asyan.org
добавить свой файл
1
Технології розвитку критичного мислення”

(викладач: Черкез І.Б., к.філол.н., зав. кафедри)
Актуальність. Застосування технологій критичного мислення є інструментом впливу на інтелектуальні здібності дитини – інтелектуальну рухливість, гнучкість мислення, які є умовами безболісної адаптації до різних життєвих обставин.

Інформаційний вибух кінця ХХ – початку ХХІ століття змінив мету і завдання освіти. Завдання педагога – озброєння учнів інструментом, яким можна скористатися для одержання знань самостійно. Учні повинні вміти сприймати інформацію, ретельно й критично її досліджувати.

Досвід. Американський досвід впровадження технологій критичного мислення в освітній процес. Ідеї Ч. Темпла, Дж. Стілл, К. Мередіта. Застосування технологій КМ (критичного мислення) в українській системі освіти.

Технологія. Використання технологій КМ впливає на вироблення ознак, що характеризують критично мислячу людину (відкритість до інших думок, компетентність, інтелектуальна активність, допитливість, незалежність мислення, вміння дискутувати, проникливість, самокритичність). Діалогова взаємодія як один із видів діяльності, спрямованих на розвиток КМ.

Стратегії (фази) критичного мислення (виклик, реалізація, рефлексія). Методичні прийоми, що застосовуються у технології КМ (мозкова атака, кластери, читання тексту з маркуванням (інсерт), сенкан, написання есе тощо).

Методичні прийоми та види діяльності, що застосовуються у початковій школі для вироблення навичок КМ (порівняння, уміння виділити головне, узагальнювати, доводити). Формування навичок роботи з інтернетом.

Проблема. Проблемні аспекти запровадження технології КМ в сучасній українській школі.
Література


  1. Бєлкіна О.В. Критичне мислення учнів початкових класів // Практична психологія та соціальна робота. – 2005. – №4. – С.37-43; №5. – С. 37-45.

  2. Выготский Л.С. Мышление и речь // Психология развития человека. – М.: Смысл; Эксмо, 2005. – 1136с.

  3. Генике Е.А., Трифонова Е.А. Учитель и ученик: возможность диалога и понимания / Под общ. ред. Л.И.Семиной. - М., 2002. – 239 с.

  4. Загашев И.О., Заир-Бек С.И. Критическое мышление: технология развития. СПб, 2003

  5. Зак А.З. Как определить уровень развития мышления школьника. - М.: Знание. 1982.

  6. Києнко-Романюк Л.А. Зарубіжна і національна практика розвитку критичного мислення в учнів і студентів // Вища освіта України. – 2004. - № 4. – С. 109 – 113.

  7. Києнко-Романюк Л.А. Інтерактивне навчання в змісті безперервної освіти педагогічних працівників // Нова педагогічна думка. – Рівне, 2005. – № 1. – С. 12 – 20.

  8. Києнко-Романюк Л.А. Проблеми майстерності, творчості, професіоналізму педагогічних кадрів при формуванні активної громадянської позиції у дітей та молоді засобом розвитку критичного мислення // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. – Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики. – 2005. – Вип. 3 (13). – C. 236 – 239.

  9. Києнко-Романюк Л.А. Учителю про розвиток критичного мислення в учнів і студентів: теорія і практика // Рідна школа. – 2006. – № 7. – С. 68 – 70.

  10. Києнко-Романюк Л.А. Формування світогляду молоді через розвиток критичного мислення // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та молоді: Зб. наук. праць. – К.: Вид-во Волинь, 2003. – Кн. І. – С. 168 – 171.

  11. Красовицький М.Ю., Бєлкіна О.В. Проблеми виховання критичного мислення учнів у контексті теорії і практики американської школи // Рідна школа. – 2003. – №2. – С.73-76.

  12. Лушин П.В. Психология личностного изменения. – Кировоград: Имекс ЛТД, 2002. – 360 с.

  13. Осинская В.И. Формирование умственной культуры учащихся в процессе обучения математике: Кн. для учителя. - К.: Рад. шк., 1989. - 192с.

  14. Пиаже Ж. Избранные психологические труды. – М.: Просвещение, 1969. – 659 с.

  15. Тягло А.В., Воропай Т.С. Критическое мышление: Проблема мирового образования XXI века.– Харьков: Ун-т внутр. дел., 1999.

  16. Фонтанова А. Технология, которая позволяет нам стать другими //Первое сентября. – 2001. – 16 января. – С.3

  17. Халперн Д. Психология критического мышления. – СПб, 2000.