asyan.org
добавить свой файл
1


RETRO 2010

02 — 06. 07. Crimea, Ukraine

ПОЛІТИЧНА РЕКЛАМА ЯК РІЗНОВИД СУГЕСТИВНОГО ТЕКСТУ
Станкевич Юлія Володимирівна

Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова

кафедра української мови

Одеса, Україна
julia@dorx.ru
Сугестивність - риса, глибоко притаманна людській мові [4], адже “говорити означає підкоряти собі слухача” [1]. Через це мовленнєва діяльність відіграє важливу роль у тих сферах суспільного життя, де вплив є надзвичайно важливим фактором і використовується прогнозовано - в медицині, педагогіці, рекламі і, нарешті, в політиці. Одним з найбільш вагомих сугестогенних елементів у політичному дискурсі є політична реклама як його смисловий концентр, що охоплює ввесь електорат, розповсюджується всіма можливими засобами (реклама у ЗМІ, Інтернет, на зовнішніх носіях тощо), пронизуючи практично кожний сегмент життя людини і викорінюючись навіть у міжособистісному спілкуванні у вигляді таких розмовних жанрів, як анекдот, примовка, частівка (див. праці Н. Кондратенко, Н. Кутузи, О. Шейгал). Проте в цьому аспекті дослідження лише розпочинаються попри нагальну потребу вивчення впливових феноменів (див. праці Т.Ковалевської, О.Самусенко, В.Різуна, І.Черепанової та ін.). Саме тому важливим завданням є ретельний аналіз сугестивних домінант політичної реклами, що сприятиме оптимізації власне лінгвальних та загальносеміотичних експлікаторів упливу, уможливлюючи загальну дієвість таких контекстів. Наведене визначає актуальність і загальну скерованість нашої статті.

Феномен впливу є комплексним явищем, що складається з нейрофізіологічних, психологічних, вербальних та низки інших факторів, але максимальна впливова потужність сконцентрована на рівні вербальних одиниць та синтаксичних моделей усієї мовної системи.

Так, на фонетичному рівні активними засобами сугестії є повторення схожих звуків [5:262], що ритмізує такий текст, полегшуючи процес його сприйняття („працювати, зростати, діяти”), римуванні (“Замість бігборду – гарну роботу”) та алітерації (Вони - руйнують, Вона - працює”). Проте проведений нами аналіз понад чотирьохсот текстів політичної реклами дає підстави вважати впливовим центром лексико-семантичний рівень мовних реалізацій, що доведено і в новітній галузі нейролінгвістичного програмування. Такі маркери зокрема продукують сенсову дифузність, невизначеність локально-темпоральних меж та референтної ідентифікації повідомлення, що, у свою чергу, знижує критичність сприйняття реципієнта та сприяє наведенню стану даунтайму [2]. До таких маркерів зокрема уналежнюємо номіналізації (покращення вашого життя вже сьогодні), неспецифічні іменники (“до правди - разом”), неспецифічні дієслова (знищено газову мафію”), універсальні квантифікатори (“почую кожного), модальні оператори можливості/необхідності (“тільки Литвин вартий вашої довіри”) та ін.

На синтаксичному рівні сугестивність політичної реклами реалізується пресупозитивними моделями (“Києву - доступність житла”), компаративно-суперлативними конструкціями (“Гриценко - кращий непрохідний”), читанням думок («Я знаю, чого хоче народ!»), а також складними конструкціями еріксоніанського гіпнозу - подвійною та потрійною спіраллю Еріксона, вставними метафорами, віковою регресією та ін. [3]

Отже, практично всі тексти політичної реклами містять певні впливові елементи чи їх комплекси, що зумовлює субдомінантне сприйняття такої інформації. Детальне вивчення впливових елементів та врахування їхньої ролі у процесах декодування політичної реклами значно оптимізуватиме й гармонізуватиме комунікацію між владними інститутами та електоратом.
ЛІТЕРАТУРА

1. Барт Р. Актовая лекция//Document HTML. - http://www.philosophy.ru/librari/barthes/lect

2. Ковалевська Т.Ю. Комунікативні аспекти нейролінгвістичного програмування. - О.: Астропринт, 2008. - 322 с.

3. Ольшанский Д.В. Политический PR. – СПб: Питер, 2003. -540 с.

4. Поршнев Б.Ф. О начале человеческой истории (Проблемы палеопсихологии) – М.: Мысль, 1974. - 487 с.

5. Шейгал Е.И. Семиотика политического дискурса. – М.: Гносис, 2004. – 325 с.