asyan.org
добавить свой файл
1



Формування моральних якостей учнів

та виховання духовності

на уроках

зарубіжної літератури.
Завдання літератури – формувати духовне багатство людства, творити ідеали на засадах гуманізму і добра. Час, в який живемо ми, надзвичайно жорстокий, важкий, особливо для дітей, для ще несформованих юних душ. А тому виховання духовності – це першочергове завдання для педагога. Урок

літератури має для цього величезні можливості.

Наше сьогодення доводить, що все в житті змінюється: ідеї, методи виховання. Але я ніколи не погоджусь (а такі думки є), що змінюються людські цінності. Не цінності змінюються, адже вони вічні, а змінилось наше ставлення до них. Любов, Милосердя, Благородство, Вірність, Віра, Повага, Патріотизм здаються нам якимись далекими, несучасними, фальшивими. І ось для того й існує урок літератури, щоб за допомогою книги поєднати людину з життям, морально підтримати її в сьогоденному складному суспільстві, навчити любити не тільки себе, а й оточуючих, рідний край, свою Батьківщину.

Дуже важко сьогоднішнім дітям допомогти пробудитися, але учитель зможе це зробити своєю любов`ю до них, щирістю і небайдужістю. З цієї точки зору мені дуже близька позиція учителя вищої категорії школи-інтернату м. Золотоноша О.П.Сідєльникової.

Вивчаючи будь-який твір, звертаю увагу не лише на відтворення змісту, а й на те, які життєві уроки можна з цього взяти. Виховувати любов до природи, „до братів наших менших” допоможе поезія С.Єсеніна, зокрема „Песнь о собаке”. Урок починаю із спогадів Максима Горького про те, як свій вірш поет читав у Берліні 1922 р у квартирі О.М.Толстого: „Я попросил его прочитать о собаке, у которой отняли и бросили в реку семерых щенят.

  • Если вы не устали...

  • Я не устаю от стихов, - сказал он и недоверчиво спросил:

  • А вам нравится о собаке?

Я сказал ему, что, на мой взгляд, он первый в русской литературе так умело и с такой искренней любовью пишет о животных.

- Да, я очень люблю всякое зверье, - молвил Есенин задумчиво и тихо, а на мой вопрос знает ли он «Рай животных» Клоделя, не ответил, пощупал голову обеими руками и начал читать «Песнь о собаке». И когда произнес последние строки:

Покатились глаза собачьи

Золотыми звездами в с нег.

- На его глазах сверкнули слезы ”.

(Горький М. Собр. соч. В 30-ти т. – М., 1952. – т.17. – С. 63-64).
Під час аналізу вірша розглядаємо ряд запитань:

  • Коли були народжені цуценята?

  • Чому, на вашу думку, поет зобразив цю подію вранці, а господар кинув у ріку їх ввечері?(Народження – це торжество добра, все залите сонцем, світлом. Настав вечір, коли світом правлять сили зла. І господар робить свою темну справу.)

  • Чому людина вбила і спокійно пішла додому?

  • (Це для неї звичайна справа, на якій не треба зупиняти уваги, серце такої людини вже зачерствіло, про собаку-матір господар навіть не згадував)

  • Наскільки переживання тварин близькі до людських?

  • Порівняйте почуття і поведінку людини і тварини.

(В даному разі їх краще протиставити. Для собаки-матері, яка втратила своїх цуценят, - це горе, трагедія. А для людини це стало буденним. Вона наскільки безсердечна, втратила душевну доброту милосердя, що, навіть, не помічає цього. Така людина навіть не задумується над своїми вчинками. А це – найстрашніше).

Пропоную 8-класникам у збірці віршів С.Єсеніна знайти ще вірші про тварин. Яке ставлення до „зверья” у цих віршах? („Корова”, „Лисица” та ін.)

Підводячи підсумок, учні говорять про те, що С.Єсенін добре розуміє світ тварин, їх переживання; він співчуває і любить „братів наших менших” і цьому вчить нас.

Цікавим матеріалом для співставлення зовнішньої і внутрішньої краси є роман „Портрет Доріана Грея” О.Уайдла.

  • В чому справжня краса людини?

(У тому, яка її душа)

  • Чому людина здатна так легко розлучитися зі своєю душею?

(Людина ще не збагнула цінність своєї душі)

  • Чи поділяєте ви думку Доріана Грея, коли він говорить, що портрет будуть любити завжди, а його – тільки до першої зморшки?

(Ні, любов чи просто добре ставлення не залежать від кількості зморшок. Такі побоювання ще раз доводять, що Доріан не розумів справжніх цінностей)

  • Якщо ми придивимось уважно до себе, то теж зробимо висновки, що ми любимо різних людей: і красивих, і некрасивих. Чи можемо ми відповісти: Чому?

(За добре серце, за піклування про нас – наших рідних. За те, що нам цікаво з ними, за їхню допомогу в скрутну хвилину, за підтримку – наших друзів і т.п.)

(Не завжди. І найбільша цінність людини не „за щось” любити, а просто любити).

  • Як нам удосконалювати себе, адже у кожної людини є багато і хорошого і поганого?

(Можна запропонувати пораду: на чистому аркуші паперу записувати свої позитивні і негативні вчинки, думки, риси певний час. Це буде своєрідне дзеркало душі. Але це тільки перший крок. Наступні – багато важчі: це старання виправлятись, удосконалюватись, працювати над собою).

Відповідаючи на такі запитання, учні мислять, порівнюють свої вчинки із вчинками героїв, уважніше придивляються до себе і один до одного.

Скарбницею для виховання є творчість Ф.М.Достоєвського. „Злочин і кара” базується на таких істинах: „Життя людини безцінне”, „Не убий!”, „Возлюби ближнього” та ін.

Тобто роман Достоєвського пройнятий ідеями християнства. Тема духовного воскресіння особистості, яку письменник вважав основною в літературі XXI ст., пронизує всі його романи.

Звичайно, виховання духовності не може бути повним без вивчення Біблії, проведення паралелей між художнім твором і біблійними образами. Дуже шкода, що в програмі із зарубіжної літератури для 5 – 12 класів (Ю.І. Ковбасенка,2005 р.) вилучено уроки вивчення сторінок Вічної Книги. Але час, який виділяється для додаткового читання, резервних уроків, я, по можливості, використовую для вивчення Біблії.

В романі „Злочин і кара” одним із ключових епізодів є той, в якому Соня Мармеладова читає Раскольникову біблійну притчу про воскресіння Лазаря: „Иисус сказал ей: Я есть воскресение и жизнь; верующий в меня, если и умрет, оживет; И всякий живущий и верующий в Меня не умрет вовек. Веришь ли сему?” (Иоанн.ХІ, 25-26).

У зв`язку з цим розглядаємо ряд запитань:

  • Про що мріє Соня, читаючи Євангеліє?

  • Що уявляє Раскольников, слухаючи Соню?

  • Що дає сили Соні для життя?

  • Яка позиція автора?

(Соня вірить в Бога, в чудо. Це дає їй сили жити. Читаючи Євангеліє, вона вірить у восресіння безбожника Раскольнікова. Раскольніков же в Іісусі побачив себе. Він, як Господь, повинен прийти до людей і врятувати їх, вважаючи, що страждання можна припинити лише силою влади над людьми. Ось його переконання. Ми бачимо, що автор щиро співчуває Соні Мармеладовій, підкреслює внутрішню чистоту і красу, сором`язливість, смиренність, самопожертву. І в той же час Дотоєвський любить Раскольнікова. Він, за словами Луначарськьго, разом з ним іде на злочин і розкаюється разом з ним.)

Отже, 10-класникам для підведення підсумку після розгляду цього епізода пропонується вівповісти на запитання:

  • Чим відрізняється правда в розумінні Соні від правди в розумінні Раскольнікова?

Кожен з героїв Достоєвського має свої життєві ідеали, своє ставлення до людей, життя, і старшокласникам потрібно допомогти розібратися в цьому.
Мармеладов – „Треба, щоб у кожної людини було місце, де її пожаліли ” –

Приниження, страждання –

Загибель, родина приречена на злидні.
Разуміхін – Дружба, любов. Жити у злагоді зі своєю совістю. –

Жодні негаразди не засмучували його. –

Залишився самим собою попри вплив середовища.
Лужин – „Возлюби, перш за все, одного себе, бо все на світі на особистому інтересі засноване”.

– Підступність, прагнення скористатись скрутним становищем іншого.
Свидригайлов – „У розпусті є щось постійне, основане на природі...”

–Виправдовує себе.

–Насильство.

–Самогубство.
Порфирій Петрович – Віра в Бога.

–Психолог. Спостерігає за людьми. Співчуття.

–Розкриває злочин


  • Хто з названих персонажей наближається до ідеалу? Чому так вважаєте.

На підсумковому уроці робимо висновки: „Духовне відродження людини через співчутливу любов і діяльність, удосконалення суспільства через проповідь моральності – така філософська концепція Достоєвського-християнина. ”



Учні розмірковують на уроці, а вдома пишуть твір „Що потрібно для того, щоб світ став кращим?”

На кожному уроці потрібно працювати так, щоб діти усвідомили, що усе життя людині доводиться обирати між істиною і брехнею, між світлом і мороком, між правильним і неправильним, між добром і злом. І література, її герої допоможуть розібратися в собі, вибрати правильний шлях.

Використана література


  1. В.Юрчак. Допомогти пробудитися, „Зарубіжна література”, №3, 2007.

  2. В.О.Мухін. Вивчення зарубіжної літератури. „Ранок”, 2002.