asyan.org
добавить свой файл
  1 ... 2 3 4 5 6 ... 8 9

Аналізуючи показники ділової активності, можна зробити висновок, що навіть незважаючи на зниження коефіцієнту оборотності робочого капіталу та індексу ділової активності у 2001 році, підприємство в цілому працює досить ефективно.
Висновки. Підводячи загальний підсумок вищевказаному, вважаємо, що за минулий 2001 рік ВАТ "Івано - Франківськцемент" суттєво покращив власне фінансове становище.

Але, в той же час підприємство продовжує політику використання короткострокових внутрішніх кредитів (заборгованість за якими на початок 2001 року складала 2000 тис. грн., і зросла наприкінці 2001 року до 8850,1 тис. грн.) І якщо можна зрозуміти необхідність залучення деяких кредитних ресурсів на протязі року в зв`язку з тим, що дефіцит власного оборотного капіталу не дає змоги підприємству розширювати діяльність за рахунок своїх резервів, то ті умови, на яких ці ресурси залучаються, а саме - непомірно високі відсоткові ставки обслуговування можуть поставити підприємство у досить скрутне становище. Така політика управління приносить деякий тимчасовий ефект поліпшення фінансового стану підприємства, але в результаті призводить його до фінансової нестабільності.

2.2 Системність і комплексність в аналізі капіталу.
Прийняття інвестиційних і фінансових рішень у процесі ведення бізнесу тісно пов'язано з керуванням капіталом господарюючих суб'єктів, оскільки наявність визначеної величини і динаміки його стану є одним з важливих критеріїв при виборі оптимальних управлінських рішень. В усі періоди життєвого циклу підприємства: від залучення ресурсів для створення чи розширення бізнесу до моменту ліквідації чи реорганізації - капітал завжди виступає необхідним атрибутом діяльності підприємства. В даний час, як правило, для визначення ефективності залучення ресурсів підприємством використовуються методи фінансового планування і визначення грошових потоків. Це досить простий, але не завжди ефективний підхід.

Залучення ресурсів підприємством - двоякий процес, що повинний розглядатися з двох позицій: з боку інвестора - як інвестиції, а з боку підприємства - як залучення джерел капіталу для його формування. Для вирішення зазначених задач з позиції інвестора цілком достатньо застосування фінансових методів, що дозволяють визначити терміни повернення вкладених коштів і суми доходів від інвестицій. З погляду підприємства, у якому здійснюється формування капіталу, одних фінансових методів аналізу для визначення ступеня його відтворення, явно недостатньо. Тому виникає необхідність застосування і ряду інших методів і методик аналізу залучення ресурсів і оцінки ефективності їхнього використання.

Слід зазначити, що на сучасний момент, як за рубежем, так і в нас, в Україні, на практиці переважає утилітарний, вузько направлений підхід до аналізу капіталу, що базується в основному на вирішенні задач по керуванню окремими видами активів підприємства і джерел їхнього формування. У зв'язку з цим власному капіталу як економічній основі бізнесу, системі, що включає в себе сукупність майнових відносин і зобов'язань, у практиці фінансового й управлінського аналізу, а також у теорії економічного аналізу не приділяється достатньої уваги.
Таблиця 2.5

Різні точки зору на питання системності і комплексності в аналізі.



Позиція автора

Джерело

1. "Система - безліч елементів, що знаходяться у відносинах і зв'язках один з одним, утворюють визначену цілісність, єдність, модель" (стор. 249).

Лопатников Л.И. «Краткий экономико-математический словарь». — М.: Наука, 1979 г., 22,5 п.л.

2. "Система - це... визначена в часі і просторі безліч елементів з відомими властивостями і з упорядкованими зв'язками між елементами і властивостями, орієнтованими на виконання головних задач даної безлічі" (стр. 38).

Саркисян С.А., Ахундов В.М., Минаев Э.С. «Большие технические системы. Анализ и прогноз развития». — М.: Наука, 1977 г. 22,34 п.л.

3. Під системою "...розуміється упорядкована сукупність елементів, між якими існують визначені взаємозв'язки" (стор. 14).

Д.Хан «Планирование и контроль: концепция контроллинга». — М.: Финансы и статистика, 1997 г.

Системний аналіз - це:

1) наукова дисципліна, що розробляє загальні принципи дослідження складних об'єктів з обліком їхнього системного характеру;

2) методологія дослідження об'єктів за допомогою представлення їх як системи й аналізу цих систем" (стор. 253).

Лопатников Л.И. «Краткий экономико-математический словарь». — М.: Наука, 1979 г., 22,5 п.л.

5. "Комплекс - сукупність, сполучення чого-небудь" (стор. 248).

С.И.Ожегов «Словарь русского языка», — М.: Русский язык, 1987 г.

6. "Комплексний економічний аналіз передбачає також системне вивчення економіки підприємства, взаємний зв'язок і обумовленість окремих напрямків аналізу його діяльності, показників і факторів виробництва, комплексне виявлення резервів, як по окремих аналітичних показниках, так і по найбільш загальних результативних показниках виробництва" (стор. 7).

Шеремет А.Д. «Комплексный экономический анализ деятельности предприятия». — М.: 1984 г.


У даній роботі почата спроба розробки методики аналізу підприємницького капіталу в рамках комплексного, системного підходу з позицій підприємства, що має інтерес у нарощуванні капіталу. У той же час відзначимо, що вивчення макроекономічної сфери нагромадження, інвестування і функціонування ринків капіталу в рамки даного дослідження не входить.

Комплексний, системний підхід у теорії економічного аналізу був розроблений проф. А.Д.Шереметом більш 30 років тому , і нині широко й успішно використовується при проведенні аналізу діяльності підприємств [41, с.7].

Разом з тим, як і раніше існує безліч різних точок зору на питання системності і комплексності в аналізі.

З приведених вище характеристик системності економічного аналізу стає очевидним, що найбільш змістовні і повні визначення дані проф. А.Д.Шереметом.

Деякі автори, зокрема Погостинская Н.Н. і Погостинский Ю.А., стверджують, що в класичних підходах економічного аналізу [6, с.232] системність ототожнюється з комплексністю [29, с.13]. З цього приводу можна сказати, що думка даних авторів зовсім не обґрунтована. Оскільки в комплексному аналізі передбачається використання системи показників, що мають взаємний зв'язок і обумовленість (застосування системи як методу комплексного економічного аналізу). У цьому випадку про адекватність даних понять не може йти і мови, оскільки вони представляють різні рівні проведеного дослідження.

Професор А.Д.Шеремет при проведенні системного аналізу виділяє шість основних етапів.

  1. Представлення досліджуваного об'єкта як системи, з визначенням цілей і умов її функціонування.

  2. Розробка системи аналітичних і синтетичних показників.

  3. Схематичне зображення системи.

  4. Проведення класифікації факторів і показників, визначення взаємозв'язків між ними.

  5. Формування моделі системи на основі попередніх етапів.

  6. Проведення дослідження з використанням розробленої моделі.

Стосовно до капіталу як до складної економічної категорії, багатогранність якої виявляється й у системі показників його обчислення, об'єктивно необхідним є і комплексний системний розгляд питань його аналізу, що включає в себе великий комплекс підсистем і спеціальних задач. При цьому комплексний підхід до аналізу капіталу визначається необхідністю вивчення всіх його складових частин і властивостей.

Системність аналізу капіталу обумовлюється взаємним зв'язком і взаємною залежністю елементів цієї системи. У свою чергу, система аналізу капіталу є частиною, підсистемою іншої більш складної системи - системи комплексного економічного аналізу діяльності підприємства.

Процес вивчення капіталу повинний містити в собі два основні системні дослідження аспекту: вивчення генетичних сторін системи (у даному випадку - це формування капіталу) і вивчення функціональних сторін системи (процесу функціонування капіталу).

Схематично це можна представити, як це показано на рис.2.1 (див. Додатки)

У цьому зв'язку при проведенні аналізу капіталу необхідно розглядати процеси його формування і розвитку з одного боку, і процеси його функціонування - з іншого.

Зараз на практиці, мабуть, найбільша увага приділяється аналізу капіталу при оцінці бізнесу в процесі інвестиційного аналізу. Разом з тим, усе-таки не можна вважати, що інвестиційний аналіз, чи як його ще називають, проектний, є всеосяжним підходом в оцінці капіталу.

Це обумовлюється, насамперед , тим, що даний напрямок економічного аналізу вирішує лише вузьке коло задач, що стосуються конкретних проектів, і, незважаючи на вивчення взаємозв'язків із зовнішнім середовищем, оцінку ризиків і взаємного впливу факторів. Крім того, при проведенні даного аналізу основне місце в ньому займає конкретний проект, а не капітал підприємства в цілому.

2.3 Система показників оцінки капіталу й ефективності його використання.
Для виміру, оцінки й аналізу капіталу використовується безліч показників. У той же час необхідно відзначити, що капітал є категорією, що має складну економічну природу, і показники його не відбиваються прямо у фінансовій звітності підприємства. Тому одержання показників капіталу можливо тільки з застосуванням розрахункових і аналітичних методів. Дані обставини, у свою чергу, і визначають гостру необхідність у розробці і використанні при проведенні оцінки й аналізу капіталу системи показників, що найбільше повно характеризують його стан, рух і ефективність використання.

У цьому зв'язку актуальним є питання забезпечення чіткої класифікації цих показників по найбільш істотних ознаках з визначенням їхнього взаємного зв'язку і відображення в інформаційній моделі підприємства.

Система показників капіталу повинна формуватися в трьох основних напрямках:

  1. Показники джерел формування капіталу.

  2. Показники функціонуючого капіталу.

  3. Показники результатів функціонування капіталу.

До числа найважливіших показників, що характеризують джерела формування капіталу, насамперед відносяться: величина, структура і вартість усіх джерел капіталу й окремих його складових.

Функціонуючий капітал визначається показниками іншого порядку: об'ємними показниками активів; структурою і ціною активів підприємства. Крім того, показники функціонуючого капіталу повинні включати об'ємні показники поточних активів і структуру поточного капіталу.

Таблиця 2.6

Джерела формування капіталу.



Показники

Методика визначення показників

Джерела інформації для формування показників

Величина джерел капіталу

Сума розділів пасиву балансу

Бухгалтерський баланс

Відношення власних і позикових джерел капіталу

G = Власні джерела капіталу / Запозичені джерела капіталу

Бухгалтерський баланс

Мультиплікатор капіталу

МК = Власні джерела капіталу / Всього джерел капіталу

Бухгалтерський баланс


Далі при проведенні аналізу функціонуючого капіталу визначаються показники складу, стану, структури і динаміки основного й оборотного капіталу підприємства.

Показники структури основного капіталу приведені в табл. 2.7

Показники використання основного капіталу мають структуру, показану в табл. 2.8.

До показників оборотного капіталу відносяться: величина, склад, структура і динаміка, оборотність, динаміка оборотності, фактори, що впливають на оборотність. Показники використання оборотного капіталу мають структуру, показану в табл. 2.9.

До показників поточного капіталу підприємства необхідно віднести: показник адекватності капіталу, рентабельності чистих активів, співвідношення статутного капіталу і поточного капіталу, частка чистих активів у власних джерелах капіталу.

Показники використання поточного капіталу мають структуру, показану в табл. 2.10.

До показників ефективності використання капіталу відносяться: прибуток, результат у виді поточного капіталу, прибутковість, рентабельність, капіталоємкість, використання амортизаційних відрахувань, зміна показників фінансового стану. Загальні підходи до аналізу ефективності використання капіталу можуть бути зображені у виді схеми на рис.2.2

Таблиця 2.7

Показники структури основного капіталу.



Показники

Методика визначення показників

Коефіцієнт надходження основного капіталу

Кр = Збільшення за період * 100 / ∑капіталу на поч.. періоду.

Коефіцієнт вибуття основного капіталу

Кв = Зменшення за період * 100 / ∑капіталу на поч.. періоду

Співвідношення непродуктивної і продуктивної частин капіталу

Кн./п = Непродуктивний капітал / Продуктивний капітал

Частка продуктивного капіталу в його загальній сумі

Кпр = Продуктивний капітал / ∑ капіталу на поч.. періоду 

Частка непродуктивного капіталу в його загальній сумі

Кнепр.= Непродуктивний капітал / ∑ капіталу на поч.періоду



Таблиця 2.8

Показники використання основного капіталу.


Показники

Методика визначення показників

Капіталовіддача основного капіталу

Кв= Об’єм вир-ва / Серед.в-на. основ. капіталу

Капіталовіддача основного продуктивного капіталу

Копр.=Об’єм вир-ва / Серед. в-на. осн. прод. капіталу

Капіталовіддача основного виробничого капіталу

Ковр. = Об’єм вир-ва / Сер.в-на осн. вир. капіталу.

Капіталовіддача основного невиробничого капіталу

Конв.= Об’єм вир-ва / Сер. в-на осн. невир. капіталу

Коефіцієнт амортизації

Ка = Сума амортизації / Початкова вартість капіталу

Коефіцієнт придатності

Кп = Залишкова вартість осн. капіталу / Поч. вартість осн. капіталу


Таблиця 2.9



<< предыдущая страница   следующая страница >>