asyan.org
добавить свой файл
1
ВІДДІЛ ОСВІТИ КРАСНОАРМІЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ



МЕТОДИЧНА СТУДІЯ

«МІСТО МАЙСТРІВ – 2013»

Керівник студії методист ММК

Соловйова Вікторія Вікторівна

м. Красноармійськ, 2013 р.


ЗАНЯТТЯ 2.

Організаційно – діяльнісний тренінг з елементами арт – терапії

«Педагогічні інновації – основа реалізація майстер-класу»

Дата проведення: 18.04.2013

Категорія учасників: творчо працюючі педагоги шкіл

Місце проведення: ЦТД

Мета заняття: відпрацювання основних підходів, технологій, форм і методів, які можна використовувати під час проведення майстер – класів.

Завдання:

  1. Ознайомлення з педагогічними підходами в освіті

  2. Визначення провідних педагогічних технологій, застосовують педагоги.

  3. Відпрацювання алгоритму проведення майстер – класу.

Обладнання: маркери, дошка, плакати, мультимедійне обладнання, роздатковий матеріал, стікери.

^ ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

  1. Бейдж – знайомство. Учасникам пропонується назвати якості характеру, на перші літери свого прізвища, ім’я, по батькові.

^ Соловйова - співчуваюча

Вікторія - весела

Вікторівна – волелюбна

  1. Очікування «Робота з картками «Креатив». Сліпий вибір.

Визначте ваші очікування за допомогою отриманої картки.

  1. Робота з домашнім завданням «План побудови ІОТ». Обговорення результатів.

  2. Інформаційне повідомлення «Структура майстер – класу»

  • Привітання, представлення учасникам теми досвіду вчителя-майстра, мотивація діяльності, визначення очікуваних результатів.

  • Повідомлення ідеї, мети досвіду та засобів їх реалізації.

  • Організація діяльності учасників майстер-класу.

  • Реалізація різноманітних технологій, методів, прийомів, які на думку вчителя найбільш вдало відображають стиль його роботи, майстерність, проблему педагогічного досвіду.

  • Підведення підсумків спільної діяльності вчителя-майстра та учасників майстер-класу.



  1. ^ Вправа «Знайди різницю».

Учасники діляться на 3 групи, кожній групі надається кейс для опрацювання матеріалів «Сучасні підходив освіті». Завдання групам – знайти як найбільше різниць у підходах.

Команди грають на виліт.

Після того, як визначився переможець, учасникам пропонується стати під плакатом, відповідно до того підходу, який вони впроваджують у своїй роботі :

  • Діяльнісний

  • Особисто – орієнтований

  • Компетентнісний


  1. Інформаційне повідомлення «Фактори виникнення інновацій»

Карл Роджерс стверджує «новизна – це ідея, яка є для конкретної особи новою, і не має значення, чи є ідея об’єктивно новою, чи ні, ми визначаємо її в часі, який минув з моменту її відкриття або першого використання».

Ф. Брансуїк визначає інновацію як «нову ідею, дію, або адаптовану ідею, або ту, для якої настав час реалізації»

Інновації в освіті як процес створення, поширення й використання нових засобів (нововведень) для розв’язання тих педагогічних проблем, які досі розв’язувались по-іншому; результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних способів розв’язання різноманітних педагогічних проблем.

Які ж, на вашу думку, мають бути основні фактори виникнення інновацій?

^ Фактори виникнення інновацій

Фактори виникнення інновацій

Творча особистість (носій інновації)

(но

Наукова ідея (ядро інновації)

Експеримент (джерело інновацій)

Інновація

  1. ^ Енерджайзер «Дракон, принцеса, самурай»

  2. Вправа «Головна інвестиція»

Учасники поділяються на 5 команд. Кожна команда отримує набір карток з описами найвідоміших в Україні педагогічними інноваційними технологіями.

Завдання 1. Групова робота. Ознайомлення з картками, обговорення їхнього змісту.

Завдання 2. Шляхом колективного обговорення ви маєте дійти спільної думки: з існуючих технологій обрати 1, яка вам найближча, або яку ви бажаєте внести у власний банк інноваційних технологій. Далі йде презентація за таким алгоритмом. Захист 3 хвилини.

Алгоритм презентації освітньої технології

  1. Назва технології, моделі. Суть.

  2. Чому ви її обрали (критерії, мотиви, причини тощо)?

  3. Як саме будете застосовувати у своїй роботі чи як уже застосовуєте?

  1. Рефлексія «Мішень»


Додатки

^ КОМПЕТЕНТНОСТНЫЙ ПОДХОД

Идеи компетентностного подхода как принципа образования рассматриваются в работах А.М.Аронова, А.В.Баранникова, А.Г. Бермуса, В.А.Болотова, И.А.Зимней, Г.Б. Голуба, В.В. Краевского, О.Е.Лебедева, М.В. Рыжакова, Ю.Г.Татура, И.Д.Фрумина, А.В.Хуторского, О. В. Чураковой, М.А. Чошанова, П.Г.Щедровицкого и др.

Компетентностный подход предполагает не усвоение учеником отдельных друг от друга знаний и умений, а овладение ими в комплексе. В связи с этим по иному определяется система методов обучения. В основе отбора и конструирования методов обучения лежит структура соответствующих компетенций и функции, которые они выполняют в образовании. Общеобразовательная школа не в состоянии сформировать уровень компетентности учеников, достаточный для эффективного решения проблем во всех сферах деятельности и во всех конкретных ситуациях, тем более в условиях быстро меняющегося общества, в котором появляются и новые сферы деятельности, и новые ситуации. Цель школы — формирование ключевых компетентностей.

В основу обновленного содержания общего образования будут положены «ключевые компетентности». Предполагается, что в число формируемых и развиваемых в школе ключевых компетентностей должны войти информационная, социально-правовая и коммуникативная компетентность.

Данный подход к определению ключевых компетенций соответствует пониманию фундаментальных целей образования, сформулированных в документах ЮНЕСКО:

-научить получать знания (учить учиться);

-научить работать и зарабатывать (учение для труда);

-научить жить (учение для бытия);

-научить жить вместе (учение для совместной жизни).

Компетентности формируются в процессе обучения, и не только в школе, но и под воздействием семьи, друзей, работы, политики, религии, культуры и др. В связи с этим реализация компетентностного подхода зависит от всей в целом образовательно-культурной ситуации, в которой живет и развивается школьник.

^ ДЕЯТЕЛЬНОСТНЫЙ ПОДХОД

(Д.Б. Эльконин, В.В. Давыдов)

В самой общей форме деятельностный подход означает организацию и управление целенаправленной учебно – воспитательной деятельностью ученика в общем контексте его жизнедеятельности – направленности интересов, жизненных планов, ценностных ориентаций, понимания смысла обучения и воспитания, личностного опыта в интересах становления субъектности школьника.

Вместе с тем, деятельностный подход, реализуемый в контексте жизнедеятельности конкретного ученика, учитывающий его жизненные планы, ценностные ориентации и его другие параметры субъективного мира, по своей сути является личностно – деятельностным подходом. Поэтому вполне естественно в целях постижения его сущности выделением два основных компонента – личностный и деятельностный.

^ Принципы как составная часть деятельностного подхода.

¨ принцип субъективности воспитания;

¨ принцип учета ведущих видов деятельности и законов их смены;

¨ принцип учета сензитивных периодов развития;

¨ принцип преодоления зоны приближающегося развития и организация в ней совместной деятельности детей и взрослых;

¨ принцип обогащения, усиления, углубления детского развития;

¨ принцип проектирования, конструирования и создания ситуации воспитывающей деятельности;

¨ принцип обязательной результативности каждого вида деятельности;

¨ принцип высокой мотивированности любых видов деятельности;

¨ принцип обязательной рефлективности всякой деятельности.

^ ЛИЧНОСТНО-ОРИЕНТИРОВАННЫЙ ПОДХОД

Теория и практика личностно-ориентированной технологии обучения разрабатывалась: А.В. Петровским, В.И. Слободчиковым, Г.А. Цукерманом, И.С. Якиманской и другими. Все педагоги – исследователи считают, что при личностно-ориентированном образовании на первый план выходит развитие личности. Таким образом, осуществление личностно-ориентированного подхода в образовании возможно при соблюдении следующих условий:

- осуществление воспитания саморегулирующего поведения личности;

- формирование и развитие мышления;

- учёт уровня способностей и возможностей каждого воспитанника в процессе обучения;

- адаптация учебного процесса к особенностям групп учащихся.

Личностно-ориентированное обучение предполагает поэтапный характер процесса обучения: от изучения личности ребенка через осознание и коррекцию личности, и основано, в основе своей, на когнитивных аспектах.

Личностно-ориентированное обучение основывается на понятии того, что личность являет собой совокупность всех её психических свойств, которые составляют её индивидуальность. Технология личностно-ориентированного обучения основана на принципе индивидуального подхода, при котором учитываются индивидуальные особенности каждого воспитанника, что, позволяет содействовать развитию личности воспитанника.

Использование технологий личностно-ориентированного обучения в подобных случаях даёт педагогу возможность, учитывая индивидуальные особенности воспитанников, изменить форму занятий (например, проводить дискуссии, уроки-путешествия) в целях повышения продуктивности учебной деятельности.

Как известно, при осуществлении личностно-ориентированного подхода в обучении необходимо опираться на субъективный опыт ребенка, а также учитывать индивидуальную избирательность обучающегося к формам заданий, типу и виду изучаемого материала.