asyan.org
добавить свой файл
  1 ... 3 4 5 6 7 8
Тема: Англія

Задачи:- ознайомити учнів з особливостями розвитку капіталізму у Англії, особливостями Реформації у Англії та основними напрямками зовньошньої політики у в ХVІ.

- удосконалювати уміння учнів аналізувати історичні події, систематизувати отриману інформацію у процесі складання таблиць, працювати з історичною картою; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

- виховувати негативне відношення до релігійної ворожнечі, виховувати поважне ставлення до праці.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник, карта.

Хід уроку

I. Оргмомент

II. Перевірка д\з

Вибіркова перевірка відповіді на питання «Чому у Німеччині боротьба проти феодалізму завершилася поразкою народу, а у Нідерландах – перемогою?»
III. Актуалізація опорних знань

Бесіда

  1. Що таке протестантизм? Які напрямки протестантизму вам відомі?

  2. У якій країні почалася реформація?

IV. Вивчення нового матеріалу

  1. Зміни у суспільстві

Розповідь вчителя
В Англії ХVІ ст. – час мануфактур, аграрного перевороту, заснування колоній. Першими зявилися розсіяні мануфактури: у села приїжджали багатв купці, закупали шерсть та віддавали її сільським ткачам. Готові тканини купці доставляли у порти для продажу закордоном. Робітники отримували невелику платню, багато хто користувалися станками господаря. Робітники працювали вдома і господарю було важко слідкувати за їх роботою. Тому усіх найманих робітників збирали в одному приміщенні і виникали централізована мануфактура.

ОСОБЛИВІСТЬ АНГЛ КАПІТАЛІЗМУ: швидкий розпад феодалізму, зародження капіталістичного виробництва як у місті, так і на селі. Капіталізм почав розвиватися саме з с\г виробництва.

Для виникнення капіталізму необхідні

Особисто вільні люди, які позбавлені знарядь праці та які готовіп працювати за мизерну плату




Накоплення коштів, необхідних для відкриття крупних підприємств

Питання: Як в англії зявилися люди, позбавленні землі та засобів існування?

Зріст попиту на шерсть призвів до змін у с\г. Вівцеводство стало основним, землеробство відійшло на другий план. Багато дворян-землевласників почали перетворювати своє землі на пасовиська, створюючи які, землевласники захоплювали общинні землі, згоняли селян з наділів, перекопували шлях до водоймища. Огороджування — насильницький згін селян із землі (яку потім огороджували огорожами, канавами); класичне вираження знайшло в Англії кінця XVIII — початку XIX ст. Основними причинами згону селян із земель, які стали використовуватися під пасовища, були зростання цін на вовну і розвиток суконної промисловості. Селяни, позбавлені землі, перетворювалися переважно на бродяг і жебраків. Так звані парламентські (дозволені актами парламенту) огороджування XVIII — початку XIX ст. призвели у Великобританії до зникнення селянства.

Землевласників, які вели господарство по-новому називали «новими дворянами», вони зробили землю джерелом прибутку. Ріднилтся з купцями, брали участь у заморській торгівлі. «Старі дворяни» отримували від селян оброк та збували менше продуктів на ринку.

ТОБТО, в результаті огороджувань в Ангілії зявилося багато вільних людей, позбавлених знарядь праці таземлі. Десятки тисач людей ставали злидарями. Мануфактури ще не мали широкого поширення, в маєтку замість багатьох робітників булв потрібен 1 пастух.

      В 30-х рр. ХVІ вибухнули повстання селян в центральних і північних графствах Англії. Але найбільше було в 1549 в графстві Норфолк, в районі масових обгороджень. Його очолили дрібні поміщики брати Кет - Роберт і Вільям. Взяли участь селяни– всього 20 тис. Була розроблена програма з 20 статей. Вона вимагала зниження ренти, позбавлення лордів права користуватися общинними угіддями, знищення маноріальних судів, ліквідації залишків кріпосого права.   Повсталі взяли м. Норіч і розбили загін урядових військ. Але потім почались невдачі, вони не змогли з‘єднатись з селянами Девоншира і Корнуелла. На придушення повстання уряд кинув 15 тис. чол. З німців та італійців. Повсталі були в серпні 1549 розбиті біля Норіча. Число убитих – до 3, 5 тис., 300 – страчені. Роберт і Вільям Кет були повішені.

Капіталістичне господарство не могло ще поглинути всіх пауперів (бідняків). Королі почали видавати криваві закони проти них. Милостиню могли збирати (жебракувати) лише не здатні до праці. Працездатних бичували і брали клятву працювати. Вдруге – відрізали половину вуха, а на третій – страчували. За законом Едуарда VІ жебраків віддавали у рабство тим, хто на нього показав. Рабу на обличчі випікали (slave - раб). Після третьої втечі страчували. У 40-х рр. ХVІ ст. з поліцейських міркувань влада ввела податок на бідних. На зібрані гроші купувалась земля і будувались робітничі будинки. Закон 1576 р. наказував відкрити їх у кожному графстві 2-3. Там були каторжні порядки.
 

  1. Королівська Реформація

Розповідь вчителя

Генріх VIII Тюдор (1491- 1547) — король Англії з 1509 року, успадкував трон від свого батька Генріха VII, одружився з Катериною Арагонською, вдовою свого брата. 25 січня 1533 - Король Англії Генріх VIII, будучи одруженим на Катерині Арагонській, взяв таємний шлюб з вагітною від нього Анною Болейн. У травні Томас Кранмер, архієпископ Кентенберійський, оголосив шлюб з Катериною Арагонською, котра не змогла народити Генріху сина, недійсним, а шлюб з Анною Болейн - законним. За це і Томас Кранмер і Генріх VIII у липні були відлучені папою Климентом VII від церкви, що стало початком розриву англіканської церкви з Римом. Як виявилось згодом, і Катерина і Анна народили Генріху дочок - католичку Марію і протестантку Єлизавету.

19 травня 1536 - У лондонському Тауері відрубано голову Анні Болейн, звинуваченій у адюльтері зі своїм братом лордом Рошфором, страченим два дні перед тим. На наступний день Генріх VIII одружився з Джейн Сеймур, котра померла наступного року, народивши спадкоємця престолу Едуарда VI. Він зростав слабким та хворобливою дитиною. У віці 16 р. він помер, пробувши при владі 6 років. Генріх VIII одружився з Анною Клевською, з якою розлучився через 6 міс. У 55 р. він закохався у Катерину Говард, яка скоро була звинувачена у зміні та страчена. Катерина Парр – 6 дружина, у 1553 він помирає.

  У 1534 Генріх VІІІ видав акт про оголошення себе главою церкви, але обряди залишались недоторканими. За Едуарда І англійська церква наблизилась до протестантизму, але в 1553 за правління Марії Тюдор, дочки Генріха VІІІ і Катерини Арагонської, почалась католицька реакція, що спиралася на підтримку Іспанії. Почалось переслідування протестантів, але майно монастирям не було повернуте

У 1553 до влади прийшла Марія Тюдор (1516-1558) – яскрава католичка. Зробила спробу відновити католицтво, на кострах спалено біля 300 протестантів, за шо її прозвали «кровавою Мері». У 1554 р вона вступила у брак з іспанским королем Филиппом II. 17 листопада 1558 Мария Тюдор померла від лихорадки.

Єлизавета (1533 - 1603) – дочка Генріха VІІІ і Анни Болейн відновила поміркований протестантизм в англіканській формі. Відома під прізвиськами Королева-діва, Ґлоріана та Добра Королева Бесс, Єлизавета була 5 й останнім монархом династії Тюдорів. Королева призначала єпископів, які засідали в палаті лордів. При Єлизаветі І були зміцнені позиції абсолютизму, відновлена англіканська церква, розгромлена іспанська Непереможна армада (1588), широко здійснювалася колонізація Ірландії. Сорокап'ятилітнє правління Єлизавети І вважається періодом розквіту англійського абсолютизму і «золотим віком» ренесансної культури в країні.

У 1571 був розроблений англіканський символ віри з 33 статей. Там був і кальвіністський догмат про виправдання вірою і про священне писання як єдине джерело віри. Але визнавалась і спасенна сила церкви. Богослужіння йшло англійською. Проти католиків були видані суворі закони. Заборонено було в Англії з‘являтись єзуїтам. Церква стала національною і перетворилась в опору абсолютизму. Духівництво підкорялось королю.

Під час правління королеви Єлизавети Тюдор інтенсивно розвивалось господарське життя Англії. Тюдори підтримували торгівлю, надавали пільги, встановлювали мито на імпорт. Буржуазія і дворянство підтримували Тюдорів. В час Єлизавети Англія закріпила позиції морської держави і став на шлях колоніального панування. Королева відновила протестантизм, придушила повстання на захист “істинної віри” в 1569 р. і повела боротьбу з Іспанією.

В 1562 - доктрина нової англиканскої церкви, схожої до протестантскої, хоча багато ритуалів залишаються близькими до католицтва. Не визнавалася влада Папи, церковна служба велася на рідній мові, відмінені пишні обряди, шанування ікон, свята. Збережені: церковна ієрархія (с епископатом и безбрачным духовенством),що володілв землями. НАПРЯМИ протестантизму: кальвінізм, англіканство, лютеранство. Найбільш близькою до катол церкви була англіканська.

Вже за Єлизавети прибічники Реформації вимагали очищення англіканської церкви від католицтва., відокремлення церкви від держави, конфіскації земель єпископів, відмини постів та свят.

ПУРИТАНИ

Пресвітеріани – бажали, щоб церквою керував не король, а рада священиків-пресвітеров. В їх храмах не було ані олтарів, ані свічок, ікон, розпять. Пресвітери вибиралися віруючими, не носили особливих убрань Поширена у Шотландії




Індепенденти – вважали, що община віруючих повинна бути повністю незалежною у питаннях релігії, виступали проти управляння церквою королем чи пресвітерами. Виступали за знищення приватної власності та майнової нерівності

Пуритани вели особливий стиль життя, проповідували порядність, культ родини, уникали проявлення емоцій.
3. Єлизавета І. Приход до влади династії Стюартів

Розповідь вчителя

Єлизавета у ХVІ ст. встановила відносини з Росією. Англія і Росію розглядала як місце збуту товарів, але з 70-х рр. Іван Грозний урізав привілеї англійських купців. У 1600 р. була організована Ост-Індська компанія. Їй сприяла королева, одержуючи частину прибутку. Важливою зовнішньополітичною перемогою стала закріплення англ. впливу у Шотландії, яка на той час була самостійним королівством, на престолі якого перебувала Марія Стюарт (1542 - 1587). За Єлізавети англічани завершили захоплення більшої частини ірландських земель. Марія Стюарт прагнула  свергнути з престолу Єлизаветута обєднати 2 королівства. Не знайшовши підтримки у своїй країні, католичка Марія Стюарт зреклася престолу на користь сина Якова у стала шукати сховища у своїй суперниці. Єлізавета заточита Марію у крепості, де вона провела 20 років, а після викриття заговору страчена.

Єлизавета заключила угоду з ЯковомVІ, який зобов’язався не підтримувати Іспанію та шотландських католиків. За це бездітна королева пообіцяла признати його спадкоємцем престолу. У 1603 ЯковомVІ (1566-1625) став королем Англії. Під владою Якова І Стюарта вперше були об’єднані Англія та Шотландія. ставши королем двох держав, першим почав називати себе королем Великобританії.

На роки правління Якова I приходиться початок утворення английской колониальної системи. В 1607  заснована Виргиния — перша колония Англии на побережье Северной Америки, названная в честь «королевы-девственницы» Елизаветы I. Англ пірат Френсіс Дрейк здійснив 2 навколосвітню подорож.

V. Закріплення та систематизація знань

Бесіда

  1. Яка галузь господарства була ведучою в Англії у ХVІ ст?

  2. Чому дворяни згоняли селян з землі?

  3. Чому виник вираз «Вівці пожирають людей»?

  4. Чому законодавство проти пауперів називали кривавим?

  5. Який король почав Реформацію в Англії?

  6. Хто здійснив 2 навколосвітню подорож?

  7. Хто такі пуритані, які 2 течії пуританства існували у Англіі?

VI. Підсумки уроку

Слово вчителя

VII. Д\з - § . Виписати у словник нові терміни, скласти хронологічну таблицю.

Урок: Дата: Клас: 8

Тема: Міжнародеі відносини

Задачи:- визначити тенденції міжнародних відносин раннього Нового Часу, розглянути причини, основні періоди та наслідки Тридцятилітньої війни, розглянути видатних особистостей цього періоду.

- удосконалювати уміння учнів аналізувати історичні події, систематизувати отриману інформацію у процесі складання таблиць, працювати з історичною картою; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

- виховувати негативне відношення до війни, як засобу вирішення протиріч

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник, карта.

Хід уроку

  1. Оргмомент


II. Перевірка д\з

Проведення письмового тесту з теми «Англія»
III. Актуалізація опорних знань

Бесіда

  1. Якими були основні напрямки зовнішньої політики у ХVІ ст?

  2. Хто суперничав з англією у морській торгівлі?


IV. Вивчення нового матеріалу

  1. Характер міжнародних відносин.

Розповідь вчителя

З кінця XV в. Європа вступила в нову еру міжнародних відносин, головною особливістю якої було формування національних держав. Почала складатися світова система міжнародних економічних відносин. Зіткнення інтересів європейських держав в Азії, Африці й Америці робило вплив і на європейську політику. Великі географічні відкриття розширили міжнародні зв'язки і, наповнивши ринок новими продуктами, стимулювали європейське виробництво.

Змінюється політична карта Європи. До початку XVI в. Англія, Франція, Іспанія, Португалія, Данія і Швеція вже досягли значних успіхів у складанні державної єдності. В другій половині XVI в. у ході національно-визвольного руху в Нідерландах народилася Республіка З'єднаних провінцій. У той же час XVI ст. було свідком виникнення і розпаду багатонаціональної держави Карла V Габсбурга.

Мабуть, ніщо так яскраво не демонструвало занепад політичної культури середньовіччя, як розпад цієї універсальної імперії. У своєму прагненні до європейської гегемонії Карл V спирався на середньовічні уявлення про вищу владу імператора як світського глави католицького світу, подібно тому як папа був його духовним главою. У XVI в. Карл V був єдиним спадкоємцем римських імператорів, який прийняв корону з рук римського папи і тим самим наділеним як би особливою повнотою сакральності, тоді як інших монархів вінчали на царство архієпископи. Цій специфічній особливості політичної культури середньовіччя протистояло прагнення до твердження повного суверенітету національних держав

Час, коли государі-сеньйори ще не робили різниці між державою і маєтком, між публічно-правовими і приватноправовими функціями, відходив у минуле. Вищим мірилом у політиці ставав "державний інтерес", який піднімається до рівня "загального блага". Провідні європейські держави перестають обмежуватися рамками відносин з окремими, переважно сусідніми, державами, поширюючи свою зовнішньополітичну активність на всю Європу.

З XVI в. конфесіональний фактор у зовнішньополітичних відносинах усе далі відступає на другий план. Утворення коаліцій на політичній основі підготовляло секуляризацію європейської політики. Починаючи з Вестфальского миру 1648 р. європейська дипломатія остаточно секуляризується, ставши дипломатією Нового часу.

Боротьба національних держав за свої чітко усвідомлювані інтереси породжувала торговельні війни, боротьбу за оволодіння морськими шляхами, ринками сировини і збуту, за монопольну експлуатацію колоній. Серйозною перешкодою на шляху розвитку національних держав залишався середньовічний династичний принцип, за яким шляхом шлюбів або спадкування під владою одного государя могли виявитися країни й області, різні в етнічному відношенні і роз'єднані територіально (приклад – імперія Карла V). Прикордонне питання – невизначеність границь між окремими країнами, збереження політичної самостійності деякими прикордонними областями різних держав з родинним по мові і культурі населенням перетворювали прикордонні області в об'єкти запеклої боротьби.



  1. Тридцятилітня війна.

Розповідь вчителя

Тридцятилітня війна,

1618-1648

міжнародний конфлікт загальноєвропейського масштабу, боротьба протестантських монархів Німеччини, підтриманих рядом національних держав Європи проти влади Священної Римської імперії, на боці якої виступили католицькі монархи Німеччини, Річ Посполита та папа римський, наслідком чого стало тривале закріплення політичної роздробленості Німеччини та формування Вестфальської системи міжнародних відносин.

Причини

  1. Боротьба за первенство у Європі між Габсбургами і Францією. Габсбурги керували священою Римською імперією та більшістб Центр Європи. У 1516 Карл Габсбург успадкував Іспанію та колонії в Америці. Після його смерті усі володіння були поділені між сином Філіпом 2, королем Іспанії, та братом, авст ерцгерцогом Фердинандрм. Франція намагалася відібрати у австр Габсбургів Єльзас та Лотарінгію, а у Іспанії – Півд Нідерланди та півн Італію.

  2. Голандія, Данія та Швеція намагалися захопити торгівельні шляхи на Балтійському морі

  3. Англія намагалася зберегти північні торгівельні шляхи

  4. Посилення католицької церкви.

Учасники

  • - Габсбургский блок: Іспанія, австрія, католицькі князі Німеччини, Річ Посполита, Святий престол, Польща

  • Антигабсбургська коаліція: протестантські князі Німеччини, Франція, Голандія, Данія, Англія, Росія

Привод

повстання в Чехії проти Габсбургів, де вони знаходились з 1526 р. Чеським дворянам було обіцяно зберегти старі вольності – сейм, що мав формальне право обрання короля, обласні станові збори, недоторканість гусистського віросповідуання, самоуправління міст. Але за Рудольфа ІІ почався наступ на права чеських протестантів. Це активізувало дворянську опозицію в Чехії, яка почала змикатись з протестантським табором в імперії.

Періоди

  1. Чеський (1618-1624). У Чехії вибрано новий уряд, імператор Фердинанд позбавлений влади. Розгром чехів при Білій Горі. Перемога Габсбургів

  2. Датський (1625-1629). Успішний наступ на Габсбургів здійснив датський король Крістіан 4. Прте Данія зобов’язалася укласти мир та не втручатися у справи Німеччини.

  3. Шведський (1630-1635) Габсбургів. Успішні бойові дії Швеції проти Німеччини. Перемога Габсбургів

  4. Франко-Шведський (1635-1648) Швеція у союзі з Францією веде бойові дії у Німеччині. Одночасно Франція та Голандія воюють з Іспанією. Виснаженняз обох сторін. Угроза поразки Габсбургів. Франція вступає в мирні переговори.

Наслідки

Тридцятилітня війна була першою загальноєвропейською війною, вона принесла багато втрат і руйнувань. Це була перша масштабна війна із застосуванням вогнепальної зброї.

Політичні наслідки війни змінили карту Європи. Найбільше від війни виграла Швеція (контрибуція в 5 млн. талеров, остров Рюген, вся Західна й частина Схід Померании з м. Штеттином, м. Висмар и секуляризованные архиепископство Бремен и епископство Верден.), посилилась могутність Франції (отримала Эльзас та підтвердження свого суверенитета над лотарингскими епископствами Мец, Туль и Верден). Німеччина ж і надалі залишилась роздробленою. Все більш помітну роль в економіці й політиці Європи стали відігравати Англія, Республіка З’єднаних провінцій, Данія.

Вестфальский мир 1648, закріпивши перемогу антигабсбургской коалиции, мав велике міжнародне значення.


V. Закріплення та систематизація знань

Бесіда

  1. Яка подія стала приводом до війни?

  2. Чим закінчилася боротьба чехів?

  3. На яких уумовах Данія заключила мир з Габсбургами?

  4. Назвіть наслідки шведського періоду?

  5. Чому французький уряд почав робити кроки до заключення миру?

  6. На яких умовах заключили Вестфальский мир?



VI. Підсумки уроку

Слово вчителя
VII. Д\з

- § . Закінчити таблицю. Позначити на контурній карті хід війни.

Урок: 15 Дата: Клас: 8




<< предыдущая страница   следующая страница >>