asyan.org
добавить свой файл
1
© Юрій Никонович Комар

Урок біології в 10 класі

Тема: будова та функції ядра.

Мета: сформувати уявлення про будову ядра, показати основні функції ядра і його взаємозв’язки з іншими органелами клітини; розширити і поглибити знання учнів про значення ядра у збереженні й передачі спадкової інформації; поглибити та систематизувати знання учнів про будову клітини.

Обладнання: таблиці “Будова рослинної клітини”, “Будова тваринної клітини”, “Будова бактеріальної клітини” мікроскоп, мікропрепарати, роздатковий матеріал (додаток 5).

Тип уроку: комбінований з елементами рольової гри.

Хід уроку



І. Організаційний момент.

Добрий день! (Добрий день) Ви готові до проведення уроку біології? (Так) Чим ви доведете свою готовність? (Уважністю та знаннями) Добре, перевіримо ваші знання.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Індивідуальні завдання за картками (додаток 2)

2. Діалог-інсценівка (додаток 3)

а) мітохондрія—­­пластид;

б) лізосома—вакуоля.­.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні на уроці ми завершуємо вивчення органел клітини і ознайомимося з основною органелою клітини, так званим центром керування життєвими процесами клітини—ядром.

Проблемне запитання:

Чому саме ядро вважається центром управління клітиною?


IV. Повідомлення теми і мети уроку.

Отже, тема уроку “Будова та функції ядра”. Ми ознайомимося з будовою та функціями ядра, вивчимо його значення у клітині, розглянемо зв’язок ядра з іншими органелами клітини, узагальнимо знання про будову клітини.

V. Вивчення нового матеріалу.

Випереджувальні завдання: підготовка повідомлень. Повідомлення представляють 4 групи (додаток 4):

Група №1. Повідомлення “Будова ядра”.

Група №2. Повідомлення “Ядро—багатофункціональна органела”.

Група №3. Повідомлення “Ядро—носій спадкової інформації”.

Група №4. Повідомлення “Життя без ядра”.

Примітка. Після представлення кожного повідомлення йде його обговорення (бесіда, дискусія між групами).

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

Розгадування кросворду “Цитологія” (додаток 1).

VII. Узагальнення і систематизація знань.

Гра “Знайди подібну органелу” (зі списку органел учні групують їх за кількістю мембран: немембранні, одномембранні, двомембранні).

Гра “Мікрофон” (за принципом органела—функція).

VIIІ. Домашнє завдання.

  1. Робота з текстом § 15 підручника.

  2. Відповіді на запитання до § 15.

  3. Індивідуальне завдання—скласти кросворд по темі “Клітина”.(2 учні).

  4. Індивідуальне творче завдання — написати реферат на тему”Клітина – основна структурна і функціональна одиниця живих організмів” (1 учень).


Додаток 1


Я

Д

Е

Р

Ц

Е

1



Т

О

І

Р

А

К

У

Е

Н

Е

Г

П

Р

О

К

А

Р

І

О

Т

О

Р

Д

Я

2

3

4

5

6

7

8

9

И

И




1

М

А

Т

Р

И

К

С

А

Н

И

Т

І

Л

К

О

М

О

Р

Х

А

М

О

С

Л

П

О

І

Р

А

К

А

М

З

А

. Структура всередині ядра, в якій відбувається синтез
р-РНК.

2. Внутрішнє середовище ядра.

3. Елементарна, структурна і функціональна одиниця організму.

4. Структурна одиниця ядра, в якій розміщені гени.

5. Ядерний сік.

6. Організми, які мають ядро.

7. Ділянка молекули ДНК, яка визначає спадкові ознаки організму.

8. Без’ядерні організми.

9. Органела-центр керування клітиною.

Додаток 2




1. Заповнити таблицю:




Органела


Будова та функції

Клітинний центр




Комплекс Гольджі




Вакуолі




Рибосоми




Лізосоми






2. Пояснити суть досліду Прістлі (роздатковий матеріал мал. 7)

3. Які процеси відбуваються в світловій і темновій фазі фотосинтезу?




Додаток 3


«пластид—мітохондрія»

М: Привіт пластид!

П: Привіт мітохондрія.

М: А чому це ти такий зелений? Чи не захворів бува?

П: Ні. Я не захворів. Просто на мене покладена величезна місія людства. От і переживаю, щоб не підвести їх.

М: І що це за місія?

П: Утворення в процесі фотосинтезу такого важливого для живих організмів кисню та поглинання вуглекислого газу.

М: Ого! У тебе дійсно важка робота.

П: Так. Для цієї роботи потрібна велика кількість енергії, а в мене її не вистачає.

М: То кажеш енергії не вистачає. Я з радістю тобі допоможу, адже я якраз збираюся синтезувати АТФ, а це – універсальне джерело енергії. От і візьмеш собі скільки потрібно.

П: Дуже дякую тобі, мітохондрія, за допомогу.

М: Будь-ласка. Завжди рада допомогти.

«лізосома—вакуоля»

В: Привіт сестричко лізосома!

Л: Привіт вакуоля!

В: Сьогодні вихідний день, а ти все працюєш і працюєш.

Л: Та не можу я сидіти без діла. Ось поглянь, скільки навколо залишків різних назбиралось. Треба їх усі поприбирати, щоб не заважали працювати нашій клітині.

В: А я ось у магазин ходила-придбала ферментів для приготування обіду. До мене прийдуть усі органели. Приходь і ти-разом пообідаємо.

Л: Дякую. Забіжу лише на хвильку, адже життя в клітині не припиняється ні на секунду. Тому і треба прибирати за всіма жителями клітини.

В: От і домовилися. Буду чекати тебе. Бувай.

Л: Бувай.

Додаток 4


Орієнтовні відповіді учнів

Повідомлення №1 Будова ядра

Ядро складається з поверхневого апарату та внутрішнього середовища. Поверхневий аппарат, або ядерна оболонка, складається з двох мембран: зовнішньої і внутрішньої. Через пори мембран відбувається обмін різних речовин між ядром і цитоплазмою. Внутрішнє середовище ядра – ядерний матрикс – складається з ядерного соку (каріоплазми), ядерець і хроматину. Каріоплазма – це внутрішній вміст ядра, що складається з білково-ліпідної системи. За будовою і властивостями каріоплазма нагадує цитоплазму. Ядерце – структура всередині ядра, що складається з комплексу РНК з білками. Під час поділу клітини ядерця зникають, а потім синтезуються знову. Хроматин розташований в каріоплазмі у вигляді сітки. Він утримує всю ДНК ядра. З хроматину будуються хромосоми – структурні одиниці ядра. Хроматин складається з ДНК і особливих білків, зв’язаних з ДНК.

Повідомлення №2 Ядро – багатофункціональна органела


Ядро виконує в клітині ряд дуже важливих функцій, саме тому ядро вважають центром керування клітиною. Воно виконує важливі функції в обмінних реакціях клітини, в рості та розмноженні клітин. Важлива роль ядра в утворенні клітинної оболонки, воно сприяє розмноженню пластид, має значення в перетворенні продуктів фотосинтезу, бере участь в регуляції відкривання і закривання продихів. В ядрі синтезуються нуклеїнові кислоти – ДНК і РНК. В ядрах відбувається формування рибосом за участю ядерець. Вони надходять у цитоплазму і беруть участь у біосинтезі білків. Таким чином, ядро регулює біохімічні, фізіологічні та морфологічні процеси в клітині.


Повідомлення №3 Ядро – носій спадкової інформації

Основною функцією ядра є зберігання спадкової інформації та передача її дочірнім клітинам під час поділу. На молекулах ДНК в процесі транскрипції синтезуються молекули і-РНК, які переносять інформацію про структуру білків із ядра до місць їхнього синтезу. При цьому спадкова інформація знаходиться в ядрі і є ніби матрицею, з якої РНК знімає копії для побудови у рибосомі з амінокислот аналогічних білків, що входять до складу материнської клітини. Спадкова інформація в ядрі може змінюватись внаслідок мутацій. Це зумовлює спадкову мінливість. Провідну роль ядра у передачі спадкової інформації можна проілюструвати на експериментах з видалення ядра. Так, з яйцеклітини жаби видаляли ядро і замість нього поміщали ядро заплідненої яйцеклітини тритона. При цьому з яйцеклітини жаби розвивався тритон.
Повідомлення №4 Життя без ядра

На сучасному етапі розвитку жива природа включає дві групи організмів: прокаріоти, або без’ядерні організми та еукаріоти – організми з добре оформленим ядром. Прокаріоти – це надцарство, до якого належать різні групи бактерій і синьо-зелених водоростей. Клітини прокаріот прості за будовою: вони не мають ядра, пластид, мітохондрій, комплексу Гольджі, ендоплазматичної сітки, клітинного центру, лізосом, вакуолей. У прокаріот немає типових хромосом, а є лише ділянки зі спадковим матеріалом. Більшість прокаріот – одноклітинні організми. За наявності у прокаріот однієї клітини відбуваються всі функції організму, але неможлива диференціація клітин і виникнення великої кількості різних форм. З одного боку у прокаріот відбуваються відразу всі функції організму, а з другого – це сприяє економніше витрачати енергію. У клітин прокаріот цитоплазма не поділена на відділи системою мембран, що ставить їх у нижче становище, ніж еукаріоти, відносно ступеня упорядкованості та організації.