asyan.org
добавить свой файл
1




Запорізька загальноосвітня школа I-III ступенів № 84

УСНИЙ ЖУРНАЛ:

«Від козацтва до сьогодення»
Підготували:

Кл.керівник 8-А класу Духовченко Л.Є.

Кл.керівник 8-Б класу Сіропол С.Є.

м. Запоріжжя

2011-2012 н.р.

Ні, ти не знаєш добре України,

Якщо на Запоріжжі не бував,

Де небо – то від хвиль дніпрових синє,

То, наче мак, вишневе від заграв;
Де на весь світ хорались колосками

У січах кров’ю зрошена земля;

Де кожен дім і міст, завод і камінь

Народу невмирущість прославля;
Де сяйво з вод висотують турбіни,

А Хортиця сурмить, як пароплав…

Ні, ти не знаєш добре України,

Якщо на Запоріжжі не бував.
Нам дух волелюбний від скіфів дістався,

Широка душа – від безмежжя степів.

Хто серцем тебе, Запоріжжя, торкався,

Той душу твою осягнути зумів.
Це тут України моєї початок,

Де волю плекали твої козаки.

Тут Хортиця, наче козацька чайка

В задумі легкій проплива крізь віки.
Подвиги козацькі –

Пісня, а не казка,

Не зміліє пам'ять

У Дніпра – ріки.
Є у нас козацька

Бойова закваска:

Там, де Україна –

Там і козаки!
Ведучій 1.

І справді, однією із «візитних карток» нашого краю є острів Хортиця.

Хортиця має не лише історичне, але і природне значення, на її території дуже багато цікавих рослин.

Перші поселення відносяться до періоду ПАЛЕОЛІТУ та МЕЗОЛІТУ.

У VII (7) столітті до Різдва христового на острові з’являються скіфи, потім гуни, авари, хазари, печеніги, половці, монголо-татари.

Як бачимо, в основному тут було кочове населення. Це залишилось у назвах річок, курганів, місць.

На сьогодні залишилось близько 50 поховальних курганів.
Ведучій 2.

А ще Хортиця славиться тим, що з островом пов’язані Запорізькі козаки.

Перше укріплення було побудовано Дмитром Вишневецьким у 1556 році.

Запорізькі козаки відіграли важливу роль в історії України.

Упродовж більше як двох століть вони обороняли її перед усіма ворогами: спершу перед татарами й турками, пізніше перед Польщею й Москвою.

Хоробрі до безтями й відважні в боях, вони вславилися своїми перемогами на цілий світ так, що чужинці називали українців козацькою нацією, а Чорне море – козацьким морем.

Як справжні християнські лицарі, що обороняли не тільки рідну землю, але й цілу Європу, козаки при кожній нагоді засвідчували свою вірність Ісусові Христу й Пречистій Діві Марії. Запорізька Січ, вважалося, була під опікою Матері Божої, доказом чого була січова церква Святої покрови.
Відео ряд 1 (козаки)
Ведучий 1
Початок історії Запоріжжя, перша його назва – Олександрівськ, пов'язаний із будівництвом Нової Дніпровської укріпленої лінії наприкінці XVIII (18) століття.

Згідно з планами центральної влади ця укріплена лінія повинна була , з одного боку, захистити край від татарських нападів, а з іншого – забезпечити посилення контролю над землями Війська Запорізького з боку Російської Імперії.
Відео ряд 2 (Олександрівськ)

Ведучий 2
Бурхливий розвиток економіки і культури краю було перервано Великою Вітчизняною війною.

Два роки Запорізька область була окупована фашистськими військами.

На вересень 1943 року фронт наблизився і до нас.

Основні сили німецьких військ групи армій «Південь» продовжували відступати, сподіваючись закріпитися на ріках Дніпрі та Молочній.

Війська Південно-західного фронту під командуванням генерала армії Малиновського і війська Південного фронту під командуванням Толбухіна вийшли на територію Запорізької області і звільнили її східні райони.

Перші населені пункти були звільнені 14 вересня.

20 вересня звільнено Комишуваху, 22го ----Красноармійськ (нині Вільнянськ).

Наприкінці вересня радянські війська вийшли на підступи до Запоріжжя, але далі наступ на місто тимчасово призупинився.

Запоріжжя займало значне місце у планах німецького командування.

Це було викликано як промисловим значенням міста, так і його розташуванням зі стратегічної точки зору.

Німецьке командування розуміло, що, втративши Запоріжжя, воно не зможе втримати Кривий Ріг, Марганець, оборонну лінію «Волан» під Мелітополем, яка перекривала дорогу на Крим.

Загалом німецьке командування зосередило на плацдармі 35 тисяч солдат та офіцерів, близько 600 гармат та мінометів, 200 танків та штурмових гармат.
Ведучий 1

Однак все це не змогло зупинити наступ радянської армії.

Вирішальний наступ розгорнувся в ніч з 12 на 13 жовтня. Несподівано для німців радянські війська завдали удару силами 8-ї гвардійської армії генерала Чушкова, у битві за Запоріжжя настав злам.

У ніч з 13 на 14 жовтня розпочався штурм вже безпосередньо міста. На світанку наші війська вийшли на околиці міста.

У другій половині дня 14 жовтня 1943 року у лівобережній частині міста не залишилося жодного солдата.
Ведучий 2
Але розгромлені на лівобережжі німецькі війська закріпились на правому березі Дніпра та острові Хортиця.

22 жовтня підрозділи радянського війська форсували Дніпро в районі між нинішньою площею Фестивальною і балкою Капустяною і зав’язалися бої на Хортиці.

У ніч з 25 на 26 жовтня 60а,203а, 244а гвардійські стрілецькі дивізії форсували Дніпро біля греблі ГЕС, захопили плацдарм на правому березі.

Тоді ж вдалося врятувати від повного знищення Дніпровську ГЕС.

Наприкінці листопада війська 6ї армії форсували Дніпро біля села Розумовки.

60а гвардійська дивізія й окремі полки ще двох стрілецьких дивізій протягом місяця утримували плацдарм, відбиваючи шалені атаки гітлерівців.

В окремі дні німці кидали в бій по декілька полків, кожен із яких підтримували 20-30 танків.

Однак, не зважаючи на це, захисники плацдарму не відступили. Плацдарми на північ і південь від Запоріжжя вистояли і почали розширюватися. На правий берег висаджувалися свіжі сили.

Під загрозою оточення в ніч з 29 на 30 грудня 1943 року німецькі війська відступили з правобережної частини міста. Запоріжжя було остаточно звільнене, період окупації завершився.
(Хвилина пам’яті)

виступ гостя
Ведучий 1

Відбудова народного господарства області почалася одразу після звільнення краю від фашистів.

На початку березня 1947 року на Дніпрогесі був введений в дію перший гідроагрегат, відбудована частина машинного залу, прокладено лінію електропередач для забезпечення енергією «Запоріжсталі», а також заводів і шахт Донбасу.

На початку 1950 року знов працювали всі промислові підприємства, що діяли в області перед війною.

На початку 1960р. у містах області діяло 5284 підприємства, з них 1116 великих.
Відео ряд 3 (відбудова міста)

Дороги і люди сюди поспішали,

Заводи і місто росли до небес,

У хвилях дніпрових пороги приспали,

Підковою щастя підвівсь Дніпрогес.
Велика країна пишалась тобою,

І навіть війна не скорила тебе.

Любов до свободи, смак праці і бою

Підняли з руїн Запоріжжя моє.
Це ти, Запоріжжя тримаєш країну

На дужих плечах – січовик і атлант.

Південного Сходу ти чорна перлина,

Ти слава його, промисловий гігант.
Крокуєш в майбутнє упевнено й гордо,

І більшає друзів у тебе щорік.

Дивуєш планету спортивним рекордом,

Ти – місто учений, студент, трудівник.
Спасибі, доле, що нам судила

У цьому краї пізнати світ.

Спасибі, нене, що ти навчила

Дзвінкої мови з дитинних літ.
Спасибі, радні, роздоли-ниви,

І вам, любисток і мак-видяк.

Я тим багатий, я тим щасливий,

Я тим пишаюся, немов юнак.
Що ви є в мене! А ще є друзі,

Є місто, котрому я – донька,

Є тремковіті тополі в лузі,

Є жито, сяюче від росин.
Є сиві кручі, що Дніпр голубить,

І є пісні. Та які ж пісні!

Хто їх полюбить, той не розлюбить

І не зречеться і на вогні.
Живи ж і квітни, мій краю отчий,

Де хліб – мов сонце, повітря – мед,

Де кожен другий – коваль чи зодчий,

Де кожен третій – в душі поет.

Ведучий 2

І у наш час Запорізька область відіграє провідну роль у національній економіці та входить до числа регіонів України, які складають основу її індустріального та аграрного потенціалу.

Наш регіон є одним із найбільш технологічно розвинених в Україні із значним науково-технічним та виробничим потенціалом.

Пісня про Запоріжжя

Заключне слово вчителя.


Дорогие и уважаемые Ветераны!!! Хотелось бы сказать Вам СЕРДЕЧНОЕ СПАСИБО и пожелать здоровья всем ветеранам и НИЗКО ПОКЛОНИТЬСЯ тем, кого уже нет с нами..

СПАСИБО поколению ПОБЕДИТЕЛЕЙ!

СЛАВА ГЕРОЯМ ВЕЛИКОЙ ВОЙНЫ!

Как жаль, что наши ветераны уходят от нас. Какое счастье, что мы застали их, что мы можем воочию увидеть тех, кто спас наш мир, что можем услышать от них самих истории о той страшной войне.

Спасибо всем ветеранам и тем, кто воевал, и тем, кто был в тылу!

Мы всегда будем помнить ваш подвиг!