asyan.org
добавить свой файл
1
1. Сучасний стан
Місто Луцьк – старовинне і водночас сучасне місто, що поєднало в
собі європейську вишуканість і щиру українську гостинність адміністративний, економічний і культурний центр Волинської області є одним із історичних населених місць України, в якому є цінні пам’ятки історії, культури і архітектури і, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878 та Закону України «Про охорону культурної спадщини», м. Луцьк включено в Список історичних населених місць України.

Місто має вигідне економіко-географічне розташування – близькість до державного кордону з Республікою Польща та Республікою Білорусь і є одним із важливих транспортних вузлів України, через яке проходять міжнародні залізничні й автомобільні магістралі.

Населення міста, що проживає на його території, становить 203,4 тис. чол. постійного населення, що складає 19,6% загальної чисельності населення області.

Земельні ресурси. Загальна площа території м. Луцьк, згідно форми 6-зем становить 4161 га.

Забудовані землі міста займають значну частину території міста 3425,3 га (82,3%), а їх розподіл за функціональним призначенням наступний:

  • під житловою забудовою – 1025 га (24,6%% від загальної території міста);

  • мережа вулиць – 259,7 га (6,2%);

  • землі промислових, комунально-складських підприємств –886,4 га (21,3%);

  • землі громадського призначення – 324,3 га (7,8% );

  • землі комерційного призначення –158,6 га (3,8%);

  • землі, які використовуються для транспорту та зв’язку –127,0 га (3,1%);

  • землі зелених насаджень загального користування – 135,0 га (3,2%);

  • інші землі (землі технічної інфраструктури, землі змішаного використання, землі МО, кладовищ та інші) – 509,3 га (12,2%).

Сільськогосподарські землі займають 533,0 га (12,8% території міста).

Водойми займають 105,0 га (2,5% ).

Відкриті заболочені землі складають 63,0 га (1,5%).

Відкриті землі без рослинного покриву займають найменшу частину території – 34,7 га (0,9%).

У функціональному відношенні територія розподіляється на сельбищну, промислову, комунально-складську, ландшафтно-рекреаційну. Майже вся територія, по функціональному призначенню не має цілісного планувального завершення і для неї характерне черезсмужжя, а також розміщення в межах зон одного функціонального призначення частин території другого функціонування.

В структурному відношенні територія міста формується з трьох окремих планувальних утворень, розділених між собою долиною р. Стир та залізницею.

Центральне планувальне утворення обмежено із заходу р. Стир, зі сходу залізницею, складається з:

  • центрального ядра міста – території Державного історико-культурного заповідника „Старий Луцьк” та території, що знаходиться на північ від вул. Ковельська-Глушець до р. Сапалаївка вздовж просп. Волі, а далі продовжує свій розвиток на схід в напрямку Київського майдану, що забудовувався в 80-90 роки ХХ ст.;

  • території житлово-громадської забудови 50-70 р.р.;

  • території Міністерства оборони, які на даний час поступово вивільняються та освоюються під житлову, громадську та виробничу забудову;

  • територій комунально-промислових підприємств: в межах історичної частини міста розташовані: завод „Спектр”, хімчистка, оптово-роздрібний ринок. Північніше р. Сапалаївки, в районі вул. Франка сформована група промислово-комунальних підприємств до складу яких ввійшли комбінат Хлібопродуктів № 53, «Волиньхліб», ВАТ „Луцький пивзавод”, ПП „Імпост”, ВАТ ”Деметра”, «Київприлад», ряд комунальних та малих підприємств;

  • території зовнішнього транспорту – залізничний вокзал з обслуговуючою структурою;

  • територій ландшафтно-рекреаційного призначення: парк культури і відпочинку ім. Л. Українки, меморіальний комплекс – сквер «Вічна слава», сквер «Дубовий гай», сквери на вулицях Кафедральній, Л. Українки, Кривий вал («Мисливець»), та інші.

Західне планувальне утворення розташоване на лівому березі р. Стир і відділене від Центральної частини міста заплавою та луговими просторами, і складається з:

  • кварталів довоєнної та післявоєнної садибної забудови – райони Львівський, Гнідава, Красне; кварталів багатоквартирної забудови в районі вул. Станіславського – бульвару Дружби народів, а також територій громадського призначення;

  • територій садівничих масивів „ Дружба”, „Світанок”;

  • території Міністерства оборони, яка на даний час буде освоюватися під житлову та громадську забудову;

  • територій комунально-промислових підприємств, розташованих в сельбищній зоні та групи підприємств в районі вул. Ківерцівська; на півдні міста сформувалась промислова зона „Південна”, до складу якої входить територія сахарозаводу, підшипникового заводу та ін.

Східне планувальне утворення – Нове місто, відокремлюється від Центральної частини міста на заході залізницею та складається:

  • з мікрорайонів багатоквартирної житлової забудови  70-80 років з повним комплексом обслуговування: школи, дитячі дошкільні заклади, розвинена мережа продовольчих магазинів, супермаркетів та ін., які концентруються по просп. Соборності, кварталів садибної забудови, що розташовуються від вул. Рівненська до р. Сапалаївка;

  • територій садівничого масиву „Маяк”;

  • території комунально-промислових підприємств в кварталі вул. Гетьмана Сагайдачного – Підгаєцька та Східний промвузол.

Територій ландшафтно-рекреаційного призначення: парк «900-річчя міста Луцька», Теремнівські ставки з прибережними насадженнями, сквери на просп. Молоді та ін.

Міський центр розвивається як поліфункціональна система, що містить громадську, ділову, культурно-освітню, видовищну діяльність, торгівлю, громадське харчування, житло та складається із території Державного історико-культурного заповідника „Старий Луцьк”, що обмежена річкою Стир, вул. Конзелевича, вул. Ковельська, вул. Глушець (до вул. Медведєва), парковою алеєю ( паралельно вул.Замковій) та територією, що знаходиться на півночі від вул. Ковельська-Глушець до р. Сапалаївка. Тут знаходиться Волинська обласна державна адміністрація, Волинська обласна рада, Луцька міська рада, Управління юстиції, прокуратура, банки, готелі, Волинський державний університет імені Лесі Українки, обласний академічний музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка, обласна філармонія та театр ляльок.

Один з найкрасивіших і найдовших центральних проспектів Луцька – проспект Волі, названий так після проголошення Незалежності України. Паралельно проспекту, прикрашеному квітниками і фонтанами, протікає річка Стир – притока Прип’яті. До Стиру прилягає парк культури та відпочинку імені Лесі Українки, у якому вздовж річки розташовано міський пляж. Там знаходяться також дитяче містечко атракціонів, зоокуточок.

Театральний майдан та вул. Лесі Українки – пішохідна зона. Це місце відпочинку не тільки жителів міста, а і туристів, де розташовані кафе, ресторани, магазини.

Забудова центру включає не тільки будівлі XVIII ст., ХІХ ст., ХХ ст., але і сучасну забудову, яку органічну вписано в існуючу.

Загальна кількість зайнятих у господарському комплексі міста за видами економічної діяльності становить 126,0 тис. чол. (майже 62% постійного населення), у тому числі зайняті економічною діяльністю на підприємствах, організаціях і громадських об’єднаннях – 78,3 тис. чол. (62,1% зайнятих у господарському комплексі), у підприємництві (малі підприємства та фізичні особи і працюючі в них) – 42,7 тис. чол. (33,9%), інші (зайняті у особистому підсобному господарстві, військові, служителі релігійних культів та ін.) – 5,0 тис. чол. (4%).

Промисловість. Сучасний Луцьк є профільним індустріальним центром з промисловістю різногалузевої спрямованості. Провідна галузь – машинобудування, що представлена виробництвом автомобілів легкових, вантажних, спеціальних і спеціалізованих, автобусів та виробництва підшипників і ін.

На промислових підприємствах міста зайнято 38% всіх зайнятих у промисловості області, а підприємства міста забезпечують до 44% об’ємів продукції промисловості області.

Капітальне будівництво. В будівельній галузі міста налічується 281 будівельно-монтажних та ремонтних організацій, на яких зайнято 5,7 тис. чол. (4,5% кількості зайнятих у господарському комплексі міста). Обсяг виконаних будівельних робіт склав 365 млн. грн.

Транспорт та зв'язок. Пасажирські і вантажні перевезення у всіх видах сполучення обслуговує достатньо розвинений транспортний комплекс, інфраструктура якого складається з зовнішнього транспорту (залізничного, автомобільного), мережі зовнішніх транспортних артерій, магістральної вуличної мережі міста і мережі масового пасажирського транспорту.

Залізничними перевезеннями місто забезпечує ст. Луцьк Рівненської дирекції Львівської державної залізниці – це залізничний вокзал «Луцьк» та вантажно-сортувальна станція «Луцьк».

Кількість зайнятих у транспорті складає 3,1 тис. чол. (2,5% від загальної кількості зайнятих у господарському комплексі).

Послуги зв’язку абонентам надає Луцький міський відділ зв’язку, ЦОППЗ «Укрпошта», ВАТ «Укртелеком». Кількість зайнятих у даному виді економічної діяльності складає 2,0 тис. чол. (1,6% зайнятих у господарському комплексі).

Підприємницька діяльність об’єднує малі підприємства та фізичних осіб і працюючих в них, де загальна кількість працюючих складає 42,7 тис. чол. (33,9% від загальної кількості зайнятих у господарському комплексі).

В обласному центрі зосереджено понад 50% загальної кількості малих підприємств області, на яких зайнято 13,7 тис. осіб (43% зайнятих на малих підприємствах області). Майже половина (44%) малих підприємств займаються торговельною діяльністю.

Луцьк – визнаний центр вищої освіти та науки. Близько 20 навчальних закладів різних рівнів акредитації та форм власності щорічно випускають тисячі спеціалістів вищої кваліфікації. Лідером підготовки спеціалістів в м. Луцьк є Волинський державний університет ім. Л. Українки, на який припадає 37% випускників Вузів міста.

В Луцьку сконцентрована основна частина науково-технічного потенціалу області, яка представлена науково-дослідними інститутами різної спеціалізації, дослідно-експериментальними підприємствами тощо. Питома вага обсягів наукових та науково-технічних робіт, виконаних власними силами організацій міста, складають майже 87% обсягів робіт в області.

У Луцьку накопичено багатий духовний та культурний потенціал. Тут діють заклади культури, театри (Волинський обласний академічний театр, український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка, Волинський обласний театр ляльок), Луцький районний будинок культури, кінотеатри, мережа бібліотек, музеї (Державний історико-культурний заповідник «Луцький замок» та музей однієї вулиці – Луцький історико-культурний заповідник «Старий Луцьк», Волинський краєзнавчий музей, Луцький художній музей, музей Волинської ікони та ін.).

Луцьк відомий  далеко за межами України і  як місто розмаїтих фестивалів, національних ярмарків та лицарських турнірів. Влітку приїздять туристи на  фестивалі: сучасної української естрадної пісні „На хвилях Світязя”, автентичної народної творчості „Берегиня” та на Міжнародний фестиваль „Поліське літо з фольклором”. У Луцькому замку відбуваються  вже традиційні лицарські турніри. Найбільш вишуканим і шляхетним став і Міжнародний музичний фестиваль імені  Ігоря Стравінського, який теж отримав постійну прописку у Луцьку.

Житловий фонд міста станом на 1.01.2007 р. складає 4,0 млн. м2 загальної площі, або 18,8% житлового фонду області та 41,7% житлового фонду міського населення області. Із загального обсягу житлового фонду міста 79,1% припадає на багатоквартирну забудову і 20,9% – на забудову садибного типу. Середня житлова забезпеченість – 19,9 м2/чол. (по міським поселенням України та Волинській області цей показник відповідно дорівнює 20,9 та 17,9 м2/чол.). Із загального обсягу житлового фонду 87,4% обладнано водопроводом, 87,2% – каналізацією, 85,3% - ваннами (душовими), 80,9% – гарячим водопостачанням.

Обсяг інвестицій в основний капітал за 2006 р. у розвиток галузей становив біля 620,0 млн. грн.; питома вага інвестицій в основний капітал міста в області складає біля 34%.

Площа зелених насаджень загального користування в місті складає 135 га (41% нормативної площі). Нормативний показник забезпеченості складає 16 м2/чол. проти існуючого 6,6 м2/чол.