asyan.org
добавить свой файл
1
Міжнародна спільнота пізнає Україну
21-25 березня 2005 року в Центральноєвропейському університеті в Будапешті відбувся Тиждень Української Культури, організований українськими студентами за сприяння Студентської Спілки з Прав Людини (HRSI) та Державного Самоврядування Українців Угорщини.
Центральноєвропейський університет (ЦЄУ) розташований в центрі Будапешту і недарма вважається одним з найкращих університетів не лише Угорщини, а й усієї Центральної та Східної Європи. Будучи дітищем відомого мецената Джорджа Сороса, ця установа пропонує студентам справді якісну освіту та прийнятні фінансові умови, чим приваблює людей з усього світу. Саме тому спільноту, яка там навчається, сміливо можна назвати міжнародною: жодна з національностей там не домінує. Навчаються тут і угорці, і румуни, і болгари, і росіяни, і грузини, і американці, тощо. Є серед студентів і близько 40 українців. Саме вони, вірніше деякі з них, вирішили організувати Тиждень України в ЦЄУ.

Почалось усе 21 березня, в понеділок. З обіду в головному холі університету почали прокручувати відеокліпи та музику про Помаранчеву революцію. О третій розпочалось головне дійство – офіційне відкриття Тижня Української Культури. Вступне слово проголосила голова Державного Самоврядування Українців Угорщини (ДСУУ) пані Ярослава Хортяні. Після її виступу поглядам відвідувачів було представлено фотовиставку “Помаранчева революція: фотокамера замість рушниці”. Назва говорить сама за себе: найважливіші та найкрасивіші миттєвості нашого недавнього майбутнього були зняті справжніми майстрами фотографії Глібом Вишеславським, Миколою Воробєєм та Анастасією Безверхою. Вичерпну екскурсію провела представниця організації “ПОРА” Ніна Сорокопуд. Наразі, фотовиставку перенесено до головного офісу ДСУУ.

Через годину після невеликого винного фуршету відбувся показ художнього фільму “Мамай”. Знятий у 2002 році під керівництвом режисера Олеся Саніна, цей кіношедевр уже вважається одним з найвдаліших медіапроектів в сучасній історії України. Номінований на премію Оскар у 2003 році, фільм є своєрідним українсько-татарським історичним епосом, квінтесенцією любові та ворожнечі двох народів у період Козаччини. Незважаючи на важкість сприйняття, адже фільм показували на мові оригіналу з англійськими субтитрами, було отримано величезну кількість схвальних відгуків.

Подією другого дня програми була публічна лекція-презентація. До ЦЄУ завітав наш спеціальний гість з України, декан факультету політології Києво-Могилянської Академії, співробітник передвиборчого штабу Віктора Ющенка Ростислав Павленко. Автор більш як 400 публікацій, випускник ЦЄУ 1995 року, Ростислав провів лекцію на тему “Помаранчева революція зсередини: підчас та після”. Допомагали йому в цьому вище згадувана Ніна Сорокопуд та журналістка незалежного інтернет видання Hotline (www.hotline.net.ua) Наталя Шаповалова, також запрошені спеціально з Києва. Лекцію супроводжував показ слайдів та відеокліпів. Не обійшлося і без запитань слухачів, які виявили справжню зацікавленість. Проте екзамен дівчата та Ростислав витримали.

Справжні українські традиції студенти (насправді, нашими гостями були не лише студенти, але й професори та співробітники ЦЄУ, ну і, звичайно, представники української діаспори) мали змогу побачити і “відчути” у середу. Цього дня проходили передвеликодні курси писанкарства під керівництвом професійного писанкаря, студента історичного факультету ЦЄУ Богдана Шумиловича. Бажаючі не лише споглядали за роботою справжніх майстрів (як на екрані, так і наяву), але й самі робили спроби писати. Вони були оснащені усім необхідним, починаючи від фарб і закінчуючи яйцями.

Але писанкарство - не єдина традиція українського народу. Четвертий день Тижня був присвячений двом іншим: гарній музиці та смачній кухні. До ЦЄУ з концертом завітав талановитий скрипаль з Мукачево Сергій Добош. Він, у компанії піаністки Жужанни Макаус, яка є представницею місцевої української діаспори, понад півтори години чарував слухачів виконанням шедеврів світової класичної музики. Не обійшов він увагою і твори українських композиторів: були класичні народні мелодії на шевченківські мотиви, а також власні імпровізації, подекуди зі співом. Усе це музика супроводжував дотепними коментарями, що лише підігрівали увагу слухачів, які і так не шкодували долонь для оплесків. Останній твір, “Чардаш”, Сергій був “змушений” виконати на біс.

На виході зачарованих слухачів чекав ще один сюрприз: замість звичних на університетських фуршетах вина та печива на столах стояли справжні українські борщ, голубці та вареники! Насправді, про куштування української національної кухні було заздалегідь оголошено, багато хто чекав цього моменту тижнями. Не дивно, що вже через півгодини столи були порожні. Вареники, які все ще підносили з кухні, розлітались по тарілках буквально на очах. Згодом один із студентів помітив: “Частіше потрібно такі події влаштовувати!”

Завершився Український Тиждень показом художнього фільму “Тіні забутих предків”. Навряд чи знайдеться українець, який хоча б краєм вуха не чув про цей шедевр Сергія Параджанова. Тепер його мали змогу переглянути і представники інших національностей. Адже, як і “Мамай” Олеся Саніна, фільм було показано на мові оригіналу з англійськими субтитрами. Сумна історія про кохання Івана та Марічки, супроводжувана мальовничими пейзажами Карпат та цікавими і неповторними звичаями гуцулів, стала останньою подією у передвеликодню п’ятницю 25 березня.

Звичайно, несподіванки й хвилювання також мали місце, де інколи лише самовідданість організаторів допомогала врятувати ситуацію. Проте ні відстутність фінансування від Ценру мистецтва та культури (саме він фінансує такі події, як наша, в ЦЄУ), ні відмова у наданні візи партнерші Сергія Добоша, ні навіть замалі потужності нагрівальних пристроїв на кухні ЦЄУ, що не дозволяли вчасно підносити вареники до столу, не завадили провести чудовий тиждень, який викликав глибоке захоплення та зацікавленість Україною. Міжнародна спільнота, побачивши справжнє відродження української нації під час подій Помаранчевої революції, тепер “доторкнулась” і до української культури та традицій. Хочеться сподіватись, і підстави для цього є, що проведення такого Тижня щороку увійде в звичай в ЦЄУ.

На завершення, не можу не згадати про організаторів цього, без перебільшення, свята. Головними були українські студентки Тетяна Кацберт, Ольга Булдовська та Анна Павлюченко. Особлива подяка проект-менеджеру HRSI Лаурі Ранці та звичайно, українській діаспорі з ДСУУ (особливо за смачну кухню!). Скромну участь в організації також приймали студенти Володимир Мисак, Артем Галушко, Богдан Шумилович, Максим Іванина та інші. Усі матеріали, включаючи презентацію, відеокліпи, фотографії та фільм “Мамай”, можна знайти у головному офісі ДСУУ в Будапешті.

Максим Іванина, 10.04.2005

Відгуки на адресу: maksym.ivanyna@gmail.com