asyan.org
добавить свой файл
1
Розглянуто на засіданні ЗАТВЕРДЖУЮ

педагогічної ради начальник НП ГУ МНС України

НП ГУ МНС України в Миколаївській області

в Миколаївській області підполковник внутрішньої служби

Протокол № В.В. Ільчук

„__”___________2005 р. „__”__________2005 р.




ПЛАН – КОНСПЕКТ


проведення заняття з первинної підготовки пожежних - рятівників

по предмету:”Медична підготовка „
Тема №1 “Поняття про травму, забите місце, перелом, поранення,

обмороження, опік, простіші ренімаційні заходи”
Навчальна мета: Дати поняття про травму ,забите місце ,перелом сформувати

загальні поняття про анатомічні та фізіологічні порушення

тканин, дати поняття про реанімацію та реанімаційні заходи
Час: 2 години.
Місце проведення: учбовий клас.
Навчально-матеріальне забезпечення: навчальні посібники, стенди, плакати.
Література: Справочна література по медицині. І.В.Козлов „Анатомія

людини”, наказ МНС України № 249 від 24.12.2004р. ”Про

організацію медичної підготовки особового складу органів

управління і підрозділів МНС України”, настанова з виховної

роботи з особовим складом МНС України, наказ МНС України від

10 липня 2003р. № 226.
Порядок проведення заняття


  1. Організаційний момент – 5 хв.




  • перевірка присутніх;

  • оголошення теми і мети заняття, питань, які вивчатимуться.




  1. Контроль знань – 10 хв.




  • перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.

  • які функції в організмі людини виконує кров ?

  • які функції в організмі людини виконує скелет?

  • що таке травма ?

  • які елементи входять в склад крові?

3. Викладення матеріалу тими – 60 хв.
Питання, які вивчатимуться :
1. Поняття про травму .

2. Ознаки забитого місця

3. Ознаки розтягнення, вивиху і перелому .

4. Ускладнення при переломах, іммобілізація кісті, передплеччя,

плеча, стопи, стегна, ключиці, ребер, хребта, кісток таза, надання

первинної допомоги.

5. Струс головного мозоку, перелом кісток черепа: ознаки, надання

долікарняної допомоги.

6. Травматичний шок: причини, основні ознаки, надання допомоги.

7. Обмороки.

8. Кровотечі з носа.

9. Харчове отруєння.

10. Опіки : ознаки, надання долікарняної допомоги.

11. Поняття про реанімацію та реанімаційні заходи .

12. Непрямий масаж серця та засоби штучного дихання .

1. Ознаки забитого місця, розтягнення, вивиху і перелому.
Садно (ссадина рос) - це механічне пошкодження зовнішнього шару шкіри чи слизової оболонки. Його необхідно змастити розчином йоду або накласти стерильну ватно-марлеву пов'язку, потім укріпити її пластирем або бинтом.
Забиття (ушиб рос) - механічне ушкодження м'яких тканин, що не порушує їх цілісності, в результаті удару, зіткнення чи падіння на тупий предмет.
Зовнішні ознаки цих травм - біль i припухлість на місці пошкодження. Негайно після цієї травми слід прикласти до ушкодженого місця холодний компрес або примочку, накласти тугу пов'язку i забезпечити потерпілому органу абсолютний спокій. При сильному забитті, особливо голови, грудної клітини, живота, що супроводжуються сильними болями, нудотою, блюванням i при наявності інших насторожуючих симптомів потерпілого терміново слід показати лікарю.
Розтягнення зв'язок належить до найбільш поширених травм. Частіше всього страждають колінний та голінковий суглоби. У цих випадках у суглобі надриваються зв'язки i розриваються судини. Область суглоба опухає i набуває синього кольору, але, не зважаючи на це, потерпілий може пересуватись. Поранений суглоб слід зафіксувати, для цього застосовують еластичний чи звичайний бинт. У будь-якому випадку слід звернутися за допомогою до лікаря, тому що при цьому ушкодженні не виключено утворення тріщини чи перелому.

Вивих виникає в разі падіння, удару, при цьому зміщуються суглобні поверхні кісток, їх кінці не торкаються один одного, зв'язки i суглобна сумка розриваються, а одна з кісток висунута з суглоба. Вивихнута кінцівка вимагає дуже обережного ставлення. Її фіксують у тому положенні, яке вона прийняла після травми. Не можна робити ніяких спроб самостійно вправити вивихнуту кінцівку, тому що будь-який рух може спричинити сильний біль i немає гарантії, що відсутній перелом кістки, необхідна консультація лікаря.
2. Перелом . Перша допомога в разі переломів . Дати поняття про

анатомічну будову кісток .
Переломи виникають унаслідок удару, перенавантаження, прямого тиску, падіння чи попадання в кістку тяжким предметом.
Переломи черепа, хребта, грудної клітини, таза можливі в разі падіння зі значної висоти, внаслідок стискання i т.п. Розрізняють закритий перелом - без ушкодження шкіри i відкритий, коли шкіра ушкоджена внаслідок травмування яким-небудь предметом чи гострим уламком кістки. У цьому випадку рана кровоточить i може бути інфікована. Типовою ознакою закритого перелому є припухлість, у деяких випадках - зміна зовнішнього вигляду ушкодженої частини тіла, її скривлення, які особливо характерні для переломів кінцівок. Перелом кістки - тяжке поранення, що потребує негайного надання першої допомоги. У разі переломів великих кісток у потерпілого може виникнути шок, якщо негайно не надати першу допомогу.
Відкритий перелом спочатку треба обробити як рану, а вже потім зафіксувати накладенням шин чи іншими способами.
Відкритий перелом фіксують накладанням шин чи іншими способами. При цьому необхідно пам'ятати, що фіксації підлягають два сусідніх суглоби, які розміщуються вище i нижче перелому. Якщо травмовано руку, то її слід підвісити за допомогою бинтів чи хустки на перев’язі, що зав'язується на шиї. У разі переломів гомілки стегна шини накладаються з внутрішнього i зовнішнього боків пораненої кінцівки.
Пораненого з переломом грудного відділу хребта кладуть спиною на дошку та прив'язують до неї. За відсутності останньої потерпілого достатньо покласти на носилки i прив'язати таким чином, щоб під час перенесення його тіло залишалось нерухомим. Якщо поранений непритомний, його кладуть на живіт, повертають голову набік, підкладають під верхній відділ грудної клітини i голову валики для попередження задухи западаючим язиком або через вдихання блювотної маси. У такому ж положенні транспортують потерпілого в разі переломів поперекового відділу хребта.
У разі переломів таза пораненого кладуть на дошку чи прямо на носилки із зігнутими в колінах ногами, під коліна підкладають валик. У разі переломів ребер грудну клітину туго перев'язують бинтами чи рушниками.

У разі ударів, здавлювання, падіння з висоти можуть виникнути ушкодження черепа i мозку. Симптоми: запаморочення, головний біль, нудота i блювання, втрата свідомості, уповільнення пульсу. При цьому необхідна негайна госпіталізація.
У разі падіння з висоти, завалювання, прямого i сильного удару в спину можуть виникнути переломи хребта. Симптомом може бути біль у спині навіть при дуже незначному порусі. Для попередження ускладнень хворого не можна піднімати за руки, ставити на ноги. Необхідно обережно покласти потерпілого на тверду поверхню (щит, дошки), терміново викликати швидку допомогу.
3. Струс головного мозоку, перелом кісток черепу.
Струс головного мозоку. При струсі головного мозоку потерпілому необхідно дати спокій. Положити на рівну поверхню. Зафіксувати голову та шию. Викликаємо швидку допомогу.

4. Травматичний шок.
Перша долікарняна допомога в разі шоку


Шок - це загальна реакція організму на поранення чи травму, що протікає в тяжкій формі i становить найбільшу небезпеку для життя потерпілого, тому що характеризується розладом життєво необхідних функцій нервової та ендокринної систем, а також систем кровообігу, дихання i обміну речовин. Шок виникає зразу чи через 2-4 години i більше після травми внаслідок ослаблення захисних сил організму в боротьбі з наслідками травми.
Потерпiлий, який перебуває в стані шоку, не сприймає оточення, чоло покривається холодним потом, зіниці розширені, дихання i пульс частішають, а кров'яний тиск падає. У тяжкому шоку спостерігається блювання, значна спрага, колір обличчя стає попелястим, губи, мочки вух i кінчики пальців синіють. Цей стан іноді супроводжується нетриманням сечі та калу, а також втратою свідомості, може закінчитись смертю потерпілого, якщо негайно не втрутитись i не надати допомогу.
Якщо в потерпілого вже розвинувся шок, йому необхідно надати допомогу відповідно до виду поранення (зупинити кровотечу, накласти джгут, стисну пов'язку i тощо). Потiм потерпілого накривають ковдрою, кладуть у горизонтальному положенні з трохи опущеною головою. Якщо поранений хоче пити i при цьому немає підозри на ушкодження брюшної порожнини, йому дають пити. Потерпiлого в шоковому стані необхідно після надання першої допомоги негайно відправити до лікарні, краще за все, у спеціальній реанімаційній машині.
Перша долікарняна допомога в разі непритомності


Непритомність - короткочасна втрата свідомості внаслідок недостатнього кровообігу мозку. Спочатку можуть виникнути слабкість, головокружіння, шум у вухах, потемніння в очах i т.п. Зазвичай цим напад i обмежується, тобто втрати свідомості не виникає. Перші ознаки непритомності - позіхання, збліднення шкіри, холодний піт на чолі, часте дихання. Iнодi втрата свідомості настає зразу без попередніх ознак: у потерпілого слабкий i частий пульс, зіниці розширені, поверхневе дихання, іноді виникають судоми. Непритомність може тривати короткий час, але необхідно надати першу допомогу. Потерпілого виносять на свіже повітря, кладуть на спину з опущеною головою i піднятими догори ногами, комір i ремінь розстібають, дають понюхати нашатирний спирт, одеколон або оцет. Пiсля повернення до хворого свідомості його слід напоїти гарячим чаєм або кавою. Якщо хворий починає дихати з хрипом чи взагалі перестає дихати, то слід перевірити, чи немає западання язика. При цьому голова має бути піднятою. Якщо у потерпілого спостерігаються судоми, то в цій ситуації необхідно підняти голову та слідкувати за тим, щоб язик не западав. Можлива відсутність дихання i пульсу, що може бути симптомом тяжкого стану серця i мозку. У такому разі необхідно вжити заходів щодо оживлення потерпілого, тобто провести зовнішній масаж серця та зробити йому штучне дихання до прибуття швидкої допомоги (реанімаційної бригади). У разі непритомності, що супроводжується судомами та тривалою відсутністю свідомості, слід звернутися за допомогою до лікаря.
5. Обмороки, кровотечі з носу, харчове отруєння, опіки.
Перша допомога в разі отруєння чадним газом (оксидом вуглецю СО)
На пожежах при горінні різних речовин i матеріалів виділяються гази, дим, до складу яких входять токсичні речовини - продукти повного i неповного згоряння. Концентрація кисню в повітрі при цьому знижується, відтак вміст вуглекислого газу i оксиду вуглецю збільшується, а це призводить до того, що кров людини не збагачується киснем i вона відчуває в ньому гострий дефіцит.
Вдихання повітря , що має 0,5 % оксиду вуглецю, протягом декількох хвилин призводить до отруєння, а через 20-30 хв. настає смерть. Симптоми отруєння оксидом вуглецю - головний біль, слабкість, шум у вухах, нудота, блювання, втрата свідомості.
Потерпілого слід негайно винести на свіже повітря, розстібнути одяг, дати понюхати нашатирний спирт i подихати киснем. У разі слабкого дихання чи його відсутності слід зробити штучне дихання. Пiсля отруєння допомагає також розтирання тіла, зігрівання ніг. Потерпілого необхідно доставити до лікувального закладу.
Перша допомога в разі теплового удару


У разі теплового удару головний біль, нудота, блювання, спрага виникають швидше, ніж у разі сонячного удару. Часто виникає носова кровотеча i потерпілий може втратити свідомість.

Перша долікарняна допомога має бути надана негайно. Потерпiлого слід перенести в прохолодне місце, звільнити від одягу, що здавлює шию i груди, покласти під голову валик зі згорнутого одягу, а на голову - холодний компрес. У тяжких випадках хворого обливають холодною водою прямо в одязі, крім того дають понюхати нашатирний спирт. Якщо потерпілий не втратив свідомість, його слід напоїти холодним напоєм. Якщо потерпілий втратив свідомість чи перестав дихати, необхідно зробити штучне дихання. У всіх випадках потерпілого слід відправити до лікарні.
6. Відмороження

Перша допомога в разі відмороження


За характером ураження розрізнюють чотири ступеня відмороження:
1 - найлегший, після зігрівання на ураженому місці з'являється набряк, шкіра стає синюшною;

2 - на шкірі з'являються пухирі, що наповнені прозорою рідиною;

3 - тяжкий, на шкірі утворюються пухирі, а через декілька діб на їх місці утворюються зони змертвіння;

4 - дуже тяжкий, уражена не тільки шкіра, але й м’які тканини i навіть кістка.
Головне завдання першої допомоги - швидке відновлення кровообігу. У разі відмороження першого ступеня рекомендується чистими руками робити легкий масаж (розтирання) обморожених місць на тілі для їх зігрівання. Відморожені місця не можна розтирати снігом, тому що в процесі розтирання може бути пошкоджено шкіру. Пiсля розігрівання на ушкоджені місця накладають пов'язку з борним вазеліном.
У разі відмороження другого i третього ступенів ушкоджені місця на тілі миють водою кімнатної температури, потім на них накладають марлю, що змочена у воді, яку поступово нагрівають. Одночасно потерпілий має рухатися.
Пiсля відновлення кровообігу ушкоджені місця покривають чистою марлею i перев'язують. Потерпiлому дають пити теплі напої. Потiм слід відправити його до лікувального закладу.
7. Кровотеча, Загальна кількість крові в організмі людини ,її функція ,критична втрата крові для організму людини,механізм звертання крові
При кровотечах з носової порожнини


Потерпілого кладуть на спину, піднімають голову i на перенісся кладуть холодні компреси або лід. Потерпілий стискає пальцями крила носа. При носовій кровотечі не можна промивати та спорожнювати ніс.

Кровотеча з легень


Кровотеча з легень може виникнути в разі сильних ударів грудної клітини, переломів ребер та в інших випадках. Потерпілий відкашлює яскраво-червону кров з піною та тяжко дихає.
Потерпілого кладуть у напівсидяче положення, під спину підкладають валик, на який він спирається, розстібають комір. Потерпілому забороняється рухатись i говорити. Якщо хворий опритомнів, його слід покласти на спину з трохи опущеною головою, руки i ноги трохи підняти, що сприяє кровонаповненню мозку i підтримує його діяльність.
У всіх випадках потерпілих необхідно терміново відправити до лікувального закладу.
8. Опіки

Перша долiкарняна допомога в разі опіків


Розрiзняють такі ступені опіків:
1 - почервоніння шкіри;

2 - відшарування епідермісу (зовнішнього шару шкіри) з утворенням пухирів, що наповнені рідиною (плазмою крові);

3 - пошкодження всіх шарів шкіри з утворенням струпа - змертвіння тканин;

4 - обвуглювання тканин чи змертвіння шкіри, кісток, м’язів та сухожиль.
У разі опіків 2-4 ступенів i площі пошкодження більше за 10-15 % поверхні тіла розвивається шок; пульс i дихання стають частішими, шкірні покриви бліднішають, з'являється холодний липкий піт. Потерпiлий скаржиться на нудоту, головний біль, спрагу та загальну слабкість, виникає серйозна небезпека для його життя.
Перша долікарняна допомога в разі термічних опіків
Потерпілого необхідно вивести із зони високої температури, загасити на ньому одяг. На потерпілого треба відразу накинути кошму, брезент, ковдру або збити полум'я водою. Не можна відривати одяг від обгорілої шкіри, не рекомендується роздягати потерпілого.
Оброблення місць опіку на тілі потерпілого проводиться за стерильних умов. Рот i ніс людини, що надає допомогу, а також потерпілого мають бути по можливості закриті марлею чи чистою носовою хусточкою, щоб під час розмови чи дихання з рота або носа на місця опіку не попадали бактерії, що можуть викликати зараження.
До обпечених місць не можна торкатися руками, відривати частини одягу, що прилипли до місця опіку.

Місця опіку слід накрити чистою марлею, але не змащувати ніякими мазями. Для пов'язки використовують стерильний бинт чи індивідуальний перев'язувальний пакет, що запобігають проникненню мікробів на рани.

У разі великих площ опіку можна використовувати чисті простирадла. Для зменшення болю можна змочити пов'язку спиртом чи одеколоном. Ці речовини дезінфікують i вгамовують біль.

Якщо з'явилися ознаки шоку, необхідно негайно викликати швидку допомогу, а до її приїзду треба дати потерпілому заспокійливе (настойку валеріани 30-40 крапель) i серцевий засіб (таблетку валідолу під язик).
Перша долікарняна допомога в разі хімічних опіків
Необхідно знати, яка саме речовина спричинила хімічний опік. Пiд впливом кислот на шкірі виникає сухий темно-коричневий чи чорний чітко окреслений струп. Луги викликають утворення сiро-брудних струпів, що нечітко окреслені.

Спочатку з потерпілого знімають одяг i білизну. Якщо опік викликаний кислотою, місце опіку обливають сильним струменем води на протязі 15-20 хвилин.

У разі опіків лужними розчинами місце опіку слід промивати водою на протязі не менше 15 хв. (категорично забороняється промивати водою опіки від негашеного вапна).

Потiм ці місця закривають чистою марлею, бинтом. Потерпiлих необхідно доставити до лікувального закладу.
Закріплення вивченого матеріалу - 10 хв.
Питання для закріплення:


    1. .Дати загальне поняття про травму.

    2. .Що таке забите місце ?

    3. .Щотаке перелом ?

    4. .Надання первинної допомоги при переломах.

    5. .Надання первинної допомоги при струсах головного мозоку.

    6. .Що таке опіки ?

    7. .Надання долікарньої допомоги при опіках.

    8. .Що таке кровотеча ?

    9. Дати поняття про реанімацію.

    10. Розказати як виконується непрямий масаж серця.


Підбиття підсумків - 5 хв.
- вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;

- оголосити оцінки;

- відповісти на запитання.