asyan.org
добавить свой файл
1
Тема. Права і свободи людини

Мета. Ознайомити учнів з основними поняттями за темою уроку, розкрити особливу роль прав і свобод людини у відносинах людини і держави, значення захисту прав людини і громадянина, спонукати учнів до активного мислення, розвивати вміння аргументовано обстоювати свою власну точку зору, (працювати в групі), виховувати повагу до прав людини, розуміння їх дотримання.

Очікуванні результати: пояснювати поняття «права і свободи людини», характеризувати види прав і свобод людини, наводити їх приклади, називати міжнародні документи з прав людини і прав дитини та аналізувати зміст статей Загальної декларації прав людини, Конвенції ООН про права дитини, висловлювати власні судження про значення прав людини і дитини.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: метелик, бджілка, «чарівна скринька», гора чікувань, міжнародні документи про права людини, завдання для практичної роботи, пам’ятки для учнів.
Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Вправа «Позитив»

- Всі знають, що настрій, із яким починають будь-яку роботу, програмує майбутній результат. Тому дарую вам цього метелика і бджілку. Нехай вони стануть вашими талісманами. Бажаю, щоб отримані знання на сьогоднішньому уроці засвоїлися так легко, як літає метелик. А щоб цього досягти, пропоную всім плідно працювати, як бджілка-трудівниця.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

- У мене в руках чарівна скринька, у ній — найцінніший скарб планети Земля. Хто з вас хоче його побачити, може зазирнути, але поки що не розповідати, що він там побачив, аж доти, доки всі найцікавіші й найсміливіші не зазирнуть на дно скриньки. (Діти по черзі заглядають у скриньку. Умикається аудіозапис щебетання птахів, під який відкри­вається чарівна скринька.)

- Кого ж ви побачили в чарівній скриньці? (Діти називають себе, оскільки на дні скриньки лежало дзеркало.)

- Так, кожен побачив у чарівному дзеркалі себе. Людина — найцінніший скарб. Навіть у головному законі України – Конституції України ( ст. 3) сказано: «людина визнається найвищою соціальною цінністю». Так, кожна людина - неповторна на цій землі, вона є великою цінністю тільки тому, що вона є людина, що вона має совість, сумління, що їй дароване життя, аби вона прожила його гідно й плідно. Ви- діти, але кожен— також особистість, і саме такої людини, як ви, більше немає і не буде на цій Землі. У нас є багато спільного, чимало відмінного, але нас усіх об'єднує те, що ми всі - люди, великі й малі, що ми маємо одну на всіх Землю, і нам слід жити так, щоб зберегти мир і спокій.

З давніх часів люди мріяли про вільне щасливе життя. Для цього вони повинні мати певні права- права людини.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

- Сьогодні на уроці ми розглянемо тему «Права і свободи людини» (записати тему уроку у зошити). В ході роботи ми повинні вияснити такі основні питання (план уроку записано на дошці).

1. Що таке права і свободи людини.

2. Основні документи про права людини.

3. Види прав і свобод людини.

4. Права і свободи дитини в Україні і світі.

Вправа «Гора очікувань».

- Кожен з вас звернув увагу на зображення гори. Це «гора очікувань». Поспілкуйтеся в групах і запишіть очікування від уроку на стіках (прикріплюются біля підніжжя гори).

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Що таке права і свободи людини.

1) Робота в парах.

- Про права людини сьогодні говорять усі. Словосполучення «права людини» використовується сучасними політиками, журналістами, юристами настільки часто, що стало звичним для нашої свідомості. Та і кожен із вас часто у повсякденному житті використовував слова «я маю право», «це моє право», «права людини».

- Працюючи в парах, з'ясуйте, що означає поняття «права людини».

2) Пояснення учителя.

- Людина є біологічною істотою, тому їй потрібна їжа, одяг, житло. Як члену суспільства людині необхідно мати змогу вчитися, працювати, бути вільною і рівноправною з усіма іншими людьми. Оскільки вона живе на території певної держави, їй має бути забезпечена можливість брати участь у житті держави, вона може вимагати від держави захисту від посягань на її права та інтереси. Можливості людини мати певні матеріальні, соціальні, культурні й духовні блага називаються правами людини.

Права людини властиві самій природі людини як людській істоті. Зміст і обсяг прав людини залежать від рівня соціального, культурного, духовного і насамперед економічного розвитку суспільства.

В юридичній літературі поряд із поняттям «права людини» зустрічається й поняття «свободи людини», як-то свобода слова, свобода думки, свобода віросповідання. Їх слід розрізняти, адже право людини є можливістю, реалізацію якої держава гарантує, а свобода — простором, у який держава не може втручатися. Тому зазвичай кажуть «права та свободи людини».

Права і свободи людини- це можливості людини, необхідні їй для існування і розвитку.

Права та свободи людині має гарантувати і забезпечити держава. Тому, хоча сім'я, любов, дружба, стосунки із сусідами теж пов'язані з певними правами і відповідальністю, поняття прав людини щодо них не застосовується. Права людини стосуються лише відносин людини і держави, яка закріплює їх у законах та інших правових актах і захищає.

Оскільки права людини стосуються самого факту людського існування, їх не можна відняти чи втратити. Більшість прав людини є невід’ємними. Вони не можуть кимось відбиратися або скасовуватися, на них не може спокуситися держава. Ані найнижчий соціальний статус людини, ані фізичні вади або інтелектуальна обмеженість, ані будь-які інші особисті риси не можуть позбавити людину її прав і свобод. Неможливо і самій людині позбавити себе своїх прав, як не можливо перестати бути людиною. Права людини не можна продати чи купити, подарувати чи обміняти.

2. Основні документи про права людини.

1) Пояснення учителя.

- Питання про права людини турбували населення досить давно. Але особливо актуальним це питання стало у середині ХХ століття. Після Другої світової війни, яка продемонструвала жахливі факти порушення прав людини, знищення цілих груп за ознаками расової чи національної належності, релігійних переконань, у багатьох країнах утверджувалася думка про те, що необхідні спільні зусилля для забезпеченя прав і свобод людини на міжнародному рівні. У 1945 році було створено Організацію Об’єднаних Націй. В статуті цієї організації було сформульовано принцип поваги до прав людини. Спеціальна комісія ООН з прав людини займалася підготовкою міжнародних документів з прав людини.

Нині у світі існує багато таких законів, угод. До найголовніших міжнародних документів з прав людини належать: Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод.

2) Робота в групах.

- Опрацюйте інформативні картки і складіть коротке повідомлення про документ.

Загальна декларація прав людини

Є міжнародним документом в області права людини. Прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року. Складається з преамбули і ЗО статей. У преамбулі відзначається, що визнання гідності, яка властива всім членам людської сім’ї, і рівних та невід'ємних прав є основою свободи, справедливості і всезагального миру. Статті Декларації закріплюють широкий спектр прав людини. Декларація є "стандартом, до досягнення якого повинні прагнути всі народи і всі держави". На сьогоднішній день більш ніж 90 національних Конституцій, прийнятих після Загальної Декларації прав людини відтворюють її положення. Цей документ має величезне значення для розвитку держав шляхом демократії і законності.

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права

Прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН у 16 грудня 1966 року. Містить комплекс прав і свобод, що належать людині як громадянину і пов'язаний з його участю в політичному житті країни. Пакт гарантує наступні права: право на життя, волю й особисту недоторканність, на свободу думки, релігії та свободу вираження своєї думки та інші. З метою здійснення положень Пакту був створений Комітет ООН з прав людини. До Пакту додається два факультативних протоколи. Держави, що підписали перший з них, дають згоду на розгляд Комітетом з прав людини скарг громадян на порушення їхніх прав. Другий факультативний протокол спрямований на скасування смертної кари.

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права

Прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН у 16 грудня 1966 року. У цьому документі визнається право кожної людини на працю, вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці, на рівну оплату за рівну працю, на відпочинок і дозвілля та ряд інших прав. Для контролю за здійсненням прав, передбачених пактом, у рамках ООН з 1985 року діє Комітет з економічних, соціальних і культурних прав, що розглядає доповіді держав про їхню діяльність по дотриманню положень Пакту.

Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод

Прийнята 4 листопада 1950 року в рамках Ради Європи. Чотири рази доповнювалася новими положеннями. Конвенція захищає тільки громадянські і політичні права. Дії або бездіяльність держав, що підписали Конвенцію, у випадку порушення прав, закріплених у ній, можуть бути оскаржені в Європейському суді з прав людини, рішення якого обов’язкові для держав-учасниць Конвенції. (Превірка роботи в групах).

3) Самостійна робота в зошиті.

Запишіть у зошити назви документів, про які довідалися, поставте дату їх прийняття.

4) Пояснення учителя з елементами бесіди.

- Сучасне людство має ряд міжнародних документів, у яких закріплені загальноприйняті права і свободи людини. На європейському континенті вони приймаються в рамках ООН, Ради Європи й Організації з безпеки і співробітництву в Європі (ОБСЄ). Цими документами охоплене широке коло проблем, якими стурбоване все людство.

Одним з найбільш історично значущих документів в галузі прав людини є Загальна декларація прав людини. Вона є основою для міжнародних “правил поведінки” країн і звернень ООН до урядів тих держав, які ухиляються від додержання положень Декларації. З моменту її створення вона здійснила важливий вплив на конституції, закони і рішення судів у багатьох країнах і на діяльність міжнародних організацій.

Загальна декларація прав людини не є договором, і як декларація, не має обов'язкової сили сама по собі. Тому існувала необхідність дати правам, закріпленим у Декларації, силу закону, що були покликані забезпечити пакти 1966 роки. Таким чином, міжнародні пакти про права людини - це договори, що закріплюють загальновизнані права і свободи людини, держави-учасники яких офіційно погодилися вживати заходів для повного здійснення цих прав. Так список прав людини, що закріплений Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, а також перелік економічних, соціальних і культурних прав, що міститься в Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права, є докладнішим, ніж у попередній Загальній декларації. У Пактах перераховані конкретні кроки для здійснення цих прав.

Крім усесвітніх, приймалися акти і регіонального значення. Так у 1950 р. була прийнята Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини (або Європейська конвенція з прав людини), яка трохи згодом була доповнена 11 протоколами. Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини покладена в основі діючого механізму захисту прав людини на нашому континенті. Конвенція, так само як і Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, захищає тільки громадянські і політичні права людини. Тому за своїм змістом права, передбачені в Конвенції, багато в чому збігаються з тими правами, що визначені в Пакті.

Кожна сучасна держава має свої національні документи про права і свободи людини.

- В якому документі України відображена ідея захисту прав людини?

- Яка частина Конституції України присвячена даному питанню?

- Які права згідно Конституції України можуть мати громадяни України?

5) Повідомлення учнів (про найвідоміших борців за права: Андрія Сахарова, Вацлава Гавела, Мартіна Лютера Кінга, Ральфа Банча, Анну Елеонору Рузвельт).

- Для розробки міжнародних документів, відстоювання прав і свобод людини багато зусиль приклали відомі політики, представники інтелігенції. На сьогоднішній урок ви готували повідомлення про таких людей (виступи учнів).

3. Види прав і свобод людини.

1) Розповідь учителя.

Люди мають багато прав. Щоб систематизувати їх, вони розподіляються за певними ознаками. Єдиної класифікації прав не існує.

Але найбільш поширеним є розподіл прав за Міжнародними пактами. Згідно Загальної декларації права поділяють на економічні, соціальні, культурні, громадянські (або особисті) і політичні.

2) Колективна робота: складання схеми «Класифікація прав людини».

Класифікація прав людини

Громадянські

(особисті)

Політичні

Економічні

Соціальні

Культурні

3) Практична робота.

- Визначте, який вид права порушено у зазначеній ситуації.

1. Водій автомобіля збив пішохода. Від отриманих травм останній помер у лікарні.

2. Із оголошення: «До російської школи приймаються діти, батьки яких є православними.

3. Перебуваючи на відпочинку в Севастополі (Крим), громадянин Н. захворів на ангіну. З цією проблемою він звернувся до місцевої лікарні, але отримав відмову у наданні медичної допомоги, так як прописаний у іншому місті.

4. Групі громадян України Міністерство юстиції відмовило у реєстрації політичної партії. Всі необхідні матеріали та документи було надано.

5. Сімнадцятирічний Андрій К. Вирішив з’їздити у Польщу на запрошення свого друга. Але йому відмовили у видачі закордонного паспорта, оскільки через 8 місяців він підлягає призову до Збройних Сил України і раптом до цього часу не повернеться в Україну.

6. Подружжя Узварових- пенсіонери за віком. Чоловік із жінкою отримують пенсії відповідно 630 і 650 грн. Незважаючи на те, що вони мають пільги при сплаті комунальних послуг, їхніх пенсій їм ледве вистачає, щоб прогодуватися. Вони вже кілька років не купували собі нового одягу та взуття.

7. Громадянку Г. Було доставлено до лікарні швидкою допомогою із діагнозом приступ апендициту і вона потребує операції. Проте лікар не поспішає проводити операцію, а хоче зустрітися із родичами Г., натякаючи їй, що він не буде проводити операцію поки її родичі не «проспонсорують» його.

8. Кожного року 1 вересня хлопчики та дівчатка, які досягли 6- 7 років, йдуть у перший клас. Проте Олег Іванов, якому 7,5 років, так і не пішов до школи. Його не пустили батьки, мотивуючи це тим, що вони фермери, роботи багато, син має їм допомагати, а від школи толку мало, тай і школа далеко від хутора.

9. 33-річна Олена Д., яка сама виховує двох дітей шкільного віку, прочитавши оголошення про вакантну посаду менеджера на приватній фірмі «Агат», звернулася до директора із заявою про прийняття на роботу. Але той їй відмовив, пояснивши це тим, що через дітей вона не зможе належно виконувати свої професійні обов’язки.

4. Права і свободи дитини в Україні і світі.

1) Пояснення учителя.

- У 1989 р. ООН ухвалила Конвенцію про права дитини, що відобразила прагнення людей планети у захисті дітей. Вона є не стільки переліком прав дитини, скільки всеосяжним переліком обов'язків держав щодо дітей. Ці обов'язки можуть бути прямими, наприклад, надання можливості для отримання освіти або забезпечення належного відправлення правосуддя щодо неповнолітніх, або непрямими, коли вони стосуються виконання обов'язків вихователів та захисників інтересів дитини батьками, іншими членами родини або опікунами чи піклувальниками. Основні права дитини необхідно реалізовувати, не відокремлюючи одне «більш важливе» право від інших, адже всі права забезпечують виживання та розвиток дітей.

Для України вона набула чинності з 27 вересня 1991 року.

Відповідно до статті першої Конвенції дитиною вважається кожна людина до досягнення 18-річного віку. Ви, дев'ятикласники, вже заявляєте про свою дорослість, обстоюєте своє право приймати власні рішення. Важливо, щоб ваші батьки і вчителі поважали вашу самостійність, давали можливість навчитися робити вибір і нести за це відповідальність. Однак юридично кожен і кожна з вас залишається дитиною і потребує захисту своїх прав з боку батьків і держави.

Конвенція виходить з того, що діти є рівноправними учасниками суспільного життя. Незалежно від раси, статі, мови, релігії, національності, майнового стану, стану здоров'я, народження у шлюбі та поза ним кожна дитина має рівні з усіма іншими дітьми права.

Права дитини — це спеціальні можливості, необхідні людині віком до 18 років, для існування і досягнення зрілості.

Права дитини, задекларовані Конвенцією, можна поділити на такі:

  • особисті (на життя, ім'я, громадянство, на піклування з боку батьків, на
    збереження своєї індивідуальності),

  • політичні (право висловлювати власні думки та збиратися з метою
    висловлювання своїх поглядів),

  • соціальні (право користуватися найдосконалішими послугами системи
    охорони здоров'я, благами соціального забезпечення, на рівень життя),

  • культурні (право на освіту, на користування культурними цінностями).

У документі не зазначені економічні права, бо визнано, що дитина повинна вчитись, а не працювати.

Визначивши основні права дітей, Конвенція зобов'язала держави, що її під­писали, забезпечити законодавчу гарантію цих прав. Для здійснення міжнародного контролю за дотриманням прав дитини та виконанням зобов'язань, взятих на себе державами, створено Комітет з прав дитини ООН. Кожні п'ять років держави-учасниці готують доповіді про впровадження положень Конвенції у національне законодавство, що оцінюються Комітетом для визначення прогресу в реалізації Конвенції та планування наступних кроків в інтересах дітей.

2) Виступи учнів з дослідженнями.

- У нас сьогодні присутні дослідники, які вивчали ситуацію в світі та в Україні про реальний стан реалізації прав дитини.

Дослідник 1.

За даними Всесвітньої організації праці, близько 250 млн дітей віком від 5 до 14 років працюють, з них приблизно від 50 до 60 млн дітей віком від 5 до 11 років працюють у небезпечних умовах.

Близько 250 млн. дітей живуть за рахуннок жебрацтва, пограбувань. 30 млн. дітей у світі не можуть навчатися. Кожен рік від хвороб помирають 5 млн. школярів. Поширюється торгівля дітьми, використання дітей, від яких відмовились батьки, для пересадки органів. Водночас щонайменше 30 відсотків дітей віком до 5 років страждають від сильного або часткового недоїдання. І навіть у найбагатших країнах одна дитина з десяти виховується у сім’ї, що живе за межею бідності.

Дослідник 2.

Зараз проблема дитинства- одна з найважливіших проблем нашої країни. І не треба легковажно ставитися до ситуації, що склалася, бо діти- майбутнє держави, і це треба сприймати дуже серйозно.

На сьогодні в Україні три чверті дітей- діти з хронічними хворобами. З’явився новий тип дітей- “діти вулиці», особливо у великих містах. Це особи, що залишили рідні домівки і живуть та харчуються, як заманеться. Основна маса з них має освіту 3-4 класи. Більшість з них- малолітні злочинці, наркомани,- торгівці наркотиками. З цього випливає висновок, що дитинство в Україні потребує більш посиленої охорони і піклування з боку держави.

(Роздати пам’ятки “Куди можна звернутися, коли порушено права дитини»).

Коли порушено твої права, попроси допомоги у:

* дорослих осіб, яким довіряєш;

* психолога у школі;

* психологічної служби за телефоном довіри;

* служби у справах неповнолітніх;

* опікунської ради села (району);

* міліції за телефоном 102;
3) Робота в групах.

- Як бачимо ситуація в світі, в тому числі і в Україні щодо охорони дитинства досить складна. Це питання потребує невідкладного першочергового вирішення. Тому зараз в групах обговоріть проблему і знайдіть шляхи її вирішення. Відповідь побудуйте у формі звернення.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Вправа «Віночок».

- Сьогодні на уроці ми опрацювали багато нового матеріалу. Пропоную вам створити «віночок» набутих знань (кожен учень відтворює одним реченням матеріал, який найбільше запам’ятався і кладе праву руку на плече сусіда).

Приймаючи руки, ми не розриваємо віночок, а приєднуємо свої знання до раніше набутих. Вони стануть вам у пригоді на наступних уроках.

VІ. Підсумок уроку.

Вправа «Очікування» ( якщо очікування виправдалися- стік переносимо на вершину гори).

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал підручника. Написати твір «Чим дитина відрізняється від дорослої людини у своїх правах?».

Словник понять

Основні поняття.

Права і свободи людини- це можливості людини, необхідні їй для існування і розвитку.

Права дитини- це спеціальні можливості, необхідні людині віком до 18 років, для існування і досягнення зрілості.

Додаткові поняття.

Міжнародний документ- угода між декількома країнами і/або міжнародними організаціями з визначених питань.

Декларація (лат. заява, оголошення)- документ, у якому проголошуються основні принципи, програмні положення.

Пакт(лат. договір)- угода між двома або більше державами, яка має зазвичай велике політичне значення.

Конвенція (лат. договір, угода)- це угода або договір між державами з якого-небудь спеціального питання.