asyan.org
добавить свой файл
1 2 3 4
Г Л О С А Р І Й


Пропонований посібник, назва якого "Глосарій", утворена від лат. слова glossarium – "збори глосс" – за тлумаченням Брокгауза і Ефрона - пояснення маловідомих або нових слів, що вжиті в якому-небудь творі. Наразі йдеться про глосарій педагогічних термінів, які стали вживані в останній період в зв'язку з реформою початкової освіти, впровадженою в Україні з 2006 року. Глосарій створений за абеткою, наведені пояснення корисні для вчителів навчальних класів загальноосвітних та спеціалізованих шкіл, студентів ВУЗів, аспірантів тощо.
А
Активне навчання – це навчання, яке залучає учнів використовувати різні навчальні форми й думати про те, що вони роблять.

Адаптація - спрощення тексту для тих, хто починає вивчати якийсь навчальний предмет.

Активність учня - дидактичний принцип, що вимагає від педагога такої організації процесу навчання, яка сприяє вихованню в учнів ініціативності й самостійності, міцному і глибокому засвоєнню знань, виробленню необхідних умінь та навичок, розвитку в них спостережливості, мислення й мови, пам'яті й творчої уяви.

Актуалізація - один з дидактичних принципів зв'язку шкільної науки з життям.

Алгоритмізація навчання - використання в навчанні алгоритмів, тобто певної системи правил, яка веде до розв'язання задачі, наприклад способу знаходження найбільшого спільного дільника (алгоритм Евкліда). А. н. полягає в тому, що учнів навчають не лише розумінню суттєвих ознак і властивостей певних об'єктів, а й алгоритмів, за якими ці ознаки й властивості поєднуються з діями, які необхідні для розв'язування задач.
В
Відкритий урок - урок, на якому присутні інші вчителі та запрошені особи. Відкриті уроки проводяться кваліфікованими вчителями з складних або недостатньо розроблених у методиці тем навчальної програми з метою показу й поширення найефективніших прийомів навчально-виховної роботи. Відкритий урок сприяють впровадженню досягнень педагогічної науки в практику, поширенню передового педагогічного досвіду, підвищенню кваліфікації учителів.

Вербальний - (віл лат. verbum — слово) — словесний, мовний, усний; наприклад: вербальне спілкування, вербальні форми роботи вчителя тощо.

Викладання - діяльність учителя в процесі навчання. Під цим поняттям розуміють не просто розповідь, пояснення, демонстрування зразка виконання певного завдання, як то здається на перший погляд, на що орієнтує й етимологія самого терміну "викладання". У ході цієї діяльності вчитель виконує велике коло функцій, одночасно навчає учнів, забезпечує їх розумовий розвиток, виховує, організовує до роботи, контролює і т. д. Тому цю діяльність правильніше було б назвати іншим терміном, наприклад, "научуванням".

Вміння - засвоєний суб'єктом спосіб виконання дії, який забезпечується сукупністю набутих знань і навичок.
Г

Групова навчальна діяльність – це форма організації навчання в малих групах учнів, об’єднаних загальною навчальною метою за опосередкованого керівництва з боку вчителя і в співпраці з учнями.

Групове навчання – це відповідна організація навчально -мовленевої діяльності школярів, що відбувається з урахуванням індивідуальних особливостей дітей через доцільні способи керівництва навчально-виховним процесом.

Д

Державний стандарт освіти — сукупність єдиних норм і вимог до рівня освітньої підготовки у певних навчально-виховних закладах,розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає зміст початкової загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави, ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.

У цьому Державному стандарті терміни вживаються у такому значенні:

1) громадянська компетентність - здатність людини активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;
2) ключова компетентність - спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;
3) ключова компетенція - об’єктивна категорія, що фіксує суспільно визначений комплекс певного рівня знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати в широкій сфері діяльності людини (вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, здоров’язбережувальна, соціальна компетентність та компетентність з питань інформаційно-комунікаційних технологій);
4) компетентнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно-підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна;
5) компетентність - набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці;
6) компетенція - суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;
7) комунікативна компетентність - здатність особистості застосувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми і віддаленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;
8) міжпредметна компетентність - здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей;
9) міжпредметні естетичні компетентності - здатність орієнтуватися в різних сферах життєдіяльності, що формується під час опанування різних видів мистецтва. Предметними мистецькими компетентностями, у тому числі музичними, образотворчими, хореографічними, театральними, екранними, є здатність до пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва;
10) предметна компетентність - освоєний учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної з набуттям нового знання, його перетворенням і застосуванням;
11) предметна компетенція - сукупність знань, умінь та характерних рис у межах конкретного предмета, що дає можливість учневі самостійно виконувати певні дії для розв’язання навчальної проблеми (задачі, ситуації). Учень має уявлення, знає, розуміє, застосовує, виявляє ставлення, оцінює;
12) предметна математична компетентність - особистісне утворення, що характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач;
13) предметна природознавча компетентність - особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин "людина - природа";
14) соціальна компетентність - здатність особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.
Державний стандарт складається з:

1 . Базового навчального плану початкової загальної освіти згідно з додатком 1 (далі - Базовий навчальний план);

2 . Загальної характеристики інваріантної та варіативної складових змісту початкової загальної освіти;

3 Державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів згідно з додатком 2.

Дидактичні ігри - ігри для навчання й виховання дошкільників і школярів. Дидакичні ігри розвивають сенсорні (чуттєві) орієнтації дітей (на форму, розміри, колір, розташування предметів у просторі тощо), спостережливість, увагу, пам'ять, мислення, мову, уміння рахувати. Вони мають також важливе значення для морального виховання, сприяючи розвитковіцілеспрямованості, витримки, самостійності, виробляють вміння діяти згідно з певними нормами.

Дидактичний матеріал - особливий тип наочного навчального посібника, переважно карти, таблиці, набори карток з текстом, цифрами або малюнками, реактиви, рослини, тварини тощо, які роздаються учням для самостійної роботи в класі і вдома або демонструються вчителем перед усім класом. Д. м. називаються також збірники задач і вправ.
Є

Єдині педагогічні вимоги - загальна лінія у навчально-виховній роботі, вироблена педагогічним колективом; єдність вимог до дитини в родині; узгодженість дій школи, дошкільних і позашкільних установ, сім'ї й громадськості у вихованні дітей.


З

Завдання інноваційної діяльності - полягає у виконанні різноманітних за обсягом видів роботи,що залежить від змісту нововведення, його мети, термінів і засобів.

Зміст освіти — система наукових знань, умінь І навичок, оволо­діння якими забезпечує всебічний розвиток розумових І фізичних здібностей учнів.

Це система наукових знань про природу і суспільство; особистісний і соціокультурний досвід, які реалізуються, розвиваються і трансформуються в системі освіти. Серед основних компонентів З. о. виокремлюють ціннісний, знаковий, діяльнісний, поведінковий, особистісний тощо.


І
Індивідуальне навчання - одна з форм організації навчально-виховного процесу, при якій здійснюється педагогічний вплив учителя на учня, котрий перебуває поза колективом.

Індивідуальний підхід до дітей - принцип педагогіки, згідно з яким у навчально-виховшй роботі з колективом дітей досягається педагогічний вплив на кожну дитину, який шунтується на знанні її особистих рис і умов життя. В результаті всебічного вивчення своїх вихованців у педагога створюється чітке уявлення про характер кожного з них, про його інтереси і здібності, що дає змогу зрозуміти вчинки дитини, застосувати найбільш доцільні навчально-виховні засоби, які розвивають творчу активність дітей

Інновація –(англ. – нововведення) комплексна діяльність, спрямована на створення (народження,розробку), освоєння, використання й розповсюдження нового, запровадження нових форм

організації праці й управління, що охоплює не тільки окреме підприємство, але й їхню сукупність, зміна, оновлення; новий підхід, створення якісно нового, використання відомого в інших цілях.

Інноваційне навчання – це зорієнтована на динамічні зміни в навколишньому світі навчальна та освітня діяльність, ґрунтована на розвитку різноманітних форм мислення, творчих здібностей, високих соціально- адаптаційних можливостей особистості. В наш час в умовах розбудови національної системи освіти важливого значення набуває інноваційна діяльність загальноосвітніх навчальних закладів, яка характерна системним експериментуванням, апробацією і застосуванням інновацій в освітньому процесі

Інноваційна компетентність (лат. competens (competentis) — належний, відповідний) педагога — система мотивів, знань, умінь, навичок, особистісних якостей педагога, що забезпечує ефективність використання нових педагогічних технологій у роботі з дітьми.

Інноваційна освітня діяльність – це процес внесення якісно нових елементів в освіту.

Інноваційний розвиток освіти – це комплекс створених і впроваджених організаційних та змістовних нововведень, розвиток низки факторів і умов, необхідних для нарощування інноваційного потенціал освітньої системи.

За змістом,формами і методами освіта не є незмінним, закостенілим феноменом. На сучасному етапі дедалі очевиднішим стає те, що традиційна школа, орієнтована на передання знань, умінь та навичок від покоління до покоління, від учителя до учня, не встигає за темпами їх нарощування. Сучасна школа недостатньо розвиває здібності, необхідні її випускникам для того, щоб самостійно самовизначитись у надзвичайно динамічно змінному світі, приймати обгрунтовані рішення, бути активними.

Інноваційна освітня технологія – це якісно нова сукупність форм, методів і засобів навчання, виховання й управління, яка привносить суттєві зміни до результату освітянського процесу і є багатокомпонентною моделлю, що включає в себе:

– навчальну інноваційну технологію (підбір операційних дій педагога з учнем, в результаті яких суттєво покращується мотивація учнів до навчального процесу),

– виховну інноваційну технологію (мистецькі засоби і прийоми впливу на свідомість особистості учня з метою формування в нього особистісних цінностей у контексті загальнолюдських),

– управлінську інноваційну технологію (сучасні економічні, психологічні, діагностичні, інформаційні технології, що створюють умови для оперативного й ефективного прийняття керівником управлінського рішення).
Інтерактивний - здатний до взаємодії, діалогу.
Інтерактивна вправа – центральна частина заняття,що займає 50 – 60 % часу на уроці.

Інтерактивні методи навчання - це методи в основі яких лежить спілкування (О.Січкарук).

Вони вирішують завдання:

- навчати,

- виховувати,

- розвивати особистість,

- форувати професійні та соціальні якості фахівця.

Інтерактивні методи ділять на дві групи, де:

1) однією із сторін виступає викладач і

2) спілкування відбувається між студентами.

Інтерактивне навчання – це сукупність педагогічних технологій, котрі складають педагогічну систему, засновані на спільній діяльності, що здійснюється засобами комунікації та має проблемно-пошукову природу. Існують певні організаційні та педагогічні умови такого навчання, які обумовлюють ключові позиції технології управління їх впровадженням у навчальний процес;

-специфічна форма організації пізнавальної діяльності, яка має передбачувану мету — створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність;

- ­(за О. Пометун) — це спеціальна форма організації пізнаваль­ної діяльності учнів, яка має на меті ство­рення комфортних умов навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень, і вчи­тель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують із приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють.

- діалогове, у ході якого здійснюється взаємодія вчителя таучня; спеціальна форма пізнавальної діяльності з цілком

конкретними та прогнозованими цілями.

- різновид активного. Сутність його полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної активної взаємодії всіх учнів та педагогів. Це спів навчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці),коли всі суб’єкти педагогічного процесу є рівноправними, рівнозначними.

Організація ІН передбачає моделювання на уроці життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем. Використання інтерактивних технологій навчаннязапорукою атмосфери співробітництва, доброзичливості у класі.

Інтерактивне навчання ділять на 4 групи

- парне навчання;

  • фронтальне навчання;

  • навчання у грі;

  • навчання у дискусії.

Інтерактивна модель навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності ,яка має конкретну ,передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Інформатизація освіти – це процес забезпечення сфери освіти теорією і практикою розроблення та використанням сучасних нових інформаційних технологій,орієнтованих на реалізацію психолого - педагогічної мети навчання й виховання.

Інформаційні технології навчання – це методологія і технологія навчально-виховного процесу з використанням новітніх електронних засобів навчання.
К

Компетентність – інтегрована здатність особистості,яка набута в процесі навчання,вона включає знання,досвід,цінності і ставлення ,які можуть цілісно реалізуватися на практиці. Компетентність не може бути зведена лише до фактичних знань.

Компетенція – це коло питань щодо яких особистість має бути обізнана,або певна сфера діяльності,в якій людина повинна володіти компетентністю.

Ключові освітні компетентності

1. Ціннісно-смислова компетентність.

2. Загальнокультурна компетентність

3. Навчально-пізнавальна компетентність.

4. Інформаційна компетентність.

5. Комунікативна компетентність.

6. Соціально-трудова компетентність

7. Компетентність особистісного самовдосконалення
Кооперативна форма навчальної діяльності - форма організації навчання в малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою.

Креативність – це здатність особистості запропонувати або зробити дещо нове : нове розв’язання проблеми,новий метод або інструмент, новий твір мистецтва тощо.
М

Мета інтерактивного уроку – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності,тобто того,чого вони повинні досягти і чого від них чекає вчитель.

Мета педагогічної імпровізації - це знаходження нового розв'язку в конкретних умовах навчання й виховання.

Мета рефлексії – згадати,виявити основні компоненти діяльності –її зміст,тип,способи,проблеми,шляхи їх вирішення,отримані результати тощо.

Метод (буквально шлях до чогось) означає спосіб досягнення мети, певним чином упорядковану діяльність.

Методи інноваційної діяльності – це спеціальні процедури та операції емпирічного пізнання результатів педагогічної практики.



следующая страница >>