asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 10 11
4. ЕЛЕКТРОУСТАНОВКИ У ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ЗОНАХ

4.1. Галузь застосування

4.1.1. Даний розділ Правил поширюється на всі види електроустано­
вок, які розміщуються у вибухонебезпечних зонах усередині і поза
приміщеннями: стаціонарні, тимчасові, переносні і пересувні. Ці електро­
установки повинні відповідати також вимогам розділів 1-6 ПУЗ у тій мірі,
у якій вони не змінені даним розділом.

Вимоги даного розділу поширюються на електроустановки, що ро­зташовуються усередині технологічного обладнання у тій мірі, у якій це передбачено технічними умовами або стандартами на виготовлення тех­нологічного обладнання.

4.1.2. Вимоги даного розділу не поширюються на електроустановки,
розташовані під землею в шахтах, і на електроустановки підприємств,
вибухонебезпека яких визначається у процесі виробництва, застосування
або зберігання вибухових речовин.

4.2. Терміни та визначення

4.2.1. Вибух - процес вивільнення великої кількості енергії в обмеже­
ному об'ємі за короткий проміжок часу.

4.2.2. Спалах - короткочасне інтенсивне загорання обмеженого
об'єму газоповітряної суміші над поверхнею горючої речовини або пило-
повітряної суміші, що супроводжується короткочасним видимим спала­
хами, але без ударної хвилі і стійкого горіння.

  1. Тління - горіння без випромінювання світла, що розпізнається з появою диму.

  2. Електричне іскріння - іскрові, дугові і тліючі електричні розряди.




  1. Вибухонебезпечне середовище - об'єм, у якому середовище внаслідок природних або виробничих чинників може стати вибухонебез­печним.

  2. Вибухонебезпечна суміш - суміш повітря з горючими газами, парою, туманами, горючим пилом та волокнами, у якій за нормальних атмосферних умов після запалення процес горіння (вибух) поширюється на весь об'єм суміші.

Горючий пил або волокна вважаються вибухонебезпечними, якщо в разі їх мимовільного загорання в установці за визначеною нижньою кон­центраційною його межею за ГОСТ 12.1.044 виникає надмірний тиск газів як мінімум 5 кПа.

37

До вибухонебезпечної суміші належать суміші горючих газів і пари легкозаймистої рідини з киснем, хлором або іншими окислювачами.

Газо-пароповітряне вибухонебезпечне середовище - вибухонебезпеч­не середовище, яке утворюється повітрям з горючими газами, парою,

туманами.

Пилоповітряне вибухонебезпечне середовище - вибухонебезпечне се­редовище, яке утворюється повітрям з вибухонебезпечними пилом і во­локнами.

4.2.7. Відносна густина газів і пари - відношення об'ємної маси газу
або пари до об'ємної маси повітря при тому самому тиску і температурі

(дорівнює 1,0 для повітря).

Горючі гази в залежності від відносної густини поділяються за пито­мою вагою щодо повітря на легкі (0,8 або менше) і важкі (вище 0,8).

  1. Горючий газ - газ, який в суміші з повітрям у відповідній пропорції утворює газове вибухонебезпечне середовище.

  2. Зріджений газ - газ, який при температурі навколишнього сере­довища нижче +20°С або тиску вище 100 кПа, або при сумісному впливі цих умов перетворюється в рідину. Установки зі зрідженими горючими газами належать до установок з важкими горючими газами.




  1. Горюча пара - пара легкозаймистої рідини, яка в суміші з повітрям у відповідній пропорції утворює пароповітряне вибухонебезпеч­не середовище.

  2. Легкозаймиста рідина (ЛЗР) - горюча рідина, здатна запали­тися від короткочасного впливу джерела загоряння тривалістю до 1 сек з низькою енергією (полум'я сірника, іскра, тліїоча сигарета тощо), з тем­пературою загорання не більше +61°С у закритому або +66°С у відкрито­му тиглі.

4.2.12. Горюча рідина (ГР) - рідина, яка здатна запалитися від джерела
запалювання, самостійно горіти після його видалення і має температуру
загорання понад +61°С у закритому або +66°С у відкритому тиглі.

Перегріта горюча рідина - горюча рідина, нагріта в умовах виробниц­тва до температури загорання та вище.

4.2.13. Горючий туман - краплі ЛЗР, що перебувають у завислому стані
в повітрі і утворюють пароповітряне вибухонебезпечне середовище.

4.2.14. Нижня (верхня) концентраційна межа поширення полум'я -
мінімальна (максимальна) концентрація горючої речовини в однорідній
суміші з окислювальним середовищем, за якого можливе поширення по­
лум'я по суміші на будь-яку відстань від джерела загорання.

Щ

%


  1. Температура спалаху - найнижча температура матеріалу ( човини), за якої за встановленими умовами випробувань над його пове; нею утворюється пара, здатна спричинити спалах у повітрі під вплив джерела запалювання, але швидкість утворення пари недостатня ; підтримання стійкого горіння.

  2. Температура займання - найнижча температура матеріалу ( човини), за якої за встановленими умовами випробувань над його пов хнею утворюється пара або гази з такою швидкістю, що після їх запаї вання виникає стійке горіння.

  3. Температура самозаймання - найнижча температура матері; (речовини), за якої за встановленими умовами випробувань відбуваєт: різке збільшення швидкості екзотермічних реакцій окислення матері; (речовини), які закінчуються полуменевим горінням.




  1. Температура тління - температура матеріалу (речовини), якої відбувається різке збільшення швидкості екзотермічних реакцій ок лення матеріалу (речовини), що призводить до його (її) тління.

  2. Пил - дрібні тверді частинки в повітрі, які осідають під ді власної ваги, але деякий час можуть перебувати в повітрі у зважене стані.

  3. Температура самозапалення пилу - найнижча температ; гарячої поверхні, за якої виникає самозаймання шару пилу заданої т щини на цій поверхні.

  4. Температура самозаймання пилоповітряної суміші - найни» температура внутрішньої поверхні випробувальної печі, за якої вини самозаймання в ній пилоповітряної суміші.

  5. Струмопровідний пил - пил з електричним питомим опороїк' більше 1000 Ом/м.

  6. Горючий пил - пил, суміш повітря з яким у визначених п порціях при атмосферних тиску та температурі створює вибухонебезпе пилоповітряне середовище.

  7. Гібридні середовища - пилоповітряні середовища, які маюі своєму складі вибухонебезпечні пари і гази в концентрації понад 20 °/ нижньої концентраційної межі спалаху.

  8. Ущільнене кільце - кільце, яке використовується для забез чення необхідного ущільнення між увідним пристроєм і кабелем або п водом.

4.2.26. Приміщення - простір, обмежений з усіх сторін захисні-
конструкціями: стінами (у тому числі з вікнами і дверима) зі стелею (пе


38

39

І










криттям) і підлогою. Простір під горищем і простір, огороджений сітчас­тими захисними конструкціями, не є приміщенням.

  1. Зовнішня установка - установка, розміщена поза приміщенням (зовні) просто неба або під дахом чи за сітчастими захисними конст­рукціями.

  2. Максимальна температура - найбільша температура будь-якої частини поверхні вибухозахищеного електрообладнання, безпечна відносно запалення навколишнього вибухонебезпечного середовища.

4.2.29. Вибухонебезпечна зона - простір у приміщенні або навколо
зовнішньої установки, у якому присутнє вибухонебезпечне середовище
або воно може утворюватися внаслідок природних чи виробничих чин­
ників у такій кількості, яка вимагає спеціальних заходів у конструкції
електрообладнання під час його монтажу та експлуатації.

4.2.30. Вибухозахищене електротехнічне обладнання - електротех­
нічний виріб спеціального призначення, який виконано таким чином, що
усунена або утруднена можливість запалення навколишнього вибухоне­
безпечного середовища під час експлуатації цього виробу.

4.2.31. Вибухонепроникна оболонка виду "сі" - оболонка, яка витри­
мує тиск вибуху в її середині та унеможливлює його розповсюдження з
оболонки в навколишнє вибухонебезпечне середовище.

4.2.32. Іскробезпечне електричне коло - електричне колб, яке викона­
но так, що електричний розряд або нагрівання не може запалити вибухо­
небезпечне середовище в умовах спеціальних випробувань.

4.2.33. Захист виду "є" - вид вибухозахисту, який полягає в тому, що
в електрообладнанні або його частинах нема деталей, що нормально
іскрять, і вжито низку заходів додатково до використаних в електрооблад­
нанні загального призначення, які утруднюють появу небезпечного
нагрівання, електричних іскор і дуг.

4.2.34. Захист "масляне заповнення оболонки виду "о" - вид вибухо­
захисту електрообладнання, за якого оболонка електрообладнання запов­
нюється маслом або рідким негорючим діелектриком.

4.2.35. Захист "заповнення або продування обладнання надлишковим
тиском виду "р" - вид вибухозахисту електрообладнання, за якого обо­
лонка електрообладнання заповнюється або продувається надлишковим
тиском повітря чи інертного газу.

4.2.36. Захист "кварцеве заповнення оболонки виду "я" - вид вибухо­
захисту електрообладнання, за якого оболонка електрообладнання запов­
нюється кварцевим або іншим негорючим порошком.


  1. Захист "герметизація компаундом "т" - вид вибухозахисту електрообладнання, за якого будь-яка його частина, здатна запалити вибухонебезпечне середовище через іскріння або нагрівання, замкнена в компаундну оболонку.

  2. Спеціальний вид вибухозахисту "з" - вибухозахист, заснова­ний на принципах, відмінних від наведених в пунктах 4.2.31. - 4.2.37, але достатніх для його здійснення.

  3. Спеціальний вид вибухозахисту "п" - електрообладнання, що відповідає вимогам стандартів щодо електричних приладів, які в нормаль­ному режимі експлуатації не мають гарячих поверхонь, здатних до заго­ряння, та не створюють електричних дуг або іскор. Електричні параметри (напруга, отрум, індуктивність та ємність) в їх колах, включаючи кабелі, не перевищують значень, наведених у ГОСТ 22782.5 з коефіцієнтом 1.

Електрообладнання з цим видом вибухозахисту слід застосовувати для вибухобезпечних зон класу 2.

  1. Безпечна експериментальна максимальна щілина (БЕМЩ) -.. максимальний проміжок між фланцями оболонки, крізь який не пере­дається вибух з оболонки в навколишнє середовище за будь-якої концен­трації горючих газів у повітрі.

  2. Вибухонебезпечна установка - окремий технологічний апарат або сукупність технологічного обладнання, у яких зберігаються або без­посередньо використовуються в технологічному процесі горючі гази, ЛЗР, ГР, горючі пил або волокна в кількості, за якої можливе утворення вибухонебезпечних зон.

4.3. Класифікація вибухонебезпечних сумішей

4.3.1. Вибухонебезпечні суміші повітря з газами або з парою в залеж­ності від величини БЕМЩ поділяються на категорії відповідно до ГОСТ 12.1.011 (таблиця 4.1).

Таблиця 4.1. Категорія вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою

Категорія суміші

Найменування суміші

Значення БЕМЩ, мм

II

Промислові гази і пара

-

НА

Те саме

0,9 і більше

II В

її

більше 0,5, але менше 0,9

II С

н

0,5 і менше

Наведені в таблиці значення БЕМЩ не можуть служити для контро­лю ширини щілини оболонки в експлуатації.


40

41





4.3;2. Вибухонебезпечні суміші повітря з газами або парою залежно від температури самозаймання поділяються на групи відповідно до ГОСТ 12.1.011 (таблиця 4.2).

Таблиця 4.2. Групи вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою

Група вибухонебезпечних сумішей

Температура самозаймання, °С

Т1

Вище 450

Т2

Те саме 300 до 450

ТЗ

200 до 300

Т4

135 до 200

Т5

100 до 135

Т6

85 до 100

  1. Розподіл вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою за категоріями і групами наведено у ГОСТ 12.1.011 (додаток 3), а також у інших нормативних документах.

  2. Температури самозаймання горючого пилу і волокон у завис­лому стані (хмара) та в стані осідання (шар) визначені в стандартах або технічних умовах на відповідні речовини та матеріали.

4.3.5.Категорії і групи вибухонебезпечних сумішей повітря з газами або з парою, не включених у ГОСТ 12.1.011, а також температура самозай­мання горючого пилу і волокон у стані осідання (шар) і завислому стані за відсутності їх у відповідних стандартах і технічних умовах визначають­ся випробувальними організаціями згідно з переліком останніх за ГОСТ 12.2.021.



следующая страница >>