asyan.org
добавить свой файл
1

Міністерство охорони здоров’я України

Донецький національний медичний університет імені М. Горького

Кафедра фтизіатрії і пульмонології



Методичні вказівки

для лікарів-інтернів та курсантів спеціалізації зі спеціальності «загальна практика-сімейна медицина» із самостійної підготовки до практичних занять
Тема 1

Організація виявлення туберкульозу в лікувально-профілактичних закладах загально-лікувальної мережі. Діагностика туберкульозу. Обов'язкові та додаткові методи діагностики туберкульозу. Класифікація туберкульозу.

Донецьк 2012

Актуальність теми: Світ знаходиться в умовах пандемії туберкульозу. Зупинити подальший ріст захворюваності, поширеності та смертності від туберкульозу можливо лише добре організованою роботою протитуберкульозної служби та лікарів усіх спеціальностей загально-медичної мережі по попередженню розповсюдження туберкульозної інфекції, зниженню інфікованості населення. Тому організація своєчасного виявлення хворих на туберкульоз може бути віднесена до найбільш важливого розділу роботи у боротьбі з туберкульозом.

Діагностика туберкульозу – це поглиблене обстеження осіб з підозрою на туберкульоз із застосуванням комплексу клінічних, мікробіологічних, рентгенологічних та інших лабораторних та інструментальних методів дослідження.

Правильне і своєчасне обстеження хворого на туберкульоз має важливе значення для результатів лікування і прогнозу. Тільки маючи повний арсенал клініко-рентгенологічних та лабораторних даних, можна скласти уявлення про клінічну форму і фазу перебігу процесу, поставити діагноз відповідно до класифікації.

В сучасних умовах велике практичне значення надається діагностиці туберкульозу, викликаного резистентними до ПТП штамами МБТ.

Своєчасно виявлений туберкульоз і якісно пролікований у більшості випадків може бути вилікуваний. Тому знання лікарями усіх спеціальностей методів діагностики туберкульозу дуже важливе.
Враховуючи що виявлення туберкульозу відбувається на етапі загальної лікувальної мережі і головна роль у цьому процесі належить саме сімейним лікарям, загальну мету освоєння даного розділу можна сформулювати наступним чином: уміти організувати своєчасне виявлення туберкульозу в лікувально-профілактичних закладах загальної лікувальної мережі, вміти використовувати діагноз в практичній діяльності.

Щоб реалізувати загальну мету необхідно вміти:

1.Організувати виявлення туберкульозу у осіб, що звернулися в поліклініку зі скаргами :

  • виявити клінічні синдроми, властиві туберкульозу легень шляхом збору скарг та анамнезу;

  • провести об'єктивне обстеження;

  • встановити попередній діагноз;

  • призначити особам з підозрою на туберкульоз легень бактеріоскопічне обстеження мокротиння на кислотостійкі бактерії (КСБ);

  • правильно організувати збір патологічного матеріалу;

  • оцінити дані бактеріоскопічного дослідження мокротиння;

  • призначити основні методи променевої діагностики, що застосовуються при встановленні діагнозу туберкульозу;

  • оцінити рентгенологічну картину у хворого з підозрою на туберкульоз.

  • здійснювати ведення хворого з підозрою на туберкульоз згідно з алгоритмом виявлення туберкульозу.

2.Організувати виявлення туберкульозу серед дорослого населення методом флюорографії:

  • вибрати обов'язкові контингенти;

  • вибрати осіб, які відносяться до груп високого ризику захворювання на туберкульоз;

  • скласти план профілактичного огляду населення на туберкульоз;

  • організувати своєчасне дообстеження осіб з виявленою патологією в легенях;

3. Організувати виявлення туберкульозу серед дитячого населення:

  • скласти план щорічного проведення туберкулінодіагностики;

  • визначити осіб, що мають протипоказання для проведення туберкулінодіагностики;

  • поставити туберкулінову пробу;

  • оцінити результат постановки туберкулінових проб;

  • використовувати результати туберкулінодіагностики для диференційної діагностики;

  • виявити дітей, інфікованих МБТ, з метою проведення серед них профілактичних заходів.


Для реалізації цілей навчання необхідні вихідні базисні знання – уміння. Вам потрібно вміти:

  1. Зібрати скарги, анамнез, провести об'єктивний огляд хворого;

  2. Визначити об'єм і послідовність проведення додаткових методів обстеження;

  3. Оцінити лабораторні дані;

  4. Вміти вибрати необхідний метод рентгенобстеження, інтерпретувати нормальну рентгенкартину органів грудної клітки.


Щоб Ви могли перевірити, чи відповідає початковий рівень Ваших знань-умінь необхідному, виконайте ряд завдань. Правильність рішень перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.
Задача 1.

Хвора скаржиться на тривалий кашель з мокротинням, біль в грудній клітці, задишку при фізичному навантаженні, підвищення температури тіла до 37,3 у вечірній час.

Який синдром є провідним в клінічній картині?

  1. Інтоксикаційний.

  2. Ураження серцевосудинної системи.

  3. Ураження ендокринної системи.

  4. Ураження нервової системи.

  5. Ураження бронхо-легеневої системи.


Задача 2.

Хворий А., 40 років, звернувся до лікаря зі скаргами на підвищення температури до 37,2-37,5 у вечірній час, зниження апетиту, загальну слабкість, втрату 3-4 кг ваги тіла, кашель з виділенням мокротиння протягом місяця, біль у грудній клітці.

Яке дослідження слід провести хворому у першу чергу?

  1. Рентгенографічне.

  2. Флюорографічне.

  3. Томографічне.

  4. Дослідження мокротиння на КСБ методом мікроскопії.

  5. Дослідження мокротиння методом посіву на живильне середовище.


Задача 3.

У хворого Л., 42 років, вперше діагностований туберкульоз верхньої частки правої легені.

Який метод дослідження мокротиння слід призначити хворому з метою встановлення чутливості МБТ до протитуберкульозних препаратів?

  1. Бактеріоскопічний.

  2. Флотації.

  3. Люмінесцентної мікроскопії.

  4. Посіву на поживні середовища з ПТП.

  5. Фазово-контрастної мікроскопії.


Задача 4.

У хворого З., 30 років, у другому сегменті лівої легені рентгенографічно виявлено округлий фокус затемнення малої інтенсивності з нечіткими контурами.

Яке рентгенологічне обстеження треба призначити для уточнення наявності деструкції?

  1. Оглядову рентгенографію.

  2. Бічну рентгенографію.

  3. Рентгеноскопію

  4. Томографію.

  5. Прицільну рентгенографію.


Якщо Ви відчували утруднення при відповіді на завдання, інформацію, необхідну для формування початкового рівня знань-умінь, можна знайти в наступних джерелах інформації:

  1. Шапаренко П.П., Стольський А.П. Анатомія людини: Підручник у 2 томах.- К.: Здоров’я, 2003.- Т 1.- 376 с.

  2. Шапаренко П.П., Стольський А.П. Анатомія людини: Підручник у 2 томах.- К.: Здоров’я, 2003.- Т 2.- 372 с.

  3. Струков А.І., Сєров В.В. Патологічна анатомія: Підручник / Пер. З рос. мови. - Харків: Факт, 1999.- 864 с., іл.

  4. Шлопов В.Г. Патологічна анатомія: Підручник. - Вінниця: Нова книга, 2004.- 768 с., іл.

  5. Патологічна фізіологія: Підручник /Зайко М.Н., Биць Ю.В., Атаман О.В. та ін. // За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. - К.: Вища школа, 1995.- 615 с.

  6. Рентгендіагностика. – Вінница: НОВА КНИГА, 2005. – 352с.: іл.

  7. Пропедевтика внутрішніх хвороб: навчальне видання / Децик Ю.І., Нейко Є.М., Пиріг Л.А. та ін. // За ред. Ю.І. Децика. - К.: Здоров’я, 1998.- 504 с.

  8. Медицинская микробиология / Под ред. академика РАМН В.И. Покровского. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2001. – 786с.: ил. – (XXI век).

  9. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. Учебник. – СПб: «Специальная литература», 1998. – 592с.: ил.

  10. Патологическая физиология / Под ред. А.Д. Адо, В.В. Новицкого.- Томск: Из-во Томского университета, 1994.- 468 с.

  11. Синяченко О.В., Игнатенко Г.А. Пропедевтика внутренних болезней: учебное пособие.- 2-е издание.- Донецк: Донеччина, 2004.- 548 с., ил.



Теоретичні питання на основі яких можливе виконання цільових видів діяльності за темою:

  1. Обов'язкові контингенти населення, які підлягають профілактичному обстеженню на туберкульоз.

  2. Основні групи осіб підвищеного ризику захворювання на туберкульоз серед дорослого населення.

  3. Методи і терміни проведення профілактичних оглядів населення на туберкульоз.

  4. Скарги, характерні для хворих на туберкульоз.

  5. Дані анамнезу життя і захворювання, що дають підставу запідозрити захворювання на туберкульоз.

  6. Дані об'єктивного обстеження, що дають підставу запідозрити захворювання на туберкульоз.

  7. Першочергові методи обстеження при зверненні хворого зі скаргами на кашель протягом 2-х тижнів.

  8. Обов’язкові та додаткові методи діагностики туберкульозу.

  9. Мікробіологічна діагностика: діагностична значимість кожного методу дослідження біоматеріалу (в першу чергу мокротиння) на МБТ і тесту медикаментозної чутливості МБТ. Прискорені автоматизовані та молекулярно-генетичні (швидкі) методи мікробіологічної діагностики туберкульозу.

  10. Рентгендіагностика: діагностичне значення рентгенологічних методів дослідження, переваги та недоліки кожного метода, показання для призначення кожного з цих методів. Рентгенологічні синдроми, що виявляються при туберкульозі: вогнищевих тіней, обмеженого затемнення, кільцеподібної тіні, округлої тіні, дисемінації, змін у корені, субтотального, тотального затемнення, просвітління, посилення або збіднення легеневого рисунку.

  11. Значення ендоскопічного дослідження, трансторакальної біопсії, імунологічних методів, ЕКГ, ФЗД, УЗД в обстеженні хворих на туберкульоз.

  12. Показання та протипоказання до проведення проби Манту з 2 ТО ППД-Л.

  13. Методика і техніка постановки туберкулінових проб.

  14. Правила оцінки туберкулінових проб.

  15. Поняття «віраж» туберкулінової проби.

  16. Диференційна діагностика післявакцинальної та інфекційної алергії.


Для покращення засвоєння матеріалу та реалізації конкретних цілей необхідно ознайомитися із графами логічної структури теми (додатки 1-5)
Джерела учбової інформації:

  1. Фещенко Ю.І., Мельник В.М., Турченко Л.В., Лірник С.В. Туберкульоз: організація діагностики, лікування, профілактики та контролю за смертністю. – Київ: Здоров’я. – 2010. – 448 с.

  2. Пульмонологія та фтизіатрія: Підручник: у 2-х т. / За ред. Фещенка Ю.І., Ільницького І.Г., Мельника В.П. – Київ, Львів: Атлас. – 2009. – 1336 с.

  3. Петренко В.И.Фтизиатрия:учебник. – Киев:Медицина, 2008. – 487с.

  4. Фещенко Ю.І. Сучасна стратегія боротьби з туберкульозом в Україні / Ю.І.Фещенко, В.М. Мельник. – К.: Здоров’я, 2007. – 664 c.

  5. Фещенко Ю.І. Основи клінічної фтизіатрії [керівництво для лікарів] / Ю.І. Фещенко, В.М. Мельник, І.Г. Ільницький. – Київ-Львів: Атлас. – 2007. – 1168 с.

  6. Фтизіатрія. Підручник / за ред. В.І. Петренка.- Вінниця: Нова книга.- 2006.- 504 с.

  7. Фещенко Ю.І. Сучасні методи діагностики, лікування і профілактики туберкульозу / Ю.І. Фещенко, В.М. Мельник // Київ: «Здоров’я». – 2002. – 901 с.

  8. Туберкулез. Клиника, диагностика, лечение. / Под ред. проф. А.К. Асмолова. – Одесса, 2001.

  9. Фтизіатрія та пульмонологія: Навчальний посібник / Б.В. Норейко, Р.П. Оліферовська, С.М. Лєпшина та ін. Під заг. ред. Б.В. Норейка. – Донецьк: Каштан, 2003. – 232с.

  10. Хоменко А.Г. Туберкулез. - М.: Медицина, 1996 – 376с.

  11. Савула М.М., Ладний О.Я. Туберкульоз. Підручник. Тернопіль: “Укрмедкнига”. – 1999. – 323 с.

  12. Норейко Б.В., Лепшина С.М., Норейко С.Б. Туберкулез на рубеже тысячелетий. Монография. – Донецк: ООО «КИТИС», 1999. – 116 стр.

  13. Фещенко Ю.І. Фтизіоепідеміологія / Ю.І. Фещенко, В.М. Мельник. – К.: Здоров’я,2004. – 624 с.

  14. Мишин В.Ю., Стрелис А.К., Чуканов В.И. Лекции по фтизиопульмонологии. – М.: МИА. - 2006. - 560 с.

  15. Перельман М.И. Фтизиатрия: национальное руководство. – М.: ГЭОТАР-Медиа. – 2007. – 512 с.

  16. Левашев Ю. Н. Руководство по легочному и внелегочному туберкулезу. - СПб: ЭЛБИ. – 2006. – 516 с.

  17. Хоменко А.Г. Туберкулез. - М.: Медицина, 1996 – 376с.

  18. Савула М.М., Ладний О.Я. Туберкульоз. Підручник. Тернопіль: “Укрмедкнига”. – 1999. – 323 с.

  19. Закон України від 5 липня 2001 р. № 2586-ІІІ «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз»

  20. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.2006 № 143 «Про затвердження Порядку проведення обов’язкового профілактичного огляду певних категорій населення на виявлення туберкульозу»

  21. Наказ МОЗ України № 280 від 23.07.2002 р. Перелік необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов'язкових медичних оглядів, та періодичність їх проведення.

  22. Наказ МОЗ України від 17.05.2008. № 254 «Про затвердження Інструкції про періодичність рентгенівських обстежень органів грудної порожнини певних категорій населення України»

  23. Наказ МОЗ України від 21.05.2007 № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій»

  24. Наказ МОЗ України № 45 від 6.02.02 «Про затвердження інструкції з бактеріологічної діагностики туберкульозної інфекції».

  25. Наказ МОЗ України № 610 від 15.11.05 «Про впровадження в Україні адаптованої ДОТС-стратегії».

  26. Наказ МОЗ України № 318 від 24.05.2006 р. «Про затвердження Протоколу по впровадженню ДОТС-стратегії в Україні».

  27. Наказ МОЗ України № 384 від 09.06.2006 р. «Про затвердження Протоколу надання медичної допомоги хворим на туберкульоз».

  28. Наказ МОЗ України № 50 від 6.02.2006р. «Про затвердження типових положень про лабораторії і пункти з діагностики туберкульозу та пункти збору мокротиння».

  29. Наказ МОЗ України від 16.07.2008 № 388 "Про затвердження Нормативів оснащення лабораторій з мікробіологічної діагностики 1-4 рівнів"

  30. Наказ МОЗ України від 14.02.2012 № 108 «Про затвердження Змін до Стандарту надання медичної допомоги хворим на хіміорезистентний туберкульоз»

  31. Наказ МОЗ України № 385 від 09.06.2006 р. «Про затвердження Інструкції щодо надання допомоги хворим на туберкульоз».

  32. Сайт кафедри www.ukrtb.net.


Для реалізації конкретних цілей навчання необхідно ознайомитися із алгоритмами диференційного пошуку туберкульозу (додатки 6-8). Використовуйте також комп’ютерну програму дистанційного навчання.

Якщо ви засвоїли зміст теми, закріпіть його рішенням задач. Правильність рішення перевірте, зіставивши їх з еталонами відповідей.
Задача 1

Хворий 33 років, звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на загальну слабкість, пітливість по ночах, зниження ваги, кашель протягом 3-х тижнів. Спрямований на дослідження мокротиння на КСБ.

Вкажіть симптомокомплекс, який потребує обов’язкового обстеження на туберкульоз

  1. Пітливість, підвищення температури до 39°С і вище

  2. Слабкість, запаморочення, зниження ваги

  3. Кашель протягом 3-х діб, слабкість, пітливість, субфебрилітет.

  4. Кашель протягом 3-х тижнів, субфебрилітет, слабкість, зниження ваги, пітливість по ночах

  5. Біль в грудній клітці, не пов’язаний з диханням, слабкість, зниження ваги


Задача 2
Хворий 42 років звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на кашель більше 3-х тижнів, підвищення температури до 37,8˚С. Запідозрено туберкульоз легень. В мокротинні КСБ не виявлені. Рентгенологічно в верхній частці лівої легені відмічається ділянка затінення до 3см в діаметрі неоднорідної структури з ділянками просвітлення.

Яке дихання найбільш вірогідніше буде вислуховуватися у хворого над зоною ураження?

  1. Везикулярне дихання.

  2. Жорстке дихання.

  3. Везикулярне дихання з розсіяними хрипами.

  4. Амфоричне дихання.

  5. Бронхіальне дихання.


Задача 3
Хворий 28 років. Працює наглядачем в слідчому ізоляторі. Хворіє протягом 2 місяців. Скаржиться на кашель з мокротинням, температуру до 37,40С в вечірній час, пітливість, погіршення апетиту, зниження маси тіла на 5-7 кг. Об’єктивно: пониженого харчування, шкіра з блідим відтінком, тургор знижений. Аускультативно: дихання везикулярне, хрипи не вислуховуються.

Яке захворювання найбільш вірогідне на підставі отриманих даних?

A. Бронхіт.

B. Туберкульоз легень.

C. Негоспітальна пневмонія.

D. ГРВІ.

E. Ексудативний плеврит.
Задача 4

Хворий 30 років, протягом 1,5 місяців відзначає слабкість, пітливість в нічний час, підвищення температури тіла до 37,2-37,80C, кашель з невеликою кількістю мокротиння.

Яке дослідження мокротиння слід провести хворому в першу чергу?

  1. Загальний аналіз мокротиння.

  2. 3-разове дослідження мокротиння на КСБ методом бактеріоскопії.

  3. 3-разове дослідження мокротиння на МБТ методом посіву.

  4. Дослідження мокротиння на вторинну флору.

  5. Дослідження мокротиння на ракові клітини.


Задача 5

Хворого з підозрою на туберкульоз легень спрямовано до пункту збору мокротиння.

Яку форму направлення заповнює медичний персонал для бактеріоскопічного дослідження мокротиння на КСБ?

  1. ТБ-01.

  2. ТБ-02.

  3. ТБ-03.

  4. ТБ-04.

  5. ТБ-05.


Задача 6

У хворої 60 років, при зверненні зі скаргами, підозрілими на туберкульоз, в ЗЛМ, в одному з трьох зразків мокротиння виявлені КСБ. На рентгенограмі: ділянка негомогенного затемнення в середній частці правої легені.

При якій кількості мікобактерій можливе їх виявлення за методом Ціль- Нільсена.

  1. 2000 бактеріальних клітин в 1,0 мл патологічного матеріалу

  2. 5000-10000 бактеріальних клітин в 1,0 мл патологічного матеріалу

  3. 20 бактеріальних клітин в 1,0 мл патологічного матеріалу

  4. 1500 бактеріальних клітин в 1,0 мл патологічного матеріалу

  5. 200 бактеріальних клітин в 1,0 мл патологічного матеріалу


Задача 7

У хворої 22 років на оглядовій рентгенограмі виявлено ділянку затемнення легеневої тканини 5х6 см у верхній частці правої легені з поодинокими вогнищевими тінями навколо.

Яке рентгенологічне дослідження уточнить структуру тіні?

  1. Флюорографія.

  2. Рентгенографія в бічній проекції.

  3. Томографія верхньої частки правої легені.

  4. Рентгеноскопія.

  5. Магнітно-резонансна комп'ютерна томографія.


Задача 8

Хворий 45 років, звернувся з скаргами на кашель із невеликою кількістю мокротиння, субфебрильну температуру протягом місяця. На рентгенограмі відзначається неоднорідне затемнення в 2-ому сегменті справа, середньої інтенсивності з чіткими контурами, до 4 см у діаметрі.

Який рентгенологічний синдром виявлено у хворого?

  1. Округлої тіні.

  2. Кільцеподібної тіні.

  3. Дисемінації.

  4. Субтотального затемнення.

  5. Вогнищевих тіней.


Задача 9

Хворому 40 років, з наявністю ділянки затемнення малої інтенсивності з нечіткими контурами в верхній частці лівої легені (в 3 зразках мокротиння КСБ не виявлені), сімейним лікарем призначена терапія антибіотиками широкого спектру дії. Через два тижні проведення антибіотикотерапії рентгенологічно динаміки не відмічено.

Який з антибактеріальних препаратів не можна застосовувати у хворих з підозрою на туберкульоз?

  1. Роваміцин

  2. Ципрофлоксацин

  3. Левофлоксацин

  4. Аугментин

  5. Бісептол


Задача 10

Сім'я складається з 5 чоловік. Батько - шахтар, мати - домогосподарка, двоє дітей - 9 і 12 років і бабуся 60 років, яка не працює

Кого з членів сім'ї слід віднести до обов'язкових контингентів, що підлягають щорічному флюорографічному обстеженню?

A. Батька.

B. Дитину 9 років.

C. Дитину 12 років.

D. Бабусю.

E. Мати.

Задача 11

На рентгенограмі у хворого з соціальної групи ризику при профілактичному обстеженні методом флюорографії виявлені вогнищеві тіні. В анамнезі контакт з бактеріовиділювачем.

Вкажіть категорію осіб, які відносяться до соціальної групи ризику

  1. Особи, які мали нозокоміальний контакт

  2. Пацієнти з професійними захворюваннями легень

  3. Хворі на цукровий діабет

  4. Особи, які мали професійний контакт

  5. Алкоголіки, наркомани, безробітні


Задача 12

У працівниці продовольчого магазину при профілактичному огляді виявлені вогнищеві тіні на верхівці правої легені. Скарг не пред’являє.

Як часто повинна була проходити флюорографічне обстеження хвора?

  1. 1 раз на 2 роки

  2. Один раз на 6 місяців

  3. Один раз на рік

  4. Одноразово при вступі на роботу

  5. Не потрібно проходити флюорографічне обстеження

Задача 13
У хворого 35 років, під час оформлення на роботу при флюорографічному обстеженні у верхній частці лівої легені на фоні вираженого фіброзу виявлено порожнину з товстими стінками розмірами 4х3см, у нижній частці лівої легені – вогнищеві тіні різних розмірів та інтенсивності. ФЛГ не обстежувався більше 3 років.

Яке дослідження необхідно призначити в першу чергу для уточнення діагнозу?

A. Діагностичну бронхоскопію.

B. Пробу Манту з 2 ТО.

C. Комп’ютерну томографію.

D. Загальний аналіз крові.

E. 3-разове бактеріоскопічне дослідження мокротиння на КСБ.
Задача 14

Сім'я складається з 4 чоловік. В сім'ї - дівчинка 13 років. Дитина щорічно обстежена на туберкульоз.

Яким методом слід проводити профогляд на туберкульоз дитині 13 років?

A. Постановкою проби Манту з 2 ТО.

B. Флюорографічним методом.

C. Рентгеноскопічним методом.

D. Бактеріоскопічним дослідженням мазка мокротиння на КСБ.

E. Бактеріологічним методом дослідження мокротиння на МБТ.
Задача 15

Дитина 10 років. Батьки дитини відмовляються від проведення дитині туберкулінодіагностики, вказуючи на часті ГРВІ (4 рази на рік) у дитини. Востаннє перенесла ГРВІ 3 місяці тому.

Вкажіть протипоказання для проведення туберкулінодіагностики

A. ГРВІ 3 місяці тому

B. Реконвалесценти(3 місяці після одужання)

C. Аллергійний дерматит в анамнезі

D. Епілепсія

E. Перенесення пневмонії протягом останнього року
Задача 16

У дитини 6 років виявлена вперше позитивна проба Манту з 2 ТО - папула 19 мм. У пологовому будинку щеплена вакциною БЦЖ - рубчик 3мм. Скарг не пред'являє. Рентгенологічно - патології в легенях не виявлено. Аналіз крові, сечі - без особливостей.

Оцініть реакцію Манту з 2 ТО.

A. Гіперергічна.

B. Гіпоергічна.

C. Нормергічна.

D. Анергічна.

E. Сумнівна.

Задача 17

При проведенні реакції Манту с 2 ТО дитині 7 років, вакцинованій вакциною БЦЖ в пологовому будинку (післявакцинальний знак - рубчик 3мм), виявлено уколочний слід в місці введення туберкуліну. В попередні роки щорічно виявлялися негативні результати р.Манту. Дитина проживає в регіоні з високим рівнем захворюваності на туберкульоз.

Якою повинна бути тактика лікаря в даному випадку?

  1. Провести ревакцинацію вакциною БЦЖ.

  2. Спрямувати на консультацію до фтизіатра.

  3. Обстежити рентгенологічно.

  4. Спрямувати на санаторно-курортне лікування.

  5. Повторити пробу Манту с 2 ТО.


Задача 18

Дитина 6 років, скаржиться на кашель, задишку, фебрильну температуру, рентгенологічно виявлено гомогенне затемнення верхньої частки правої легені. Правий корінь розширений, безструктурний. Проба Манту з 2 ТО вперше позитивна - папула 14 мм. Аналіз крові: ШОЕ - 25 мм /год.

Яке дослідження необхідно провести дитині для уточнення діагнозу?

A. Флюорографію.

B. Спірографію.

C. Томографію коренів легенів.

D. Плевральну пункцію.

E. Торакоскопію.
Задача 19

У дитини 2-х років туберкулінова проба Манту з 2ТО – папула 9 мм. Вакцинована у пологовому будинку. Післявакцинний рубчик – 3мм. Туберкулінова проба в 12 місяців – папула 4 мм.

В якому з перерахованих випадків необхідна консультація фтизіатра?

  1. Вперше позитивна туберкулінова проба Манту з 2 ТО (папула 5 мм і більше).

  2. Збільшення попередньої (сумнівної або позитивної) реакції на 5 мм за рік

  3. Сумнівна реакція Манту з 2 ТО

  4. Гіперемія 5 мм

  5. Негативна проба Манту з 2 ТО


Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті за темою «Організація виявлення туберкульозу в лікувально-профілактичних закладах загально-лікувальної мережі. Діагностика туберкульозу. Обов'язкові та додаткові методи діагностики туберкульозу. Класифікація туберкульозу.».

На початку заняття проводиться тестовий контроль вихідного рівня знань-умінь інтернів (курсантів) (надаються тестові завдання).

Потім проводиться короткий розбір теоретичних питань згідно з темою заняття, після чого кожний інтерн (курсант) одержує хворого для курації та завдання, що включає ситуаційні задачі, набори рентгенограм, короткі виписки з історій хвороби, описує рентгенологічну картину змін у легенях, оцінює дані лабораторних досліджень.

Наприкінці заняття проводиться розгляд результатів роботи інтернів (курсантів). Викладач пояснює типові помилки, відповідає на запитання інтернів (курсантів), оцінює їхню роботу й підводить підсумки заняття.

Еталони відповідей.

Початковий рівень: 1 –А, 2 – D, 3-D, 4- D.

Підсумковий рівень: 1-D, 2-А, 3-B, 4-В, 5-E, 6-B, 7-C, 8-A, 9-C, 10-A, 11-E, 12-C, 13-E, 14-A, 15-D, 16-A, 17-A, 18-C, 19-A.