asyan.org
добавить свой файл
  1 ... 7 8 9 10 11 12 13

56. В Турции растет число консервативных курортов


С повышением уровня жизни турок и по мере роста популярности турецких курортов у мусульманских туристов, в Турции увеличивается число консервативные курортов и отелей. Они предназначены для отдыхающих, исповедующих Ислам и придерживающихся его традиций.

 

Основные отличия консервативных курортов, которые известны как альтернативные туристические курорты, в том, что они предоставляют отдельные пляжи, бассейны и массажные салоны для мужчин и для женщин.


Там продаются только безалкогольные напитки, блюда готовят из разрешенного в Исламе мяса, и отдыхать там могут только семьи.


Mehmet Alacali, социолог, специализирующийся на социологии туризма, объясняет увеличение популярности консервативных курортов повышением уровня благосостояния среди туристов, относящихся к религиозному сообществу.


По его словам, консервативные курорты — это не мода, а реальная потребность. А удовлетворение потребностей туристов и есть основная задача туристического сектора страны.


Председатель турецкой Ассоциации турагентств (TURSAB) Басаран Улусой считает, что повышение уровня благосостояния жителей Турции ведет к повышению спроса на альтернативные курорты.


Поскольку в случае отдыха за рубежом приходится оформлять страхование выезжающих за границу, получать медицинскую страховку, оплачивать пошлины и сборы, многие турки останавливают свой выбор на местных курортах. А местные курорты, в свою очередь, приспосабливаются к возникшему спросу, делая все возможное, чтобы туристы-мусульмане чувствовали себя максимально комфортно.


«Мусульмане традиционно предпочитают отдыхать в Алании (провинция Анталия), Алтынолуке (провинция Балыкесир), городе Дидим (провинция Айдын), Чешме (провинция Измир) и Карабуруне (провинция Измир). Главная особенность, объединяющая эти курорты, состоит в том, что они не продают алкоголь», — рассказал г-н Улусой.
По его словам, в Турции сейчас действует более двадцати 5-звездочных отелей, которые предлагают отдельные пляжи и спортивные комплексы для мужчин и для женщин.


Арабские туристы (а их на турецких курортах большинство) предъявляют к отдыху свои требования. К примеру, они часто приезжают отдыхать большими семьями и просят комфортно разместить их в небольшом количестве комнат. Поэтому многие отели стали открывать большие по площади номера. Арабские туристы также предпочитают арендовать автомобиль с водителем или гидом, который показал бы им интересные места в окрестностях отеля.


В прошлом году Турция приняла более 10 миллионов арабских туристов. Примерно 2 миллиона из них выбрали в качестве места отдыха консервативные курорты.
В Иране впервые создадут специальный курорт для женщин, куда будет запрещен вход всем лицам мужского пола. По планам, курорт появится на одном из островов обширного озера Урмия, расположенного неподалеку от турецкой границы в провинции Западный Азербайджан. На острове будут рестораны, отели, санатории и прочие атрибуты курорта, управляемые и обслуживаемые исключительно женщинами.

По действующим в Иране законам, женщинам запрещено появляться на виду у незнакомых мужчин в "излишне открытой" одежде, сообщает Lenta.ru со ссылкой на AFP. В настоящее время жительницы этой страны могут искупаться в обычном купальнике всего на нескольких пляжах, где предусмотрены "женские секторы". Кроме того, в некоторых городах оборудованы "женские парки", где слабому полу позволено находиться в европейском платье.

Инициативу создания нового курорта, как не противоречащую шариату, уже одобрил провинциальный представитель верховного лидера Ирана аятоллы Али Хаменеи.

Добавлено (23.01.2009, 07:45)
---------------------------------------------
На улицах Тегерана появляется все больше такси с надписью: "только для женщин". В министерстве инфраструктуры говорят, что все больше женщин обращается за лицензией на работу водителями общественного транспорта. По приблизительным подсчетам, сейчас в перенаселенной столице Ирана, переживающей острую проблему с общественным транспортом, работает около 124 машин, предлагающий частный извоз для мусульманок. 
Разрешение женщинам подрабатывать таким образом позволило бы решить сразу несколько проблем. С одной стороны, такси помогает религиозным иранкам, которые не могут сесть в переполненный автобус или электричку вместе с мужчинами, с комфортом добраться до работы и с работы. С другой стороны, это рабочие места для женщин, у которых есть машины. 
Однако, против феминистической инициативы выступил иранский Союз водителей такси. Мужчины убеждают конкуренток, что "не женское это дело" и отказываются выдавать женщинам лицензии. В Министерстве инфраструктуры говорят, что в последнее время за лицензиями к ним обратилось около 500 женщи, и около половины получили первоначальное одобрение, сообщает MIGnews.com. 

БАКУ (QHA) - Крым разрабатывает программу, предусматривающую курортный отдых для мусульман. Об этом азербайджанскому изданию SalamNews сообщил министр курортов и туризма Крыма Александр Лиев, который возглавил крымскую делегацию, презентовавшую в Баку (Азербайджан) санаторно-курортные возможности Крыма.
Как подчеркнул Лиев, кроме наличия условий для совершения всех необходимых религиозных обрядов, для отдыхающих мусульман в санаториях и курортах Крыма будут организованы туры по местам паломничества и святым местам.
Более того, он заверил, что в будущем программу планируется расширить.
Напомним, что 19-20 декабря в Баку проходила презентация курортно-туристического потенциала Крыма, в ходе которой Крупные туроператоры Баку (Азербайджан) подписали с крымской делегацией ряд деловых контрактов. 
57. Перечисляем страны и известные случаи. Пиратство.
58. Хищение культур ценностей

Следует отметить и тот факт, что культурные ценности очень часто становятся объектами хищений. Объектами хищений часто являются и археологиче­ские материалы. Еще тысячи лет назад были разграблены многие захоронения египетских фараонов. Известно, что в на­стоящее .время в Гватемале, где сосредоточены памятник*!! древней цивилизации майя, открыто производится разграбле­ние мест археологических раскопок, древних пирамид в Копа-не, Чичен-Ища и д-р.

В Стамбуле в 1973 г. был.а раскрыта преступная организа­ция, занимавшаяся незаконным вывозом за границу историче­ских и культурных реликвий. При обыске, произведенном в до­ме одного из членов этой группы, были обнаружены бесцен­ные сокровища, похищенные с места археологических раско­пок недалеко от Антальи, на побережье Средиземного моря.12

Исходя из того, что ущерб, причиняемый культурным цен-ностапм, наносится не только достоянию определенного наро­да, но и мировому культурному наследию, государства выра­ботали ряд мер по охране этих ценностей. Можно четко раз­личить два правовых режима, установленных для культурных ценнностей: на случай войны и в мирное время.

В первом многостороннем междунарюдно-шравовом докумен­те, в котором говорилось о защите культурного достояния в период ведения военных действий, — Гаагской конвенции 1907 г. о законах и обычаях сухопутной войны в от. XVIII ус­танавливалось правило безусловного запрещения грабежа, а в <5Т. VI предусматривалось, что всякие преднамеренные захват, истребление или повреждение общественных учреждений, ис­торических памятников, художественных и научных произве­дений   воспрещаются и  должны   подлежать    преследованию.14

Следующий договор, посвященный охране культурных цен­ностей, — «Договор о защите учреждений, служащих целям науки и искусства, а также историчеаких памятников» («Пакт Рериха»), подписанный в 1935 г. США и латиноамерикански­ми государствами.15 В нем предусматривалась специальная за­щита культурных ценностей, независимо от их государствен­ной принадлежности.

После второй мировой войны в 1954 г. по инициативе ЮНЕСКО была принята Гаагская конвенция о защите куль­турных ценностей в случае вооруженного конфликта;

Что касается международно-правовой охраны культурных ценностей в мирное время, то она осуществляется в соответ­ствии с документами, принятыми в последние годы. К ним от­носится ряд многосторонних договоров: Конвенция от 14 нояб­ря 1970 г. о мерах, направленных на запрещение и предупреж­дение незаконного ввоза, вывоза и передачи права собствен­ности на культурные ценности, Конвенция от 16 ноября 1972 г. об охране всемирного культурного и природного наследия, а также рекомендации ЮНЕСКО: Рекомендация, определяющая принцип между народной регламентации археологических рас­копок (1956 г.); Рекомендация о сохранении красоты и ха­рактера пейзажей и местностей (1962 г.); Рекомендация о ме­рах, направленных на запрещение и предупреждение незакон­ного ввоза, вывоза и передачи права собственности на куль­турные ценности (1964 г.); Рекомендация о сохранении куль­турных ценностей, подвергающихся опасности в результате проведения общественных или частных работ (1968 г.) и Ре­комендация   об  охране  в   национальном плане  культуриого   и природного наследия   (1972 г.). Кроме того, в последние годы большое внимание данной проблеме уделяет ООН.19

Как видно из названий перечисленных документов, только два из них накладывают лгеждународно-лравовые обязанности на государства: Конвенция об охране всемирного культурного и природного наследия и Конвенция о мерах, направленных на запрещение и предупреждение незаконного ввоза, вывоза и   передачи  права  собственности   на   культурные   ценности.

Данные конвенции и рекомендации, в первую очередь, ре­шают проблему самого понятия культурных ценностей, что весьма существенно, ибо от этого зависит, подлежат или нет соответствующие объекты специальной охране.

Для международной защиты большое значение имеет воп­рос о государственной принадлежности того или иного объекта, ибо требование о возврате предмета, подпадающего под поня­тие культурной ценности, можно предъявить лишь при условии доказанности принадлежности его соответствующему государ­ству.

Решение проблем возврата похищенных культурных цен­ностей осложняется еще и тем, что гражданское право многих стран знает приобретагельную давность. Последняя означа­ет, что владелец вещи по истечении определенного срока ста­новится ее собственником.

59. Шахрайство в сфері надання туристичних послуг в Україні: способи, шляхи протидії

Автор: Нестерова Ірина Анатоліївна, старший викладач кафедри кримінально-правових дисциплін та кримінології Закарпатського державного університету

 

В сучасному світі розвиток шахрайства йде надзвичайно стрімко, новітні технології створюють все більш широкі можливості для вчинення даного виду злочину. Шахрайство в сучасних умовах характеризується зміною форм і видів, що обумовлено різними причинами.

Шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою[1]. Предметом шахрайства може бути не тільки майно, а й право на таке майно. Для відмежування шахрайства від інших посягань на власність важливо встановити наявність обману або зловживання довірою. Під обманом розуміється повідомлення неправдивих відомостей або приховування, умовчання певних обставин, повідомлення про які було обов’язковим у даних ситуаціях. Обманні дії повинні передувати заволодінню майном. Під зловживанням розуміється провина, що полягає в незаконному, злочинному використанні своїх прав і можливостей [2,с.234]. При зловживанні довірою шахрай вводить потерпілого в оману, використовуючи особливі стосунки довіри, які викликають в останнього; помилкову впевненість у сумлінності, щирості й правильності дій винного, що й спричиняє передачу майна або права на майно на нього. В основі довірливих стосунків можуть бути як правові підстави (договір, угода, службове становище), так ї інші почуття довіри: родинні зв’язки, особисте знайомство, рекомендації інших осіб, конкретна життєва ситуація тощо[3]. Обов’язковою ознакою шахрайства є добровільна, тобто за власним бажанням, не з примусу, передача майна або права на майно, на що указує Пленум Верховного Суду України в постанові від 25.12.1992р.№12(абз.2п.18) [4,с.251].

Шахрайство набуло значного поширення й у сфері надання туристичних послуг (туристичні афери). Існує декілька схем, за якими частіше всього працюють аферисти  (звісно, ми не говоримо про достойні та порядні туристичні компанії). Більш всього це стосуються відносин між  туроператором і турагенством   та туроператором  і споживачем. Як правило, більшість «кидків» в туризмі відбувається напередодні літнього сезону, коли навіть у середнього туроператора накопичуються великі суми грошей, отриманих від туристів, але ще не перерахованих закордонним партнерам, готелям й авіакомпаніям [5]. Турагенство починає активно бронювати для своїх туристів тури, проте з оплатою не поспішає. Туроператорові від цього агентства починають активно надходити заявки, причому оплату підтверджується копіями банківських «платіжок». Враховуючи давні партнерські стосунки з цією компанією,а також солідність мережі, оператор, не чекаючи надходження грошей, оформляв туристам всі необхідні для туру документи і відправляв в «подорож». Проте  після декількох тижнів очікування туроператор наполягає терміново сплатити борг. У відповідь фірма починають надсилати гарантійні листи і завіряти, що гроші скоро надійдуть на рахунок туроператора. Тоді туроператор запитує свій банк про причини таких великих затримок з переказом грошей… Найгучніший скандал в Україні був у 2006 році, коли турфірма «Брама» зібрала з туристів 300 тис. євро за поїздку на чемпіонат світу з футболу, але ніхто нікуди не поїхав. І крім власне факту шахрайства саме винятковий вид туроператорської діяльності став однією з підстав для порушення кримінальної справи, тому що кошти були перераховані на інші потреби.

Так назване «працевлаштування» через туристичні агентства – ще один спосіб шахрайства. Так, наприклад, на Прикарпатті діють чимало турфірм, для яких туристична діяльність є тільки прикриттям для здійснення злочинних дій. Цей грошовитий бізнес базується на звичайному шахрайстві. В Івано-Франківській області є тільки дев’ять фірм, які мають право працевлаштовувати за кордоном. Інші діють всупереч закону. На протязі останніх років порушено ряд кримінальних справ за фактами діяльності таких підприємств та осіб, що займалися шахрайством (турфірма «Маззар», «Галатея» та ін.). Кількість потерпілих внаслідок протиправної діяльності зловмисників складає більш ніж сто чоловік [6].

Ще одна схема-так звані «туристичні клуби».Як правило, клієнтами клубу стають люди з високим рівнем достатку та потрапляють туди через знайомих. Членам клубу пропонують скласти договір на рік, згідно з яким туристична фірма зобов’язується обслуговувати родину в межах членського внеску. Отже клієнти одноразово платять немалу суму, щоб потім відпочивати круглий рік, коли забажається. Ще один нюанс - за те, що ви приведете до клубу своїх знайомих, вам надається бонус. Таким чином, будується піраміда, перші члени якої, може й встигнуть відпочити один раз, але коли кількість клієнті зросте разом з сумою внесків, фірма зникає..

Не можемо не сказати про поширення шахрайства в сфері туристичного страхування. Кількість виданих туристам полисів зросла у півтора-два рази в порівняні з минулим роком, кажуть у страхових компаніях. Але наявність поліса не завжди гарантує безоплатне лікування за кордоном. Туристи все частіше стикаються з випадками шахрайства як з боку працівників готелів, так й місцевих лікарів. Зустрічаються випадки, коли виясняється,що страхової компанії, яка видала страховий поліс, не існує. Тому туристові варто зателефонувати за вказаним у полисі номером ще до поїздки і переконатися у тому, що він дійсний. Почастішали випадки шахрайства зі сторони працівників готелів. Лікар, який працює в готелі, розповідає туристу, що його поліс не діє та відправляє до лікаря (за попередньою домовленістю), який лікує за готівку. Суми оплати за послуги можуть бути дуже великі і нема гарантії, що страхова компанія погодиться їх повернути.

 Таким чином, проаналізувавши різноманітні способи прояву шахрайства в сфері туристичного бізнесу, ми маємо дати відповідь на питання: як подолати шахрайство в сфері надання  туристичних послуг?

Перш за все, треба зазначити позитивний внесок Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про туризм” від 18 листопада 2003 року [7,с.6]. Цей законодавчий  акт суттєво обновив і узагальнив понятійний апарат в фактично установив нові правила надання послуг у сфері туризму. У зв’язку з прийняттям цього закону зменшилась кількість ліцензованих турфірм; практично залишились тільки ті, які справді займаються туризмом і очікують прибутку від своєї діяльності. В новому законі з’явився поділ на туроператорів і турагентів. Тільки туроператор отримав право розробляти тури, укладати договори із закордонними партнерами та пропонувати свій продукт на ринку, а турагенції стали просто посередниками у реалізації путівок. При цьому туроператорська діяльність є винятковою,тобто в уставі компанії передбачений тільки цей вид підприємництва. Це обмеження не дозволяють використовувати кошти туристів з іншою метою, і як наслідок, обмежують шахрайські дії.

Тут ми ідемо шляхом західних турфірм (такий же поділ на турагентів та туроператорів; за якість послуг несуть відповідальність туроператори), клієнти яких точно знають, що будь-яке шахрайство виключено, і, якщо виникають будь-які проблеми організацією трансферу, якістю послуг, то їм  не тільки відшкодують витрати, але й виплатять солідну матеріальну компенсацію. Все дуже просто: перш ніж приступити до роботи, кожен з туроператорів зобов’язаний покласти на депозит банку певну суму (100-150 тис. доларів), яку не має права чіпати - це гарантія того, що в разі чого фірмі буде чим розраховуватися з потерпілими клієнтами. Таким чином, можна сказати, що прийняття цього закону в значній мірі допомогло запобіганню правовопорушень та деяких видів злочинів у цієї галузі [8,с.140].

У зв’язку з багаточисельними випадками шахрайства в сфері ліцензування туристської діяльності  Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності» скасовував ліцензування турагентської діяльності [9]. Вказаним законом скасовується лише ліцензування турагентської діяльності, інші вимоги до турагентської діяльності, які прописані в Законі України «Про туризм»(в т.ч. наявність банківської гарантії) залишаються без змін. Тому Державна служба туризму та курортів рекомендує утриматись від посередницьких послуг юридичних та фізичних осіб при підготовці документів на ліцензування, оскільки в тому немає необхідності.

Тому ми пропонуємо звертатися тільки у великі компанії, які по-першу точно не «кинуть», а по-друге - клієнт може бути впевнений, що у випадку якихось збоїв він отримає компенсацію. Якщо ви все-таки звернулись до невеликої туристичної фірми,звичайно, необхідно перш за все перевірити наявність відповідних дозволів, звернувши увагу на дату її видачі (відвертим шахрайством, як правило, займаються фірми-одноденки). Треба звернути увагу також на компетентність співробітників: як правило, шахраї набирають персонал по оголошенням і не витрачають час на його навчання. Необхідно поцікавитися про наявність договору з фірмою, яка вас цікавить. Якщо ви плануєте закордонну поїздку, не зайве поцікавитися, чи є вони організаторами або виступають у ролі посередників.

60.


<< предыдущая страница   следующая страница >>