asyan.org
добавить свой файл
1
Пізнай себе. Пізнай свою

природу, аби пізнати істину

Г.Сковорода

Тема: Характер

Мета: Розкрити поняття «характер». Аналізувати риси характеру. Виховувати в собі позитивні риси характеру
Хід заняття

На ліжку лежить Пеппі. Заходить вчитель

- Доброго ранку, дівчинко! Здається, я тебе знаю. Ти – Пеппі! Ти що хвора?

Я бігала вчора,

А зараз в ліжку:

Хвора!

Під дощиком не змокла,

І ніг не проморозила,

А просто з’їла зразу,

Три порції морозива!

Лежу ковтаю ліки

Вікно рядном завішене

Температуру міряю

Нормальна не завишена.

Піду, мабуть в садочок

Хоч там іще й не зелено

- Куди ж ти підеш, Пеппі? Ти глянь на свої руки, на свої кіски!

- Я не люблю цього мила, цих зачісок

Кіска – неслухняна

Замучила мене

треба тую кіску розчесать щоранку

А коли ж побігти,

фільм новий проглянути?

(Пеппі схоплюється з ліжка, біжить до дзеркала)

Дівчинка рішуча я

І швидка на вдачу

Я з тобою справлюся

Хвостику мишачий!

Кіску геть відрізала

Щоб у рот не лізла

Я тебе відтяла

Щоб гулять пускала!

- Пеппі, зачекай! Не ріж свою кіску! Ти тут про вдачу говорила, отож недарма тут опинилась. Розмова в нас буде якраз про вдачу і про твої звички!

- Які?

- Ледачі.

А вам, шановні, таке завдання:

Розглядаємо оцей кросворд. Для цього треба замінити фразеологізми одним словом:


  1. Нагострити вуха

  2. Давати драла

  3. Має кебету

  4. З дорогою душею

  5. Ярмо на шию

  6. Класти на лопатки

  7. Воду варити

  8. Обламати роги



Отже, сьогодні ми поговоримо про характер, про вдачу.

Характер – це своєрідна звична манера поведінки людини, у якій виявляється її ставлення до навколишнього світу.

Кажуть хороший характер, поганий:

людина сильного характеру; безхарактерний; подолав свій характер; не зміг виявити характер.

А зараз ми проведемо гру «Скульптор»

Одна дитина зображає скульптора, а інші – глину. Скульптор згадує персонаж і «ліпить його з глини» злого, доброго, веселого, сумного. Скульптура застигає в певній позі, а всім іншим потрібно відгадати, що саме хотів тут відобразити скульптор?



У багатьох фольклорних творах народ прославляв чи висміював, осуджував різні риси людського характеру.

Зараз ми послухаємо аварську народну казку «Лисиця і змія» і скажете про які риси характеру в ній ідеться.

Якось одружились лисиця і змія, та й вирішили помандрувати по світу. Довго йшли вони лісами, полями, горами, міжгір’ями, доки не вийшли до широкої річки, де не було броду.

  • Давай перепливаємо річку – запропонувала лисиця.

  • та я зовсім не вмію плавати – збрехала змія.

  • Нічого, я тобі допоможу, обвийся навколо мене.

Змія обвилась навколо лисиці і вони попливли. Важко було лисиці, та вона не подала виду і пливла вибиваючись із сил.

Вже біля самого берега змія почала міцно стискувати лисицю.

  • Що ти робиш? Так і задушити можна! – закричала лисиця.

  • Так тобі і треба – відповіла змія. Ну що ж, смерті не минути – одного тільки шкода. Скільки літ ми дружимо, а я жодного разу не бачила зблизька твого обличчя. Зроби останню милість дай як слід подивитись на твоє обличчя перед смертю.

  • Добре. та й я також хочу подивитися на тебе на останці, - і наблизила голову до лисиці. Лисиця тут же відкусила зміїну голову і вийшла на берег.

Звільнилась від мертвої змії і вигукнула:

  • Не довіряй друзям, які звиваються!


Тут говориться про благородство і підлість.
А далі казка «Заєць-хвалько».

Заєць-хвалько

Жив собі заєць у лісі.

Влітку було йому добре, а взимку погано — доводилося до села ходити, на току овес красти.

Приходить він якось на тік, а тут вже зайців цілий табун. От він і почав перед ними вихвалятись:

— У мене не вуса, а вусища, не лапи, а лаписька, не зуби, а зубиська — я нікого не боюся!

Зайці й розповіли тітці вороні про цього хвалька. Тітка воро­на пішла хвалька шукати та й знайшла його під кущем. Поба­чив її заєць, злякався:

  • Тітонько вороно, я більше не хвалитимусь!

  • А як ти хвалився?

  • Та що в мене не вуса, а вусища, не лапи, а лаписька, не зуби, а зубиська.

Поскубла вона його трошки й пустила:

— Гляди, більше не хвались!

Одного разу сиділа ворона на паркані, собаки її схопили, почали душити. Побачив заєць:

«Треба ворону рятувати! Як же їй допомогти?»

Вискочив він на горбок і сів. Собаки побачили зайця, кину­ли ворону — та за ним. Ворона враз полетіла й на високе дере­во сіла. А заєць від собак утік.

Трохи згодом зустріла знову ворона цього зайця й каже:

— От тепер ти не хвалько, а хоробрий молодець!

Риси хвалькуватість, сміливість.
Групова робота. Гра «Шифрувальник»

І. Пристав як смола

(нав’язливість)

  1. 126 925 248

+ 128 +321 -531 +399

К Р И Л

329 135 932 291

+ 196 + 396 + 841 +355

П В С Т

883 832 929 521

+ 299 - 241 - 397 - 139

О А Я М
525 447 394 91 646 591 531

п р и с т а в

532 760 91 382 584 647 591

я к с м о л а

Пристав як смола
ІІ. Засмійсь Матвійку дам копійку

(несерйозність, легкодумство)

885 632 920 223 832

- 192 - 128 - 560 -195 -241

З К І У А

932 661 938 528 521

- 841 +325 - 595 -399 -139

С Й Д П М

832 293 135 291

- 594 +185 +396 +355

Ь О В Т
686 591 91 382 352 986 91 238

з а с м і й с ь

382 591 646 531 352 986 760 28

м а т в і й к у

343 591 382 760 478 129 352 986 760 28

д а м к о п і й к у

Засмійсь, Матвійку, дам копійку

Прислів’я і приказки – це справжні перлини народної творчості. Прислів’я – це короткі образні вислови з навчальним змістом. А приказки не містять у собі повчання, а вживаються у мові, щоб влучніше підкреслити сказане.

Про які ж риси характеру розшифровані вами приказки.

А тепер влаштуємо змагання. Назвіть ще приказки та прислів’я про характер і вдачу.
Просився вовк у пастухи, а свиня в огородник.

Лихо сій, лихо і вродить.

Кожний дубок хвалить свій чубок.

Не женися за двома зайцями, бо й одного не піймаєш.

Коли почав орати, то в сопілку кинь грати.

Велика газдиня: три городи – одна диня.

На язик гарячий, до роботи ледачий.

Хто як робить, так і матиме, хто як пославсь, так і спатиме.

За чужим столом сиди, а правдою суди.

Гарний, як спить, та ще й лицем до стінки лежить.

До людей по розум, до матері по серце.

Яке дерево, такі і його квіти, який батько, такі й його діти.

Вдача гаряча, а розум миші з’їли.

Краще розумним ногам вклонитися, ніж дурній голові.

Сила воляча, а розум курячий.

Що хуторок, то говорок, що сільце, то інше слівце.

Що сторона, то новина.
А пісня? Заспіваймо.

  1. Та орав мужик край дороги – простота.

  2. Чи не той Омелько? – хвалькуватість.

  3. Грицю, Грицю до роботи – ледарство.

  4. Одна гора високая – щирі почуття..


Фізкультхвилинка.

Тренінг «Нема проблем!»

Учасники утворюють коло. Їм широко розставити ноги, зігнувши їх у колінах, розслабити тіло, опустити руки, розправити пальці, схилити голову. Після цього спочатку похитатися, випростатись, посміхнутись, голосно сказати «Нема проблем».
Гра «Магазин»

Усім учасникам роздаються картки-гроші, на яких вони записують позитивні і негативні якості. З ними приходять до імпровізованого магазину і продають, або купують інші якості. Підбиваються підсумки, де кожен зачитує ті якості, що придбав у магазині.

Продавець підсумовує якою була торгівля, і всі що залишилися знищує. (залишились негативні).

Людині під силу звільнитись від недоліків і вад.

Для розумінні самого себе є три шляхи

І. Через практичні дії визначити свої особистісні якості:

ІІ. Порівнюю себе з іншими;

ІІІ. Саморефлексія – роздум над таємницею свого «Я», аналіз своїх думок, бажань.
Тест «Геометричні фігури»



Вибери свою фігуру.

А далі характеристика кожної фігури.
Про що ж ми дізналися на сьогоднішньому занятті?

Про які риси характеру ми згадували?
Гра «Впіймай позитивні риси характеру»

Чесність, брутальність, гордість, скромність, брехливість, скупість, благородство, підлість, обжорство, п’янство, стриманість, тверезість, терпеливість, гнів, лінь, трудолюбивість, оптимізм, дратівливість, незграбність, любов, ввічливість, дружелюбство.

Отож, живіть за християнською заповіддю: «Не роби іншому того, чого, собі не бажаєш».

Всі співаємо на мелодію «Пісенька Чебурашки»

Як гарно бути добрим,

Сміливим і хоробрим,

Коли душі твоєї

Гріхи не дістають.

Ти щедрий і правдивий,

До всього терпеливий,

З тобою друзі –

Поруч завжди йдуть!
Як до аптеки за ліками, так до «Чистої криниці» В.О.Сухомлинського, щоб покращити будь-який характер.

Щоб ти став кращим

Дідусь із онуком iшли великим лісом. Ледве помітна стежинка звивалася поміж високими деревами.

Наступав вечір. Подорожні втомилися. Дідусь уже
збирався розташуватись на ночівлю десь під кущем, аж
тут хлопчик побачив у гущавині хатинку. Вона стояла
біля лісової стежки.

— Дідусю, он хатинка! - радісно вигукнув онук.—
Може, в ній переночуємо?

— Так, це хатинка для подорожніх,— сказав дідусь.
Вони зайшли в лісову хатину. У ній було чисто, на дерев'яній стіні висіла гілочка з ялинки. За народним звичаєм це означало: заходьте, будь ласка, шановні гості.

Дідусь i внук підійшли до столу й побачили на ньому свіжу хлібину, маленький глечичок iз медом і кілька великих сухих рибин. Поруч лежала маленька гілочка ялинки.

На вікні— відро з водою.

Д1дусь i внук умилися й сіли вечеряти.

  • Хто ж це все поставив на стіл? — питає онук.

  • Добрий чоловік,— мовить дідусь.

  • Як же це так?—дивується онук. — Залишив нам
    добрий чоловік їжу, а ми й не знаємо, хто він. Для чого ж він старався?

  • Щоб ти став кращий,—відповів дідусь.



Додаток

Характеристика фігур до тесту «Геометричні фігури»

Квадрат. Працелюбність, наполегливість, потреба доводити розпочату справу до кінця, впертість, яка дозволяє домогтися завершення роботи – ось чим знамениті справжні Квадрати. Витривалість, терпіння зазвичай роблять Квадрата висококласним спеціалістом в своїй галузі. квадрат любить раз і назавжди заведений порядок: все повинно знаходитись на своєму місці і відбуватися у свій час. Ідеал Квадрата – сплановане життя, йому не подобаються «сюрпризи» долі і зміна звичного ходу подій.
Прямокутник. Тимчасова форма особистості, яку можуть «носити» інші стійкі фігури в певні періоди життя. це люди, які незадоволені тим способом життя, яке ведуть зараз, і тому шукають кращого самовираження.

Тому основні якості Прямокутника – допитливість, сміливість, живий інтерес до всього, що відбувається. Вони відкриті для нових ідей, цінностей, легко засвоюють все нове.
Трикутник. Ця фігура символізує лідерство. Найхарактерніша особливість справжнього Трикутника – здатність на головній меті. Трикутник – енергійні, нестримані, сильні особистості, які ставлять чітку мету і досягають її. Велика потреба бути керівником всіх справ робить Трикутник особистістю, яка постійно конкурує з іншими.
Круг. Найдоброзичливіший із п’яти фігур. Йому притаманна висока чутливість, розвинена здатність співпереживати, співчувати, емоційно відгукуватись на переживання іншої людини.

круг відчуває чужу радість і чужий біль, як свій власний. Він щасливий тоді, коли всі один з одним ладять. Тому, коли у Круга виникає з ким-небудь конфлікт, цілком вірогідно, що саме Круг поступиться першим. Він намагається знайти спільне навіть у протилежних точках зору.

Етюд «Слухаємо себе»

Дітям пропонується сісти в зручній позі. Протягом 1-2 хвилин заплющивши очі розслабитися «прислухатися до себе», ніби заглянути в себе і подумати, що кожен відчуває, який має настрій.

Потім дітям пропонується, не розплющувати очей по черзі розповісти свої враження. Після короткої розповіді кожного учасника пропонується роздивитись схематичні зображення емоційних станів людини. Відмітити її, що відповідають конкретно кожному з учасників і самим намалювати аналогічні зображення.

Вправа уможливлює діагностування емоційного стану дитини.




Пісні.

Та орав мужик край дороги
Та орав мужик край дороги (2)

Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!

Край дороги!
Та воли в його крутогорі. (2)

Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!

Крутогорі!
А погоничу чорноброві. (2)

Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!

Чорноброві!
Та поклав торбу при дорозі. (2)

Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!

При дорозі.
Та ішли дівки хустки прати. (2)

Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!

Хустки прати!
Та вони в його торбу вкрали. (2)

Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!

Торбу вкрали.
Не порожню ж бо – з пирогами.(2)

Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру!

Пирогами!
Та начинені горобцями. (2)

Цей, цоб! Цабе, рябий, тпру!

Горобцями!

Чи не той Омелько?

Чи не той Омелько, (2)

Чи не той Омелько,

Що жне жито помаленьку?
Цілу жменю до смерку, (2)

Цілу жменю до смерку

Жне Омелько в холодку.
Він нажав півснопа, (2)

Він нажав півснопа

та й хвалиться, що копа.
Він нажав цілий сніп, (2)

Він нажав цілий сніп

Та й говорить – десять кіп.

А як сяде за обід, (2)

А як сяде за обід –

Із Омелька ллється піт.
Він за мною упадає, (2)

Він за мною упадає,

Ще й сватами обіцяє.
- Іди геть, іди проч, (2)

Іди геть, іди проч,

Голівоньки не мороч.
Ти ледачий, наче пень, (2)

Ти ледачий, наче пень:

Жменю жнеш за цілий день.

Грицю, Грицю, до роботи

- Грицю, Грицю, до роботи! –

В Гриця порвані чоботи…

- Грицю, Грицю, до телят! –

В Гриця ніженьки болять…
- Грицю, Грицю, молотити! –

Гриць не здужає робить…

- Грицю, Грицю, врубай дров!

- Кахи-кахи! Нездоров…

- Грицю, Грицю, роби хліб!

- Кахи-кахи! Щось охрип…

- Грицю, Грицю, до Марусі!

- Зараз, зараз уберуся!
- Грицю, грицю, хоч жениться?

- Не можу одговориться!

- Грицю, Грицю, кого взяти?

- Краще Галі не зіскати!
Галю, серденько моє,

Чи ти підеш за мене?

- Стидкий, бридкий, не люблю

І за тебе не піду!

Одна гора високая

Одна гора високая,

А другая низька…

Одна мила далекая,

А друга близька…
У цій близенької

Воли та корови,

А в тієї далекої

Та чорнії брови.
У цієї близенької

Воли поздихають,

А в тієї далекої

Брівки не злиняють.
У цієї близенької

Рушник на кілочку,

А в тієї далекої

Брови на шнурочку.
Ой я тую чорну хмару

Людям подарую,

А до тої далекої

Пішки помандрую!

Використана література

  1. Життєві кризи особистості. Науково-методичний посібник. К. 1998

  2. Найкращі пісні України. – Київ, 1992

  3. Російські народні казки

  4. Сухомлинський В.

  5. Шахненко В.І.Азбука здоров’я молодшого школяра. – К., «Магістр-5» 1998 ;

  6. Шкільний тлумачний словник української мови. – Тернопіль. Збруч., 1995