asyan.org
добавить свой файл
1
Урок 12

Тема:

Музика і мистецтво слова. Музичні образи в літературних творах. Оповідання. К. Паустовський «Старий кухар», В.А. Моцарт - фрагменти «Маленької нічної серенади» та Концерту №23 для клавіру з оркестром - слухання. Р. Галаган «Сніжинки» - розучування, А. Житкевич «Все це потрібно мені» - виконання

Мета:

- зосередити увагу учнів на великій життєстверджуючій силі музичного мистецтва в сюжеті оповідання К. Паустовського «Старий кухар», вчитись співвідносити музичні образи з літературними, добиватися інтонаційної осмисленості виконання пісні «Все це потрібно мені», ознайомити учнів з піснею «Сніжинки», розучити 1 куплет;

- розвивати емоційну чутливість, розвивати вокально-хорові навички, удосконалювати культуру слухання;

- виховувати почуття співпереживання, інтерес до класичної музичної культури, формувати музичні смаки.

Обладнання: мультимедійна дошка, фортепіано, комп'ютер, музичний центр, портрети В.А. Моцарта, К. Паустовського, музичні записи, книги Є. Домріна «Бесіди про музику», А. Григорович «Великі музиканти Західної Європи».

Практична робота: бліц-гра.

Методи і прийоми, які використовує учитель на уроці: організація сприймання; розповідь-пояснення; музична ілюстрація; аналіз прослуханих творів; метод забігання вперед та вертання назад; спостереження.

Види діяльності учнів: пізнавальна (сприймання та засвоєння нових знань); художньо-практична (виконання музики)

Ключові слова: оповідання, «Старий кухар», Моцарт

Епіграф на дошці:

«Я бажав би всіма силами душі своєї, щоб музика моя приносила людям підтримку і втіху».

(П.І. Чайковський)

Структура уроку:

І. Організаційний момент. Музичне вітання.

ІІ. Активізація уваги та досвіду учнів, перевірка домашнього завдання. Бліц-гра.

ІІІ. Оголошення теми та завдань уроку.

IV. Викладення нового матеріалу. Бесіда та слухання музики. Паустовський «Старий кухар».

V. Розучування 1 куплету та приспіву пісні Р. Галагана на слова Н. Осташевської “Сніжинки”.

VI. Робота над 2 куплетом пісні А. Житкевича «Все це потрібно мені».

VII. Висновки й оцінювання.

VIII. Оголошення домашнього завдання.

Слайд 2

Хід уроку.

I. Організаційний момент. Музичне вітання.

Добрий день вам, добрий день

В світі музики, фантазії, пісень,

Добрим будь, щирим будь,

Із мистецтвом у дивну путь!


Музика – чарівне диво!

Звідки ти така грайлива?

Чи надовго? Назавжди,

Чи не зникнеш ти куди?

II. Активізація уваги та досвіду учнів, перевірка домашнього завдання. Бліц-гра « Знайомі – незнайомці».

У: Любі діти, розпочнемо наш урок з в цікавої бліц-гри « Знайомі – незнайомці». Її мета - пригадати розучене на попередніх уроках музичного мистецтва.

Слайд 3-25

ІІІ. Оголошення теми та завдань уроку.

У: Мені дуже радісно від того, що ви вже так багато знаєте і пам'ятаєте твори з нашої теми «Музика та мистецтво слова». Добре, що ми пригадали, як тісно переплітається слово і музика в пісні, казці, байці.

Слайд 26

Сьогодні ми з вами знову будемо відповідати на питання «Що сталося б літературою, якби не було музики?» та будемо спостерігати за музичними образами, які живуть в оповіданні.

Мені хотілося б, щоб, коли я буду читати, ви були дуже уважними, вслуховувалися в кожне слово, в кожен музичний звук, а потім ми разом порозмірковуємо над взаємозв'язком двох прекрасних мистецтв - музики і літератури.

Всідайтеся зручніше, я починаю… (Одягаю шаль та запалюю свічку)

ІV. Викладення нового матеріалу. Бесіда та слухання музики.

К. Паустовський «Старий кухар».

Слайд 27

Одного зимового вечора 1786 року на околиці Відня в маленькому дерев'яному будинку помирав сліпий дід – колишній кухар графині Тун. Разом із кухарем жила його дочка Марія, дівчина років вісімнадцяти.

Слайд 28

Тільки й добра було в сторожці, що ліжко, лави на кривих ногах, грубий стіл, порцеляновий посуд, мережаний тріщинками, і, нарешті, клавесин – єдине багатство Марії...

Слайд 29

Коли Марія вмила батька й наділа на нього прохолодну чисту сорочку, старий сказав:

– Я ніколи не любив священиків і монахів. Я не можу покликати сповідника, а мені ж треба перед смертю очистити свою совість.

– Що ж робити? – злякано спитала Марія.

– Вийди на вулицю, – сказав старий, – І попроси першого стрічного зайти в наш дім, хай висповідає перед смертю. Тобі ніхто не відмовить...

Марія довго чекала й прислухалась.

Слайд 30

Та ось їй здалося, що вздовж муру йде, наспівуючи, чоловік.

Вона ступила йому назустріч, наскочила на нього й скрикнула. Чоловік зупинився й запитав:

– Хто тут?

Слайд 31

Марія схопила його за руку і тремтячим голосом виповіла батькове прохання.

– Гаразд, – мовив чоловік тихо. – Хоч я й не священик, та вже нехай. Ходімо.

Вони ввійшли в дім. При свічці Марія побачила худорлявого невисокого чоловіка. Він кинув на лаву мокрий плащ. Одягнений він був гарно, але й просто – світло мерехтіло на його чорному камзолі та на кришталевих ґудзиках.

Слайд 32

Він був іще дуже молодий, цей незнайомий. Зовсім по-хлопчачому він труснув головою, поправив парик, швидко присунув до ліжка табуретку, сів і, нахилившись, уважно й весело подивився в очі приреченому:

– Кажіть! Можливо, владою, даною мені не від Бога, а від мистецтва, якому я служу, я розважу останні ваші хвилини і зніму тягар із вашої душі.

Слайд 33

– Я працював усе життя, поки не втратив зір, – прошепотів старий і притяг незнайомого за руку ближче до себе. – А хто працює, тому нема як грішити.

Слайд 34

Коли захворіла на сухоти (туберкульоз) моя дружина – її звали Марта – і лікар прописав їй дорогі ліки, велів годувати вершками й винними ягодами та напувати гарячим червоним вином, я вкрав із сервізу графині Тун невеличке золоте блюдо, розколов його на шматки й продав.

І мені тепер важко про це згадувати й критись від моєї дочки, адже я навчив її не чіпати й крихти з чужого столу.

Слайд 35

– А кого із слуг графині покарали за це? – спитав незнайомий.

– Присягаю, добродію, не покарали нікого, – відповів старий і заплакав. – Якби я знав, що золото не допоможе моїй Марті, хіба я зміг би вкрасти!

– Як вас звуть? – спитав незнайомий.

– Йоганн Мейер, добродію.

– Так от, Йоганне, – сказав незнайомий і поклав долоню на сліпі очі старого, – ви не завинили перед людьми.

Те, що ви вчинили, – це не гріх і не крадіжка, а навпаки, можна вважати подвигом заради кохання.

– Амінь! – прошепотів старий.

– Амінь! – повторив незнайомий. – А тепер скажіть мені вашу останню волю.

– Я хочу, щоб хтось подбав про Марію.

– Я зроблю це. А ще чого ви хочете?

Слайд 36

Тоді старий несподівано всміхнувся й голосно сказав:

– Я хотів би ще раз побачити Марту такою, якою зустрів замолоду. Побачити сонце і цей сад, коли він зацвіте весною. Але це неможливо, добродію. Не гнівайтеся на мене за нерозумні слова ...

Слайд 37

– Добре, – сказав незнайомий і підвівся. – Добре, – повторив він, підійшов до клавесина й сів перед ним на табуретку.

Слайд 38

– Добре! – голосно сказав він утретє, і враз бистрий дзвін розсипався по сторожці, мовби хто брязнув на підлогу сотню кришталевих кульок.

Слайд 39 – Слухайте, –сказав незнайомий. – Слухайте й дивіться.

Клавесин співав на повний голос уперше за багато років. Він сповнював своїми звуками не тільки сторожку, а й увесь сад...

Слайд 40

– Я бачу, добродію! – сказав старий і підвівся на ліжку.

Слайд 41

– Я бачу день, коли я зустрівся з Мартою і вона, збентежена, розбила глечик з молоком. Це було взимку, в горах.

Слайд 42

Небо – прозоре, мов синє скло, і Марта сміялась. Сміялась...

Слайд 43

Незнайомий грав далі.

– А тепер, – запитав він, – ви що-небудь бачите?

Старий мовчав, прислухаючись.

– Невже ви не бачите, – швидко сказав незнайомий, граючи далі, – як чорна ніч стала синьою, а потім блакитною,

Слайд 44

і тепле світло вже падає звідкілясь зверху; і на старому галуззі ваших дерев набрякають білі квіти? По-моєму, це цвіт яблуні, хоча звідси, з кімнати, він скидається на важкі тюльпани. Ви бачите: перший промінь упав на мур, нагрів його, і над ним струмує пара. Це, напевне, просихає мох, напоєний талим снігом. А небо зводиться все вище, стає ще синіше, ще прекрасніше,

Слайд 45

і зграї птахів уже летять на північ над нашим старим Віднем.

– Я бачу все це! – вигукнув старий.

Слайд 46

– Відчини вікно, Маріє.

Марія відчинила вікно. Студене повітря дмухнуло в кімнату. Незнайомий грав дуже тихо і повільно.

Старий упав на подушки, жадібно дихав і обмацував пальцями ковдру. Марія кинулась до нього.

Слайд 47

Старий, задихаючись, мовив:

– Я бачив усе так виразно, як багато років тому. Але я не хотів би померти, не знаючи, ... як вас звати. Як звати?..

Слайд 48

– Мене звати Вольфганг Амадей Моцарт, – відповів незнайомий.

Слайд 49

Марія відступила од ліжка і низько, майже торкаючись коліном підлоги, схилилась перед великим музикантом.

Слайд 50

Слайд 59

Коли вона підвелась, старий був уже мертвий.

Слайд 51

Зоря займалася за вікнами, і в її світлі стояв сад, сяючи квітками мокрого снігу.

Загасити свічку

У. Прекрасне оповідання, чи не так ?

Слайд 52

І автором його є видатний російський письменник Костянтин Паустовський.

Його називають найпоетичнішим російським письменником 20 ст. В багатьох його оповіданнях саме музика є головним героєм. Паустовський писав про П.І. Чайковського, Ф. Шопена, Е. Гріга.

Слайд 53

Ну, а сьогодні нам пощастило стати свідками історії, яка трапилась з славетним, всесвітньо відомим австрійським композитором Вольфгангом Амадеєм Моцартом.

Що ми вже знаємо про цього композитора?

Д. Ми знаємо, що він написав оперу «Чарівна флейта»

Що з дитинства він багато подорожував, давав концерти.

Слайд 54

Д. Що в 4 роки він написав перший концерт.

Слайд 55

Маленький Моцарт на концерті перед імператорською сім’єю спіткнувся і впав. Дочка імператора Марія Антуанета підбігла і підняла хлопчика, на що юний кавалер пообіцяв вирости і взяти її собі за дружину. Після виступу музикант отримав щедру платню і камзольчик сина імператора в подарунок.

У. А зараз повернемося до оповідання. Який настрій панує на початку оповідання? Чому?

Д. Настрій печальний, безрадісний, безнадійний. В будинку помирав старий кухар.

У. Який предмет в обстановці будинку виділяє письменник?

Д. Клавесин. Це була найдорогоцінніша річ у домі.

У. З якого моменту настрій у оповіданні різко змінюється?

Д. З появою у хатці незнайомця. Розповідь стає енергійною, живою, бадьорою.

У. Опишіть мені незнайомця.

Д. Це був худий маленький чоловік, одягнений вишукано і просто в чорному камзолі з кришталевими ґудзиками..

У. Якою ми бачимо постать Моцарта?

Д. Це людина проста, благородна, добра, милосердна до зовсім чужого вмираючого старого.

У. Як він назвав гріх старого кухаря? Чому це «подвиг заради кохання»?
Д. Іншої можливості знайти гроші на ліки не було..

У. Які два бажання має кухар перед смертю?

Д. Він попросив, щоб хто-небудь подбав про Марію, і друге бажання – побачити свою дружину молодою.

У. Що змінюється навкруги, коли незнайомець починає грати? Що ж проганяє смерть, що вертає хоч і не надовго старому загублене щастя?

Д. Велика сила музики.

У. Так, діти Письменник Костянтин Паустовський пише про велику силу мистецтва: смерть відступила, зиму змінила весна, до клавесину вернулось його колишнє звучання, сліпий кухар зміг знову побачити день першої зустрічі зі своєю майбутньою дружиною.

У. Чи сподобалася вам музика? Яка вона була?

Д. Чутлива, виразна, різна.

У. Скільки різнохарактерних епізодів ви почули?

Д. Три.

У. Для передачі настрою оповідання потрібно було підібрати контрастні епізоди. Перший епізод – ви почули звучання клавесина. Музикант ніби ілюстрував слова старого чоловіка. Ви помітили, що незнайомець не грав по нотах, а творив щось нове і зразу ж виконував. Нагадую вам, що в музиці це називається імпровізація.

Слайд 56

А на двох наступних ми зупинимося детальніше. Це фрагменти дуже знаменитих та красивих творів В.А.Моцарта. Давайте ще раз пригадаємо їхні основні мелодії:

(Граю на ф-но)

Слайд 57

У. Давайте спробуємо порівняти музику другого та третього епізодів.

V. Розучування пісні Р. Галагана на слова Н. Осташевської “Сніжинки”.

Про яку пору року йшлося в оповіданні «Старий кухар»?

Ще декілька днів – і зима вступить в свої володіння. Всі ми з нетерпінням очікуємо на неї.

За що ви любите зиму? Зустріч з ніжними, маленькими небесними перлинками-сніжинками відбудеться просто зараз.

Слайд 58

Пісня, яку ми будемо слухати та розучувати так і називається «Сніжинки».

Її автори – поетеса Наталія Осташевська та композитор Роман Галаган, сподіваюсь, піднімуть нам усім настрій.

Прослуховування запису.

Слайд 59

  1. Спробуємо виразно прочитати текст І куплету та приспіву.

  2. Знайдемо повтори.

  3. Розучимо мелодію по фразам, повністю виконаємо 1 куплет.



VІ. Робота над піснею А.Житкевича «Все це потрібно мені».
Для щастя старому вмираючому кухарю потрібно було зовсім небагато - пригадати час, коли він був молодий і щасливий. А що для щастя потрібно нам?

На минулому уроці ми це дізналися з пісні А. Житкевича. По тому, як старанно ви співали на минулому уроці, я здогадалася, що пісня припала вам до до душі.

Слайд 60

Перед тим, як розпочати вивчення 2 куплету,

Слайд 61

1. Пригадування мелодії куплету та приспіву;

2. Виконання її вокалізом;

3. Виконання 1 куплету та приспіву.

Слайд 62

4. Опрацьовування тексту 2 куплету; його виразне читання.

5. Виразне виконання по фразам, повністю, звертаємо увагу на дихання, на закінчення фраз, на ансамбль.

Дякую, ви були дуже старанними, співали з інтонацією, з почуттям.

Слайд 63

VІІ. Висновки й оцінювання. Гра «Мікрофон».

Урок наближається до кінця. Пригадаємо, про що на ньому йшлося. Ось мікрофон. Спробуйте сформулювати запитання по темі уроку, а ваші друзі дадуть на нього відповідь.

Діти, мені дуже приємно, що зміст оповідання Паустовського та музика Моцарта зворушили, не залишили вас байдужими.

У. Саме музика була головним героєм нашого оповідання, і два мистецтва в ньому переплелися і стали одним цілим. Я думаю, що відеоряд також дозволив нам стати свідками цієї вигаданої, але такої правдивої історії.

Слайд 64

У. Епіграфом до оповідання «Старий кухар» могли бути слова

П.І. Чайковського: «Я бажав би всіма силами душі своєї, щоб музика моя приносила людям підтримку і втіху». Музика великого Моцарта підтримала, підбадьорила старого сліпого та дала йому втіху.

Пройде зовсім мало часу і через п'ять років майже в таких самих злиднях згасне життя музичного генія Вольфганга Амадея Моцарта, але його музика залишиться безсмертною, допоки вона не залишає байдужими наші душі. І саме вона приносить нам і підтримку, і втіху.

Ви на уроці були активними, тому оцінки сьогодні отримали :

VІІІ. Оголошення домашнього завдання.

Любі діти, поділіться враженнями про цей урок зі своїми близькими, розкажіть їм про те, що зацікавило вас. Вечори стають довшими, роботи на дворі меншає, і я пропоную вам запросить тата, маму і прочитати їм оповідання «Старий кухар». Співайте, слухайте музику, старайтесь подумки сказати декілька слів про почуте. Я дуже вдячна вам за урок, без вашої допомоги він би не був таким цікавим, насиченим.

Слайд 65 До побачення.