asyan.org
добавить свой файл
1 2 ... 6 7
про внесення змін до Конституції України

N 4290, 31.03.2009

Проект

Вноситься Президентом України

З А К О Н  У к р а ї н и

Про внесення змiн до Конституцiї України ( 254к/96-ВР )

I. Внести змiни до Конституцiї України ( 254к/96-ВР )

(Вiдомостi Верховної Ради України, 1996 р., № 30, ст.141; 2005 р.,

№ 2, ст.44), виклавши її в такiй редакцiї:

"К О Н С Т И Т У Ц I Я  У к р а ї н и

Український народ - громадяни України всiх нацiональностей,

виражаючи свою суверенну волю,

спираючись на багатовiкову iсторiю українського

державотворення i на основi здiйсненого українською нацiєю, усiм

Українським народом права на самовизначення,

пiклуючись про змiцнення громадянської злагоди i соборностi

України,

усвiдомлюючи себе невiд'ємною частиною європейської

спiльноти,

дбаючи про забезпечення прав i свобод людини та гiдних умов

її життя, утвердження соцiальної справедливостi,

прагнучи розвивати i змiцнювати демократичну соцiальну

правову державу,

сповнений вiдповiдальностi перед Богом, попереднiми, нинiшнiм

та прийдешнiми поколiннями,

приймає цю Конституцiю - Основний Закон України.

Роздiл I

засади КОНСТИТУЦIЙНОГО ЛАДУ

Стаття 1

Україна - суверенна демократична соцiальна правова держава.

Україна є республiкою.

Стаття 2

Суверенiтет України поширюється на всю її територiю.

Територiя України в межах iснуючого кордону є єдиною,

цiлiсною i недоторканною.

Територiальний устрiй України грунтується на засадах

збалансованого соцiально-економiчного розвитку

адмiнiстративно-територiальних одиниць з урахуванням їх

iсторичних, географiчних, економiчних, екологiчних i демографiчних

особливостей, етнiчних i культурних традицiй.

Стаття 3

Україна є унiтарною державою.

Столицею України є мiсто Київ.

Систему адмiнiстративно-територiального устрою України

складають:

громади - мiста, мiстечка, села або об'єднання кiлькох

населених пунктiв,

райони,

областi, Автономна Республiка Крим, якi є невiд'ємними

складовими частинами України.

Мiста з визначеною законом кiлькiстю жителiв можуть

прирiвнюватися за статусом до областi або району.

Статус адмiнiстративно-територiальних одиниць, порядок

вирiшення питань адмiнiстративно-територiального устрою

визначаються законом.

Стаття 4

Людина, її життя i здоров'я, честь i гiднiсть,

недоторканнiсть i безпека визнаються в Українi найвищою цiннiстю.

Права i свободи людини та їх гарантiї визначають змiст i

спрямованiсть дiяльностi держави. Утвердження i забезпечення прав

i свобод людини є головним обов'язком держави.

Держава вiдповiдає перед людиною за свою дiяльнiсть.

Стаття 5

В Українi визнається i дiє принцип верховенства права.

Стаття 6

Український народ є єдиним джерелом влади в Українi. Народ

здiйснює владу безпосередньо i через державнi органи та органи

мiсцевого самоврядування.

Право визначати i змiнювати конституцiйний лад в Українi

належить виключно Українському народовi i не може бути узурповане

державою, її органами або посадовими особами.

Нiхто не може узурпувати владу в державi.

Стаття 7

Державна влада в Українi здiйснюється на засадах її розподiлу

на законодавчу, виконавчу та судову.

Межi повноважень органiв законодавчої, виконавчої та судової

влади встановленi Конституцiєю України ( 254к/96-ВР ) .

Стаття 8.

В Українi визнається i гарантується мiсцеве самоврядування.

Мiсцеве самоврядування здiйснюється жителями громад як

безпосередньо, так i через органи мiсцевого самоврядування.

Держава забезпечує додержання Конституцiї України

( 254к/96-ВР ) та законiв при здiйсненнi повноважень мiсцевого

самоврядування.

Права мiсцевого самоврядування захищаються судом.

Стаття 9

Конституцiя України ( 254к/96-ВР ) має найвищу юридичну силу.

Норми Конституцiї України ( 254к/96-ВР ) є нормами прямої

дiї.

Закони приймаються на основi Конституцiї України

( 254к/96-ВР ) i мають вiдповiдати їй, iншi нормативно-правовi

акти приймаються на основi Конституцiї України ( 254к/96-ВР ) та

законiв i мають вiдповiдати їм.

Стаття 10

Чинний мiжнародний договiр, згода на обов'язковiсть якого

надана законом, є частиною законодавства України.

Якщо мiжнародний договiр, згода на обов'язковiсть якого

надана законом, встановлює iншi правила, нiж передбаченi законом,

застосовуються правила мiжнародного договору.

Укладення мiжнародного договору, який суперечить Конституцiї

України ( 254к/96-ВР ) , можливе пiсля внесення вiдповiдних змiн до

Конституцiї України ( 254к/96-ВР ) .

Стаття 11

Правовий порядок в Українi грунтується на засадах, вiдповiдно

до яких нiхто не може бути примушений робити те, що не передбачено

законом.

Державнi органи та органи мiсцевого самоврядування, посадовi

особи зобов'язанi дiяти лише на пiдставi, вiдповiдно до

повноважень та у спосiб, що передбаченi Конституцiєю України

( 254к/96-ВР ) та законами.

Стаття 12

В Українi визнається i дiє принцип єдиного громадянства.

Громадянин України не може бути позбавлений громадянства i

права змiнити громадянство.

Громадянин України не може бути вигнаний за межi України або

виданий iншiй державi.

Україна гарантує пiклування та захист своїм громадянам, якi

перебувають за її межами.

Стаття 13

Державною мовою в Українi є українська мова.

Держава забезпечує всебiчний розвиток i функцiонування

української мови в усiх сферах суспiльного життя на всiй територiї

України.

В Українi гарантується вiльний розвиток, використання i

захист росiйської, iнших мов нацiональних меншин.

Держава сприяє вивченню мов мiжнародного спiлкування.

Застосування мов в Українi гарантується Конституцiєю України

( 254к/96-ВР ) та визначається законом.

Стаття 14

Держава сприяє консолiдацiї та розвитку української нацiї, її

iсторичної свiдомостi, традицiй i культури, а також розвитку

етнiчної, культурної, мовної та релiгiйної самобутностi всiх

корiнних народiв i нацiональних меншин в Українi.

Iсторична та культурна спадщина охороняється законом.

Держава дбає про задоволення нацiонально-культурних i мовних

потреб українцiв, якi проживають за межами України.

Стаття 15

Земля є основним нацiональним багатством, що перебуває пiд

особливою охороною держави.

Право приватної власностi на землю гарантується вiдповiдно до

закону.

Надра, якi знаходяться в межах територiї України, природнi

ресурси континентального шельфу та виключної (морської)

економiчної зони України є державною власнiстю.

Правовий режим державної та комунальної власностi на

вiдповiднi природнi ресурси визначається законом.

Кожен має право користуватися природними ресурсами, що є

об'єктами права державної та комунальної власностi, у порядку,

встановленому законом.

Стаття 16

Власнiсть зобов'язує. Використання власностi не повинно

завдавати шкоди правам, свободам i гiдностi людини, iнтересам

суспiльства, погiршувати екологiчну ситуацiю i природнi якостi

землi.

Держава забезпечує захист прав усiх суб'єктiв права власностi

i господарювання, соцiальну спрямованiсть економiки.

Усi суб'єкти права власностi рiвнi перед законом.

Стаття 17

Держава сприяє утвердженню та розвитку громадянського

суспiльства.

Суспiльне життя в Українi грунтується на засадах полiтичної,

економiчної, iдеологiчної та культурної багатоманiтностi.

Жодна iдеологiя не може бути визнана державою як обов'язкова.

Цензура заборонена.

Держава сприяє розвитку дiалогу мiж соцiальними партнерами.

Стаття 18

Держава гарантує свободу полiтичної дiяльностi, не

забороненої Конституцiєю України ( 254к/96-ВР ) .

Насильство не може бути засобом обстоювання полiтичних

iнтересiв.

Полiтичнi партiї в Українi сприяють формуванню i вираженню

полiтичної волi громадян, беруть участь у виборах. Дiяльнiсть

полiтичних партiй в Українi грунтується на вiльнiй конкуренцiї,

повазi до демократичних цiнностей.

В Українi визнається право на опозицiйну дiяльнiсть.

Стаття 19

Забезпечення екологiчної безпеки i пiдтримання екологiчної

рiвноваги на територiї України, збереження генофонду Українського

народу є обов'язком держави.

Стаття 20

Оборона України, захист її суверенiтету, цiлiсностi i

недоторканностi територiї держави покладаються на Збройнi Сили

України.

Збройнi Сили України та iншi створенi вiдповiдно до закону

вiйськовi формування не можуть бути використанi для обмеження прав

i свобод громадян або з метою захоплення влади i повалення

конституцiйного ладу.

На територiї України забороняється створення i функцiонування

будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

На територiї України не допускається розташування iноземних

вiйськових баз.

Стаття 21

Зовнiшньополiтична дiяльнiсть України спрямована на

забезпечення її нацiональних iнтересiв i безпеки шляхом

пiдтримання мирного та взаємовигiдного спiвробiтництва з членами

мiжнародного спiвтовариства згiдно iз загальновизнаними принципами

i нормами мiжнародного права.

Україна самостiйно  вирiшує  питання  про  вступ чи

приєднання до мiжнародних органiзацiй, полiтичних та економiчних

мiждержавних об'єднань i вiльний вихiд iз них.

Стаття 22

Державний Прапор України - стяг iз двох рiвновеликих

горизонтальних смуг синього i жовтого кольорiв.

Державний Герб України - Тризуб золотої барви на синьому

щитi.

Державний Гiмн України - нацiональний гiмн "Ще не вмерла

України i слава, i воля" на музику Михайла Вербицького зi словами

Павла Чубинського в редакцiї, визначенiй законом.

Духовний Гiмн України - гiмн "Боже великий, єдиний, нам

Україну храни" на музику Миколи Лисенка зi словами Олександра

Кониського в редакцiї, визначенiй законом.

Порядок використання державних символiв України

встановлюється законом.

Стаття 23 

Грошовою одиницею України є гривня.

Роздiл II

ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ

ЛЮДИНИ I ГРОМАДЯНИНА

Стаття 24

Усi люди вiд народження є вiльними i рiвними у своїй гiдностi

та правах.

Права i свободи людини є невiдчужуваними та непорушними.

Стаття 25

Права i свободи людини i громадянина, закрiпленi Конституцiєю

України ( 254к/96-ВР ) , не є вичерпними.

Конституцiйнi права i свободи гарантуються i не можуть бути

скасованi.

При прийняттi законiв, iнших нормативно-правових актiв не 

допускається звуження змiсту та обсягу прав i свобод людини i

громадянина.

Захист прав i свобод людини i громадянина безпосередньо на

пiдставi Конституцiї України ( 254к/96-ВР ) гарантується.

Права i свободи людини i громадянина захищаються судом.

Стаття 26

Кожен має право на вiльний розвиток своєї особистостi, якщо

при цьому не порушуються права i свободи iнших людей.

Стаття 27

Громадяни мають рiвнi конституцiйнi права i свободи.

Усi є рiвними перед законом i судом.

Не може бути привiлеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору

шкiри, полiтичних, релiгiйних та iнших переконань, статi,

етнiчного та соцiального походження, належностi до нацiональних

меншин, майнового стану, мiсця народження, за мовними або iншими

ознаками.

Жiнцi i чоловiку гарантуються рiвнi можливостi для реалiзацiї

своїх прав i свобод.

Стаття 28

Кожен має невiд'ємне право на життя.

Обов'язок держави - охороняти i захищати життя людини. Нiхто

не може бути засуджений до смертної кари або страчений.

Кожен має право захищати своє життя i здоров'я, життя i

здоров'я iнших людей вiд протиправних посягань.

Стаття 29

Кожен має право на повагу до його людської гiдностi.

Нiхто не може бути пiдданий катуванню, жорстокому,

нелюдському або такому, що принижує його гiднiсть, поводженню чи

покаранню.

Жодна людина без її вiльної згоди не може бути пiддана

медичним, науковим чи iншим дослiдам.

Стаття 30

Кожен має право на сiм'ю та повагу до сiмейного життя.

Шлюб грунтується на вiльнiй згодi жiнки i чоловiка. Кожен iз

подружжя має рiвнi права i обов'язки у шлюбi та сiм'ї.

Батьки зобов'язанi утримувати i виховувати дiтей до їх

повнолiття. Повнолiтнi дiти зобов'язанi пiклуватися про своїх

непрацездатних батькiв.

Сiм'я, дитинство, материнство i батькiвство охороняються

державою.

Стаття 31

Дiти рiвнi у своїх правах i свободах незалежно вiд

походження, а також вiд того, народженi вони у шлюбi чи поза ним.

Насильство над дитиною та її експлуатацiя, втягування у

дiяльнiсть, шкiдливу для моральностi та нормального розвитку

дитини, забороняються.

Утримання та виховання дiтей-сирiт i дiтей, позбавлених

батькiвського пiклування, покладається на державу.

Держава заохочує i пiдтримує благодiйницьку дiяльнiсть щодо

дiтей.

Стаття 32

Держава створює умови для ефективного здiйснення права осiб з

обмеженими фiзичними можливостями на самостiйнiсть, соцiальну

iнтеграцiю та повноцiнну участь у суспiльному життi.

Стаття 33

Iноземцi та особи без громадянства, що перебувають в Українi

на законних пiдставах, користуються тими самими правами i

свободами, а також несуть такi самi обов'язки, як i громадяни

України, за  винятками, встановленими Конституцiєю України

( 254к/96-ВР )


следующая страница >>