asyan.org
добавить свой файл
  1 2 3 ... 7 8
Тема. Повсякденне життя Західної Європи

Мета. Визначити особливості повсякденного життя людини в Новий час, порівняти життя людей Середньовіччя та раннього Нового часу; удосконалити навички учнів у роботі в групах; продовжувати роботу над формуванням цивілізаційного підходу до вивчення всесвітньої історії.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: підручник, стінна карта «Європа в XV- XVI ст.».
Етапи уроку: І. Оргмомент

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Засвоєння нового матеріалу

  1. Засоби комунікації, транспорт

  2. Житло. Комфорт і санітарія

  3. Харчування

  4. Одяг, прикраси, мода

  5. Дозвілля

ІV. Закріплення нових знань

V. Підсумки уроку

VІ. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. Оргмомент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Перевірка д\з, презентація творів-роздумів «Якщо б я вибирав епоху…»

ІІІ. Засвоєння нового матеріалу

Робота в групах

Учні об’єднуються у 5 груп по 4 людини, вибирають спікера й керівника. Кожна група отримує завдання: ознайомитися з матеріалом, скласти план, підготувати доповідь. Час обмежений – 10-12 хвилин.
V. Закріплення нових знань

Підведення підсумків роботи груп. Вчитель коментує результати роботи
V. Підсумки уроку

«Мікрофон». «Сьогодні на уроці я навчився…., мені сподобалося…., я дізнався…»
VІ. Домашнє завдання

§ 4.

УРОК № 6 Дата: 12.10. 2012 КЛАС: 8

  • Тема.   Повсякденне життя Західної Європи

  • Мета:  познайомити  учнів  з  рисами  повсякденного  життя  нового суспільства; дати уявлення про життя, побут, повсякденні заняття жителя міста та сільської місцевості.

  • продовжити роботу з додатковою літературою

  • Тип уроку: комбінований,.

  • Обладанання: підручник, карта

ХІД УРОКУ

  • І. Організаційна частина уроку

  • ІІ. Актуалізація опорних знань

Історичний диктант

  1. Капіталістичне підприємство, характерною ознакою якого є поділ праці на основі ручної ремісничої техніки.

  2. Капіталістичне  підприємство  нового  типу,  яке  базується  на  використанні машин, форма великого виробництва.

  3. Установа, яка зберігає кошти вкладників, надає кредити та є посередником у платежах та грошових розрахунках клієнтів.

  4. Політика держави,  спрямована на  створення державою  сприятливих умов для своєї торгівлі.

  5. Суспільний лад, головними ознаками якого є приватна власність на засоби виробництва, які перебувають у руках панівного класу, використання найманої праці та вільне підприємництво, яке сприяє розвитку ринкової економіки.

  6. Форма ринку, яка характеризується  вільною  торгівлею товарами, цінними паперами та ін.

Бесіда за запитаннями

  1. Як змінюється у Новий час становище церкви? Свою відповідь поясніть.

  2. Назвіть ознаки абсолютної монархії.

  3. Розкажіть про розшарування суспільства Нового часу.

  4. Які нові інтереси з’являються у дворян?

  5. Порівняйте цехове та мануфактурне виробництво.

  6. Поясніть,  чому  молитва  селянина  починалася  словами:  «Позбав нас, Господь, від чуми, голоду та війни».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми

В епоху Нового часу відбуваються суттєві зміни у повсякденному житті людей. Міське населення починає поволі збільшуватися. Змінюється зовнішній вигляд міста, інтереси його жителів.

ІV. Опрацювання нового навчального матеріалу

  • Учні працюють з матеріалами підручника,, дають відповіді на запитання і заповнюють порівняльну таблицю.

  • Життя в сільській місцевості

  • Робота з історичними документами

Текст 1

Багато селян сплачували тепер грошову ренту за користування землею і замість того, щоб працювати на землевласника два–три дні на тиждень, тепер могли щодня працювати на власній  землі; якщо була можливість, селяни додатково орендували ділянки землі — так виникали ферми. Фермери почали виробляти продуктів більше, ніж їм потрібно було самим,  і тому надлишки вони продавали.  Однак селяни не виробляли стільки продуктів, щоб  їх  вистачало на  всіх. Часом мор  косив  худобу, урожаї гинули від посухи або злив, і тоді наступав голод. Проте  населення  зростало. Для  виробництва  одягу  було  потрібно більше вовни, і вівчарство стало досить прибутковою галуззю сільського господарства. В Англії великі землевласники виселили орендарів та почали використовувати землі під пасовиська для овець. Це набуло такого розмаху, що у 1534 р. Генріх VIII видав закон, який заборонив заводити більше 2 тисяч овець

  1. Як виникали ферми?

  2. Чому в Англії був прийнятий закон, що забороняв мати значну кількість овець?

Текст 4

Міські вулиці, як правило, були дуже вузькими. Багато будинків будували три  або чотириповерховими, і кожний наступний поверх трохи більше  нависав  над  попереднім,  так що  у  верхній  частині  будинки  із протилежних  боків  вулиці майже  змикалися, що  збільшувало  вірогідність пожежі. Будинки були суцільно дерев’яні, вкриті найчастіше соломою. Під час пожежі могла вигоріти вся вулиця. Тому найважливіші будинки, наприклад церкви, зводилися з каменю або цегли, що робило їх менш уразливими для вогню. Перенаселені  будинки  та  вузькі  вулиці  становили  загрозу  для здоров’я людей. Жителі викидали відходи прямо на вулицю та залишали їх  там  гнити. Наявність відходів на вулицях була  головною причиною появи у містах значної кількості пацюків та інших паразитів, які розносять хвороби. Каналізації практично не було, і тому на вулицях не висихали смердючі калюжі. Ніхто  не  розумів,  звідки  беруться  хвороби;  брудна  вода  нерідко потрапляла в колодязі з питною водою, викликаючи спалахи захворювань,  особливо  в  спекотну пору  року. Вночі  вулиці не  освітлювалися, і  той,  хто  у  темряві  виходив  з  будинку,  ризикував  бути  побитим  або навіть убитим.

У XVII ст. у містах почали прокладати бруківку, на вулицях з’явилися масляні ліхтарі.  У будинках заможних городян стіни прикрашалися паперовими шпалерами, у багатіїв — гобеленами (тканими або вишитимикилимами). Вікна почали  закривати не шматком  ганчірки,  а  товстим, поки що непрозорим, склом у залізних рамах. Замість лавок і лежанок з’являються ліжка під балдахінами.  Увечері родина сідала біля вогнища або комину на стільцях, а хазяїн будинку розташовувався у кріслі

  • Спосіб життя

  • Робота з історичними документами

  • Текст 6. Розваги

Деякі розваги того часу  здаються нам жорстокими  Людям, наприклад, подобалося дивитися на ведмежі або півнячі бої або бути присутнімна публічних стратах. А страти відбувалися часто: до повішення присуджували за багато видів злочинів, у тому числі за крадіжку. Городяни любили ходити в театри, а на вулицях вони могли подивитися  на  виступи  жонглерів,  акробатів,  музикантів,  ведмедів,  які танцюють. Цей бродячий народ переїжджав з міста в місто, влаштовуючи  вистави  та  розважаючи місцевих жителів  

•  Як проводили городяни своє дозвілля?

Текст 7. Гігієна і здоров’я

З кожних 100 чоловік, на віспу хворіли 95, а помирав кожний   сьомий хворий. У XVII ст. лютував висипний тиф, його називали «яскраво-червоною лихоманкою». У XVIII ст. ця хвороба сотнями косила бідних парижан, у могильників не вистачало часу закопувати тіла померлих. Особливо висока смертність була серед новонароджених, небагато дітей  встигали  стати  дорослими:  сорокалітні  вже  вважалися  старими. Рідко хто доживав до 70 років. Розповсюдження епідемій було пов’язано з низьким рівнем особистої гігієни та майже цілковитою відсутністю медичної допомоги.

Люди боялися ходити до лазні. Зі зростанням епідемій лазні перетворилися на розсадник зарази, їх почали боятися. У Лондоні в 1800 р. не було жодного банного закладу. У заможних будинках були «мильні», вони  містилися  у  напівпідвалах.  У «мильні»  знаходилися парильня і дерев’яні  кадовби,  тут  можна  було  вимитися  гарячою  водою.  Ванні кімнати навіть у дуже заможних родинах були великою рідкістю. З XVIII ст. до моди увійшли купання, але купалися рідко, один–два рази за літо. Часті епідемії виникали через відсутність каналізації; особливою бідою ця проблема була у великих містах

  1. Чому хвороби у Новий час ставали справжнім лихом?

  2. Як ви вважаєте, чому городяни уникали відвідування лазні?

Текст 8. «Скажи мені, що ти їси»

Урожаї ще довго  залишалися низькими. Пшениця, рис, кукурудза (після  відкриття  Америки)  були  малодоступними  продуктами.  Білий хліб аж до XVIII ст. вважався предметом розкоші; Європа, як  і у давні часи, харчувалася грубими юшками і кашами. Ще на початку XVIII ст. у селі споживали переважно овес, просо, ячмінь. М’ясо населення європейських країн споживало рідко. Наприклад, у Франції в XVIII ст. середня цифра споживання м’яса складала 22 кілограми на  рік на  1 людину. М’ясо  їли  раз на  тиждень, переважно це була солонина. Так було у Німеччині, в Англії та в інших країнах.

У Голландії  в XVIII  ст.,  за  свідченням  сучасників,  основною  їжею для  бідноти  служили  ріпа,  смажена  цибуля,  сухий  хліб.  Городяни  їли скупо. Вечірня трапеза нерідко складалася тільки з тюрі — залишків хліба, розмочених у молоці. У будинках багатих людей їжа була більш різноманітною. У XVII ст. в Європі починають пити нові напої — чай, каву та шоколад

  1. Які продукти становили основу раціону звичайних людей?

  2. Які продукти з’явилися на столі європейців після Великих географічних відкриттів?

  3. Як ви вважаєте, чому люди Нового часу їли солонину?

V. Узагальнення та систематизація знань

Заповніть  порівняльну  таблицю  «Місто  Середньовіччя  та  Нового часу».

Риси середньовічного міста

Риси міста Нового часу

 

 

Зробіть висновки про життя людей у період Нового часу .

V. Оцінювання учнів. Домашнє завдання

1.  Прочитати відповідний параграф.

2.  Підготувати повідомлення про театри Нового часу.

3.  Скласти меню для селянської родини, родини багатого городянина й родини аристократа.

Урок: 7-8 Дата: 02\08.11.2012 Клас: 8

Тема: Франція

Задачи:- з’ясувати причини, хід та наслідки Реформації в Німеччині; розкрити основні напрями Реформації в Німеччині;

- удосконалювати уміння учнів аналізувати історичні події, систематизувати отриману інформацію у процесі складання таблиць, працювати з історичною картою; формувати вміння характеризувати історичних осіб – Мартина Лютера; розвивати вміння аналізувати  історичну  інформацію  крізь  призму  технологій  розвитку критичного мислення

- розвивати вміння аналізувати  історичну  інформацію  крізь  призму  технологій  розвитку критичного мислення;  виховувати  толерантне  ставлення  до  будь-якої релігії та повагу до думок інших.Там від реліквій гроші є.

Обладнання: карта, підручник

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Прибуток головний дає

Розпродаж індульгенцій жвавий.

Овець доїння йде на славу!

Ганс Сакс

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

Робота в парах.

Парам пропонується перелік запитань, після обговорення яких учні мають дати правильні відповіді. Завершивши роботу, кожен учень з пари повинен представити свої результати, коментуючи та аргументуючи особисту точку зору.

Запитання для роботи в парах

  1. За яких історичних обставин виникло християнське віровчення?

  2. Коли відбувся розкол християнства на католицизм і православ’я?

  3. Що означає вислів «феодальна роздробленість»?

  4. Як впливала роздробленість на розвиток суспільства?

  5. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Опрацювання нового навчального матеріалу

Гра «чиста дошка»

Учитель  записує  на  дошці  запитання,  які  стосуються  нової  теми й відповіді на які учні дадуть, опрацювавши текст підручника із всесвітньої історії для 8 класу.

У ч и т е л ь. Після читання у процесі аналізу тексту ви відповідатимете, а я витиратиму опрацьовані питання. Робота буде успішною, якщо під кінець уроку дошка стане чистою. У даному випадку на виконання завдання надається 10 хвилин.

Запитання на дошці

1.  Де і коли утворилась Священна Римська імперія німецької нації? (з 962 р. по 1806)

2.  Якій династії належала влада на поч. ХVІ ст. у Священній Римській імперії?

3.  Хто обирав імператора?

4.  Чому  не  було  укладено  союз  німецьких  міст  із  королівською владою?

5.  Хто висунув ідею перетворення роз’єднаних німецьких земель в єдину державу? Чому?

6.  Що сприяло наступу на феодальну «дрібнодержавність»?

«Рамка цілі» Цей метод передбачає чотири етапи:

1.  Мета (Чому? Навіщо? Для чого?)

2.  План (Як? Яким чином?)

3.  Дія (Що? Де? Коли?)

4.  Результати (Які наслідки? Які підсумки?)

За  цим  алгоритмом  діти  опрацьовують  за  підручником  питання «Лютер і Мюнцер — два варіанти Реформації». Клас поділено на 2 підгрупи  (одна працює над лютеранським варіантом Реформації,  інша — над мюнцерівським)

Зразок учнівської відповіді

Лютеранський варіант

Мюнцерівський варіант

1. Мета. Рух за очищення церкви від пороків (у першу чергу проти продажу індульгенцій), за нову, дешеву церкву

1. Рух за нову дешеву церкву, а також за суспільство, де всі будуть рівними: «Вся влада повинна бути віддана простому народові»

2. План. Реформацію може здійснювати тільки влада, а не народ (мирним шляхом)

2. Реформації можна досягти шляхом перевороту (революції) силами селянства і міської бідноти (силовим шляхом)

3. Дія. 31 жовтня 1571 р. — він прибив до дверей Замкової церкви у Віттенберзі тези, в яких спростовувалася рятівна сила індульгенцій

3. 1524–1525 рр. — Селянська війна  в Німеччині, очолена Т. Мюнцером; кінець 1524 р. — «Статейний лист»

4. Утворення нової гілки християнства — протестантизму (лютеранства)

4. Цілковита поразка селян, страта Т. Мюнцера та його послідовників (близько 100 тис. осіб)

Три речення

Учитель дає учням опрацювати питання «Селянська війна — стихійність  і неорганізованість»  за  підручником  і  просить  їх  передати  його зміст трьома простими реченнями.

Зразок учнівської відповіді

1.  Ідеї Лютера і Мюнцера здобули відображення в наступі на феодалізм під  час  Селянської  війни,  яка  розпочалася  в  Німеччині  влітку 1524 р.

2.  «Статейний лист» («12 статей») — програма селянських загонів.

3.  Поразка селян — брак єдності та військового досвіду.
IV. Узагальнення та систематизація знань

Клас ділиться на  три  групи, кожна  з яких має виконати певне  завдання.

Гра «Я знаю 5 імен…» (1-а група)

Учні називають п’ять імен, персоналій (можна й більше), які стосуються даної теми.

Наприклад:  Мартін  Лютер,  Томас  Мюнцер,  Карл  V,  Габсбурги, Лев Х.

Гра «Точність — ввічливість королів» (2-а група)

Учні записують дати, що зустрічаються в тексті підручника. До кожної дати пропонуємо запитання, відповіді на які мають бути точними та лаконічними.

Наприклад: 1483–1546; 1489–1525; 1517; червень 1524; 1524–1525 рр.

Запитання й завдання

1.  З якими подіями пов’язані ці дати?

2.  Позначте  у  зошитах  століття, що  стосуються  виписаних  вами  дат. Назвіть їх.

3.  Скільки років прожив Лютер? Мюнцер? Чому Лютер прожив довше?

4.  Що  було  раніше —  виступ Лютера проти  індульгенцій  чи початок заворушень у південно-західній Німеччині?

5.  Скільки років минуло від дня смерті Лютера? Мюнцера?

Гра Енциклопедист» (3-я група)

Учні  записують  в  зошитах  терміни  та  поняття,  що  зустрічаються в процесі вивчення нової теми, та пояснюють їх.

Зразок учнівської відповіді

Індульгенція — у католицькій церкві — грамота, свідоцтво про повне відпущення гріхів.

Реформація  —  широкий  антифеодальний  суспільно-політичний і релігійний рух, який набув форми боротьби проти католицької церкви в Західній і Центральній Європі в XVI ст.

Селянська війна — масштабне й тривале у часі повстання селян, яке охоплює велику територію.
V. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання учнів «Асоціювання»

Учитель на дошці записує ключове слово чи фразу. Учні називають слово або словосполучення, що асоціюються із запропонованим. Шляхом  колективного  обговорення  встановлюється  ієрархія  можливих зв’язків між окремими елементами.
VІ Домашнє завдання

1.  Опрацювати матеріал підручника.

2.  Скласти  речення  зі  словами: Реформація,  індульгенція, Селянська війна, Т. Мюнцер, М. Лютер, дешева церква, нове рівне суспільство.

Урок: 9 Дата: 16.11.2012 Клас: 8




<< предыдущая страница   следующая страница >>