asyan.org
добавить свой файл
1
Система навчально - виховного процесу

 

 Всякий процес являє собою сукупність закономірних і послідовних дій, які спрямовані на досягнення певного результату.

 Сутність навчально - виховного процесу полягає в тому, що зовнішнє (об’єктивне) стає внутрішнім (суб’єктивним) перетворюючись в свідомість, почуття, норми поведінки особистості.

 Для того, щоб виховний процес досягав цієї мети необхідно, щоб він здійснювався як цілеспрямований поетапний процес, що становить цілісну систему.

 Основними учасниками виховного процесу є суб’єкт – майстер виробничого навчання (або класний керівник), той хто здійснює процес виховання, об’єкт – учень.

 Виховний процес здійснюється в певних умовах. Таких умов виділяють три: природні (біологічні), соціальні (оточуюче середовище), духовні.

 Зміст виховання реалізується у формах виховання. Для того, щоб реалізувати зміст через форми та методи потрібні елементи організації.

 Процесуальна сторона виховного процесу являє собою виховну роботу, де виховна робота – це процес, який здійснюється з урахуванням об’єктивних і суб’єктивних чинників.

 Система виховного процесу

 У зв’язку з отриманням України незалежності відбуваються зміни і в освіті.

 Перша особливість виховного процесу на сучасному етапі – це гуманізація і демократизація, які передбачають пріоритет особистості учня в навчально-виховному процесі.

 Пріоритет – сама особистість учня.

 Друга – здійснення особистісно-орієнтованого виховання – передбачає формування позитивної адекватної «Я-концепції» особистості, основою якої є самоповага (любов до себе, відчуття кожним учнем власної гідності).

 Третя особливість – підхід до виховання як соціально-особистісного феномену. Основним чинником процесу виховання є соціальний фактор, але не можна нехтувати біологічним фактором.

 Четверта – посилення уваги до національного і громадянського виховання. Треба поєднувати загальнолюдські цінності з національними особливостями.

Процес виховання здійснюється у всьому процесі навчання.

 Основним засобом виховання є сама особистість вихователя.

Методика – сукупність форм, засобів, умов, пов’язаних у певну систему логікою досягнення виховного результату.

 Методика виховної роботи (ТіМВР) передбачає вибір і реалізацію найбільш раціональних форм і методів виховної роботи.

Характеристика учасників навчально - виховного процесу ПТНЗ

 Особливості контингенту учнів ПТНЗ:

Професійний принцип комплектування навчальних груп (на відміну від територіально-вікового принципу комплектування класів середньої загальноосвітньої школи).

 Наслідок: через те, що місце навчання учнів та місце проживання часто знаходяться один від одного далеко (територіально не пов’язані), часто важко налагодити контакти з сім’єю учня. В результаті цього мають місце: обмаль інформації про умови становлення особистості учня, методи виховання, що застосовувались, відірваність від сім¢ї під час проживання в гуртожитку;

Мотиви вступу на навчання в даний ПТНЗ, як правило, не пов’язані з отриманням професії, за якою здійснюється навчання (вступають до профтехучилища тому, що: найближче від місця проживання ПТУ; тут вже навчаються друзі, подруги; після закінчення даного ПТУ за отриманою в ньому професією можна влаштуватися на підприємство, де працюють батьки, які домовляться про хороше робоче місце тощо).

Наслідок: відсутність інтересу до професії, бажання оволодіти саме цією професією через не повя’заність з нею подальших життєвих планів. Як результат – за три роки навчання може виникнути не тільки стійка байдужість до навчання, але і до праці взагалі.

 На навчання в ПТУ часто вступають учні, інтереси яких в школі не проявились чи не були виявлені їх вчителями («сірі мишки»).

 Наслідок: соціалізація даної частини контингенту учнів ускладнена. Вона не змогла закінчитися в школі і ускладнюється в ПТУ, оскільки відсутність стійких інтересів робить неможливим плинність процесу входження до суспільства соціально-значимими шляхами. Дана група учнів, при умові відсутності у них інтересів і успіхів у навчанні, несе в собі потенційну загрозу асоціальної поведінки, оскільки таку поведінку вони нерідко розглядають як єдино можливий спосіб соціалізації.

 Нерідко серед учнівського колективу профтехучилища зустрічаються учні, з якими в школі працювали малокваліфіковані вчителі.

 Наслідок: ці учні не можуть, чи не хочуть, продовжувати навчання в школі, у багатьох з них сформоване стійке негативне ставлення як до навчання, так і до педагогів.

 Частина контингенту учнів ПТУ складають учні з відхиленнями в поведінці, яких можна охарактеризувати як «педагогічний брак».

 Наслідок: якщо в шкільному класі таких учнів 3-5 чоловік, то в силу специфіки тієї чи іншої професії чи місця розташування ПТУ з них може бути сформована вся навчальна група.

 В навчальній групі ПТУ зібрані учні з різних шкіл, з якими працювали вчителі, що представляють різноманітні наукові школи виховання, що відображалось в методах виховання, які вони застосовували.

 Наслідок: неодноманітне ставлення учнів до членів педагогічного колективу (і дорослим взагалі), до дисципліни, до одногрупників, до самого себе тощо.

 Одностатевий став навчальних груп в силу специфіки тієї чи іншої професії.

 Наслідок: відсутність такого об’єктивно необхідного для підлітків і юнаків виду спілкування, як спілкування з однолітками протилежної статі.

 Все це спостерігається на фоні загальних прорахунків освіти:

 відсутність уваги до конкретної людини і знань про неї;

 вербальний (словесний) підхід до навчання та виховання і методи, пов’язані з ним;

 заборонно-обмежувальний стиль виховання;

 відсутність уваги педагогів до розвитку в учнів загальнолюдських рис особистості (гідності, достоїнства, порядності, доброти, милосердя тощо);

 відсутність диференційованого підходу до виховання юнаків та дівчат;

 фрагментарність, відсутність цілісного підходу до виховання, тобто відсутність організованої життєдіяльності учнів у стінах навчального закладу (виділялись окремі сторони виховання – естетичне, трудове, моральне та ін.).

Інженерно-педагогічний колектив профтехучилища та його специфіка

 Інженерно-педагогічний колектив (ІПК) профтехучилища – це дві великих категорії інженерно-педагогічних працівників:

 Майстри виробничого навчання (в/н) – займаються практичним (виробничим) навчанням учнів.

 Викладачі, які здійснюють теоретичне навчання і поділяються на:

 а) викладачів спеціальних дисциплін;

 б) викладачів загально технічних дисциплін;

 в) викладачів загальноосвітніх дисциплін.

 До особливостей ІПК можна віднести:

 Наявність в ІПК працівників, які не мають базової психолого-педагогічної підготовки поряд з працівниками, що мають базову педагогічну освіту (випускники педагогічних і інженерно-педагогічних вузів, педагогічних факультетів державних університетів, індустріально-педагогічних технікумів та коледжів).

 Наслідок: взаємне непорозуміння в питаннях кінцевої мети виховання, вибору методів і засобів виховання. Якщо випускники педагогічних вузів намагаються працювати на науковій основі, то їх колеги, що не мають педагогічної освіти , працюють виходячи з позицій щоденно-побутового світогляду.

Різний рівень психолого-педагогічної підготовки інженерно-педагогічних працівників (одно-двомісячні курси підвищення кваліфікації; індустріально-педагогічний технікум, коледж; інженерно-педагогічний факультет, вуз).

 Наслідок: різний ступінь використання наукових знань і підходів до освіти і виховання учнів ПТНЗ.

Відмінності не тільки в освітньому, але і в загальнокультурному рівні інженерно-педагогічних працівників, які зумовлені наявністю в інженерно-педагогічних кадрах особистостей, що представляють по своєму попередньому життєвому досвіду різні класи і прошарки суспільства: від виробничих робітників і працівників сфери обслуговування до технічної та творчої інтелігенції.

 Наслідок: відмінності в розумінні соціальних, професійних та індивідуальних життєвих цінностей.

 Мимовільне зниження культури педагогічного спілкування (можливість професійних деформацій), з причини довготривалої роботи з контингентом учнів ПТУ, більшу частину якої (порівняно з загальноосвітньою школою) складають учні з відхиленнями в поведінці.

 Наслідок: не всі колеги по роботі можуть служити особистим прикладом для учнів.

Відсутність єдиного керівництва навчальною групою ПТУ: 1-2 майстра виробничого навчання + класний керівник.

 Наслідок: неузгодженість дій, яка заважає практичній реалізації принципу єдності педагогічних вимог.

4. Особливості виховної роботи в ПТНЗ. Методика планування

 Учні ПТУ, порівняно з школярами, більш довгий час знаходяться під цілеспрямованим педагогічним впливом, здійснювати який в ПТУ дозволяє наявність 2-3 інженерів-педагогів, що керують однією навчальною групою;

 Відмінність в характері навчальної праці, яка в ПТУ є навчально-виробничою, причому її виробничий характер зростає від курсу до курсу;

 Виховна робота в ПТУ часто пов’язана з перевихованням або з усуненням вже існуючих суттєвих деформацій в поведінці учнів;

 Необхідність врахування виховного впливу того трудового колективу, в якому учні проходять виробниче навчання та виробничу практику;

 Необхідність комплексного врахування всіх особливостей контингенту учнів ПТУ та інженерно-педагогічного колективу;

 Необхідність прищеплення (крім загально соціальних) правил та норм поведінки в професійному середовищі.

 Методика планування

 В ПТНЗ існує система планування училищної роботи, яка включає загально училищний план виховної роботи; виховний план організатора виховної роботи; виховний план класного керівника; виховний план учнівських організацій; плани гуртків, спортивних секцій, бібліотеки.

 Ефективність планування забезпечується рядом вимог:

 врахування досягнень педагогічної науки і передового педагогічного досвіду;

 скоординованості виховних впливів;

 чіткості і конкретності;

 усунення однобокості (переважно вплив на свідомість);

 врахування можливостей учнів;

 залучення учнів до складання планів.

 Основним планом в ПТНЗ є план роботи класного керівника.