asyan.org
добавить свой файл
  1 ... 29 30 31 32

Тваринництво щодо вартості валової продукції є найбільшою галуззю сільськогосподарського виробництва України. Воно покликане задовольнити потреби населення у м’ясомолочних продуктах, а також потреби легкої та інших галузей промисловості в багатьох видах сільськогосподарської сировини.

На розміщення тваринництва впливають природні умови, ресурси кормовиробництва і передусім природні кормові угіддя. Здебільшого розміщення і спеціалізація тваринництва зумовлені потребами населення, а також транспортабельністю продуктів. Водночас окремі галузі тваринництва прив’язані до м’ясної, м’ясомолочної, цукрової, спиртової, крохмале-патокової промисловості.

У галузевій структурі тваринництва основну роль відіграють скотарство, свинарство, птахівництво та вівчарство. Менше значення робочого конярства, кролівництва, ставкового рибництва, кліткового звірництва, бджільництва, шовківництва тощо.

Скотарство в усіх природно-кліматичних зонах України є провідною галуззю і має в приміських зонах, особливо більших і найбільших міст, молочно-м’ясний напрям. На Поліссі традиційно розвивається молочно-м’ясне тваринництво, у південних районах переважає м’ясо-молочне. Поблизу крупних споживачів розташовані потужні комплекси відгодівлі та первинної переробки великої рогатої худоби, свиней і птиці, виробництва молока.

Поголів’я великої рогатої худоби становило на початку 1996 р. 17,7 млн. голів. Найбільша густота худоби у Карпатах і Лісостепу; далі йдуть Полісся і Степ. Розводять переважно червону степову, симентальську, білоголову українську, сіру українську, лебединську, чорно-рябу породи.

Потужною галуззю продуктивного тваринництва України стало свинарство. Воно, як галузь скороспілого тваринництва, розвивається в усіх регіонах республіки. У найбільших масштабах воно сконцентровано у великих вузькоспеціалізованих господарствах приміських зон більших і найбільших міст. Поголів’я свиней в Україні становить 13,1 млн. голів. У господарствах Полісся і Лісостепу свинарство має м’ясо-сальну, а у Степу — сальну спеціалізацію. Розводять переважно українську білу породу.

Вівчарство — найменш інтенсивна галузь тваринництва, що ґрунтується переважно на дешевих пасовищах і грубих кормах з незначним використанням концентрованих кормів. В Україні вирощується майже 4,1 млн. голів овець і кіз (у 1995 р.). У степових областях вівчарство має тонкорунну і напівтонкорунну спеціалізацію, в лісостепових, поліських та гірських — м’ясо-вовняну.

Високотоварною галуззю тваринництва за останні роки стало птахівництво. Воно постачає населенню м’ясо і яйця, а легкій промисловості — пух і пір’я. Це найбільш механізована і автоматизована галузь тваринництва, що дає змогу впроваджувати промислову технологію, яка істотно впливає на територіальну організацію цієї галузі. У розміщенні птахівництва чітко простежується тенденція до наближення до споживача будівництвом птахофабрик навколо великих міст. Виробництво яєць у 1995 р. становило понад 9,4 млрд шт. за рік.

Не втратила свого значення і така галузь, як конярство. Поголів’я коней становить в Україні близько 1 млн. Конярство зосереджене в колгоспах переважно в районах Карпат, Закарпаття, на Поділлі та Поліссі.

Товарною галуззю тваринництва в багатьох районах є кролівництво. Чисельність поголів’я кролів коливається у межах 10 — 15 млн. Основна їх кількість зосереджена в підсобних господарствах населення; близько половини спеціалізованих колгоспів і радгоспів концентрується в Криму. Основними районами розведення кролів є Степова і Лісостепова зони.

Перспективною галуззю виробництва є рибне господарство. Воно розвивається на основі ставків (близько 200 тис. га), водоймищ Дніпра, Сіверського Дінця та ін. (близько 1 млн. га), а також уздовж багатьох середніх і великих річок.

В Україні, в основному у південних районах, розвивається шовківництво; виробляється понад 10 тис. т шовкової сировини на рік..

У країні організовано кліткове звірництво — практично в усіх областях розводять нутрій (400 тис. штук на рік), норок, лисиць, песця..

Бджільництво сконцентроване в Степу, Лісостепу і Карпатах. Створено близько 60 бджолопідприємств і великих фірм, в яких нараховується по 2 — 3 тис. бджолосімей.

Основна частина продукції, що виробляється в сільському господарстві, надходить для переробки на підприємства харчосмакової (близько 45%), м’ясної і молочної промисловості (понад 30%).

Найважливішими факторами розміщення галузей харчової промисловості є чисельність і густота населення, сировинна база, форми організації виробництва, транспорт. Об’єктивними чинниками є природні умови і НТП. Залежно від дії основних факторів галузі первинної переробки сільськогосподарської сировини поділяються на такі групи:

  • орієнтуються на джерела сировини: цукрова, консервна, крохмале-патокова, олійна;

  • тяжіють до місць споживання готової продукції: молочна, кондитерська, хлібопекарська;

  • одночасно орієнтуються і на сировину, і на споживача: м’ясна, борошномельно-круп’яна.

М’ясна промисловість є однією з основних в харчовій індустрії. На розміщення м’ясокомбінатів головний вплив має сировинна база, а фактором розміщення м’ясопереробних заводів, ковбасних та кулінарних фабрик є наявність споживачів. Розміщення м’ясного виробництва характеризується концентрацією його в індустріальних районах і в районах потужної сировинної бази.

Найбільші м’ясокомбінати є в Харкові, Полтаві, Одесі, Києві, Вінниці, Дніпропетровську, містах Донбасу.

Молочна промисловість розвинута в усіх областях; найвища територіальна концентрація - у більших і найбільших містах, а також у приміських районах. У цих же районах розвивається і маслосироробна промисловість. Провідне місце у випуску тваринного масла належить Київській, Вінницькій, Чернігівській, Хмельницькій, Сумській областям.

Цукрова промисловість — провідна галузь харчової промисловості. Тепер у країні виробляється майже 4 млн. т цукру з цукрового буряка. В Україні працюють понад 190 цукрових заводів, розміщення яких збігається з основними районами вирощування цукрових буряків. У витратах на виробництво частка сировини становить 80%. Найбільш розвинена цукрова промисловість у Вінницькій, Черкаській, Хмельницькій, Київській та Тернопільській областях. Цукро-рафінадне виробництво - у Ходорові, Шепетівці, Черкасах, Сумах, Дружбі, Бердичеві та Одесі.

Підприємства хлібопекарської промисловості розміщені у великих, більших і найбільших містах: Києві, Харкові, Одесі, Львові, Донецьку, Запоріжжі, а також практично у всіх малих і середніх містах України.

Борошномельно-круп’яна промисловість відіграє провідну роль у забезпеченні населення, а також інших галузей харчової індустрії борошном і крупами. Найважливішими центрами є Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Миколаїв, Запоріжжя, Львів.

Винятково важлива роль консервної промисловості полягає у тому, що консервування плодів та овочів забезпечує тривале зберігання їх. Основні центри — Одеса, Сімферополь, Херсон, Ізмаїл, Черкаси, Ніжин та ін.

Олійна промисловість виробляє і переробляє рослинні жири та пов’язані з ними продукти. Основною олійною культурою є соняшник, з насіння якого одержують 90% всієї олії. Центри — Дніпропетровськ, Маріуполь, Запоріжжя, Полтава, Кіровоград, Вінниця. Щороку в Україні виробляють майже 700 тис. т олії.

Крохмале-патокова промисловість виробляє крохмаль, що використовується в основному в харчовій промисловості. Найбільшими виробниками картопляного крохмалю є Чернігівська та Житомирська області. Останнім часом виробляють крохмаль з пшениці, кукурудзи, рису. На переробці кукурудзи спеціалізується Верхньодніпровський комбінат у Дніпропетровській області.

У цілому переважна більшість галузей АПК України набула досить значного розвитку і має чималі можливості розширення виробництва рослинницької і тваринницької продукції, підвищення її якості та розширення асортименту, а також модернізації виробництва.

Теми семінарського заняття

        1. Економіка зерно продуктового комплексу АПК

        2. Економіка цукробурякового виробництва.

        3. Економіка олійного підкомплексу АПК.

        4. Економіка картоплепродуктового виробництва.

        5. Економіка овочепродуктового підкомплексу АПК.

        6. Економіка виробництва плодів, ягід і винограду.

        7. Економіка виробництва і використання кормів.

        8. Економіка молоко продуктового підкомплексу АПК.

        9. Економіка м’ясного підкомплексу АПК.

        10. Економіка вівчарства.


Питання для самоконтролю


  1. Дайте визначення АПК України?

  2. Розкрийте суть продуктового комплексу та вкажіть його основні підкомплекси?

  3. Назвіть три головні аспекти АПК?

  4. Розкрийте суть агропромислового циклу?

  5. Дайте визначення терміну «аг­рарно-територіальні комплекси»?

  6. Назвіть фактори від яких залежить формування АПК і особливості його територіальної ор­ганізації?

  7. Поясніть значення природно-кліматичних факторів?

ЛІТЕРАТУРА

Нормативна

  1. Про банкрутство: Закон України // Нове законодавство України.-Вип. 4. - К., 1993.

  2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 №435, ВВР, 2003, №40-44.

  3. Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства: Закон України від 14 січня 1999 р.

  4. Господарський кодекс України від 16.01.2003 №436, ВВР, 2003, №18, №19-20, №21-22.

  5. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991 №1576, ВВР, 1991, №49.

  6. Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України: Закон України // Голос України. 5 травня 2000р.

  7. Про оплату праці Закон України // Нове законодавство України. – Вип..3. – К., 1993

  8. Про оренду землі Закон України // Урядовий кур’єр. – 1998. - 22 жовтня. № 203-304.

  9. Про фіксований сільськогосподарський податок. Закон України // Урядовий кур'єр. - 1999. - 30 березня. - №18.

  10. Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року: Закон України від 18.10.2005 р. № 2982-IV.

  11. Про загальнодержавну програму селекції в тваринництві на період до 2010 року: Закон України від 19.02.2004 р. № 1517-IV.

  12. Про фермерське господарство: Закон України від 19.06.2003 р. № 973-IV (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 08.09.2005 р. № 2864-IV).

  13. Про особисте селянське господарство Закон України від 15.05.2003 р. № 742-1V: (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 17.11. 2005 р. № 3108-IV).

  14. Про пріоритеті напрями інноваційної діяльності в Україні: Закону України від 16.01.2003 р. № 433- IV (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 04.11.2005 р. № 3076-IV, від 09.02.2006 р. № 3421 - IV).

  15. Про цінні папери і фондову біржу: Закон України. - К.: Парламентське видання, 2000.

  16. Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аг­рарного сектора економіки: Матеріали щодо Указу Президента України від 03.12.99. № 1529/99. - Навчально-методичний центр. - 2000.

  17. Про заходи щодо забезпечення формування аграрного ринку. Указ Президента України від 06.06.2000 № 767/2000.

  18. Реформування агропромислового комплексу України. - К.: Інститут аграрної економіки УААН, 1998.

  19. Рекомендації щодо створення приватного сільсько­господарського підприємства з орендними відносинами та організація його розвитку / За ред. П. Т. Саблука і В. В. Юрчишина. - К.: Інститут аграрної економіки УААН, 1998.

  20. Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768, ВВР, 2002, №3-4.


Основна

  1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. - К.: КНЕУ, 2002. -624 с.

  2. Бойчук М.І. Економіка підприємства: Навч. посіб. - К.: Атака, 2002. - 480 с.

  3. Дієсперов B.C. Економіка сільськогосподарської праці. - К.: ІАЕ УААН, 2004. - 488 с.

  4. Михайлов С.І., Ярова В.В., Заєць Г.В. та ін. Економіка аграрного підприємства: Підруч. для екон. і технол. спец, аграр. вищ. навч. закл. І-II рівнів акредитації. - К.: Укр. Центр духовної культури, 2004.-396 с.

  5. Руснак П.П., Андрійчук В.Г., Ільєнко A.A. та ін. Економіка підприємства. - Біла Церква, 2003.

  6. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб та доп. - К.:КНЕУ, 2001.

  7. Збарський В.К., Мацибора В.І., Чалий A.A., та ін. Економіка сільського господарства: Навч. посібник. - К.: Каравела, 2009. - 264 с.

  8. Руснак П.П., Жебка В.В., Рудий М.М., Чалий А.А. Економіка сільського господарства. - К.: Урожай, 1998.

  9. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посібник - К.: КНЕУ, 2000.-200 с.

  10. Макаровська Т.П. Економіка підприємства. - К.: МАУП, 2006.

  11. Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. Економіка підприємства: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003.- 436 с.

  12. Царенко О.М., Руденко В.П. Управління якістю агропромис­лової продукції: Навч. посібник. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – 431 с.

  13. Чорнопищук Т.І., Воронецька І.С., Сегеда С.А., та ін. Економіка аграрних підприємств: Навчальний посібник. – Вінниця: ВДАУ, 2006 р.. – 400 с.


Додаткова

  1. Бойчик І. М. Харів П.С., Піча Ю.В. Економіка підприємства. - К.: «Каравела», 2001. - 298 с.

  2. Галушко В.П., Штрьобеля Г. Виробнича економіка. Навч. посібник.- Вінниця: Нова книга, 2005. - 400 с.

  3. Чигинов С.Ф., Никифоров А.Є., Куценко Т.Ф. та ін. Державне регулювання економіки: Навч. посібник. -К. КНЕУ, 2000. - 316 с.

  4. Економіка виробничого підприємництва / За ред. Й.М. Петровича. - К.: Знання, 2001. - 456 с.

  5. Коваленко Ю.С. Сільськогосподарське підприємство в ринковому середовищі.-К.: ІАЕ УААН, 2000

  6. Нелеп В.М. Планування на аграрному підприємстві. - К.: КНЕУ, 2000. - 370 с.

  7. Галушко В.П.,Гвідо Ван Хулєнбрук, Ковтун O.A. та ін. Основи аграрної економіки: Підручник. - К : Вища освіта, 2003.-399 с.

  8. Малік М.Й. Сільськогосподарська кооперація: Суть та проблеми розвитку. – К.:Інститут аграрної економіки УААН, 1999.

  9. Бідзюра І.П., Збарський В.К., Ільчук М.М. Основи підприємницької діяльності агробізнесу: Навч. посіб. - К.: 2001. - 320 с.

  10. Посібник по формуванню ринкового середовища підприємства АПК / За ред.. П.Т.Саблука, М.Я Дем'яненка. - К.: Інститут аграрної економіки УААН, 1997.

  11. Саблук П.Т. Аграрна реформа: Стан і напрямки розвитку. - К.: Інститут аграрної економіки УAAН, 2000.

  12. Хорунжий М.Й. Організація промислового комплексу. - К.: КНЕУ, 2001.

  13. Ціни, витрати, прибутки агропровиробництва та інфраструктура продовольчих ринків України / За ред.. акад. Шпичака О.М. - К.: ІАЕ УААН, 2001.




1


2


3


4 Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 25, ч. ІІ. – С. 409

5


6


7





<< предыдущая страница