asyan.org
добавить свой файл
1
401. Я навчаюсь в інтернатурі медичного університету, чи мають право на податкову знижку мої батьки , які сплачують за моє навчання ?

Суми коштів, сплачені платником податку на користь вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти для компенсації вартості навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, в інтернатурі, при додержанні всіх норм ст.166 Податкового кодексу України, можуть прийматися у розрахунок податкової знижки такого платника податку за звітний рік. 
402. Мій син навчається в інституті та в вечірній час працює та отримує заробітну плату, фактично здійснював оплату за його навчання я. Чи маю я, як батько, право на податкову знижку? 

Якщо студент протягом року одночасно навчався і працював, отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року мають не батьки, а сам студент за умови документального підтвердження понесених витрат на навчання. Водночас, якщо студент влаштувався на роботу лише після закінчення навчання у звітному році і до моменту свого працевлаштування не отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має той з батьків, який фактично здійснював оплату за навчання. 
403. Донька навчається в ВУЗі, за її навчання сплачує батько, який щорічно користувався правом на податкову знижку. В цьому році батько знаходиться в тривалому відрядженні за межами України і прибуде на Батьківщину тільки в червні. Чи втрачається право скористатися податковою знижкою у разі подання відповідної декларації пізніше 1 травня?

Фізичні особи, які мають право на нарахування податкової знижки, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року до кінця податкового року, тобто граничний термін подання декларації не обмежується 1 травня поточного року.
404. В минулому році я продав юридичній особі акції підприємства та отримав інвестиційний прибуток. Чи повинен я подавати декларацію про отримання інвестиційного прибутку?

Фізична особа, яка здійснює протягом звітного року продаж інвестиційного активу юридичній особі та отримує інвестиційний прибуток, повинна надати податкову декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку та сплати податок на доходи фізичних осіб за ставками 15% та/або 17%. 
405. В минулому році громадянин вийшов зі складу засновників підприємства, яке в свою чергу було емітентом корпоративних прав, та обміняв свою частину інвестиційного активу на об’єкт нерухомого майна. Оціночна вартість об’єкта нерухомості перевищує вартість мого інвестиційного активу, таким чином мною отримано інвестиційний прибуток. Чи повинен я його декларувати? 

При отриманні доходу (інвестиційного прибутку) при обміні інвестиційного активу на об’єкт нерухомого (рухомого) майна, фізична особа повинна надати податкову декларацію у встановленому порядку та сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставками 15% та/або 17%. 
406. В які строки повинні подавати податкову декларацію платника ЄП – ФОП платники ЄП другої групи за звітні періоди 2013 року?

Фізична особа – підприємець - платник єдиного податку другої групи, обсяг доходу якої протягом року не перевищує 1 000 000 гривень або яка самостійно не приймала рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку третьої або п’ятої групи, повинна подати податкову декларацію платника єдиного податку протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
     У разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку третьої або п’ятої групи, платники єдиного податку другої групи подають до органу ДПС податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
407. За яких умов ФОП можуть бути платниками ЄП другої групи?

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
     не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
     обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.
     Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої або п’ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для таких груп.
408. Який строк подання платниками ЄП третьої та п’ятої групи податкової декларації платника ЄП – ФОП?

  Платники єдиного податку третьої та п’ятої групи подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця у строк, встановлений для квартального податкового (звітного) періоду, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
409. Які документи повинна надати ФОП - платник ЄП іншому СГ (ЮО або ФОП) для уникнення подвійного оподаткування?

З метою уникнення порушень норм чинного законодавства рекомендується як юридичним особам, так і фізичним особам - підприємцям, які мають господарські відносини з фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, крім копії документа, підтверджуючого, що він зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності (виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних або фізичних осіб – підприємців), отримувати від такої особи копію Свідоцтва платника єдиного податку, в якому зазначаються обрані ним види діяльності.
410.Які суми не включаються до складу доходу ФОП платника ЄП?

 Відповідно до п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу доходу, визначеного пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ, не включаються:
     суми податку на додану вартість;
     суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;
     суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
     суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
     суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця;
     суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;
     суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів.
411. Що є доходом ФОП платника ЄП?

Відповідно до пп.1 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
     Згідно із п.292.3 ст.292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
     Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
     До суми доходу платника єдиного податку третьої та п’ятої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
412. Яка дата вважається датою отримання доходу ФОП - платником ЄП?

Відповідно до п.292.6 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої та п’ятої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
413. Як ФОП – платнику ЄП відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування?

Порядок відмови від спрощеної системи оподаткування визначено в пп.298.2.1 - 298.2.3 ст.298 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями.
414. За яких умов ФОП можуть бути платниками ЄП третьої групи?

Згідно з пп. 3 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб;
обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень.
415. Яким чином ФОП платники ЄП ведуть облік доходів та витрат?

Відповідно до п.296.1 ст.296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному пп.296.1.1 – 296.1.3 п.296.1 ст.296 ПКУ.
      Згідно із пп.296.1.1 п.296.1 ст.296 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п’ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
      Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
     Платники єдиного податку третьої та п’ятої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (пп.296.1.2 п.296.1 ст.296 ПКУ).
416. Чи повинні сплачувати ЄП ФОП платники ЄП першої та другої груп за час відпустки або хвороби, якщо є відповідні підтверджуючі документи та праця найманих працівників не використовувалась?

Відповідно до п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
      Згідно із п. 295.6 ст. 295 ПКУ суми єдиного податку, сплачені відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.
      Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому ПКУ.
417. Чи може ФОП - платник ЄП протягом звітного року змінити групу платників ЄП, в тому числі перейти з третьої групи на другу та з другої на першу?

 Відповідно до пп.298.1.5 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої та п’ятої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється свідоцтво платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ.
      Отже, фізична особа – підприємець - платник єдиного податку може протягом звітного року змінити групу платників єдиного податку, в тому числі перейти з третьої групи на другу та з другої на першу, за умови дотримання їм вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи.
418. Чи може ФОП платник ЄП використовувати кошти з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб?

Згідно з ст. 42 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (далі – ГКУ) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
      Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.
     Враховуючи вищевикладене, фізична особа – підприємець має право вільно користуватися коштами для власних потреб з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення господарської діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.
419.Чи передбачено збільшення ставки ЄП для ФОП у разі оформлення найманого працівника?

Нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не передбачено збільшення ставок єдиного податку для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, які здійснюють діяльність з використанням найманої праці.
    У разі оформлення найманого працівника фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку повинні дотримуватись умов перебування на спрощеній системі оподаткування, встановлених п.291.4 ст.291 ПКУ щодо граничної кількості найманих осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.
      У разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, такі платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення.
420. Яким чином та в який термін реєструється книга обліку доходів і витрат в органі ДПС?

Книга обліку доходів і витрат реєструється в органі державної податкової служби протягом двох робочих днів від дати подання необхідних документів (заяви та книги обліку доходів і витрат).
421. За якою ставкою ФОП платники ЄП першої і другої груп сплачують ЄП, якщо вони здійснюють кілька видів господарської діяльності або здійснюють діяльність на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради?

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп, які здійснюють кілька видів господарської діяльності, застосовують максимальний розмір ставки єдиного податку, який встановлений для обраних видів діяльності.
      Крім того, якщо фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку здійснюють діяльність на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради, то ставка єдиного податку буде становити максимальний розмір, який передбачений пп. 1 та пп. 2 п. 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України, тобто для платників єдиного податку першої групи максимальний розмір становить 10 відсотків від мінімальної заробітної плати, а для платників єдиного податку другої групи – 20 відсотків від мінімальної заробітної плати.
422. На який термін видається свідоцтво платника ЄП з 2012 року?

Відповідно до п.299.3 ст.299 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями свідоцтво платника єдиного податку видається безстроково виключно суб’єкту господарювання або уповноваженій ним особі та не може передаватися для провадження господарської діяльності іншим особам.
423. Нерухоме майно у спільній власності. Хто є платником податку?

Сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачена статтею 265 Податкового кодексу України. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.

У разі перебування об’єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб визначення платників податку на нерухоме майно здійснюється таким чином:

- якщо об’єктжитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

- якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

- якщо об’єкт житлової нерухомісті перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
424. В якому рядку податкової декларації фізична особа відображає дохід від надання рухомого майна в оренду?

Згідно з пп. 2.7 п. 2 розділу ІІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Мінфіну України від 07.11.2011 р. № 1395, у рядку 01.03 зазначається сума доходів від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), житловий найм (піднайм). У разі отримання зазначених доходів разом з декларацією заповнюється та подається додаток 2 до декларації.
425. Неповнолітня дитина отримала у спадщину від бабусі нерухоме майно (квартиру). Чи є об’єктом оподаткування зазначений дохід та чи потрібно подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, оскільки дитина є неповнолітньою?

Відповідно до пп. «а» п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації незалежно від видів та сум отриманих доходів, зокрема, якщо вони є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб та/або держави станом на кінець звітного податкового року. Водночас згідно з п. 179.6 цієї статті обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку покладається на опікуна або піклувальника щодо доходів, отриманих неповнолітньою особою.

При цьому п. 99.2 ст. 99 Податкового кодексу передбачено, що грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Розмір ставки податку, що застосовується до відповідного об’єкта спадщини, залежить від родинних стосунків членів сім’ї фізичної особи і спадкодавця.

Відповідно до пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, зокрема вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Згідно з пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 цього Кодексу, тобто 5%.

Таким чином, батьки (усиновителі) або опікуни (піклувальники) у разі отримання неповнолітньою дитиною спадщини повинні подати податкову декларацію від імені неповнолітньої дитини та сплатити податок на доходи фізичних осіб у розмірі 5%.
426. Яку передбачено відповідальність фізичної особи за несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи?

Відповідно до ст. 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 51 до 136 грн.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 85 до 136 грн.
427. У деяких вузах (навіть з навчанням на бюджетній основі) навчання на військовій кафедрі оплачується окремо від основного навчання. Чи можна включати такі суми до податкової знижки?

Оскільки навчання на військовій кафедрі — це додаткова послуга навчального закладу, що не є обов’язковою у процесі безпосереднього навчання за обраним фахом і сплачується окремо (додатково) від плати за навчання згідно з укладеним з вузом договором на навчання за певним фахом, включення таких витрат до податкової знижки чинним законодавством не передбачено.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, наведено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу.
428. Чи має право на податкову знижку за навчання бабуся студента, яка сплачувала за його навчання у вузі?

Платник податку має право включити до податкової знижки суму коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати (пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу).

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Таким чином, якщо за навчання студента сплатила його бабуся, яка не є членом сім’ї першого ступеня споріднення, то вона не має права на податкову знижку за навчання.
429. Чи має право на податкову знижку за навчання працівник МВС України?

Податковим кодексом передбачено деякі обмеження щодо права нарахування податкової знижки, зокрема, пп. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 цього Кодексу визначено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу. Отже, якщо фізична особа отримує дохід у вигляді заробітної плати, вона має право на отримання податкової знижки.

Відповідно до пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу заробітна плата для цілей розділу ІV цього Кодексу — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Доходи, отримані у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, та які спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян, не відповідають визначенню заробітної плати, наведеному у пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, і зазначені особи не є найманими працівниками відповідно до умов чинного трудового законодавства, тому такі особи не мають права на податкову знижку.
430. Фізична особа отримує дохід від здачі квартири в оренду. Податок на доходи сплачує щоквартально. Чи потрібно при цьому щоквартально подавати податкову декларацію або достатньо подати її один раз на рік за підсумками минулого року?

Відповідно до пп. 170.1.5. п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку — орендодавець.

При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені Податковим кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації. Тобто, податкову декларацію потрібно подавати один раз за результатами звітного року до 1 травня.
431. Чи відображаються ФО доходи, отримані у вигляді спадщини (подарунку), що оподатковуються за нульовою ставкою в річній податковій декларації про майновий стан і доходи?

Відповідно до пп.164.2.10 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодексу) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими р.IV ПКУ для оподаткування спадщини (п.174.6 ст174 Кодексу).
     Згідно з п.174.3 ст.174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
     Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.
     Водночас, пунктом 179.2 ст.179 Кодексу визначено, що відповідно до розділу IV Кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку.
     Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – платники податку, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який згідно із Кодексом оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.
432. Які відомості повинна містити довідка про доходи ФО, яка надається податковим агентом, з метою заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для реалізації права на нарахування податкової знижки?

Відповідно до пп. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.     
      На вимогу органу державної податкової служби та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
      При цьому, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку (пп. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
      Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (ПІБ, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:
     сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);
     розмір та сума податкової соціальної пільги;
433. Громадянин отримав дохід в іншій країні і відповідно сплатив податок в цій країні, тобто працедавцем була утримана сума податку. Довідка про сплату податку в іноземній країні ще отримана. Який порядок декларування доходу, отриманого в іноземній державі?

Задекларувати іноземний дохід громадянин зобов’язаний в будь – якому випадку, незалежно від того, сплачено чи не сплачено податок за кордоном.

В той же час, громадянин може зменшити суму річного податкового зобов'язання, визначеного за законодавством України, на суму податків, сплачених за кордоном.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, громадянин зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Таким чином громадяни, які отримували протягом звітного року іноземні доходи, зобов’язані до 1 травня року, що настає за звітним, надати податкову декларацію в якій відобразити суму отриманого доходу, суму сплаченого протягом звітного року податку та податкового зобов'язання. Сума податкового зобов'язання, зазначена в податковій декларації, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним. Зазначений дохід оподатковується податком на доходи за ставкою 15 відсотків. Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, такий платник зобов'язаний подати до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами.

Сума податку з іноземного доходу, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

434. Чи обов’язкове подання звіту за формою № 3ВР-1 до податкового органу після установки модему на старі РРО?

Нормами законодавства змінено порядок подання звітності. Так, замість подання звітності на паперових носіях один раз на місяць передбачено подання звітності на базі технології, розробленої Нацбанком України, дротовими або бездротовими каналами зв’язку.

Для тих категорій платників, які відповідно до абзаців другого та третього п. 7 ст. 3 Закону про РРО не зобов’язані передавати звітну інформацію з РРО дротовими або бездротовими каналами зв’язку, залишається обов’язковим подання звітності на паперових носіях за формою № 3ВР-1 один раз на місяць до 15 числа місяця, наступного за звітним.
435. Платник єдиного податку веде книгу обліку доходів і витрат. Чи повинен такий платник відповідно до норми щодо запровадження контрольної стрічки застосовувати РРО?

Законом про РРО передбачено, що подавати звітність в електронному вигляді зобов’язані тільки ті суб’єкти господарювання, які при проведенні розрахункових операцій застосовують РРО.