asyan.org
добавить свой файл
1
Подвиг Ваш довіку буде жити

у пам’яті прийдешніх поколінь
Мета: ознайомити з історичними фактами війни в Афганістані 1979-1989 років, вказати статистичні дані даної війни, наголосити на участі земляків в Афганській війни; вшанувати пам'ять загиблих земляків воєнів-афганців, через спогади та розповіді учасників війни, через поезію, пісні, відео-фільми донести до свідомості підростаючого покоління трагізм війни, недопустимість війни та зазначити на страшних наслідках війни; сприяти вихованню в учнів почуття патріотизму, поваги та вдячності воїнам-інтернаціоналістів.
Обладнання: ПК, проектор, фото загиблих воєнів-афганців, географічна карта Афганістану, наукова, історична та публіцистична література, тканина чорного, жовтого та червоного кольору, квіти

Нам ще болить за мертвих, а хто вижив –

Про біль ще скажуть правду, хай гірку.

Й здригнуться телевежі щонайвищі,

Й солдат підніметься в терновому вінку…

Ведучий 1. Доброго дня всім, хто зібрався в цьому залі!

Ведучий 2.Ми вітаємо всіх присутніх на нашому почесному зібранні, яке приурочене річниці з дня виведення радянських військ з Афганістану

Ведучий 1. 15 лютого в усіх країнах бувшого Радянського Союзу відзначають День пам'яті воїнів-афганців.

Сьогодні цей день ми проведемо у колі зустрічі з ветеранами тієї війни, які присутні на нашому заході. Через їхні спогади, почуті вірші, пісні та розповіді вистраждані в Афганістані і про Афганістан, спробуємо донести присутнім в залі всі ті почуття, всі ті хвилювання, які переживали юні серця сьогоденних ветеранів. Ми повинні зрозуміти, що найстрашніше, що є в світі – це війна. Наш обов’язок шанувати тих, хто її пережив і пам’ятати тих, хто недожив, недоспівав, недокохав.

Ведучий 2. На сьогоднішньому заході присутні воїни-інтернаціоналісти, воїни-афганці, які в такі юні роки як ми зараз з вами, навчалися в нашому навчальному закладі, а після його закінчення виконували свій інтернаціональний обов’язок в далекій країні Афганістан:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

На фоні відео-ролика «Афганська війна 1979-1989»

Ведучий 1. Що ми знаємо про цю афганську війну? Можна розказати про ту страшну неоголошену війну, що розтяглася на довгих 10 років, мовою цифр. Будь-яка війна у цифрах — це страшно й моторошно.

Ведучий 2: Афганістан завжди був однією з найбідніших країн світу. Це було зумовлено насамперед географічним розташуванням країни, рельєфом місцевості (80 % території — гори та безводні пустелі), а також особливостями релігійної свідомості афганських племен.

У вересні 1979 року до влади в результаті двірцевого перевороту прийшов жорстокий тиран Хафізулла Амін, репресивна політика котрого не влаштовувала основну масу афганців. У країні фактично спалахнула громадянська війна, яка загрожувала самому існуванню комуністичного уряду, — і вторгнення радянських військ в Афганістан ставало неминучим.

Ведучий 1: Рішення про введення радянських військ до Афганістану було ухвалене 12 грудня 1979 року на засіданні Політбюро ЦК КПРС і оформлено секретною ухвалою ЦК КПРС. Офіційною метою введення було запобігання загрозі іноземного військового втручання. Як формальна підстава Політбюро ЦК КПРС використовувало неодноразові прохання керівництва Афганістану.

Афганська війна продовжувалася з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року, тобто 3340 днів.

15 лютого 1989 року, всі телекомпанії світу передали в ефір репортажі з кордону Радянського Союзу та Республіки Афганістан. Закінчилася десятилітня, ніким і нікому неоголошена війна.
Відео-ролик «Мы уходим»

Ведучий 2 Так, війна тривала 3340 пекучих днів i холодних ночей. У цей перід кожної доби в середньому гинув один i отримували поранения два вихідця з України. Через афганське пекло пройшли 160 375 призваних з Укра'їни до лав обмеженого контингенту радянських військ в Афганістані. Загинуло 3 360 військових, серед яких 80 зникли безвісти. Отримали поранения більше 8 тис, стали інвалідами 3 560 чол., залишилися сиротами 711 дітей. Внаслідок поранень, хвороб, отриманих в Афганістані, після 1989 року пішло з життя набагато більше, ніж загинуло під час бойових дій. Таку страшну данину сплатила i сплачує донині Украина війні в Афганістані.

Афганська війна належить до тих подій XX століття, які ще не знайшли свого повного та об'ективного висвітлення та аналізу. Вона залишаеться «білою плямою» новітньої історії.

Ведучий 1 Минають дні, ідуть роки,
Життя листки перегортає,
А біль Афгану - навіки,

В душі чомусь не замовкає.
Ведучий 2 До слова запрошуємо________________________________

_____________________________________________________________
Музичне вітання
Ведучий1 Можна по-різному ставитися до війни, по-різному її називати, але ж хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для щастя інших.

Дедалі більше часу минає від тих часів та подій, коли наші земляки своїми вчинками навічно увійшли в історію України , як мужні, відважні сини свого народу. Вони чинили так не тільки за наказом, але й за покликом серця, достойно виконували свій військовий і громадянський обов'язок, не шкодуючи сил, і навіть життя.

Ведучий 2 З Лебединщини не повернулося з Афганської війни 13 юнаків і одна дівчина – медична сестра (це найбільша кількість загиблих з усієї Сумської області).

Афганістан - земля, що робила дітей сиротами, а жінок вдовами.

Афганістан...

Згадаймо бої. Згадаймо загиблих.

Шануймо батьків наших рідних. Пониклих

В журбі за синочком, що смерть там знайшов...

Геройськи загинув! У вічність пішов!...
Схиляємо голови перед загиблими в Афгані земляками

(презентаційний матеріал)

Ведучий 1 Послухай, і серцем почуєш в цей час,

Як гомін струмка, як пташине ячання,

Здаля голоси долітають до нас

Ця мить - не прощання,

А вічне стрічання

Із тими, кого вже не стрінемо ми,

Коли наступає хвилина мовчання

У пам'яті нашій клекочуть громи.

Хвилина мовчання, хвилина мовчання...

В пам'ять про воїнів, загиблих в Афганістані,

оголошується хвилина мовчання.
(хвилина мовчання, метроном)
Вони пройшли війну, в різний час, з різними званнями, на різних посадах. Вони були зовсім різні до того часу, як воювали на війні. Але щось тепер незриме їх об’єднує так, як не можуть поєднувати навіть самі найрідніші зв’язки.

До слова запрошуємо_____________________________________________

________________________________________________________________
Ведучий 2 Вже двадцять чотири роки в снах страшних, крізь стогін,

Рятуючи крихкий, тендітний світ,

З останніх сил тримають оборону

Сміливі воїни Афганських лихоліть.
Ведучий 1 Цей біль утрат ніколи не згасити,

Не знищить спогадів минулих тлінь,

Та подвиг ваш довіку буде жити

Ведучий1,2 (разом)

У пам’яті прийдешніх поколінь.
Музичне вітання
Ведучий 2 Зустрічі, які проходять з учасниками бойових дії, мають своє забарвлення, це ніби полотно, яке поєднує в собі три кольори:

Перший – червоний! Колір гарячої крові, якою политий кожен клаптик афганської землі, а ще це колір відваги та сміливості

Ведучий 1 Другий – колір жовтогарячий – це колір пекучого сонця Афгана, але і колір життя, радості, натхнення, зустрічей;

Ведучий 2 Третій – чорний! Колір вдовиних хусток… і якби вітром раптово зірвало їх із сивих голів матерів і дружин солдатських – то закрили б вони усе небо чорними птахами горя, чорний колір – колір вічності та пам’яті

Ведучий 1 Пам’ять! Гірка пам’ять війни! Вона ніколи не згасне. Вона ятрить мозок, збуджує уяву. Пам’ять! Що ти залишила? Похоронки? Сльози матерів? Не йдуть з пам’яті скалічені душі людей, не залишають серце полеглі побратими. І гортає пам’ять свої жалобні сторінки.
Відео-ролик «Вспомним товариш…»

До слова запрошуємо_____________________________________________

________________________________________________________________
Ведучий 2 Матері, їх мільйони, і кожна несе в собі подвиг – материнську

Любов. Матері воїнів – афганців. Скільки горя пережила кожна з них,

чекаючи з війни свого сина.
Ведучий 1 Дорогі наші воїни – інтернаціоналісти! Як добре, що Вас дочекались Ваші матері. Міцного здоров’я вашим батькам, а кого вже немає в живих – вічна пам'ять. Любити їх безмежно, шанувати, оберігати від сліз і лихого слова – це обов’язок кожного із нас, адже не має дорожчої людини у світі, окрім мами.
Учень. РІДНА МОЯ, МАМО. (на фоні відео-ролик докум.кадрів)

Мамо. Рідна моя, мамо.

Я вже далеко від оселі.

В чужій країні, за "Салангом",

Де гори, спека і пустелі.
Я знаю, що немає в тебе сну,

Коли поїхав я "за річку".

З тих пір ти посивіла враз...

Не засипаєш кожну нічку...
Щоб повернувся я додому -

Ти Бога молиш... Щохвилини...

Я повернуся, мамо! І побачу

Зелені наші полонини!
Я обніму тебе і сам заплачу.

Промовлю тихо: "Я з тобою.

Ніхто нас не розлучить більш

Несправедливою "війною".
Бог допоміг нам! Та молитва,

Яка злітала з вуст твоїх,

Бар’єром стала перед смертю!

Сина залишила в живих!

Музичне вітання

Ведучий 2 Наше покоління на щастя не бачило війни. І важко нам юним зрозуміти, як ви у свої 18-20 років змогли вижити на такій неймовірно жорстокій війні. Наша молодь не може стояти осторонь від пам’яті свого народу. І тільки причетність до неї формує в нас відчуття патріотизму, мужності, вірності.
Ведучий 1 Радіти світлу сонця щохвилини,

Захоплено дивитись в майбуття,

Нести добро і мир, немов святиню,

І берегти цей скарб усе життя.
Ведуча 2 Такий урок ми винесли, солдати,

З історії Афганської війни.

Про це ми обіцяєм розказати

Усім нащадкам нашої землі.
Ведучий 1 В цей світлий день ми зичимо Вам щастя,

Великого, безмежного, п’янкого,

Хай доля Ваша зміниться на краще

Й удача посміхнеться веселково.
Ведуча 2 Наснаги Вам бажаємо й терпіння,

Хай дім Ваш буде ласкою зігрітий,

Здоров’я міцного і творчого горіння.

Живіть ще сотні літ на світі!
Музичне вітання