asyan.org
добавить свой файл
1
Українська література
8 клас


Тема: Леся Українка “ Давня казка”. Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини.

Проблеми й мотиви твору

Мета: засвоїти зміст твору; продовжити формувати вміння роботи з текстом; вчити грамотно

послідовно висловлювати думку; дослідити порушені проблеми.

Розв. мета: розвивати логічне мислення, вміння коментувати прочитане та висловлювати

власні судження; учити майстерності виразного читання.

Вих. мета: виховувати почуття пошани до мистецького таланту поетеси Лесі Українки та

високі моральні якості в учнів: щирість, ненависть до зла й несправедливості .

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування вмінь з елементами нестандартного

підходу.

Обладння: портрет Лесі Українки, текст твору ,малюнки до твору, презентація із

мультимедійним забезпеченням про родину Л.Українки

Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
-з якої родини Леся Українка?
- з родини волелюбних прогресивних, революційно настроєних людей.
-з ким у дитинстві товаришувала Леся Українка?
- малі Косачі дружили з дітьми із бідняцьких родин, адже батьки хотіли, щоб вони навчилися шанувати свій народ.
-Світ поділяється на добро і зло. Одні письменнкики, такі як Іван Франко, Тарас Шевченко захищали інтереси простої людини, а письменники реакційного напрямку вірили і закликали до протилежного:
- мистецтво повинно існувати для розваги( тобто мистецтво для мистецтва) ;
- історію вершать царі, королі, володарі трудящих;
- гнобительський лад непорушний.
Учитель:
Оце тлумачення ми на уроці або доведемо або спростуємо.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
У мене ще виникає питання?
З якою метою вивчається дана тема або твір?
- творчість Лесі Українки велика і могутня. Своє життя вона присвятила народові. Проблеми, які піднімала у творах, були актуальними не тільки на той час, а й до сьогодні:
- єднання людини з природою, яка впливала на настрій хворої поетеси;

- возвеличення прагнення людиною творити красу і дорувати щастя людям.



- А хто може подарувати радість людям? - поет.
Учитель:
- своєю поемою “Давня казка” Леся Українка дала гостру відсіч носіям цих теорій

- а як саме, це ми повинні дослідити на уроці.

Отже, учитель повідомляє тему, мету та завдання, поставлені на уроці.

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань.

ІV. Сприймання і первинне усвідомлення матеріалу.

Отже, темою нашого уроку є:

-Леся Українка “Давня казка”. Ідея вільної творчості, вільнолюбства людиниПроблеми й мотиви поеми

Метою уроку є

- засвоїти зміст твору; уміти грамотно і послідовно висловлювати власну думку;

набувати умінь роботи з художнім текстом;досліджувати проблеми і мотиви, порушені в поемі; вчитися виразного читання.

Учитель:

Перш ніж розпочати роботу, ми створимо такі групи:

літератори критики

дослідники художники (правда, група малочисельна)

У вас представників кожної із груп було окреме завдання, так і спільно прочитати зміст. Маю надію, що серед нас нема таких, хто б не причитав.

Надаємо слово представникам двох груп: літераторам і дослідникам.

- Яка історія створення поеми “Давня казка”?

-Що змусило поетесу написати твір?

На поставлене питання дає відповідь група дослідників.

Давню казку Леся Українка написала в 1893 році. На ту пору вона вже була зрілим поетом. Саме з листування між Лесею та її братом Михайлом ми дізналися про те, що Леся Українка читала завершену вже поему на засіданні гуртка “Плеяда” з певним тріумфом (продемонструвати ілюстрацію).

Твір вперше був опублікований у Львівському журналі “Життє і слово” за 1896 рік. Саме тут друкував свою статтю Іван Франко, у якій він наголошував, що українська інтелегенція дуже далека від народу і що деякі українці не працюють для добра народу. А також Іван Франко зазначив, що “Давня казка”- одна з найкращих і найхарактерніших ознак нашої нової літератури. Дослівно І. Франко писав так: “Кругом лунає, штука для штуки” (тобто, мистемистецтво для мистецтва, тобто, мистецтво потрібне тільки для розваги), аж чутно якось із уст поета чути такі тверді та здорові погляди на задачу і вагу поезії, які висказує тут наша авторка. Для пригноблених вона- гарячий поклик до бою за волю і людські права, а для кривдників- грізний месник.

А ще Іван Франко звернув увагу на одну найхарактернішу рису твору.

Дослівні слова Івана Франка:

“І ще одна характерна риса поеми- її гумор. У Лесі Українки дотепер ми не зауважували гумору. Поема “Давня казка” вся, від початку до кінця, держана (тобто витримана) в легкім, гумористичнім тоні.”

Учитель:

-Отже, Іван Франко зосередив увагу на питанні, яка роль відводиться поету в суспільному житті.

-Чи повинен він бути трибуном?

-Яке його місце в суспільстві?

- Яку значимість має його творчість?

Робота над змістом

- Скільки розділів має поема?

-складається з чотирьох розділів.

- Назвати героїв твору

-поет і граф Бертольдо.

- Про що поетеса говорить на початку твору?

-поема починається коротким вступом, у якому Леся Українка звертаючить до читачів говорить, що вона розповість давню казку.
- А насправді? - поема пов'язана з реальним життям того часу, коли жила поетеса.
Питання до дослідників

- Що у творі нагадує вам про казковість, які елементи казки?

Дослідники:

-від казки- зачин твору (зачитати) ;

-події відбуваються в давноминулі часи, у якійсь невідомій країні.

Учні зачитують цитати з тексту.

Може б, хто послухав казки?

Ось послухайте панове!


Тож коли хто з вас цікавий,
Сядь і слухай давню казку,


А мені, коли не маврів,

То хоч бубликів дай в'язку.
Десь, колись, в якійсь країні,

Де захочете, там буде,

Бо у казці, та ще в віршах

Все можливо, добрі люди.

Відповіді учнів:

-поет у творі зустрічався три рази з лицарем Бертольдом, що характерне число три для казок;

-три дороги розійшлися вліво, вправо і прямо, коли Бертольдо їхав на війну;

-троє лицарів було: Бертольдо, Карлос, Гвідо;

-три рази Бертольдо обіцявся нагородити, віддячити поетові за його пісні:

перший - під час зустрічі у діброві,

другий - після складеної пісні Ізідорі,

третій - після війни.

Учитель:

Отже, дослідники довели, що у творі є ознаки казки, але, звичайно, це розповідь про реальні події, характерні часові поетеси.
І розділ (робота над текстом)
Учитель:
Починаємо роботу над змістом.
-хто такий поет?

-чи був він самотнім?
-чому не був самотнім?
Ні, він не був самотнім, бо до нього приходила молодь, вона шанувала його, адже він писав для них пісні, які давали народові потіху, розвагу, пораду.

Учитель:
- Послухаймо інсценізацію уривку твору у виконанні учнів (рольова гра).
- Яку оцінку ви дасте відтвореним подіям?

- Чванливий нероба Бертольдо глузує з поета, але сам поет духовно багатий, а головне вільний .
Учитель:
- Що доповнить художник саме по цьому малюнку?
- Коли поет, узявши мандоліну, заграв і заспівав, то в лицаря Бертольда вирвалися слова:

” Що за дивна сила слова?”

Так, я вільний, маю бистрі
Вільні думи — чарівниці,

Що для них нема на світі

Ні застави, ні границі.

Все, чого душа запрагне,
Я створю в одну хвилину.
В таємні світи надхмарні
Я на крилах думки лину.
Скрізь гуляю, скрізь буяю,
Мов той вітер дзівнкий в полі.
Сам я вільний і ніколи

Не зламав чужої волі .
Отже, який мотив звучить у словах поета?
- Звучить мотив про велику силу художнього слова!
ІІ розділ (робота над змістом)

-Якою метою з'явився Бертольдо в хаті у поета?

-Як поет відгукнувся на проблему лицаря?

-Чи віддячив лицар поетові?
-Який мотив звучить?
- велика сила пісні художнього поетичного слова;

- роль пісні в житті окремої людини .

ІІІ розділ(робота над змістом)

-Яке лихо несподівано настало?

-спочатку вдало, але потім військо стомилось та й місто було неприступним, тому серед воїнів почалось незадоволення, яке могло скінчитись плачевно для Бертольда.

-Хто і як врятував Бертольда з його військом?

-співці заспівали пісню поета, запалили бойовий дух серед воїнів і перемогли в бою.

Учитель:

- Слово надаємо художникам: (прочитати малюнки)

-у походах в чужих землях вояків підбадьорювала пісня, допомогла вона й тоді, коли втомлене й зголодніле військо почало нарікати на Бертольда, хотіли його вбити, або примусити припинити війну.Але співці вгамували військо, запаливши дух перемоги.

Учитель:

-Отже, знову Леся Українка підкреслює роль художнього поетичного слова, яке лунає з уст поета, не байдужого до долі народу
ІV розділ (робота над текстом)

Учитель:

-Як після війни повів себе Бертольдо у своїй країні?

-грабував народ, бо звик це робити на війні.

-Що ж трапилось в країні?

Про це нам повідомить учень,прочитавши уривок напам’ять.

А ви, прослухавши уривок, скажіть, який характерний засіб використала Леся Українка?

- поетеса використала антитезу.

-Аби поет не складав бунтівних віршів, що Бертольдо запропонував йому?

-запропонував поетові стати придворним співцем.

- Що ж на це відповів поет?

- Який же мотив звучить у цьому уривку?

-поет з гідністю відмовився від “золотих кайданів” і слави з панських рук, залишився вірним народові. Це людина волелюбна і смілива. Не схиляється перед владою і силою пана, відмовляється від багатства і слави, які пропонує йому Бертольдо. Він не скоряється й тоді, коли граф загрожує йому в'язницею.
-У чому щастя людини? У багатстві та розкоші чи бути вільним, коли тебе поважають, коли ти приносиш користь людям?
Метод “ мікрофону “ або дискусія .

Учитель:
- який кінець має казка?
- народ повстав і вбив пана. Та залишився молодий нащадок , який продовжує будувати тьюрми і гнобити людей. Між нащадками графа і поета продовжується боротьба, яка неминуче закінчиться перемогою народу.
Отже, як підсумок, учні визначають тему та ідею твору.
Тема: Зображення боротьби трудящих проти поневолювачів та роль і місце поета у визволенні народу від гніту.
Ідея: уславлення поета, який захищає інтереси народу і засудження жорсткості, жаги до збагачення.

Учитель:

-Як поетеса досягає розкриття даної теми?

- За допомогою яких художніх засобів?
Робота в парах
*антитеза ( протиставлення ) у пісні про Ізідору;

розкіш проміняв на походи;
пісня про відважного лицаря;
*інверсія ( непрямий , зворотний порядок слів) ;

- залунала гучна сурма (с.137);
-у ярмі стогнали люди(с. 138);

- розливався людський стогін;
- та була у нього пісня(с. 134) і не був поет самотнім;

- попереду їхав лицар(с. 135);
- їде лицар в самотині, вдома гроші я забувся ;

*фразеологізми
-золотих не хочу лаврів, краще смерть, ніж вічний сором ;

- спіймати вітра в полі, маю я багатства стільки, його й на тебе стане ;

- задам тобі я гарту;

*епітети , уїдлива іронія:

пісня про мужика і пана;
пісня про лжегероя;
*метафори -час летів, пісні ідуть по людях;

- довгим ящиком руйнував ворожі міста;
- сонечно червоне заховалось за діброву ;

- принесли поету ті запросини веселі ;
- я не хочу слави з рук його приймати;
- розливався людський стогін ;
*лексика — граф, графство, герольди, лицарі, серенада, королева, донька,мури замку, лютні, придворний стрілець.


Підсумок уроку:
Які ж проблеми порушено?
-роль митця в суспільстві;
-служіння музі й народові;
-суть людського щастя;
-засудження війн заради збагачення;


- любов до народу.

Д/З 1.Вивчити напам'ять один з уривків, які прозвучали на уроці.
2. Виписати цитати до образів поета і графа.