asyan.org
добавить свой файл
  1 2 3 4

Я Україну не забуду,

Вона для мене як зоря!

Покличте знову кобзаря!

Я так люблю його мотиви

Про те, що воля ще жива,


Що наша слава не загине!
Ведуча

Шляхи мої неміряні,
гори мої неважені,
звірі мої не наджені,
води мої не ношені,
риба у їх не ціджена,
птахи мої не злякані,
діти мої не лічені,
щастя моє не злежане...
Оце така я в тебе матінка,
в руці Господній
Україна синєнебая!


Вчитель

Підійшло до завершення наше літературно-мистецьке патріотичне свято. Дякуємо всім за активну участь. Бажаємо, щоб уроки, отримані сьогодні, стали для вас життєвим дороговказом патріота України. Любіть Україну!

Додаток 1

Ілюстрації до слайд-шоу «Моя країна - Україна»


















Додаток 2

Матеріали до фотогалереї «Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі»,
Маркіян Шашкевич – письменник, провідна постать національно-культурного відродження Західної України першої половини ХІХ ст.

«…Громадсько-просвітницька діяльність М.Шашкевича… була спрямована на те, щоб західна гілка нашого народу відчула себе органічною частиною української нації» (П.Хропко, філолог)
Микола Лисенко – український композитор, етнограф, диригент, піаніст, громадський діяч. Основоположник української класичної музики.

«Ви разом з музою великого Тараса будили в нас найліпші, найсвятіші почування… Ви закликали нас до братньої любові, до щирої праці, до завзятої боротьби – і все за неї, і все для неї, нашої коханої України!» (М.Коцюбинський)
Микола Хвильовий – український письменник, публіцист, натхненник українського літературного відродження 20-х рр. ХХ ст.

«Вважав, що на зміну провідній ролі Європи в культурному процесі має прийти «євразійський Ренесанс», в якому провідну роль відводив новій українській культурі…» (Довідник з історії України)


Дмитро Яворницький – історик українського козацтва, етнограф, фольклорист і письменник.
«…Якби ви знали, як я люблю своє Запорожжя і його сердечних сіромах!.. Люблю тому, що там є широкий простір для моєї привільної натури…» (Із листів до Г. Маркевича)

Олена Теліга - українська поетеса, суспільно-політичний діяч.

«…Перед молоддю стоїть блискуче завдання – стати батьками майбутнього своєї нації. Хай же ж вона не зрікається цієї честі…» (З промови в Українській студентській громаді).

Андрій Шептицький – митрополит Української греко-католицької церкви.

«Я так дуже хотів би обтерти сльози з очей тих, хто плаче, - потішити кожного, хто сумує, - покріпити кожного, хто слабкий та немічний, - оздоровити кожного, хто хворий, - просвітити кожного, хто темний… щоб усіх спасти…» (З послання до віруючих)

Олександр Довженко – український кінорежисер, письменник, художник.

«…Навіть у мистецькому середовищі Довженко сприймався як художник унікальний, він ніс в собі скарб мислителя. Фільми його заполонювали глядача силою народності, буянням художніх образів, глибиною думки й почуття» (О.Гончар )
Микола Руденко – український письменник, поет, громадський діяч, правозахисник, філософ.

«…Пам’ятайте, що ми живемо в такий час, який залишиться в пам’яті як час Воскресіння України. Хоч ми сьогодні собі й не заздримо – важко жити! – але майбутні століття нам заздритимуть. Обов’язково. Отож шануймося і шануймо нашу Україну» (Зі звернення до читачів журналу «Дивослово»)
Ліна Костенко – українська поетеса.

Є боротьба за долю

України

Все інше – то велике

мискоборство.

«Як справжній поет-громадянин, Ліна Костенко не байдужа до проблем нашого тривожного сьогодення. Торкаючись головного, письменниця створює поліфонічний характер нашого часу, наповнюючи свої твори високим гуманістичним пафосом, гострим відчуттям і філософським осмисленням доби» (А.Ткаченко, літературознавець)
Додаток 3

Матеріали до гри фестивалю «Дитячий пазл»

за Конвенцією про права дитини
Текст Конвенції про права дитини готувався, обговорювався та узгоджувався більше десяти років. Конвенція ООН про права дитини - це угода між країнами. В ній записа­но, як уряд кожної країни має дбати про дітей. Конвенція була прийнята та відкрита для підписання та приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року. Цей особливий документ було ратифіковано 191 країною світу.

Конвенція ООН про права дитини набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і з цього часу є частиною національного законодавства.

 Права дитини в Україні

Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини в перший же рік своєї незалежності. В нашій країні не існує спеціального законодавства для неповнолітніх, і їх права виділені окремими статтями Сімейного, Цивіль­ного, Кримінального та Кримінально-Процесуального кодексів України, а також регулюються окремими зако­нами, такими як закони «Про охорону дитинства», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про попередження насильства в сім’ї». Різні державні інституції та міністерства покликані відповідати за дотримання прав дитини в Україні. Багато зусиль також докладають громадські організації, які працюють на терені захисту прав дитини, щоб кожна дитина почувала себе захищеним законом повноцінним членом суспільства.

Захисти себе

Конвенція ООН про права дитини – це твої права. Вони знайшли своє відображення у чинному законодавстві України. Ти можеш не думати про них. Ти можеш не використовувати їх щодня. Втім, ти маєш знати, що вони існують і вони не­від’ємні від інших прав, гарантованих тобі державою.

Закони різних країни різні. Йдеться зокрема про цифру повноліття і про вік, з якого підліток несе кримінальну відповідальність за скоєний злочин: в одних країнах це 7 років, в інших – 12, в Україні – 14-16 років. Але ти повинен знати, що є права, які не можна змінити. Наприклад, право на турботу і піклу­вання. Також незмінним є, твердження про те, що всі діти мають рівні права. Держава може бути більш чи менш демократичною, але змінити ці права вона не може. Вони – твої.

Читай – дізнаєшся

Конвенція ООН про права дитини містить 54 статті. В них ти знайдеш 40 прав, які має дитина. Нижче наведені тільки ті статті Конвенції, які стосуються твоїх прав. Всі права можуть бути класифіковані за певними принципами.

Спробуймо класифікувати права:

Всі діти мають право на життя
Всі діти мають право на піклування і турботу
Всі діти рівні у своїх правах

Права «піклуйтеся-про-мене»

Ти маєш право на достатнє та здорове харчування
Ти маєш право на освіту
Ти маєш право на медичну допомогу
Ти маєш право на розваги

Права «не знущайтеся наді мною»

Ти маєш право на захист від економічної експлуатації та примусової праці
Ти маєш право на захист від будь-якої роботи, яка може бути небезпечною для твого здоров’я
Ти маєш право не бути жертвою війни
Ти маєш право на захист від сексуальної експлуатації

 Права  «я маю власну думку»

Ти маєш право виражати свої погляди
Ти маєш право сповідувати свою власну релігію
Ти маєш право об'єднуватися з іншими
Ти маєш право на інформацію

Права «спеціальних потреб»: життя деяких дітей є важчим, ніж у їхніх однолітків. Тому такі діти потребують спеціальної уваги і піклування

Діти-інваліди
Діти, позбавлені батьківського піклування
Діти-біженці
Діти у конфлікті з законом

Преамбула (вступ до Конвенції)

Преамбула Конвенції ООН про права дитини містить таку важливу інформацію, як:

  • діти мають право на особливе піклування та допомогу;

  • сім'я несе відповідальність за повний та гармонійний розвиток дитини;

  • дитина потребує спеціальної охорони, піклування і захисту як до, так і після народження;

  • діти, які живуть у виключно тяжких умовах, потребують особливої уваги;

  • важливість традицій і культурних цінностей суспільства, в якому зростає дитина;

  • важливість міжнародного співробітництва для поліпшення умов життя дітей в кожній країні.

Стаття 1 Визначення поняття ДИТИНА

Дитина – це  людська істота до досягнення нею 18-річного віку. Дитина – це  людина, яка зростає. Діти – це  люди на шляху в доросле життя. Всі діти потребують повноцінних умов для розвитку і зростання.

Стаття 2 Усунення дискримінації

Всі права рівні для кожної дитини, незалежно від її раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, соціального походження. Держава не може порушувати жодне з прав. Держава має активно пропагувати права дитини.

Стаття 3 Якнайкраще забезпечення інтересів дитини

Усі дії щодо дитини мають виконуватися в інтересах дитини. Якщо рідні, або ті особи, які несуть відповідальність за дитину,  недбало виконують свої обов’язки, держава має забезпечити дитині належний догляд і піклування.

Стаття 4 Здійснення прав дитини

Держава має вживати всіх необхідних заходів для реалізації прав дитини. Держава не може залишати поза увагою права дитини. Всі країни мають співпрацювати для того, щоб права дитини реалізовувались у повсякденному житті. Більш розвинені країни  мають допомагати бідним, економічно

Стаття 5 Роль батьків

Держава має поважати відповідальність, права та обов’язки батьків та родини. І, водно­час, держава повинна вимагати від батьків ростити та виховувати дітей належним чином.

Стаття 6 Право на життя та розвиток

Держава визнає той факт, що кожна дитина має невід’ємне право на життя. Держава визнає, що кожна дитина має право на здоровий розвиток.

Стаття 7  Ім'я та громадянство

Кожна дитина після народження має право на ім’я та громадянство. Кожна дитина після народження має право знати своїх батьків і має право на їхнє піклування.

Стаття 8 Право на індивідуальність

Держава поважає індивідуальність дитини, її громадянство, ім'я та сімейні зв’язки.

Стаття 9 Розлучення дітей з батьками

Дитина має право жити разом з батьками. Якщо батьки розлучені, дитина має право спілкуватися з обома батьками, за винятком тих випадків, коли це суперечить інтере­сам дитини.

Стаття 10 Воз'еднання сім’ї

Держава сприяє воз’єднанню сім’ї.

Держава дозволяє дітям та їхнім батькам в’їзд чи виїзд до іншої країни з метою воз’єднання сім’ї. Держава також дозволяє батькам, які проживають у різних країнах, спілкуватися з дитиною.

Стаття 11 Незаконний вивіз дитини

Держава вживає всіх необхідних заходів для боротьби з незаконним вивозом дітей за кордон.

Стаття 12 Власні погляди дитини

Держава забезпечує дитині (згідно з її віком і зрілістю) право формулювати та виражати власні погляди з усіх питань. Держава має приділяти належну увагу поглядам дитини. Дитина має право бути заслуханою в суді та адміністративних органах.

Стаття 13 Свобода вираження поглядів

Дитина має право вільно виражати свої думки. Це право також включає свободу шукати, отримувати та передавати інформацію.

 Стаття 14 Свобода думки, совісті і релігії

Дитина має право на свободу думки, совісті і релігії. При цьому беруться до уваги відповідальність, права і обов’язки батьків та норми закону.

Стаття 15 Свобода асоціацій/зборів

Дитина має право бути членом асоціації, гуртка чи клубу. Дитина також має право створювати асоціації, гуртки та – клуби  відповідно до закону.

Стаття 16 Право на особисте життя

Ніхто не може незаконно втручатись в особисте життя дитини. Дитина має право на захист закону від свавільного втручання в її особисте та сімейне життя, її оселю та кореспонденцію.

Стаття 17 Право на інформацію

Держава забезпечує доступ дитини до інформації і матеріалів з різ­них джерел, особливо з джерел, які сприяють належному розвитку дитини. Наприклад: телебачення, радіо, газети, дитяча література, інформація рідною мовою, а також інформація і матеріали з між­народних джерел. Держава забезпечує належний захист дитини від тих матеріалів та інформації, що завдають шкоду її благополуччю.

Стаття 18 Відповідальність батьків

Батьки несуть рівну відповідальність за виховання дитини. Держава надає батькам належну допомогу у виконанні ними обов’язків стосовно дітей. Держава має забезпечувати належний догляд за дітьми, батьки яких працюють.

Стаття 19 Захист від насильства

Діти мають право на захист від усіх форм фізичного, психологіч­ного, сексуального насильства та експлуатації як в сім’ї, так і поза нею. Держава має вживати всіх заходів для запобігання насильст­ву щодо дитини. Дитина має право на необхідну підтримку і допомогу.

Стаття 20 Дитина, позбавлена сімейного оточення

Дитина, яка не може жити в своїй сім’ї (тимчасово чи постійно) має право на особли­вий захист. Держава має забезпечити дитині належний догляд відповідно до своїх національних законів: усиновлення, передачу на виховання до прийомної родини, або до відповідних установ по догляду за дітьми.

Стаття 21 Усиновлення

Усиновлення дитини дозволяється лише тоді, коли воно відповідає інтересам дитини. Всиновлення дитини в іншій країні може розглядатися за умови, коли не існує інших, кращих можливостей для дитини в межах країни.

Стаття 22 Діти-біженці

Діти-біженці мають право на захист. Рівні права на захист мають як діти-біженці у супроводі своїх батьків, так і діти-біженці, які не супроводжуються батьками. Держава має надати захист дитині-біженцю, а також допомогу у пошуку її батьків чи інших членів сім'ї.

Стаття 23 Діти з фізичними та розумовими вадами

Діти з фізичними та розумовими вадами мають право на особливе піклування. Неповноцінні діти мають вести повноцінне і гідне життя в умовах, які забезпечать їх нормальну участь у житті суспільства.



<< предыдущая страница   следующая страница >>