asyan.org
добавить свой файл
1
Процес державотворення та розбудови суверенної України вимагає нових підходів до виховання молодого покоління. Школа покликана виконати соціальне замовлення держави: виховати громадянина-патріота, озброєного правовими знаннями, який розуміє історію своєї батьківщини, інтелектуально та духовно розвинену особистість, здатну докласти всіх зусиль до розбудови нашої держави.

Виховний процес передбачає базування на державній політиці в галузі освіти з урахуванням морально-етичних, національних та загальнолюдських цінностей, спрямовується на розвиток інтелектуальної, емоційно-вольової, психічної, духовної сфер особистості. Саме тому для своєї роботи я вибрала проблему «Виховання національно свідомого громадянина України в умовах полікультурного середовища». Це вимагає використання нових прогресивних технологій, системно-цільового планування, і саме цьому покликана сприяти запропонована система роботи.

Головна мета моєї роботи в якості класного керівника – постійно розвивати дітей. Готувати до постійного життя в соціумі, поповнювати розумовий потенціал країни. Відповідно до неї навчально-виховний процес спрямований на виховання громадянина, покликаного усвідомлювати себе часткою своєї родини, школи, міста, держави, всесвіту, здатного, спираючись на досвід попередніх поколінь, розбудовувати суверенну Україну, маючи при цьому високий рівень інтелекту, правової, екологічної культури, гарно володіючи державною мовою, толерантно ставитись до культур інших народів, які проживають в Україні.

Актуальність роботи полягає в тому, що саме полікультурна освіта у школі формує людину, здатну до активної й ефективної життєдіяльності в багатонаціональному і полікультурному середовищі, що володіє почуттям розуміння й поваги до інших культур, уміннями жити в злагоді й спокої з людьми різних національностей, рас, вірувань.

Концептуальні основи полікультурної освіти досліджували

А. Джуринський, Г. Дмитрієв; теоретико-методологічні основи полікультурної освіти і виховання вивчали Р. Агадулін, А. Солодкая; проблеми демократизації освіти й виховання полікультурності і самобутності відображені в працях Р. Агадулліна, Е. Анаьяна, Л. Корінної, процеси становлення полікультурної освіти й виховання, їх взаємозв’язок з національною освітою висвітлено В. Бойченко, Л. Волик, І. Лощеновою, Н. Слюсаренко; питання формування громадянських якостей школярів у навчально-виховному процесі в умовах полікультурного регіону відображені у працях М. Рудь та інші.

Полікультурне виховання розуміємо як вид цілеспрямованої соціалізації, котра забезпечує:

  • засвоєння зразків і цінностей національної та світової культури;

  • активну соціальну взаємодію з представниками різних культур при збереженні власної культурної ідентичності;

  • гуманне ставлення до культурних цінностей, що існують у певному суспільстві;

  • формування міжкультурної комунікації;

  • розвиток толерантності щодо інших країн, народів, культур та соціальних груп.

Відомо, що наш Луганська область має своє полікультурне й міжкультурне середовище, а відтак і кожна освітня установа в ньому - свій варіант загального культурного простору, який стане однією з умов розвитку особистості школяра. І наша школа не є винятком, тому прагне, з одного боку, враховувати в освіті етнокультурний чинник, з іншого, - створити умови для пізнання і розуміння учнівською молоддю культури інших народів, виховання толерантного ставлення до людей, до різних етносів і конфесій. Саме полікультурна модель мого класу реалізує принципи полікультуралізму й національної ідентичності. У нашій школі розвивається концепція міжкультурної освіти - створення загальнокультурного простору навчання і виховання.

Сучасне українське суспільство є полікультурним, оскільки воно об’єднує людей різних національностей з усіма формами взаємодії та взаємовпливів, тому у своїй роботі використовую різні методи та прийоми виховання національної свідомості учнів в умовах полікультурного середовища.

Працюючи класним керівником 8-го класу у комунальному закладі «Луганська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №8», зрозуміла, що педагогові варто знати рівень національної свідомості кожного учня. Адже навіть школярі з високою для свого віку громадянськістю можуть дещо знижувати її, якщо не беруть участі в цікавих суспільно корисних справах. Особливо яскраво це спостерігається у моєму класі, етнічний склад якого є різноманітним: у класі є українці, росіяни, євреї, вірмени, грузин. Своєчасно помітити це і внести відповідні корективи в роботу з такими школярами, зробити все, аби не виникало послаблення патріотизму – першочергове завдання педагога.

Залежно від повноти сформованості якостей громадянина-патріота можна виділити чотири рівні вихованості: максимальний, високий, середній, низький і невихованість.

Познайомившись із учнями свого нового 5-го класу, прийшла до висновку, що приблизно кожен третій школяр знаходиться на індиферентно-репродуктивному (низькому) рівні полікультурної вихованості; тільки кожен сьомий респондент перебуває на творчо-активному (високому) рівні. Ці дані засвідчили, що питанням полікультурного виховання школярів треба приділяти особливу увагу.

Із досвіду роботи можу зазначити, що громадянські якості формуються в процесі безпосередньої участі учнів у навчально-виховних заходах, що здійснюються на уроках учителем, а в позаурочний час – школою, сім’єю, громадськістю. І такі заходи в нашій школі багатопланові та всеохоплюючі.

Проблеми полікультурного виховання молоді, формування людської та національної самосвідомості, громадянської позиції, активного й відповідального ставлення до життя є одними з пріоритетних у виховному процесі КЗ «ЛСШ №8». Виконуючи програму щодо виховання молодого покоління «Луганський характер» на 2012-2016 роки, яку ухвалила Луганська міська рада, у школі реалізується проект «Я-громадянин».

У школі створено всі умови для впровадження в життя цього проекту передусім під час вивчення навчальних предметів гуманітарного циклу, на уроках з яких формувалися і поглиблювалися поняття «полікультурність» та «поліетнічність»; у процесі циклу бесід для школярів «Україна – поліетнічна держава», суспільно корисної та соціально-комунікативної діяльності, колективних творчих справ, заходів із ознайомлення школярів із побутом національностей регіону, рольових ігор морального спрямування, вікторин, конкурсів творчих робіт «Ми живемо в Україні», театралізації, позашкільної роботи шкільного учнівського активу, віртуальних та реальних мандрівок рідним краєм, дискусій та круглих столів «Як досягнути порозуміння між народами України?» тощо.

Зміст, форми та методи полікультурного виховання у навчально-виховному процесі нашого навчального закладу відповідають віковим та індивідуальним особливостям учнів 5-8 класів, інтересам та потребам школярів, їх нахилам, потенційним можливостям, досвіду та рівню сформованості полікультурної вихованості.

Педагогічне керівництво виховною роботою батьків стосовно спрямованості дітей на конструктивну взаємодію полягає у навчанні дорослих щодо формування навичок толерантної поведінки у підлітків. Вважаємо, що основними формами та методами просвітницької роботи з родинами щодо необхідності формування гармонійних ціннісних взаємин на засадах поваги і прихильності до представників різних етносів, підвищення їхнього педагогічного рівня у питаннях полікультурного виховання дитини є, окрім традиційних батьківських зборів, батьківське консультування, сімейні свята в класі та школі, благодійні акції. Компетентності батьків у питаннях полікультурного виховання сприяє порадник для батьків «Виховання полікультурної особистості».

Полікультурне виховання підлітків намагаюся реалізовувати як відкритий процес, у якому поєднуються дидактичний, психологічний та моральний аспекти (Схема 1).



Схема 1. Методологічні засади полікультурного виховання.

Дослідно-експериментальна перевірка ефективності впровадження окреслених педагогічних умов дала нам змогу визначити їх дієвість, важливість для процесу полікультурного виховання учнів у родинно-шкільному освітньому просторі. Результати експерименту засвідчують позитивну динаміку полікультурної вихованості учасників мого класу порівняно з констатувальним етапом. У формувальному етапі педагогічного експерименту було отримано наступні результати полікультурної вихованості підлітків (Таблиця 1):

Клас

Максимальний

рівень

Високий

рівень

Середній

рівень

Низький

рівень

Невихованість

5

10%

23%

59 %

5%

3%

6

21%

35%

43%

1%

0%

7

43%

48%

9%

0%

0%


Таблиця1. Результати полікультурного виховання учнів

Діагностика і моніторинг вихованості моїх учнів показали, що рік від

року рівень національної і полікультурної вихованості учнів мого класу помітно зростає.

Отже, полікультурне виховання учнів мого класу в родинно-шкільному освітньому просторі КЗ «ЛСШ №8» є складним, поетапно організованим процесом взаємодії вчителів, батьків і підлітків, у структурі якого виокремлено цільовий, змістовий, діяльнісний, результативний блоки (мета, завдання, інформаційне забезпечення, форми, методи, основні етапи виховної роботи, діагностичний апарат), методологічні підходи, принципи та обґрунтовані педагогічні умови (Схема 2.)



Схема2. Система полікультурного виховання

Таким чином, ціла низка факторів актуалізує полікультурну освіту в моїй педагогічній діяльності, яка має сформувати відкриту національно свідому особистість, здатну жити в умовах культурного, релігійного, етнічного розмаїття.