asyan.org
добавить свой файл
1
Тема 8. Система комплексного економічного аналізу та пошук резервів виробництва

Лекція 14

План лекції

  1. Системний підхід у побудові методики комплексного економічного аналізу.

  2. Загальна модель комплексного економічного аналізу.

  3. Елементи методики комплексного економічного аналізу.


Мета: засвоїти сутність та основні принципи економічного аналізу, загальну схему змісту комплексного аналізу, взаємозв’язки основних груп економічних показників, поняття резервів підвищення ефективності виробництва та їх класифікацію, методику комплексної оцінки інтенсифікації та ефективності господарювання.

Ключові слова і терміни: системний аналіз, ієрархія системи, адаптація, комплекси і блоки аналітичних задач, система показників, комплексний економічний аналіз, резерви підвищення ефективності виробництва.

Література:

  1. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учеб.пособие. – М.: Финансы и статистика, 2004.

  2. Бутко А.Д. Теорія економічного аналізу: Підручник. – К.: КНТЕУ, 2005.

  3. Житная И.П. и др. Теория экономического анализа. – Луганск, 2004. – 336 с.

  4. Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник: - 2-ге вид., перероб.та доп. – К.: ЦНЛ, 2005. – 472 с.




  1. Системний підхід у побудові методики комплексного економічного аналізу.

Економічний аналіз господарської діяльності в умовах ринкової економіки все більше набуває характер системного аналізу, при проведенні якого виділяють як правило 6 етапів:

    1. Об‘єкт дослідження представляється як система, для якої визначаються цілі і умови функціонування. Господарську діяльність підприємства можна розглядати як систему з трьома взаємопов‘язаними елементами: ресурсами, господарськими процесами і готовою продукцією. На вході цієї системи є матеріальні потоки ресурсів ( праця, матеріали), а на виході – матеріальні потоки готової продукції.

    2. Виділяють технічні, економічні, соціальні, екологічні та інші параметри діяльності, тобто системи показників. При цьому слід пам‘ятати, що економічні показники тісно пов‘язані з технікою і технологією виробництва, його організацією. Так, наприклад, технічний прогрес веде до росту продуктивності праці і зниження собівартості товарів. На рівень економічних показників значний вплив мають і природні умови. Ця обставина особливо важлива в галузях народного господарства, особливо С/Г та добувна промисловість. Економічні показники характеризують не тільки технічні, організаційні, природні, але й соціальні умови життя виробничих показників, а також зовнішньоекономічні зв‘язки підприємства, тобто стан ринків фінансування, купівлі і продажу.

    3. Визначають загальну модель аналітичних досліджень, визначають її головні компоненти, функції, взаємозв‘язки, виділяють окремі підсистеми, які характеризують підпорядкованість її елементів. При цьому можна виділити три аналітичних комплекси: а) аналіз потенційних можливостей і варіантів прогресивного розвитку; б) аналіз економічних результатів господарювання; в) аналіз ефективності заходів, спрямованих на досягнення економічного зростання.

    4. Факторний аналіз причинно-наслідкових зв‘язків, класифікацію факторів, розподіл пайової участі і ін.

    5. Проводиться синтез результатів аналітичного дослідження, формують аналітичне забезпечення прийняття управлінських рішень;

    6. Робота з моделлю. Цей етап включає в себе об‘єктивну оцінку результатів господарської діяльності, комплексне виявлення резервів для підвищення ефективності діяльності.

Основна цінність системного підходу до вирішення господарських проблем і прийняття відповідних управлінських рішень передбачає розгляд господарської діяльності як багаторівневої структурної моделі. У цьому випадку предметом аналізу стають: усі види продукції, усі стадії виробничого процесу, усі фактори виробництва, усі види господарської діяльності, усі підрозділи підприємства, усі процеси управління.

Основними етапами прийняття управлінських рішень є:

  • виявлення проблеми та її постановка

  • збір і аналіз інформації стосовно завдань, які покликані вирішити дану проблему;

  • визначення ключових факторів і вихідних характеристик для вирішення проблеми з урахуванням існуючих обмежень та сильних сторін;

  • розробка варіантів рішення проблеми;

  • вибір оптимального варіанту вирішення проблеми;

  • економічне обґрунтування вибраного варіанту рішення;

  • погодження та остаточне затвердження рішення;

  • реалізація рішення;

  • контроль та оцінка виконання рішення.

Прийнятий варіант рішення повинен відповідати наступним вимогам, а саме бути: оптимальним, результативним, науково обґрунтованим, комплексним, цілеспрямованим, кількісно та якісно визначеним, правомірним та законним, своєчасним, системним та стимулюючим.


  1. Загальна модель комплексного економічного аналізу.


Визначальним етапом розроблення методики економічного аналізу є процес його моделювання. Він полягає у визначенні задач, їх сукупностей та алгоритму розв‘язку для реалізації системного підходу при виконанні функцій аналітичного забезпечення управління. Побудова моделі дає змогу визначити необхідну інформацію для розв‘язання всієї сукупності задач, передбачених для досягнення поставленої мети, забезпечити максимальну оперативність та економічність аналітичного процесу; виявити певні взаємозв‘язки у розв‘язку задач за видами економічного аналізу; досягти максимальної наближеності і адаптації методики аналізу до потреб і вимог користувачів.

Загалом модель комплексного аналізу можна представити у вигляді певної системи взаємопов‘язаних комплексів і блоків.

Так, зокрема, комплекс 1 можна визначити як «Аналіз можливостей функціонування господарюючого суб‘єкта у конкурентному середовищі» і який пов‘язаний із характеристиками можливостей участі на ринку та оцінками втрачених вигод зовнішнього економічного середовища. В цьому комплексні доцільно виділяти такі блоки аналітичних задач як:

  1. маркетинговий аналіз діяльності підприємства, що охоплює діагностику попиту, можливостей ділового партнерства, кон‘юнктури ринкового середовища, ступеня конкурентності та ін.

  2. Аналіз прогнозів, стратегічних планів економічного розвитку підприємства (досліджують взаємозв‘язок локальних цілей та стратегічної мети управління).

  3. Аналіз нормативно-правових регуляторів економічних відносин підприємства (проводиться дослідження адаптації системи виробничо-фінансового менеджменту підприємства до змін у нормативно-правовому забезпеченні діючих законів України, Постанов КМУ, положень та інструкцій тощо);

  4. Аналіз соціально-екологічних аспектів діяльності підприємства, який передбачає дослідження переваг та обмежень діяльності, які визначаються змінами соціальної інфраструктури, соціальної захищеності та напруги, а також необхідністю впровадження і реалізації природоохоронних і рекреаційних заходів.

Комплекс 2 «Аналіз результатів діяльності господарюючого суб‘єкта» проводиться у системі досліджень «доходи-витрати-фінансовий результат», які є пріоритетними в умовах конкурентного ринкового середовища. За результатами такого аналізу роблять висновок про повноту та якість використання можливостей зовнішнього середовища, досягнення повноти та збалансованості доходів та витрат і, відповідно, формування кінцевого фінансового результату.

В цьому комплексі виділяють наступні блоки задач:

1) Аналіз виробничих результатів діяльності;

2) Аналіз ресурсозабезпечення та ресурсовикористання у виробничій діяльності;

3) Аналіз витрат виробництва і собівартості продукції;

4) Аналіз фінансових результатів діяльності.

При реалізації цих блоків визначальним є ступінь обґрунтованості програми виробничої діяльності при створенні системи ресурсозабезпечення у середовищі ринку робочої сили, нових технологій, сировини і матеріалів тощо. Проте будь-які процеси у виробничій діяльності оцінюються за приростом прибутковості.

Комплекс 3 «Аналіз ефективності функціонування підприємства» пов‘язаний з необхідністю забезпечення господарської діяльності фінансовими ресурсами, вибором ефективних форм господарювання та системи менеджменту. Для реалізації цього комплексу виділяють наступні блоки:

    1. Аналіз фінансового стану;

    2. Аналіз ефективності форм власності та форм господарювання;

    3. Аналіз ефективності системи менеджменту.

З одного боку, такі оцінки дають змогу визначити продуктивність виробничо-фінансового менеджменту у подоланні кризових явищ та забезпеченні стійкого економічного зростання. З іншого – це обґрунтування нових форм господарювання нових форм господарювання, зміни структури власності та організаційних форм і методів менеджменту.


  1. Елементи методики комплексного економічного аналізу.


Методика комплексного економічного аналізу охоплює такі структурні елементи:

  1. Мета і завдання економічного аналізу;

  2. Сукупність синтетичних і аналітичних показників;

  3. Сукупність факторів, які впливають на зміну цих показників та резервів виробництва;

  4. Інформаційне забезпечення аналізу;

  5. Методи аналізу;

  6. Оформлення результатів аналізу.

Першим і основним структурним елементом є формування початкової мети і завдань економічного аналізу, процес визначення яких ускладнюється тим, що в умовах ринкової економіки збільшується зона невизначеності в результаті дії факторів ринкової кон‘юнктури, відбувається орієнтація не лише і не стільки на проміжні, скільки на кінцеві виробничо-фінансові результати, соціально-економічні пріоритети. Також проводиться обґрунтування ресурсного забезпечення досягнення цілей, які значної мірою визначаються цілями системи управління.

Другим структурним елементом методики економічного аналізу є система синтетичних і аналітичних показників, яка формується для кожного блоку аналітичних задач з урахуванням достатньої глибини аналітичних досліджень. Разом з тим визначаються взаємозв‘язки між показниками, алгоритми їх розрахунку та рівні значень. Економічний показник – це числова характеристика економічної сутності конкретного явища чи процесу за їх станом або динамікою.

Під системою показників розуміють їх сукупність, яка виражає інформаційну модель досліджуваних явищ і процесів за кількісними та якісними ознаками. Саме система показників формує відповідні потоки планової, нормативної, облікової та звітно-статистичної інформації. Загалом показники поділяються за такими ознаками:

  • За економічним змістом: кількісні та якісні;

  • За відображенням досліджуваних явищ і процесів: натуральні, умовно-натуральні, вартісні та трудові;

  • За способом вимірювання: абсолютні і відносні;

  • За ступенем інтегрованості: загальні та часткові;

  • За способом утворення: планові, нормативні, облікові, статистичні, аналітичні.

Наступним структурним елементом методики економічного аналізу є система факторів і резервів виробництва. Як відомо, зміна кожного показника відбувається під впливом економічних, організаційно-технічних, соціально-екологічних та інших факторів. Фактори – це причини, потенційні сили, які впливають на зміну окремих показників чи їх систему. В економічному аналізі фактори поділяються на: зовнішні та внутрішні. До зовнішніх відносять: стан ринку; соціальні та природні умови; державне регулювання тощо.

Внутрішні, в свою чергу, поділяються на основні та неосновні. Основні можуть бути позавиробничі (форми господарювання, система управління, організаційно-технічний рівень виробництва) та виробничі ( праця, предмети та засоби праці).

Резерви – ступінь можливої чи фактичної мобілізації дії окремих факторів. Щодо їх поділу, то тут виділяють два їх типи: резервні запаси та невикористані можливості (упущена вигода).

Четвертий структурний елемент методики економічного аналізу – інформаційне забезпечення аналітичних досліджень. Джерелами інформації економічного аналізу можуть бути дані оперативного, бухгалтерського та статистичного обліку, нормативно-довідкові дані, дані спеціальних обстежень. При цьому слід пам‘ятати, що ефективність методики аналізу визначають не можливостями інформаційного забезпечення, а потребами менеджменту, тому якщо необхідної інформації немає, то не можна відмовлятися від реалізації конкретної аналітичної задачі, а отримати її будь-якими шляхами.

П‘ятим структурним елементом методики економічного аналізу є методи аналітичних досліджень. Частину методів розроблено безпосередньо в теорії економічного аналізу, інші запозичено з інших наук.

Шостий структурний елемент – узагальнення та оформлення результатів аналізу. Узагальнення та оформлення результатів аналізу - кінцевий етап аналітичної роботи. На цьому етапі відбувається процес синтезу результатів господарської діяльності залежно від факторів, які на неї впливають, крім того, визначається "ціна" досягнення цих результатів. Що більше таких факторів, то складніше підготувати якісь практичні висновки. У цьому разі необхідно зосередити увагу на групуванні факторів за певними ознаками і вибрати головні. Щоб очікувані наслідки аналізу забезпечували реальні практичні потреби, обумовлювали пошук і застосування цивілізованих шляхів сталого й ефективного господарювання, аналітикові необхідно знати загальні методологічні принципи аналізу, найважливішими з яких є визнання: взаємозв'язку, взаємозумовленості всіх явищ та процесів, їхнього розвитку; взаємодії кількісних факторів; єдності цілого й частки, тобто єдності одиничних явищ і процесу в цілому; єдності динаміки явищ, що аналізуються, і їх статистичного стану в окремі моменти часу.
Систематизовані та оброблені результати аналізу можуть оформлятися як безтекстовим способом - у вигляді таблиць, схем, діаграм, графіків, номограм, так і описовим - у вигляді текстів довідок, актів перевірок, аналітичних та доповідних записок, пояснювальних записок до звітів, у яких послідовно й логічно викладено результати аналізу згідно з передбаченим планом аналітичної роботи. Працівниками зовнішніх установ наслідки аналізу оформляються, як правило, у вигляді висновків.
Зміст аналітичних довідок і висновків має бути конкретним, слід зосереджувати увагу на відображенні недоліків або вагомих позитивних моментів, виявленні резервів і способів їх реалізації.
Пояснювальна записка має включати перелік заходів щодо реалізації виявлених резервів, визначати терміни та конкретних виконавців, обумовлювати види та кількість ресурсів, які потрібні для усунення недоліків, містити висновки за результатів господарської діяльності і пропозиції щодо її поліпшення з урахуванням загального рівня розвитку підприємства, умов господарювання, імовірних змін у діяльності суб'єкта господарювання тощо. Треба завжди пам'ятати, що за умов ринкової економіки ефективність господарювання в кінцевому підсумку визначається оптимізацією витрат на виготовлення одиниці продукції.
За наслідками аналізу складається наказ за підписом керівника підприємства. Він є обов'язковим для всіх працівників підприємства, і за його виконанням встановлюється дійовий і повсякденний контроль, що, певною мірою, забезпечить ефективне функціонування господарюючих суб'єктів.