуючи сучасні технології; чітко усвідомлювати, де і яким чином знання, які вони здобули, можуть використовуватися в оточуючому світі; бути здатними генерувати нові ідеї, творчо мислити;

  • грамотно працювати з інформацією (вміти збирати необхідні для дослідження певної проблеми факти, аналізувати їх, висувати гіпотези вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, зпівставляючи з аналогічними чи альтернативними варіантами, встановлювати статистичні закономірності, формулювати аргументовані висновки і на основі їх визначати і вирішувати нові проблеми);

  • бути комунікабельними, контактними в різних соціальних групах, вміти спільно працювати в різних галузях, не уникаючи конфліктних ситуацій, а вирішуючи їх;

  • самостійно працювати над розвитком своєї духовності, інтелекту, культурного рівня.

Отже, головний стратегічний напрямок розвитку системи шкільної освіти має базуватися на вирішенні проблеми особистісно-орієнтованої освіти, в якій в центрі уваги знаходиться особистість учня, а не вчителя, та основною стає діяльність учня, а не процес викладання основ наук. Провідним чинником у вирішенні цих завдань постають саме освітні технології.

Не дивлячись на те що наука фізика є складною, точною наукою, яка потребує конкретного вміння розв’язувати задачі, мислити, пробити висновки, про те, є багато тем, які вимагають від учнів використання міжпредметних зв’язків, інтеграції знань. А значить і розглядати ці теми вважаю за необхідне нестандартними способами.

Так, при вивченні теми в 11 класі «Змінний електричний струм» розглядається питання «Розвиток енергетики в Україні», вважаю доцільним проводити у вигляді семінару. Заздалегідь учні отримують ролі (директори підприємств, інженери, розробники, екологи тощо) і питання, які вони будуть висвітлювати. Під час уроку учні виступають зі своїми питаннями, аналізують виступи інших, дискутують, роблять висновки. Все це приводить до активного сприйняття матеріалу, розвиває світогляд дітей, їх мислення. Це сприяє розвитку активної життєвої позиції, глибшого світосприйняття.

Використання сучасних ІКТ неодмінно сприяє розвитку творчого мислення учнів. Який би вид діяльності не виконували учні із використанням новітніх технологій їм доводиться проявляти творчий підхід. Так, коли пропоную учням підготувати презентацію з тієї чи іншої теми, їм доводиться проробити ряд кроків по її підготовці, а саме:

  • добрати матеріал,

  • вибрати головне,

  • побудувати опорні схеми, графіки тощо;

  • створити логічний ланцюжок викладення матеріалу

  • зробити певні обдумані висновки.

Все це, як ми розуміємо, вимагає не стандартного підходу, а значить розвиває творче критичне мислення.

Ще більше можливостей по розвитку критичного мислення та формуванню наукового світогляду дає позакласна робота з фізики, яку реалізую через проведення предметного тижня. В рамках такого тижня з фізики пропоную учням різноманітні форми роботи:

  • це і інтелектуальні змагання між командами паралельних класів, що спонукає учнів до змагання, дізнатися більше, показати свої знання;

  • це і різноманітні вікторини, які вимагають самостійного пошуку відповіді, а значить призводить до зацікавленості учня знати більше, до формування наукового світогляду;

  • це і підготовка навчальних проектів з тем, які не можливо за браком часу глибоко розглянути під час уроків. До того ж, підготовка і захист таких проектів вимагає великої самопідготовки, що дає можливість формувати в учнів загальнокультурну компетентність (володіння елементами художньо-творчих компетентностей читача, слухача, виконавця тощо), а також розуміння місця даної науки в системі інших наук про природу, її історію, шляхи розвитку тощо.

Як показує практика, для вирішення проблеми формування наукового світогляду та критичного мислення на уроках фізики та в позаурочний час важливо об'єднати зусилля з боку всіх зацікавлених в цій складній, але корисній справі впровадження ІКТ, різноманітних форм дистанційної, освіти, мережевого навчання тощо. Все це дасть можливість підняти навчальний на більш високий сучасний рівень.