asyan.org
добавить свой файл
1

“ З А Т В Е Р Д Ж У Ю “


Начальник ДПЧ-21 на з\о

підполковник внутрішньої служби

О.В.Мартинов
___”___________________ 200__ року

П Л А Н - К О Н С П Е К Т


по психологічної підготовки

______________________________________

______________________________________
Тема: Соціально-психологічні причини травматизму і загибелі людей на пожежах та надзвичайних ситуаціях.
Навчальна мета: ознайомити працівників з причинами травматизму і загибелі людей на пожежах та надзвичайних ситуаціях

Час: 1 година




Місце проведення: учбовий клас підрозділу ГУМНС України в Миколаївській області



Навчально-методичне забезпечення: план-конспект
Література:

  1. Основы инженерной психологии / Под ред. Б.Ф. Ломова. - М., 1977.

  2. Хаккер В. Инженерная психология и психология труда. – М., 1985.

  3. Коженцев Ю.Т. Основы эргономики. - Новочеркаск, 1993.

  4. Кришталь М.А. Психологічна підготовка пожежників. - Черкаси, 1996.

  5. Столяренко Л.Д. Основы психологии. - Ростов-на-Дону, 1996.


Порядок проведення заняття :


  1. Організаційний момент - 2 хв. :

  • перевірка присутніх ;

  • оголошення теми і мети заняття, питання, які вивчатимуся.

2. Контроль знань - 5 хв. :

  • перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.

3.Викладення матеріалу теми - 45 хв.
Питання, які вивчатимуся :
1. Безпека праці.

2. Виробничий травматизм.

3. Основні травмуючи фактори, які виникають при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
● Виробничий травматизм називають хворобою ХХ століття. За даними Світової організації охорони здоров’я, смертність від нещасних випадків у наш час посідає третє місце після серцево-судинних та онкологічних захворювань, причому ця «хвороба» вражає найчастіше молодих, працездатних людей. Щоб вилікувати від неї суспільство, слід іти шляхом профілактики. Профілактика виробничого травматизму – єдиний ефективний метод боротьби з ним. У ролі лікаря в процесі профілактики може виступати така галузь людських знань, як охорона праці.

Безпека праці – це стан умов праці, за яким виключається вплив шкідливих та небезпечних виробничих факторів на працюючих. Виробничий травматизм – сукупність виробничих травм. Причини нещасних випадків можна поділити на дві групи: технічні (пов’язані з відмовою технічних засобів) та організаційні (пов’язані з людським фактором). Основним методом охорони праці є застосування техніки безпеки. Техніка безпеки повинна вирішити такі завдання: створення техніки, в роботі з якою виключається небезпека для людини; розробка спеціальних засобів захисту; організація умов для безпечної роботи та навчання людей. Техніка безпеки спрямовує свою увагу на матеріальний фактор праці, однак, за даними міжнародної статистики, винуватцем нещасних випадків є людина, а не техніка. Різні дослідники вказують, що вина людини може бути констатована в 60–90% нещасних випадків. На думку дослідника в галузі психології безпеки М.А. Котика [30], цьому сприяють як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. Перша причина криється в еволюційному розвитку людини і техніки. З розвитком техніки небезпека зростає швидше, ніж удосконалюються психофізіологічні особливості людини. Друга причина – в тому, що зростає ціна помилки. Іноді людина не здатна передбачити можливості наслідків своїх дій. Третьою причиною є адаптація людини до небезпеки. Користуючись технікою, людина забуває про небезпеку. Сучасні тенденції технічного прогресу дають змогу спрогнозувати можливість зниження травматизму за рахунок удосконалення техніки, але не менші надії покладаються на розвиток такої галузі психології, як психологія безпеки.

● Початком психологічного вивчення травматизму були дослідження в 1910 р. в місті Нью-Йорк. Продовжували цю роботу англійські дослідники в 1919 році. Найбільш широке розповсюдження одержала теорія психологічної схильності до нещасних випадків К. Марбе, який стверджував, що вірогідність отримання людиною травми може бути обчислена за допомогою статистичних методів на основі числа попередніх нещасних випадків. К. Марбе підкреслював, що попередні нещасні випадки не є причиною наступних. Причиною тих й інших є загальна схильність людини до нещасних випадків, яка містить психологічні та фізичні властивості. Більшу частину таких властивостей К. Марбе пов’язував зі здатністю переключатися, тобто швидко змінювати установку та пристосовуватися в ситуації, яка виникає раптово. У міру накопичування нових експериментальних даних поряд з поняттям «схильність» стали використовуватися поняття «підвладність» та «захищеність».

К.М. Гуревич запропонував поділити всі професії на дві великі групи: відносні (верстатник, маляр та ін.) та абсолютні (льотчик, підводник, пожежник та ін.). В абсолютних професіях надійно та безпечно можуть працювати далеко не всі, для цього необхідна відповідна професійна придатність. М.А. Котик вважає, що якості нервової системи працюючого відбиваються на процесі праці залежно від режиму їх функціонування. Він виділяє три основних режими діяльності: мінімальний, оптимальний та екстремальний. Практика свідчить, що в екстремальному режимі помилки виникають частіше, вони зумовлені недостатніми можливостями людини (або високою емоційною напруженістю). У центрі уваги дослідників психологічних факторів виробничого травматизму опинилась особистість (емоційна врівноваженість та неврівноваженість, розподілення та концентрація уваги, витримка та терпіння, схильність до ризику, якості характеру: агресивність, самовпевненість, недостатня чутливість до інших, тривожність, слабка дисциплінованість); стать людини (так, надійність жінок під час діяльності в екстремальних обставинах знижується, вони швидше втомлюються, гостріше реагують на небезпечні ситуації); стаж роботи та вік людини (так, перший пік травматизму припадає на вік до 25 років, а другий пік нещасних випадків припадає на час п’ятирічного стажу професіональної діяльності); психічні стани (серед таких станів можна виділити втому, стрес та ін.).

● Особи, які поступають на службу до МНС, можуть бути допущені до несення служби і роботи тільки після проходження курсу навчання, складання заліків за правилами техніки безпеки. Відповідальність за додержання правил техніки безпеки покладається на керівників підрозділів.

Обставини, при яких особовий склад може отримати травми:

  1. при гасінні пожеж та ліквідації аварій;

  2. під час виконання службових обов’язків;

  3. на вченнях, змаганнях із ППС;

  4. при виконанні господарських робіт;

  5. у ДТП.

Основні травмуючі фактори:

1) обвали будівельних конструкцій, падіння предметів та матеріалів з висоти;

2) падіння людей з висоти;

3) ураження електрострумом;

4) дія екстремальних температур;

5) вибухи технологічних установок, балонів з вибухонебезпечними речовинами, спалахи газоповітряних сумішей;

6) дія отруйних речовин;

  1. утоплення та ін.

● Проблема забезпечення безпеки людей на пожежах та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій є дуже гострою, і для її успішного розв’язання необхідне знання небезпечних факторів, які виникають в умовах екстремальної ситуації. Екстремальні умови і важка праця працівників МНС призводить до розвитку в них станів психічної дезадаптації, виникнення психосоматичних та інших професійно зумовлених захворювань. Так, ряд зарубіжних дослідників вважають, що умови діяльності працівників викликають соматичні та нервово-психічні захворювання, а також спричиняють зростання рівня травматизму і смертності. За даними досліджень Д. Деррі та Р. Бернарда в США смертність від серцево-судинних захворювань серед пожежників вища, ніж серед поліцейських, вантажників порту, сталеварів і ковалів. У віці 55–64 роки вона вдвічі вища, ніж в середньому в цьому віці по країні. У 1977 році в США число нещасних випадків і загибелі серед пожежників було на більш високому рівні порівняно з іншими оперативними службами. При цьому відмічається, що показники травматизму в пожежників ще більш високі. Основними причинами травм слід вважати (1998 р.):

  • зіткнення з різними предметами (35,4%);

  • вплив продуктів горіння (32,4%);

  • стресові стани (11,3%);

  • вплив хімічних речовин і випромінювання (3,2%);

  • обвал будівельних споруд (2,3%).

Найбільша кількість травм зареєстрована серед менш досвідчених осіб. Працю пожежників можна віднести до числа занять підвищеного ризику, особливо для осіб старшої вікової групи, оскільки з віком понижується ортостатична стійкість організму. Деякі дослідники визначають підвищений ризик розвитку в пожежників серцево-судинних і легеневих захворювань. За даними Р. Бернарда (1979 р.), у них частіше спостерігаються паталогічні зміни ЕКГ, а також відмічається підвищена смертність від серцево-судинних захворювань. На думку дослідників, основна причина загибелі пожежників (до 44%) – стреси, які супроводжуються крововиливами в мозок. Серед факторів, які сприяють виникненню ішемічної хвороби серця, є фізичне і психічне перенапруження, паління цигарок, вдихання оксиду вуглецю. При цьому відзначається особливо негативний вплив на стан здоров’я, періодичне насичення крові пожежників оксидом вуглецю, який утворюється при горінні. Частий і тривалий вплив диму зумовлює хронічні захворювання дихальної системи. У середньому кількість скарг на стан здоров’я зростає зі збільшенням стажу роботи, причому переважають невротичні реакції. Важливим показником, який впливає на стан здоров’я пожежників, є вік. Так, наприклад, дослідження в США двох груп пожежників у віці 30–39 років та понад 40 років показало, що в осіб 1-ої групи практично не було серцево-судинних захворювань, тоді як у 2-ої групі вони становили 27%. Пожежники 2-ої вікової групи підлягали більшому впливу й інших серйозних захворювань (які потребують лікування більше двох тижнів). На їх долю припадає 66% таких захворювань. Вік є також причиною швидкого стомлення.

● Професійна діяльність працівника МНС відрізняється від більшості видів праці насамперед тим, що вона здійснюється в екстремальних умовах, які висувають підвищені вимоги до психічних і професійних можливостей людини. Інтенсивність і тривалість впливу факторів ситуації надзвичайної ситуації дуже часто створюють небезпеку для здоров’я і життя людини, для її діяльності.

Дослідник Л.Д. Столяренко визначає дві групи факторів, які поглиблюють схильність працівників небезпечних професій до нещасних випадків. [68]

Перша група факторів.

Функціональні зміни нервової системи або інших органів мають хворобливий характер; вони хоча і не викликають повної недієздатності, але впливають на поведінку. Різні види органів відчуття (наприклад, часткова втрата зору, глухота і т. ін.).

Порушення зв’язку між сенсорними і моторними центрами вищих відділів нервової системи (коли людина не здатна з необхідною швидкістю та точністю реагувати на зовнішні впливи). Підтвердження небезпеки посилює дефекти, що виникають у координації рухів, що проявляються у незграбності людини (людина губиться, пропускає деякі рухи, з’являються зайві). Людей з невпевненими рухами, по можливості, не слід залучати до небезпечних та складних робіт. Особливості нервової системи, як правило слабкість так і інертність. (Слабка нервова система характеризується підвищеним сприйняттям, швидкою втомленістю, зниженням працездатності в напружених ситуаціях, підвищеною емоційністю, збудженістю, схильністю до розгубленості, страху.) Слабка нервова система зумовлює прояв темпераменту меланхоліка. Інертна нервова система зумовлює низьку швидкість проходження психічних процесів. Людина у складних ситуаціях не встигає зорієнтуватися. Для професій, де існує висока вірогідність виникнення екстремальних ситуацій (диспетчери, водії, льотчики, пожежники тощо), люди зі слабкою нервовою системою можуть бути аварійнонебезпечними. Алкоголь, наркотики негативно впливають на мислення, поведінку та інші сфери психічного життя людини. Виникає незадоволеність людини своєю роботою, знижується інтерес до неї.

Друга група факторів.

Недостатня професійна підготовленість (недосвідченість). Необережність виявляється в нераціональному використанні своєї уваги, несвідомий контроль за своїми трудовими діями – у відсутності автоматичних навичок, дисциплінованості, підтримання порядку на робочому місці. Інформаційне перевантаження виявляється тоді, коли людина не може правильно сприйняти необхідну інформацію і це призводить до помилки. Функціональний стан людини – фізіологічні та психологічні процеси, активність органів і систем організму. Психічний стан, емоційний стан – зміна емоціонального стану призводить до загибелі (наприклад, льотчики при посадці на аеродромі в результаті зниження уваги за рахунок позитивних емоцій), емоційне збудження, емоційна напруженість, збуджена форма, гальмівна, дифузійна, стрес тощо. Основними причинами травматизму і загибелі людей на пожежах та надзвичайних ситуаціях є:

  1. порушення правил безпеки праці працівників;

  2. недостатня професійна і психологічна підготовна працівників;

  3. небезпечні фактори пожежі та надзвичайної ситуації;

  4. паніка, блокування шляхів евакуації;

  5. відсутність інформації про пожежу та надзвичайну ситуацію, яка відбувається, та ін.

Посттравматичний синдром. З метою визначення станів, що можуть виникати в більш віддалені від травмуючих подій періоди, введене поняття PSTD. Вчені помітили, що в період масового поширення стресового стану багато людей потребують допомоги. Велика проблема суспільства США 60–70 рр. – зростання числа ветеранів В’єтнамської війни, що мали стресові порушення, – стала соціальним поштовхом для узагальнення багаторічних досліджень і практичного досвіду психологічної допомоги жертвам різного виду катастроф та аварій, насамперед воєнних. PSTD розвивається лише через деякий час після катастрофи, що людина пережила. До того ж, за міжнародними даними, лише в 1% осіб, які опинилися на місці аварії, розвивається справжній PSTD. Але більшість учасників катастрофи переживають так званий травматичний стрес. Як і всі види стресів (за Г. Сельє), він є адаптивною реакцією на травмуючі обставини (тобто «нормальною» реакцією на «ненормальні» події) та розвивається в три етапи. Якщо перші два етапи мобілізують людські резерви на подолання екстремальних обставин, то останній, третій, є руйнівним (травмуючим). PSTD включений до найавторитетніших міжнародних класифікаторів психічних відхилень – DSM-IIIR (або DSM-IV) та ICD(10). Чорнобильська трагедія сформувала великі осередки проживання травмованих людей навколо ЧАЕС. Дослідження психофізіологічного стану людей, що пережили Чорнобиль, проведені нашими вченими за стандартизованими методиками, дають змогу визначити в них симптоми PSTD.

PSTD має три групи симптомів:

  1. нав’язливі образи трагедії, що сталася;

  2. уникнення багатьох речей, котрі асоціативно пов’язані з травмою;

  3. широкий діапазон симптомів, зумовлених високим рівнем психофізіологічного збудження.

Саме останні найбільш широко вивчалися й констатувалися в дослідженнях стану людей, що постраждали від Чорнобильської аварії.


  1. Закріплення вивченого матеріалу - 5 хв.


Питання для закріплення :


  1. Що таке виробничий травматизм?

  2. Які галузі людських знань вивчають проблеми виробничого травматизму?

  3. Хто з дослідників психології вивчав проблеми травматизму?

  4. Хто з відомих світових учених розробив теорію психологічної схильності до нещасних випадків? Дайте характеристику цій теорії.

  5. Визначте основні показники, які характеризують схильність людини до травматизму?

  6. Дайте психологічну характеристику основним травмуючим факторам, які виникають на пожежах.



5. Підбиття підсумків - 3 хв. :

  • вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги ;

  • оголосити оцінки ;

  • відповісти на запитання.


План-конспект склав :
__________________________________
__________________________________ _________________________

____”____________________ 200 ___ р.